Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка (рос. Крымская Автономная Социалистическая Советская Республика, тогочасною крим. Qrьm Avonomjalь Sotsialist Sovet Respublikasь, сучасною крим. Qırım Muhtar Sotsialist Şuralar Cumhuriyeti, до 5 грудня 1936 — Автономна Кримська Соціалістична Радянська Республіка) — національно-територіальна автономія кримських татар, що існувала на території Криму з 1921 по 1945 роки, коли вона була скасована після визнаної незаконною та злочинноюдепортації кримських татар.
| Qrьm ASSR Крымская АССР Кримська АРСР | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| Столиця | Сімферополь | ||||||||||
| Мови | кримськотатарська, російська | ||||||||||
| Форма правління | Автономна Радянська Соціалістична Республіка | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | 18 жовтня 1921 | ||||||||||
| - скасовано | 30 червня 1945 | ||||||||||
| - відтворено | 12 лютого 1991 | ||||||||||
| - скасовано відтворену автономію | 26 лютого 1992 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Державними мовами визнавалися — кримськотатарська (в документі того часу — «татарська») та російська, корінними народами — кримські татари та караїми. Займала всю територію Кримського півострова.
Облік населення півострова внаслідок численних фальсифікацій дав такі результати за національним складом: 50 % — росіяни (у цю графу було об'єднано разом росіян, українців і білорусів), 25 % — татари, решта — представники всіх інших національностей — болгари, вірмени, греки, караїми, кримчаки, німці та інші.
Історія
Створена 18 жовтня 1921 радянським державним і партійним діячем татарином Саїд-Галієв Сахиб-гару. Першим фактичним головою республіки став кримський татарин Велі Ібраїмов, якого пізніше, 1928, репресували та незаконно розстріляли.
У 1924 ліквідований наркомат національностей. Після цього «Особливе представництво» перейшло до ведення ВЦВК, його завданням вважалося вирішення в урядових органах РСФРР питань господарчого та культурного будівництва Криму. Діяло до грудня 1938, доки остаточно не було ліквідоване.
Згідно з Конституцією РРФСР всі АРСР у її складі були національно-територіальними утвореннями. На думку деяких українських дослідників, національний характер автономії був лише декларативним, номінальним.
Автономію ліквідували 30 червня 1945 після депортації з Кримського півострову кримських татар, греків, болгар, німців.
У 1945–1991 існувала Кримська область, передана в 1954 зі складу РРФСР до УРСР.
Відтворення
Після референдуму в січні 1991 автономію (вже не кримськотатарську) відтворено (але не відновлено) 12 лютого тепер у складі Української РСР.
На загальне голосування було винесено питання: «Ви за відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної республіки як суб'єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?» (рос. «Вы за воссоздание Крымской автономной Советской социалистической Республики, как субъекта СССР и участника Союзного договора?»), тоді як, згідно рішення ВР СРСР від 29.11.1989, відновлення прав кримськотатарського народу було неможливо без відновлення (восстановления) автономії, про референдум в указі нічого не сказано.
26 лютого 1992 перейменована на Республіку Крим, із 21 вересня 1994 — Автономна Республіка Крим.
Автономію так і не було відновлено. Радянський державний та партійний діяч Анастас Мікоян у своїх мемуарах згадував, чому нібито не могла бути відновлена автономія кримських татар:
 | Головна причина, чому не була відновлена Кримсько-Татарська автономна республіка, полягала в наступному: територія її була заселена іншими народами, і за повернення татар довелося б дуже багато людей знову переселяти. Оригінальний текст (рос.) Главная причина, почему не была восстановлена Крымско-Татарская автономная республика, заключалась в следующем: территория ее была заселена другими народами, и при возвращении татар пришлось бы очень много людей снова переселять. |  |
— Анастас Мікоян, радянський державний та партійний діяч | ||
Національний склад
За попередніми результатами сталінського перепису 1939 року населення Кримської АРСР нібито складало 1 млн. 126 тис. осіб, з яких нібито 49,6 % становили росіяни, 19,4 % кримські татари, 13,7 % українці, 5,8 % євреїв, 4,5 % німців.
За даними радянського історика і дисидента Л. М. Алексєєвої, до початку Другої світової війни в Криму проживало 560 тисяч кримських татар.
