Володимир Пилипович Крюченко (нар. 7 січня 1926 — пом. 11 листопада 1993) — Герой Радянського Союзу (1945), під час німецько-радянської війни кулеметник 133-го стрілецького полку 72-ї стрілецької дивізії (21-а армія, 1-й Український фронт), рядовий.
Володимир Пилипович Крюченко | |
---|---|
Народження | 7 січня 1926 Трепівка |
Смерть | 11 листопада 1993 (67 років) Київ |
Поховання | Київ |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1944–1964 |
Звання | старшина |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 7 січня 1926 року в селі Трепівка, нині Знам'янського району Кіровоградської області в родині комунара. Українець. До війни навчався у середній школі № 3 м. Кропивницький.
До лав РСЧА призваний у квітні 1944 року Знам'янським РВК. Учасник німецько-радянської війни з 1944 року. Воював на Ленінградському і 1-у Українському фронтах.
21 січня 1945 року рядовий В. П. Крюченко під сильним мінометним і рушнично-кулеметним вогнем супротивника першим з кулеметників форсував річку Одер і вогнем зі свого кулемета підтримував наступ піхоти. Отримавши поранення в плече, не залишив поле бою й продовжував вести вогонь, знищивши 15 ворожих солдатів. Будучи вдруге поранений у спину, не залишив поле бою. Лише після третього поранення був евакуйований у тил.
Після одужання продовжував воювати у складі 1-ї стрілецької роти 291-го гвардійського стрілецького полку 96-ї гвардійської стрілецької дивізії 28-ї армії.
По закінченні війни продовжив військову службу в одній з авіаційних частин Київського військового округу. У 1964 році старшина В. П. Крюченко вийшов у запас.
Мешкав у Києві. Працював начальником цеху фабрики «Перемога». Помер 11 листопада 1993 року.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, рядовому Крюченку Володимиру Пилиповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями, польським Хрестом Грюнвальда.
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 169–170.
Посилання
- Біографія В. П. Крюченка на сайті «Енциклопедія сучасної України» [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Pilipovich Kryuchenko nar 7 sichnya 1926 19260107 pom 11 listopada 1993 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 pid chas nimecko radyanskoyi vijni kulemetnik 133 go strileckogo polku 72 yi strileckoyi diviziyi 21 a armiya 1 j Ukrayinskij front ryadovij Volodimir Pilipovich KryuchenkoNarodzhennya7 sichnya 1926 1926 01 07 TrepivkaSmert11 listopada 1993 1993 11 11 67 rokiv KiyivPohovannyaKiyivKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1944 1964ZvannyastarshinaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Orden Hrest Gryunvalda 3 stupenyaBiografiyaNarodivsya 7 sichnya 1926 roku v seli Trepivka nini Znam yanskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti v rodini komunara Ukrayinec Do vijni navchavsya u serednij shkoli 3 m Kropivnickij Do lav RSChA prizvanij u kvitni 1944 roku Znam yanskim RVK Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 1944 roku Voyuvav na Leningradskomu i 1 u Ukrayinskomu frontah 21 sichnya 1945 roku ryadovij V P Kryuchenko pid silnim minometnim i rushnichno kulemetnim vognem suprotivnika pershim z kulemetnikiv forsuvav richku Oder i vognem zi svogo kulemeta pidtrimuvav nastup pihoti Otrimavshi poranennya v pleche ne zalishiv pole boyu j prodovzhuvav vesti vogon znishivshi 15 vorozhih soldativ Buduchi vdruge poranenij u spinu ne zalishiv pole boyu Lishe pislya tretogo poranennya buv evakujovanij u til Pislya oduzhannya prodovzhuvav voyuvati u skladi 1 yi strileckoyi roti 291 go gvardijskogo strileckogo polku 96 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 28 yi armiyi Po zakinchenni vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu v odnij z aviacijnih chastin Kiyivskogo vijskovogo okrugu U 1964 roci starshina V P Kryuchenko vijshov u zapas Meshkav u Kiyevi Pracyuvav nachalnikom cehu fabriki Peremoga Pomer 11 listopada 1993 roku NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm ryadovomu Kryuchenku Volodimiru Pilipovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Takozh buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami polskim Hrestom Gryunvalda LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 stor 169 170 PosilannyaBiografiya V P Kryuchenka na sajti Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 14 serpnya 2020 u Wayback Machine ros