Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рита Кукайне (латис. Rita Kukaine, 9 листопада 1922, Петроград, РСФСР — 29 січня 2011, Рига, Латвія) — латвійський вірусолог і імунолог. Лауреатка Державної премії СРСР (1979). Академік АН Латвійської РСР, депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 11 скликання (1984—1989) від Латвійської РСР.
| Кукайне Рита Олександрівна | |
|---|---|
| Народилася | 9 листопада 1922 Петроград, Російська СФРР |
| Померла | 29 січня 2011 (88 років) Рига, Латвія |
| Країна |  СРСР Латвія |
| Діяльність | лікарка, вірусолог |
| Alma mater | Латвійський університет |
| Галузь | вірусологія і імунологія |
| Вчене звання | професор |
| Нагороди |     |
Життєпис
Народилася в Петрограді в латиській родині, яка після німецько-радянської війни переїхала до Латвії.
Закінчила з відзнакою медичний факультет Латвійського університету (1946) і здобула спеціальність лікаря. Від 1947 до 1950 року навчалася в аспірантурі медичного факультету.
1948 року вступила до КПРС.
Протягом 1950—1952 років — завідувачка лабораторії .
Працювала в (від 1952 — заступницею директора, від 1962 — директором), 1955 року організувала і очолила в цьому інституті лабораторію інтеграційної вірусології (від 1968 — професор).
1961 року захистила докторську дисертацію в Ризькому медичному інституті на тему профілактики та лікування поліомієліту.
Мікробіологічний синтез — це найбільш перспективний і дешевий спосіб одержання таких цінних у харчуванні речовин, як амінокислоти і вітаміни. Багато мікроорганізмів здатні до так званого надсинтезу — вони утворюють таку кількість продуктів обміну, яке перевищує їх власну потребу. Саме цю властивість було покладено в основу технічної мікробіології. До числа незамінних амінокислот, які живий організм не виробляє, а отримує з їжею, відноситься лізин. В лабораторії Р. Кукайн було розроблено технологію промислового синтезу лізину для тваринництва, яку було впроваджено на , будівництво якого почалося 1965 року.
1968 року латвійські вірусологи на чолі з академіком Кукайн виділили збудника лейкозу, поширеного в республіці серед корів бурої латвійської породи і назвали його БЛВ (бичачий лейкозний вірус). На молекулярному рівні вивчався процес впровадження в клітку БЛВ, який за допомогою ферменту зворотної транскриптази синтезує інфекційну форму ДНК клітини.
Таким чином під керівництвом Рити Кукайн було створено протилейкозну вакцину.
1973 року Рита Олександрівна отримала премію імені А. Кірхенштейна.
За цикл робіт у програмі «Зворотна транскриптаза (ревертаза)» група науковців СРСР, а також вчені з Чехословаччини та НДР були 1979 року відзначені Державною премією СРСР.
У середині 1980-х років обрана депутатом Верховної ради Латвійської РСР. Підтримала рух за національне відродження Латвії — Атмоду, від 1989 до 1991 року представляла Народний фронт Латвії у Верховній раді. За це була нагороджена Орденом Трьох зірок 4 травня 2010 року.
Наукові дослідження
Основні наукові дослідження присвячені етіології, імунології, епідеміології поліомієліту і вірусних хвороб. Працювала над створенням живої вакцини проти поліомієліту. Досліджувала вірусну етіологію злоякісних новоутворень, природні механізми захисту організму від вірусної інфекції та можливості індукції інтерферону. Вивчала проблему взаємодії вірусу і клітини. Розробляла методи віротерапії пухлин, хіміотерапії вірусних інфекцій. Вивчала етіологію лейкозу в людини і тварин. Головна редакторка щорічних випусків «Взаимоотношение вирусов и клетки» (Взаємовідносини вірусів і клітини).
Родина
Чоловік — академік [ru].
Син — Костянтин Вікторович Калнберз, хірург-ортопед.
Нагороди
- Орден Трудового Червоного Прапора (1976)
- Державна премія СРСР (1979)
- Орден Трьох зірок (2010)
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 28 грудня 2012.
- Латвийский лизин : [ 3 лютого 2020] // Ригас Балсс : рижская городская газета. — 1965. — № 88 (Помилка: неправильний час). — С. 2.
- С.Ильичёва. Государственная премия СССР латвийским учёным // : газета. — 1979. — Помилка: неправильний час. — С. 1.
Література
- Рига: Энциклопедия = Enciklopēdija «Rīga» / гл. ред. П. П. Еран. — Рига: Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 395—396. — 880 с. — 60 000 экз. — .