Примітки та коментарі
- Коментарі
- КАРСР, згідно рішення ВР СРСР від 28.11.1989 № 845-1, повинна була бути відновлена (восстановлена), натомість влада Криму організувала референдум щодо відтворення (воссоздания), але не відновлення республіки. В результаті референдуму, який бойкотували кримські татари, було проголошено відтворення автономії у іншому вигляді (не національно-територіальна кримськотатарська)
- Примітки
- Деякі дослідники вважають, що національний характер автономії був номінальним
- Белая книга национального движения крымских татар
- А. І. Мікоян. Так было [ 19 липня 2019 у Wayback Machine.] — Москва: Вагриус, 1999. — 612 с. —
- Закон «О реабилитации репрессированных народов» (1991) [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.] // РИА — 26.04.2016: «Из них семь — немцы, карачаевцы, калмыки, ингуши, чеченцы, балкарцы и крымские татары — лишились при этом и своих национальных автономий»
- . Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
- Конституция Крымской АССР [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Установленная 1-м Всекрымским Учредительным С'ездом Советов Рабочих, Крестьянских, Красноармейских и Краснофлотских Депутатов 7 ноября 1921 г. Крымская Советская Социалистическая Республика входит в состав Федерации Р. С. Ф. С. Р. на основе постановления В. Ц. И.К'а и С. Н. К. Р. С. Ф. С. Р. от 18 октября 1921 г. // Крымиздат, 1924
- . Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
- Т. Б. Бикова. Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 350. — . || Архівна копія
- . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 30 листопада 2019.
- Станіслав Кульчицький. Український Крим. — «День». — № 27. — 18 лютого 2009 р. [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Лариса Якубова. Як здійснювалася політика коренізації в Криму? // Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] / НАН України. Інститут історії України. Відп. ред. В.А. Смолій. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — 456 с. — С. 285-286.
Неоднозначне враження справляла схвалена установчим з'їздом рад Конституція КрАСРР, де не містилося й натяку на те, що це основний закон автономної республіки з істотно обмеженим спектром повноважень. У Конституції було відсутнє положення про те, що кримські татари являють собою титульну націю. Йшлося про територіальну, а не національну автономію. Вже після утворення республіки, у листопаді 1921 р. секретар обкому І. Акулов на V обласній партконференції зізнався: «Ми добре враховували настрої татарської частини населення, що оголошення автономної республіки тлумачилося ними як об'ява татарської республіки. Коли б ми нашу політику побудували таким чином, то ця політика була б помилковою».
- Тетяна Бикова. Кримська автономія 1920–1930-х рр.: національна чи територіальна? // Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях [ 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] / НАН України. Інститут історії України. Відп. ред. В.А. Смолій. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — 456 с. — С. 290.
Самостійність КрАСРР мала номінальний характер. Намагання кримськотатарських лідерів отримати власну національну автономію більшовицьке керівництво ігнорувало. КрАСРР мала цілковито радянський характер. У 1921 р. до територіального принципу додався деякий національний антураж. Окрім згадки в Конституції про державну мову, прапор, герб і фіксовану квоту татар в органах влади, власне кримськотатарський народ не виділявся серед інших національностей, які мешкали на півострові.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Алексєєва, 1983.
Див. також
Джерела та література
- Т. Б. Бикова. Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 350. — .
- Т. Б. Бикова. Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Османов Юрій Бекірович. Белая книга национального движения крымских татар [ 16 березня 2018 у Wayback Machine.].
- Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Т. Б. Бикова Створення Кримської АСРР (1917—1921 рр.) [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- (рос.)Алексєєва Л. М. История инакомыслия в СССР. Крымскотатарское движение за вовзращение в Крым. — М., 1983.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка- Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro nacionalnu teritorialnu avtonomiyu u skladi RRFSR sho isnuvala do deportaciyi krimskih tatar Pro teritorialnu avtonomiyu u skladi URSR ta Ukrayini div Krimska ARSR 1991 1992 Krimska Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika ros Krymskaya Avtonomnaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika togochasnoyu krim Qrm Avonomjal Sotsialist Sovet Respublikas suchasnoyu krim Qirim Muhtar Sotsialist Suralar Cumhuriyeti do 5 grudnya 1936 Avtonomna Krimska Socialistichna Radyanska Respublika nacionalno teritorialna avtonomiya krimskih tatar sho isnuvala na teritoriyi Krimu z 1921 po 1945 roki koli vona bula skasovana pislya viznanoyi nezakonnoyu ta zlochinnoyudeportaciyi krimskih tatar Qrm ASSR Krymskaya ASSR Krimska ARSR nacionalno teritorialna 1921 1945 v inshomu viglyadi 1991 1992Prapor GerbStolicya SimferopolMovi krimskotatarska rosijskaForma pravlinnya Avtonomna Radyanska Socialistichna RespublikaIstoriya Zasnovano 18 zhovtnya 1921 skasovano 30 chervnya 1945 vidtvoreno 12 lyutogo 1991 skasovano vidtvorenu avtonomiyu 26 lyutogo 1992Poperednik NastupnikTavrijska guberniyaKrimska narodna respublika Krimska oblastVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krimska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Derzhavnimi movami viznavalisya krimskotatarska v dokumenti togo chasu tatarska ta rosijska korinnimi narodami krimski tatari ta karayimi Zajmala vsyu teritoriyu Krimskogo pivostrova Oblik naselennya pivostrova vnaslidok chislennih falsifikacij dav taki rezultati za nacionalnim skladom 50 rosiyani u cyu grafu bulo ob yednano razom rosiyan ukrayinciv i bilorusiv 25 tatari reshta predstavniki vsih inshih nacionalnostej bolgari virmeni greki karayimi krimchaki nimci ta inshi IstoriyaStvorena 18 zhovtnya 1921 radyanskim derzhavnim i partijnim diyachem tatarinom Sayid Galiyev Sahib garu Pershim faktichnim golovoyu respubliki stav krimskij tatarin Veli Ibrayimov yakogo piznishe 1928 represuvali ta nezakonno rozstrilyali U 1924 likvidovanij narkomat nacionalnostej Pislya cogo Osoblive predstavnictvo perejshlo do vedennya VCVK jogo zavdannyam vvazhalosya virishennya v uryadovih organah RSFRR pitan gospodarchogo ta kulturnogo budivnictva Krimu Diyalo do grudnya 1938 doki ostatochno ne bulo likvidovane Nacionalni rajoni u skladi Krimskoyi ARSR 1930 ti roki dzherelo ukrayinskij Ishunskij yevrejski nimecki krimskotatarski Zgidno z Konstituciyeyu RRFSR vsi ARSR u yiyi skladi buli nacionalno teritorialnimi utvorennyami Na dumku deyakih ukrayinskih doslidnikiv nacionalnij harakter avtonomiyi buv lishe deklarativnim nominalnim Avtonomiyu likviduvali 30 chervnya 1945 pislya deportaciyi z Krimskogo pivostrovu krimskih tatar grekiv bolgar nimciv U 1945 1991 isnuvala Krimska oblast peredana v 1954 zi skladu RRFSR do URSR Vidtvorennya Dokladnishe Krimska ARSR 1991 1992 Pislya referendumu v sichni 1991 avtonomiyu vzhe ne krimskotatarsku vidtvoreno ale ne vidnovleno 12 lyutogo teper u skladi Ukrayinskoyi RSR Na zagalne golosuvannya bulo vineseno pitannya Vi za vidtvorennya Krimskoyi Avtonomnoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi respubliki yak sub yekta Soyuzu RSR i uchasnika Soyuznogo dogovoru ros Vy za vossozdanie Krymskoj avtonomnoj Sovetskoj socialisticheskoj Respubliki kak subekta SSSR i uchastnika Soyuznogo dogovora todi yak zgidno rishennya VR SRSR vid 29 11 1989 vidnovlennya prav krimskotatarskogo narodu bulo nemozhlivo bez vidnovlennya vosstanovleniya avtonomiyi pro referendum v ukazi nichogo ne skazano 26 lyutogo 1992 perejmenovana na Respubliku Krim iz 21 veresnya 1994 Avtonomna Respublika Krim Avtonomiyu tak i ne bulo vidnovleno Radyanskij derzhavnij ta partijnij diyach Anastas Mikoyan u svoyih memuarah zgaduvav chomu nibito ne mogla buti vidnovlena avtonomiya krimskih tatar Golovna prichina chomu ne bula vidnovlena Krimsko Tatarska avtonomna respublika polyagala v nastupnomu teritoriya yiyi bula zaselena inshimi narodami i za povernennya tatar dovelosya b duzhe bagato lyudej znovu pereselyati Originalnij tekst ros Glavnaya prichina pochemu ne byla vosstanovlena Krymsko Tatarskaya avtonomnaya respublika zaklyuchalas v sleduyushem territoriya ee byla zaselena drugimi narodami i pri vozvrashenii tatar prishlos by ochen mnogo lyudej snova pereselyat Anastas Mikoyan radyanskij derzhavnij ta partijnij diyachNacionalnij skladZa poperednimi rezultatami stalinskogo perepisu 1939 roku naselennya Krimskoyi ARSR nibito skladalo 1 mln 126 tis osib z yakih nibito 49 6 stanovili rosiyani 19 4 krimski tatari 13 7 ukrayinci 5 8 yevreyiv 4 5 nimciv Za danimi radyanskogo istorika i disidenta L M Aleksyeyevoyi do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v Krimu prozhivalo 560 tisyach krimskih tatar Primitki ta