Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кропив янка середземноморська Дорослий самець Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Яд

Кропив'янка середземноморська

Кропив'янка середземноморська
Кропив'янка середземноморська
image
Дорослий самець
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Curruca
Вид: Кропив'янка середземноморська
Біноміальна назва
Curruca melanocephala
(Gmelin, 1789)
Синоніми
Sylvia melanocephala
Посилання
image Вікісховище: Curruca melanocephala
image EOL: 55637567
image МСОП: 22716959
image NCBI: 121426

Кропи́в'янка середземномо́рська (Curruca melanocephala) — невеликий птах родини кропив'янкових, поширений в Середземномор'ї. В Україні рідкісний залітний птах.

Опис

Зовнішній вигляд

image
Доросла самка

Невеликий птах, трохи менший за горобця. Маса тіла 9-16 г, довжина тіла біля 13 см. У дорослого самця голова чорна; низ щік і горло білі; спина, поперек, надхвістя і верх крил сірі; воло і груди сіруваті; черево і підхвістя білі; махові пера сірувато-чорні; хвіст чорний, кілька пар зовнішніх стернових пер з білими верхівками, зовнішня частина крайніх стернових пер біла; дзьоб сірий; ноги жовтувато-бурі; райдужна оболонка ока червонувато-коричнева; навколоочне кільце жовтогаряче або червоне. У дорослої самки голова бурувато-сіра; спина, поперек, надхвістя і верх крил сірувато-бурі; воло і боки тулуба бурі. Молодий птах подібний до дорослої самки, але голова буріша; низ щік і горло сіруваті; черево і підхвістя буруваті; райдужна оболонка ока оливкова; навколоочного кільця нема.

Доросла середземноморська кропив'янка від чорноголової і співочої кропив'янок відрізняється жовтогарячим або червоним навколоочним кільцем, а також значним контрастом між білим горлом і сірим (дорослий самець) або бурим (доросла самка) низом тулуба; крім того, доросла самка від дорослої самки і молодої чорноголової кропив'янки — бурувато-сірою головою, а від позашлюбної дорослої самки  — бурими тулубом і крилами; молодий від молодої прудкої кропив'янки — бурішим низом і світлішими покривними перами вух, хоча достовірно відрізнити складно.

Звуки

Пісня — коротке скрипуче щебетання зі свистовими звуками; поклик — голосне «чек», скрипуче «трр — трр — трр» або «тью — тру».

Поширення та місця існування

image
Самець підвиду S. m. leucogastra

Ареал охоплює терени навколо Середземного моря в Європі, Малій Азії та країнах Північної Африки. Завдяки м'якому клімату частина популяції є осілою, частина (з північних та східних регіонів) мігрують в Північну Африку.

В Україні рідкісний залітний вид, зареєстровано на півострові Тарханкут 9 та 13 квітня 1991 р.

Підвиди

Виділяють 6 підвидів:

  • Curruca melanocephala melanocephala (Gmelin, 1789)
  • Curruca melanocephala leucogastra (Ledru, 1810)
  • Curruca melanocephala momus (Hemprich & Ehrenberg, 1833)
  • Curruca melanocephala norissae Nicoll, 1917
  • Curruca melanocephala valverdei Cabot & Urdiales, 2005

Гніздування

image
Пташенята в гнізді
image
Яйце зозулі звичайної та яйця кропив'янки середземноморської, Тулузький музей

Гніздиться кропив'янка середземноморська як у природних, так і в урбанізованих біотопах із густим і високим чагарником, у відкритих, низькорослих лісах з підліском, а також в садах і гаях на висоті до 1200—1300 м та до 1800 м у північно-західній Африці. Віддає перевагу гніздуванню в лісах дуба кам'яного. Гніздовий період тримає з березня по червень. Гніздо влаштовує найчастіше на кущах на висоті 30-60 см. В Іспанії більшість гнізд влаштовують на дубі кермесовому. Повна кладка нараховує від 3 до 5 яєць. Інкубаційний період триває від 13 до 14 днів. Самець і самка змінюють один одного при насиджуванні. Пташенята залишають гніздо за 10-11 днів. Протягом сезону мають одну або дві кладки.

Живлення

Живиться переважно різноманітними членистоногими, однак також багато споживають ягід, особливо в осінньо-зимовий період.

Охорона

Вид включено до Боннської конвенції (Додаток ІІ) та Бернської конвенції (Додаток ІІ).

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
  3. BirdLife International 2018. Sylvia melanocephala. The IUCN Red List of Threatened Species 2018: e.T22716959A132113832. https://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2018-2.RLTS.T22716959A132113832.en. Downloaded on 22 March 2020.
  4. Кинда В. В., Бескаравайный М. М., Дядичева Е. А., Костин С. Ю., Попенко В. М. Ревизия редких, малоизученных и залетных видов воробьинообразных (Passeriformes) птиц в Крыму // Бранта : збірник праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції. — 2003. — Вип. 6. — С. 25—58. — ISSN 1994-1722. з джерела 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  5. Cabot, J.; Urdiales, C. (2005). . Bulletin of the British Ornithologists' Club. 125 (3): 230—240. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.

