Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Круглоголовка такирська | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Phrynocephalus helioscopus Pallas, 1771 | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Phrynocephalus uralensis | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Круглоголовка такирська (Phrynocephalus helioscopus) — представник роду круглоголовок з родини Агамових. Має 3 підвиди
Опис
Загальна довжина сягає 7 см. Хвіст відносно короткий, його довжина не перевищує довжину тіла. Самки трохи більші за самців. Має характерний профіль морди, верхня поверхня якої майже прямовисно переходить до губи, так що ніздрі не видно при розгляді зверху. Тулуб короткий, приплюснутий, верхня сторона тулуба вкрита різнорідними лусками. Спинна луска трохи більше бічної, іноді зі слабко виражені реберцями, окремі лусочки або їх групи на спині, боках і в основі хвоста зверху дещо збільшені і несуть на собі короткі шипики. З боків тіла вони розташовані в 3—4 поздовжніх рядки поверх невеликих горбків. На верхній поверхні шиї невелика, звичайно добре виражена поперечна складка шкіри. Четвертий палець задньої ноги вкрито знизу одним рядком підпальцевих пластинок, які несуть на собі 3-4 поздовжніх реберця. З боків третього і четвертого пальців задніх лап розташовуються поздовжні гребінці, утворені виступаючими краями шипуватий лусочок. Хвіст приплюснутий і широкий (у самців кілька роздутий) біля основи різко тоншає до кінця.
Забарвлення верхньої сторони тіла дуже різноманітне і залежить від загального фону навколишнього середовища. На темних ґрунтах агами бурі або темно-сірі, тоді як на пісках і вапняних ґрунтах вони світло-сірого або попелястого кольору. Зазвичай з боків спини розташовуються витягнуті поперек коричневі, сірі або бурі плями з нерівними і розмитими обрисами, простір між якими зайнято дрібними темними цятками. На хребті між кожною парою плям залишаються світлі проміжки, які зливаються іноді в суцільне світла пляма. З боків шиї позаду голови розташовуються характерні овальні рожеві плями, облямовані блакитним або синім кольором. Блакитний і рожевий кольори при цьому можуть коливатися до синього і цегляно-оранжевого, яскравішого у самців. Черево брудно-білого кольору з мармуровим малюнком на шиї та горлі, який може з'являтися і зникати. Хвіст знизу зазвичай з нечіткими темними поперечними смугами, забарвлення задньої третини коливається в різних частинах ареалу — помаранчеве, блакитне або яскраво-червоне. У самців кінчик хвоста знизу червоний.
Спосіб життя
Полюбляє щільні ґрунти з сильно розрідженим рослинним покривом: у кам'янистих і глинястих напівпустелях, на суглинках, різного роду такировідних ділянках і солончаках, рідше у дрібнобугристих і закріплених пісках, зустрічається у пониженнях між острівцями пісків із злаково-полиновою формацією, піщаною акацією, білим саксаулом та іншими чагарниками, а також на сільських дорогах, стежках, по сухих руслах, по околицях пухлого солончака. Активна вдень. Ховається у норах піщанок, тушканчиків, власних норах, які влаштовує у підніжжя чагарників. Зимові нори досягають глибини до 20 см. Виходить із зимівель від середини березня до другої половини квітня. Харчується комахами.
Це яйцекладна ящірка. Парування відбувається з травня по кінець липня. У цей період самці часто піднімаються на узвишшя (кущики або невеликі камені). Час від часу такирські круглоголовки піднімають хвіст вертикально вгору, плавно згинаючи його у різних площинах. Ця поведінка відрізняється від типової в звичайному стані манери круглоголовок закручувати хвіст спіраллю або швидко піднімати і опускати його в частково закрученому стані. Самки починають відкладати яйця наприкінці квітня - у середині травня, завершуючи першу і другу кладки до кінця червня. У кладці від 2 до 8 яєць розміром 7-11х8,5-12,5 мм. Через 40 днів з'являються молоді агами розміром 4-4,2 см.
Розповсюдження
Мешкає від Астраханської і південній частині Волгоградської областей Росії на заході через весь Казахстан і Середню Азію до північно-західної Монголії і північно-західного Китаю, зустрічається також у північно-східному Ірані.