komentariKomentariKARSR zgidno rishennya VR SRSR vid 28 11 1989 845 1 povinna bula buti vidnovlena vosstanovlena natomist vlada Krimu organizuvala referendum shodo vidtvorennya vossozdaniya ale ne vidnovlennya respubliki V rezultati referendumu yakij bojkotuvali krimski tatari bulo progolosheno vidtvorennya avtonomiyi u inshomu viglyadi ne nacionalno teritorialna krimskotatarska PrimitkiDeyaki doslidniki vvazhayut sho nacionalnij harakter avtonomiyi buv nominalnim Belaya kniga nacionalnogo dvizheniya krymskih tatar A I Mikoyan Tak bylo 19 lipnya 2019 u Wayback Machine Moskva Vagrius 1999 612 s ISBN 5 264 00032 8 Zakon O reabilitacii repressirovannyh narodov 1991 28 bereznya 2019 u Wayback Machine RIA 26 04 2016 Iz nih sem nemcy karachaevcy kalmyki ingushi chechency balkarcy i krymskie tatary lishilis pri etom i svoih nacionalnyh avtonomij Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 22 listopada 2019 Konstituciya Krymskoj ASSR 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ustanovlennaya 1 m Vsekrymskim Uchreditelnym S ezdom Sovetov Rabochih Krestyanskih Krasnoarmejskih i Krasnoflotskih Deputatov 7 noyabrya 1921 g Krymskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika vhodit v sostav Federacii R S F S R na osnove postanovleniya V C I K a i S N K R S F S R ot 18 oktyabrya 1921 g Krymizdat 1924 Arhiv originalu za 10 bereznya 2019 Procitovano 24 listopada 2019 T B Bikova Krimska Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 350 ISBN 978 966 00 0855 4 Arhivna kopiya Arhiv originalu za 8 sichnya 2018 Procitovano 30 listopada 2019 Stanislav Kulchickij Ukrayinskij Krim Den 27 18 lyutogo 2009 r 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Larisa Yakubova Yak zdijsnyuvalasya politika korenizaciyi v Krimu Krim shlyah kriz viki Istoriya u zapitannyah i vidpovidyah 31 serpnya 2021 u Wayback Machine NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Vidp red V A Smolij K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 456 s S 285 286 Neodnoznachne vrazhennya spravlyala shvalena ustanovchim z yizdom rad Konstituciya KrASRR de ne mistilosya j natyaku na te sho ce osnovnij zakon avtonomnoyi respubliki z istotno obmezhenim spektrom povnovazhen U Konstituciyi bulo vidsutnye polozhennya pro te sho krimski tatari yavlyayut soboyu titulnu naciyu Jshlosya pro teritorialnu a ne nacionalnu avtonomiyu Vzhe pislya utvorennya respubliki u listopadi 1921 r sekretar obkomu I Akulov na V oblasnij partkonferenciyi ziznavsya Mi dobre vrahovuvali nastroyi tatarskoyi chastini naselennya sho ogoloshennya avtonomnoyi respubliki tlumachilosya nimi yak ob yava tatarskoyi respubliki Koli b mi nashu politiku pobuduvali takim chinom to cya politika bula b pomilkovoyu Tetyana Bikova Krimska avtonomiya 1920 1930 h rr nacionalna chi teritorialna Krim shlyah kriz viki Istoriya u zapitannyah i vidpovidyah 31 serpnya 2021 u Wayback Machine NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Vidp red V A Smolij K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 456 s S 290 Samostijnist KrASRR mala nominalnij harakter Namagannya krimskotatarskih lideriv otrimati vlasnu nacionalnu avtonomiyu bilshovicke kerivnictvo ignoruvalo KrASRR mala cilkovito radyanskij harakter U 1921 r do teritorialnogo principu dodavsya deyakij nacionalnij anturazh Okrim zgadki v Konstituciyi pro derzhavnu movu prapor gerb i fiksovanu kvotu tatar v organah vladi vlasne krimskotatarskij narod ne vidilyavsya sered inshih nacionalnostej yaki meshkali na pivostrovi Arhiv originalu za 4 kvitnya 2014 Procitovano 31 bereznya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Aleksyeyeva 1983 Div takozhGerb Krimskoyi ARSR Krimska ARSR 1991 1992 Dzherela ta literaturaT B Bikova Krimska Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 350 ISBN 978 966 00 0855 4 T B Bikova Krimska Avtonomna Socialistichna Radyanska Respublika 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Osmanov Yurij Bekirovich Belaya kniga nacionalnogo dvizheniya krymskih tatar 16 bereznya 2018 u Wayback Machine LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T B Bikova Stvorennya Krimskoyi ASRR 1917 1921 rr 22 grudnya 2018 u Wayback Machine ros Aleksyeyeva L M Istoriya inakomysliya v SSSR Krymskotatarskoe dvizhenie za vovzrashenie v Krym M 1983 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krimska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Krimska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika 21 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6