Кум (остан)

Кум (перс. قم‎ — Qom; азерб. Qum) — остан (провінція) на півночі Ірану. Межує з останом Меркезі на півночі та заході, з Тегераном на півночі, з Семнаном на сході та з останом Ісфахан на півдні. Утворена в 1995 році шляхом виділення провінції зі складу остану Тегеран. Населення станом на 2006 рік становить 1 070 тис. З них 91,2 % мешкає в містах. Столиця провінції — місто Кум.

Кум Остан Ірану استان قم
Розташування
Статистика
Столиця:	Кум
Найбільші міста:
Площа:	11 237 км²
Населення (2006):  • густота:	1 070 000  • 92,4/км²
Кількість шагрестанів:	1
Часовий пояс:
Мова(и):	азербайджанська, перська, шахсевені
Мапа

Населення

Основне населення — азербайджанці, перси, лури.

Клімат

Клімат пустельний та напівпустельний. Опадів мало, клімат сухих. Область несприятлива для сільського господарства, особливо в районі солоних озер. В області два великі солоні озера — Хаузі Султан та Намак.

Історія

Мечеть Джамкаран — популярне місце паломництва шиїтів, Кум

Сосуд з Кахаки, середина I тисячоліття до н. е.

Кум існував задовго до прийняття ісламу. Археологічні знахідки датуються п'ятим тисячоліттям до нашої ери. Ще в доїсламський час Кум був великим містом.

Другий халіф Омар зайняв центр Кума. У 644-645 контролював Кум, в якому раз у раз спалахували конфлікти між арабами та місцевим населенням.

Кум був місцем, де алавіди ховалися від переслідувань з боку правлячих халіфів. Халіф Аль-Мамун штурмував Кум у 825, розгромив місто з великою кількістю жертв.

У 831 жителі Кума повстали, проте повстання було жорстко придушене. Лише під час династії Буїдів представники алавідів отримали владу в регіоні і Кум став процвітати.

У 1531 році провінція стала одним з центрів шиїтського ісламу.

Під час війни з Афганістаном, Кум сильно постраждав і пережив декілька періодів занепаду.

У 1798 році місто перейшло під контроль Ага Мохаммеда хан Каджара.