Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнецов Василь Васильович Кузнєцов 31 січня 13 лютого 1901 року село

Кузнецов Василь Васильович

Кузнецов Василь Васильович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнецов.

Василь Васильович Кузнєцов (31 січня (13 лютого) 1901 року, село Софіловка, Костромська губернія, Російська імперія, — 5 червня 1990 року, місто Москва, РРФСР) — радянський політичний і державний діяч, дипломат. Тричі (1982—1983, 1984 і 1985 роках) був формальним керівником Радянського Союзу.

Кузнецов Василь Васильович
рос. Василий Васильевич Кузнецов
image
Народився31 січня (13 лютого) 1901[2]
d, Костромська губернія, Російська імперія
Помер5 червня 1990(1990-06-05)[1][2] (89 років)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьполітик, дипломат, профспілковий діяч, інженер
Alma materУніверситет Карнегі-Меллон і Ленінградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна (1926)
Знання мовросійська
ЗакладЕлектросталь[d]
ЧленствоПолітичне бюро ЦК КПРС
Посадаголова Президії Верховної Ради СРСР, голова Президії Верховної Ради СРСР і голова Президії Верховної Ради СРСР
ПартіяВКП(б)
У шлюбі зQ60827245?
Нагороди
image image image
image image image image image image image image image image image image image image image image
image image

Біографія

Народився 31 січня 1901 року в селі Софіловці (тепер Семьоновський район Нижньогородської області) в родині селянина. У 1915 році вступив в педагогічне училище в селі Казанської губернії. У 1920—1921 роках служив у РСЧА.

У 1926 році закінчив ЛПІ. З листопада 1926 працював на Макіївському металургійному заводі: інженер-дослідник, змінний інженер, заступник начальника, з грудня 1930 начальник мартенівського цеху. З 1931 роках перебував на навчанні в США, в Технологічному інституті Карнегі, де вивчав металургію. З грудня 1933 старший інженер, заступник начальника лабораторії, з серпня 1936 начальник металографічної лабораторії заводу «Електросталь» Московської області.

З вересня 1937 в апараті Наркомату важкої промисловості СРСР: керівник технологічної групи технічного відділу Головспецсталі; з травня 1938 заступник начальника, з жовтня 1938 головний інженер Головспецсталі.

У 1940 році став заступником голови Держплану СРСР. Був заступником Члена ДКО Г. М. Маленкова з металургії. У 1943—1944 роках — голова ЦК профспілки робітників чорної металургії Центру.

Голова Президії ВЦРПС з 15 березня 1944 року по 12 березня 1953 року. З 1945 року — член Генеральної ради Виконкому і віце-голова Всесвітньої федерації профспілок.

Голова Ради Національностей ВР СРСР з 12 березня 1946 року по 12 березня 1950 року. Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР 2–11 скликань (1946–1989) від РРФСР.

У 1946—1952 рр. — член Оргбюро ЦК ВКП(б). У 1952–1989 рр. — член ЦК КПРС. У 1952—1953 роках член Президії ЦК КПРС, член Постійної комісії із зовнішніх справ при Президії ЦК КПРС.

З 1953 року на роботу в МЗС СРСР. З 10 березня по 3 грудня 1953 року був послом СРСР у Китайській Народній Республіці. В 1953–1955 роках — заступник, в 1955—1977 роках — перший заступник міністра закордонних справ СРСР. Кузнєцов зробив багато для врегулювання Карибської кризи, налагодження переговорного процесу з КНР після збройних зіткнень на острові Даманський, врегулювання індо-пакистанської кризи 1971 року. У 1969—1970 роках очолював радянську делегацію на переговорах з КНР з питань кордону.

У 1977—1986 рр. — кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС. Перший заступник Голови Президії ВР СРСР з 1977 по 1986. На початку 1980-х років (див. «епоха пишних похоронів») тричі виконував обов'язки номінального глави радянської держави — Голови Президії ВР СРСР:

  1. 10 листопада 1982 року — 16 червня 1983 року (зі смерті Л. В. Брежнєва і до обрання Ю. В. Андропова). Кузнєцов 31 грудня 1982 року вітав радянських людей з Новим роком.
  2. 9 лютого — 11 квітня 1984 року (зі смерті Ю. Андропова і до обрання К. Черненка)
  3. 10 березня — 2 липня 1985 року (зі смерті К. Черненка і до обрання А. Громика).