Посилання
- Біографія до 1979 р. [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Біографія Академія наук Латвії(латис.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rita Kukajne latis Rita Kukaine 9 listopada 1922 19221109 Petrograd RSFSR 29 sichnya 2011 Riga Latviya latvijskij virusolog i imunolog Laureatka Derzhavnoyi premiyi SRSR 1979 Akademik AN Latvijskoyi RSR deputat Radi Soyuzu Verhovnoyi Radi SRSR 11 sklikannya 1984 1989 vid Latvijskoyi RSR Kukajne Rita OleksandrivnaNarodilasya9 listopada 1922 1922 11 09 Petrograd Rosijska SFRRPomerla29 sichnya 2011 2011 01 29 88 rokiv Riga LatviyaKrayina SRSR LatviyaDiyalnistlikarka virusologAlma materLatvijskij universitetGaluzvirusologiya i imunologiyaVchene zvannyaprofesorNagorodiZhittyepisNarodilasya v Petrogradi v latiskij rodini yaka pislya nimecko radyanskoyi vijni pereyihala do Latviyi Zakinchila z vidznakoyu medichnij fakultet Latvijskogo universitetu 1946 i zdobula specialnist likarya Vid 1947 do 1950 roku navchalasya v aspiranturi medichnogo fakultetu 1948 roku vstupila do KPRS Protyagom 1950 1952 rokiv zaviduvachka laboratoriyi Pracyuvala v vid 1952 zastupniceyu direktora vid 1962 direktorom 1955 roku organizuvala i ocholila v comu instituti laboratoriyu integracijnoyi virusologiyi vid 1968 profesor 1961 roku zahistila doktorsku disertaciyu v Rizkomu medichnomu instituti na temu profilaktiki ta likuvannya poliomiyelitu Mikrobiologichnij sintez ce najbilsh perspektivnij i deshevij sposib oderzhannya takih cinnih u harchuvanni rechovin yak aminokisloti i vitamini Bagato mikroorganizmiv zdatni do tak zvanogo nadsintezu voni utvoryuyut taku kilkist produktiv obminu yake perevishuye yih vlasnu potrebu Same cyu vlastivist bulo pokladeno v osnovu tehnichnoyi mikrobiologiyi Do chisla nezaminnih aminokislot yaki zhivij organizm ne viroblyaye a otrimuye z yizheyu vidnositsya lizin V laboratoriyi R Kukajn bulo rozrobleno tehnologiyu promislovogo sintezu lizinu dlya tvarinnictva yaku bulo vprovadzheno na budivnictvo yakogo pochalosya 1965 roku 1968 roku latvijski virusologi na choli z akademikom Kukajn vidilili zbudnika lejkozu poshirenogo v respublici sered koriv buroyi latvijskoyi porodi i nazvali jogo BLV bichachij lejkoznij virus Na molekulyarnomu rivni vivchavsya proces vprovadzhennya v klitku BLV yakij za dopomogoyu fermentu zvorotnoyi transkriptazi sintezuye infekcijnu formu DNK klitini Takim chinom pid kerivnictvom Riti Kukajn bulo stvoreno protilejkoznu vakcinu 1973 roku Rita Oleksandrivna otrimala premiyu imeni A Kirhenshtejna Za cikl robit u programi Zvorotna transkriptaza revertaza grupa naukovciv SRSR a takozh vcheni z Chehoslovachchini ta NDR buli 1979 roku vidznacheni Derzhavnoyu premiyeyu SRSR U seredini 1980 h rokiv obrana deputatom Verhovnoyi radi Latvijskoyi RSR Pidtrimala ruh za nacionalne vidrodzhennya Latviyi Atmodu vid 1989 do 1991 roku predstavlyala Narodnij front Latviyi u Verhovnij radi Za ce bula nagorodzhena Ordenom Troh zirok 4 travnya 2010 roku Naukovi doslidzhennyaOsnovni naukovi doslidzhennya prisvyacheni etiologiyi imunologiyi epidemiologiyi poliomiyelitu i virusnih hvorob Pracyuvala nad stvorennyam zhivoyi vakcini proti poliomiyelitu Doslidzhuvala virusnu etiologiyu zloyakisnih novoutvoren prirodni mehanizmi zahistu organizmu vid virusnoyi infekciyi ta mozhlivosti indukciyi interferonu Vivchala problemu vzayemodiyi virusu i klitini Rozroblyala metodi viroterapiyi puhlin himioterapiyi virusnih infekcij Vivchala etiologiyu lejkozu v lyudini i tvarin Golovna redaktorka shorichnih vipuskiv Vzaimootnoshenie virusov i kletki Vzayemovidnosini virusiv i klitini RodinaCholovik akademik ru Sin Kostyantin Viktorovich Kalnberz hirurg ortoped NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora 1976 Derzhavna premiya SRSR 1979 Orden Troh zirok 2010 Primitki Arhiv originalu za 26 veresnya 2011 Procitovano 28 grudnya 2012 Latvijskij lizin 3 lyutogo 2020 Rigas Balss rizhskaya gorodskaya gazeta 1965 88 Pomilka nepravilnij chas S 2 S Ilichyova Gosudarstvennaya premiya SSSR latvijskim uchyonym gazeta 1979 Pomilka nepravilnij chas S 1 LiteraturaRiga Enciklopediya Enciklopedija Riga gl red P P Eran Riga Glavnaya redakciya enciklopedij 1989 S 395 396 880 s 60 000 ekz ISBN 5 89960 002 0 PosilannyaBiografiya do 1979 r 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Biografiya Akademiya nauk Latviyi latis