Література

  • del Hoyo, J.; Elliott, A.; Christie, D. 2006. Handbook of the Birds of the World, vol. 11: Old World Flycatchers to Old World Warblers. Lynx Edicions, Barcelona, Spain.
  • Pomeroy, D.; Walsh, F. 2002. A European endemic warbler under threat? Population changes in Sylvia warblers on the island of Cyprus. Oryx 36: 342—348.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kropiv yanka seredzemnomorska Doroslij samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Kropiv yankovi Sylviidae Rid Curruca Vid Kropiv yanka seredzemnomorska Binomialna nazva Curruca melanocephala Gmelin 1789 Sinonimi Sylvia melanocephala Posilannya Vikishovishe Curruca melanocephala EOL 55637567 MSOP 22716959 NCBI 121426 Kropi v yanka seredzemnomo rska Curruca melanocephala nevelikij ptah rodini kropiv yankovih poshirenij v Seredzemnomor yi V Ukrayini ridkisnij zalitnij ptah OpisZovnishnij viglyad Dorosla samka Nevelikij ptah trohi menshij za gorobcya Masa tila 9 16 g dovzhina tila bilya 13 sm U doroslogo samcya golova chorna niz shik i gorlo bili spina poperek nadhvistya i verh kril siri volo i grudi siruvati cherevo i pidhvistya bili mahovi pera siruvato chorni hvist chornij kilka par zovnishnih sternovih per z bilimi verhivkami zovnishnya chastina krajnih sternovih per bila dzob sirij nogi zhovtuvato buri rajduzhna obolonka oka chervonuvato korichneva navkoloochne kilce zhovtogaryache abo chervone U dorosloyi samki golova buruvato sira spina poperek nadhvistya i verh kril siruvato buri volo i boki tuluba buri Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki ale golova burisha niz shik i gorlo siruvati cherevo i pidhvistya buruvati rajduzhna obolonka oka olivkova navkoloochnogo kilcya nema Dorosla seredzemnomorska kropiv yanka vid chornogolovoyi i spivochoyi kropiv yanok vidriznyayetsya zhovtogaryachim abo chervonim navkoloochnim kilcem a takozh znachnim kontrastom mizh bilim gorlom i sirim doroslij samec abo burim dorosla samka nizom tuluba krim togo dorosla samka vid dorosloyi samki i molodoyi chornogolovoyi kropiv yanki buruvato siroyu golovoyu a vid pozashlyubnoyi dorosloyi samki burimi tulubom i krilami molodij vid molodoyi prudkoyi kropiv yanki burishim nizom i svitlishimi pokrivnimi perami vuh hocha dostovirno vidrizniti skladno Zvuki Pisnya korotke skripuche shebetannya zi svistovimi zvukami poklik golosne chek skripuche trr trr trr abo tyu tru Poshirennya ta miscya isnuvannyaSamec pidvidu S m leucogastra Areal ohoplyuye tereni navkolo Seredzemnogo morya v Yevropi Malij Aziyi ta krayinah Pivnichnoyi Afriki Zavdyaki m yakomu klimatu chastina populyaciyi ye osiloyu chastina z pivnichnih ta shidnih regioniv migruyut v Pivnichnu Afriku V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid zareyestrovano na pivostrovi Tarhankut 9 ta 13 kvitnya 1991 r PidvidiVidilyayut 6 pidvidiv Curruca melanocephala melanocephala Gmelin 1789 Curruca melanocephala leucogastra Ledru 1810 Curruca melanocephala momus Hemprich amp Ehrenberg 1833 Curruca melanocephala norissae Nicoll 1917 Curruca melanocephala valverdei Cabot amp Urdiales 2005GnizduvannyaPtashenyata v gnizdi Yajce zozuli zvichajnoyi ta yajcya kropiv yanki seredzemnomorskoyi Tuluzkij muzej Gnizditsya kropiv yanka seredzemnomorska yak u prirodnih tak i v urbanizovanih biotopah iz gustim i visokim chagarnikom u vidkritih nizkoroslih lisah z pidliskom a takozh v sadah i gayah na visoti do 1200 1300 m ta do 1800 m u pivnichno zahidnij Africi Viddaye perevagu gnizduvannyu v lisah duba kam yanogo Gnizdovij period trimaye z bereznya po cherven Gnizdo vlashtovuye najchastishe na kushah na visoti 30 60 sm V Ispaniyi bilshist gnizd vlashtovuyut na dubi kermesovomu Povna kladka narahovuye vid 3 do 5 yayec Inkubacijnij period trivaye vid 13 do 14 dniv Samec i samka zminyuyut odin odnogo pri nasidzhuvanni Ptashenyata zalishayut gnizdo za 10 11 dniv Protyagom sezonu mayut odnu abo dvi kladki ZhivlennyaZhivitsya perevazhno riznomanitnimi chlenistonogimi odnak takozh bagato spozhivayut yagid osoblivo v osinno zimovij period OhoronaVid vklyucheno do Bonnskoyi konvenciyi Dodatok II ta Bernskoyi konvenciyi Dodatok II PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H BirdLife International 2018 Sylvia melanocephala The IUCN Red List of Threatened Species 2018 e T22716959A132113832 https dx doi org 10 2305 IUCN UK 2018 2 RLTS T22716959A132113832 en Downloaded on 22 March 2020 Kinda V V Beskaravajnyj M M Dyadicheva E A Kostin S Yu Popenko V M Reviziya redkih maloizuchennyh i zaletnyh vidov vorobinoobraznyh Passeriformes ptic v Krymu Branta zbirnik prac Azovo Chornomorskoyi ornitologichnoyi stanciyi 2003 Vip 6 S 25 58 ISSN 1994 1722 z dzherela 22 bereznya 2020 Procitovano 22 bereznya 2020 Cabot J Urdiales C 2005 Bulletin of the British Ornithologists Club 125 3 230 240 Arhiv originalu za 22 bereznya 2020 Procitovano 22 bereznya 2020 Literaturadel Hoyo J Elliott A Christie D 2006 Handbook of the Birds of the World vol 11 Old World Flycatchers to Old World Warblers Lynx Edicions Barcelona Spain Pomeroy D Walsh F 2002 A European endemic warbler under threat Population changes in Sylvia warblers on the island of Cyprus Oryx 36 342 348

Дата публікації:
Топ