Підвід
- Phrynocephalus helioscopus helioscopus
- Phrynocephalus helioscopus horvathi
- Phrynocephalus helioscopus saidalievi
Джерела
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kruglogolovka takirska Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Agamovi Pidrodina Agaminae Rid Kruglogolovka Vid Kruglogolovka takirska Binomialna nazva Phrynocephalus helioscopus Pallas 1771 Sinonimi Phrynocephalus uralensis Posilannya Vikishovishe Phrynocephalus helioscopus MSOP 48835941 Kruglogolovka takirska Phrynocephalus helioscopus predstavnik rodu kruglogolovok z rodini Agamovih Maye 3 pidvidiOpisZagalna dovzhina syagaye 7 sm Hvist vidnosno korotkij jogo dovzhina ne perevishuye dovzhinu tila Samki trohi bilshi za samciv Maye harakternij profil mordi verhnya poverhnya yakoyi majzhe pryamovisno perehodit do gubi tak sho nizdri ne vidno pri rozglyadi zverhu Tulub korotkij priplyusnutij verhnya storona tuluba vkrita riznoridnimi luskami Spinna luska trohi bilshe bichnoyi inodi zi slabko virazheni rebercyami okremi lusochki abo yih grupi na spini bokah i v osnovi hvosta zverhu desho zbilsheni i nesut na sobi korotki shipiki Z bokiv tila voni roztashovani v 3 4 pozdovzhnih ryadki poverh nevelikih gorbkiv Na verhnij poverhni shiyi nevelika zvichajno dobre virazhena poperechna skladka shkiri Chetvertij palec zadnoyi nogi vkrito znizu odnim ryadkom pidpalcevih plastinok yaki nesut na sobi 3 4 pozdovzhnih rebercya Z bokiv tretogo i chetvertogo palciv zadnih lap roztashovuyutsya pozdovzhni grebinci utvoreni vistupayuchimi krayami shipuvatij lusochok Hvist priplyusnutij i shirokij u samciv kilka rozdutij bilya osnovi rizko tonshaye do kincya Zabarvlennya verhnoyi storoni tila duzhe riznomanitne i zalezhit vid zagalnogo fonu navkolishnogo seredovisha Na temnih gruntah agami buri abo temno siri todi yak na piskah i vapnyanih gruntah voni svitlo sirogo abo popelyastogo koloru Zazvichaj z bokiv spini roztashovuyutsya vityagnuti poperek korichnevi siri abo buri plyami z nerivnimi i rozmitimi obrisami prostir mizh yakimi zajnyato dribnimi temnimi cyatkami Na hrebti mizh kozhnoyu paroyu plyam zalishayutsya svitli promizhki yaki zlivayutsya inodi v sucilne svitla plyama Z bokiv shiyi pozadu golovi roztashovuyutsya harakterni ovalni rozhevi plyami oblyamovani blakitnim abo sinim kolorom Blakitnij i rozhevij kolori pri comu mozhut kolivatisya do sinogo i ceglyano oranzhevogo yaskravishogo u samciv Cherevo brudno bilogo koloru z marmurovim malyunkom na shiyi ta gorli yakij mozhe z yavlyatisya i znikati Hvist znizu zazvichaj z nechitkimi temnimi poperechnimi smugami zabarvlennya zadnoyi tretini kolivayetsya v riznih chastinah arealu pomarancheve blakitne abo yaskravo chervone U samciv kinchik hvosta znizu chervonij Sposib zhittyaPolyublyaye shilni grunti z silno rozridzhenim roslinnim pokrivom u kam yanistih i glinyastih napivpustelyah na suglinkah riznogo rodu takirovidnih dilyankah i solonchakah ridshe u dribnobugristih i zakriplenih piskah zustrichayetsya u ponizhennyah mizh ostrivcyami piskiv iz zlakovo polinovoyu formaciyeyu pishanoyu akaciyeyu bilim saksaulom ta inshimi chagarnikami a takozh na silskih dorogah stezhkah po suhih ruslah po okolicyah puhlogo solonchaka Aktivna vden Hovayetsya u norah pishanok tushkanchikiv vlasnih norah yaki vlashtovuye u pidnizhzhya chagarnikiv Zimovi nori dosyagayut glibini do 20 sm Vihodit iz zimivel vid seredini bereznya do drugoyi polovini kvitnya Harchuyetsya komahami Ce yajcekladna yashirka Paruvannya vidbuvayetsya z travnya po kinec lipnya U cej period samci chasto pidnimayutsya na uzvishshya kushiki abo neveliki kameni Chas vid chasu takirski kruglogolovki pidnimayut hvist vertikalno vgoru plavno zginayuchi jogo u riznih ploshinah Cya povedinka vidriznyayetsya vid tipovoyi v zvichajnomu stani maneri kruglogolovok zakruchuvati hvist spirallyu abo shvidko pidnimati i opuskati jogo v chastkovo zakruchenomu stani Samki pochinayut vidkladati yajcya naprikinci kvitnya u seredini travnya zavershuyuchi pershu i drugu kladki do kincya chervnya U kladci vid 2 do 8 yayec rozmirom 7 11h8 5 12 5 mm Cherez 40 dniv z yavlyayutsya molodi agami rozmirom 4 4 2 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid Astrahanskoyi i pivdennij chastini Volgogradskoyi oblastej Rosiyi na zahodi cherez ves Kazahstan i Serednyu Aziyu do pivnichno zahidnoyi Mongoliyi i pivnichno zahidnogo Kitayu zustrichayetsya takozh u pivnichno shidnomu Irani PidvidPhrynocephalus helioscopus helioscopus Phrynocephalus helioscopus horvathi Phrynocephalus helioscopus saidalieviDzherelaSlovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002