Під час виконання повноважень Кузнєцову було відповідно 81–82, 82–83 і 84 роки, таким чином, він є найстарішим зі всіх голів радянського і російського уряду в історії.

На пенсії перебував з червня 1986 року.

Помер 5 червня 1990 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 10).

Родина

  • дружина — Зоя Петрівна Ігумнова (1903—1988), кандидат історичних наук, в. о. декана історичного факультету (1936—1937), доцент кафедри історії КПРС Московського державного університету.
  • дочка — Ера (1928—2018), син — Валерій (1934—2011), донька Олена (1939—2016), син — Олександр (1946—2020).

Нагороди та звання

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
    d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
  3. . Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 13 квітня 2017.
  4. Зверев, 2001
  5. . Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  6. Игуменова Зоя Петровна [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.] на сайте «Летопись Московского университета»

Посилання

  • Кузнецов Василь Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • В. В. Кузнецов городской портал города Семенов[недоступне посилання з квітня 2019]
  • В. [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.] В. Кузнецов на сайте «Биографии великих людей» [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • http://edu.of.ru/attach/17/48551.doc[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Зверев Э. Н. В. В. Кузнецов (к 100-летию со дня рождения) [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.] // ж-л «Дипломатический вестник», февраль 2001 год

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuznecov Vasil Vasilovich Kuznyecov 31 sichnya 13 lyutogo 1901 roku selo Sofilovka Kostromska guberniya Rosijska imperiya 5 chervnya 1990 roku misto Moskva RRFSR radyanskij politichnij i derzhavnij diyach diplomat Trichi 1982 1983 1984 i 1985 rokah buv formalnim kerivnikom Radyanskogo Soyuzu Kuznecov Vasil Vasilovichros Vasilij Vasilevich KuznecovNarodivsya31 sichnya 13 lyutogo 1901 2 d Kostromska guberniya Rosijska imperiyaPomer5 chervnya 1990 1990 06 05 1 2 89 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpolitik diplomat profspilkovij diyach inzhenerAlma materUniversitet Karnegi Mellon i Leningradskij politehnichnij institut imeni M I Kalinina 1926 Znannya movrosijskaZakladElektrostal d ChlenstvoPolitichne byuro CK KPRSPosadagolova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR i golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSRPartiyaVKP b U shlyubi zQ60827245 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 31 sichnya 1901 roku v seli Sofilovci teper Semonovskij rajon Nizhnogorodskoyi oblasti v rodini selyanina U 1915 roci vstupiv v pedagogichne uchilishe v seli Kazanskoyi guberniyi U 1920 1921 rokah sluzhiv u RSChA U 1926 roci zakinchiv LPI Z listopada 1926 pracyuvav na Makiyivskomu metalurgijnomu zavodi inzhener doslidnik zminnij inzhener zastupnik nachalnika z grudnya 1930 nachalnik martenivskogo cehu Z 1931 rokah perebuvav na navchanni v SShA v Tehnologichnomu instituti Karnegi de vivchav metalurgiyu Z grudnya 1933 starshij inzhener zastupnik nachalnika laboratoriyi z serpnya 1936 nachalnik metalografichnoyi laboratoriyi zavodu Elektrostal Moskovskoyi oblasti Z veresnya 1937 v aparati Narkomatu vazhkoyi promislovosti SRSR kerivnik tehnologichnoyi grupi tehnichnogo viddilu Golovspecstali z travnya 1938 zastupnik nachalnika z zhovtnya 1938 golovnij inzhener Golovspecstali U 1940 roci stav zastupnikom golovi Derzhplanu SRSR Buv zastupnikom Chlena DKO G M Malenkova z metalurgiyi U 1943 1944 rokah golova CK profspilki robitnikiv chornoyi metalurgiyi Centru Golova Prezidiyi VCRPS z 15 bereznya 1944 roku po 12 bereznya 1953 roku Z 1945 roku chlen Generalnoyi radi Vikonkomu i vice golova Vsesvitnoyi federaciyi profspilok Golova Radi Nacionalnostej VR SRSR z 12 bereznya 1946 roku po 12 bereznya 1950 roku Deputat Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR 2 11 sklikan 1946 1989 vid RRFSR U 1946 1952 rr chlen Orgbyuro CK VKP b U 1952 1989 rr chlen CK KPRS U 1952 1953 rokah chlen Prezidiyi CK KPRS chlen Postijnoyi komisiyi iz zovnishnih sprav pri Prezidiyi CK KPRS Z 1953 roku na robotu v MZS SRSR Z 10 bereznya po 3 grudnya 1953 roku buv poslom SRSR u Kitajskij Narodnij Respublici V 1953 1955 rokah zastupnik v 1955 1977 rokah pershij zastupnik ministra zakordonnih sprav SRSR Kuznyecov zrobiv bagato dlya vregulyuvannya Karibskoyi krizi nalagodzhennya peregovornogo procesu z KNR pislya zbrojnih zitknen na ostrovi Damanskij vregulyuvannya indo pakistanskoyi krizi 1971 roku U 1969 1970 rokah ocholyuvav radyansku delegaciyu na peregovorah z KNR z pitan kordonu U 1977 1986 rr kandidat u chleni Politbyuro CK KPRS Pershij zastupnik Golovi Prezidiyi VR SRSR z 1977 po 1986 Na pochatku 1980 h rokiv div epoha pishnih pohoroniv trichi vikonuvav obov yazki nominalnogo glavi radyanskoyi derzhavi Golovi Prezidiyi VR SRSR 10 listopada 1982 roku 16 chervnya 1983 roku zi smerti L V Brezhnyeva i do obrannya Yu V Andropova Kuznyecov 31 grudnya 1982 roku vitav radyanskih lyudej z Novim rokom 9 lyutogo 11 kvitnya 1984 roku zi smerti Yu Andropova i do obrannya K Chernenka 10 bereznya 2 lipnya 1985 roku zi smerti K Chernenka i do obrannya A Gromika Pid chas vikonannya povnovazhen Kuznyecovu bulo vidpovidno 81 82 82 83 i 84 roki takim chinom vin ye najstarishim zi vsih goliv radyanskogo i rosijskogo uryadu v istoriyi Na pensiyi perebuvav z chervnya 1986 roku Pomer 5 chervnya 1990 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivichomu kladovishi dilyanka 10 Rodina druzhina Zoya Petrivna Igumnova 1903 1988 kandidat istorichnih nauk v o dekana istorichnogo fakultetu 1936 1937 docent kafedri istoriyi KPRS Moskovskogo derzhavnogo universitetu dochka Era 1928 2018 sin Valerij 1934 2011 donka Olena 1939 2016 sin Oleksandr 1946 2020 Nagorodi ta zvannyadvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1971 1981 sim ordeniv Lenina orden Zhovtnevoyi revolyuciyi orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Chervonoyi Zirki orden Znak Poshani Stalinska premiya 2 go st 1941 za vinahid stali marok EI 75 EI 262 EI 184PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Arhiv originalu za 9 grudnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2017 Zverev 2001 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 Igumenova Zoya Petrovna 16 travnya 2017 u Wayback Machine na sajte Letopis Moskovskogo universiteta PosilannyaKuznecov Vasil Vasilovich Sajt Geroi strany ros V V Kuznecov gorodskoj portal goroda Semenov nedostupne posilannya z kvitnya 2019 V 9 grudnya 2013 u Wayback Machine V Kuznecov na sajte Biografii velikih lyudej 9 grudnya 2013 u Wayback Machine http edu of ru attach 17 48551 doc nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zverev E N V V Kuznecov k 100 letiyu so dnya rozhdeniya 1 bereznya 2014 u Wayback Machine zh l Diplomaticheskij vestnik fevral 2001 god

Дата публікації:
Топ