Кременчу́цький краєзна́вчий музе́й — музей у Кременчуці. Відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в області.
Кременчуцький краєзнавчий музей | |
---|---|
49°03′50″ пн. ш. 33°24′16″ сх. д. / 49.0641575039605584° пн. ш. 33.404526570469386° сх. д.Координати: 49°03′50″ пн. ш. 33°24′16″ сх. д. / 49.0641575039605584° пн. ш. 33.404526570469386° сх. д. | |
Тип | краєзнавчий |
Країна | Україна |
Розташування | Кременчук |
Адреса | 39600 Полтавська обл., Кременчук, вул. Ігоря Сердюка 2 |
Засновано | 1966 рік (відновлення після війни) |
Відкрито | 26 вересня 1975 |
Фонд | близько 60 тисяч експонатів |
Відвідувачі | близько 80 тисяч щороку |
Кременчуцький краєзнавчий музей (Україна) | |
Фонди музею налічують понад 60 тис. експонатів, є наукова бібліотека, де працюють студенти, учні, опрацьовують архівні матеріали фахівці. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць.
Кременчуцький краєзнавчий музей є методичним центром для відомчих музеїв на великих підприємствах міста.
Кожен рік музей приймає понад вісімдесят тисяч відвідувачів, серед яких — гості нашого міста з близького та далекого зарубіжжя.
Кожного місяця у виставкових залах музею експонуються виставки художників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Традиційними стають виставки дитячих робіт та фотовиставки.
Значну увагу музей приділяє науково-освітній роботі. Щомісяця проводяться заходи, присвячені ювілеям та знаковим подіям у місті. Приходять до музею молодші школярі та дошкільнята на цікаві заняття з народознавства та уроки Школи музейної освіти. Старшокласників та студентів міста науковці відділу науково-освітньої роботи запрошують до Школи естетичного виховання на лекції з літератури та мистецтва, на зустрічі з місцевими художниками, поетами та видатними людьми міста.
Історія
Перший у місті музей було відкрито на вулиці Червоноармійській (зараз вул. Квартальна). Початок збору експонатів для музею було покладено у 1919–1920 роках, коли з націоналізованих будинків і заміських садиб привозили до Кременчука картини, статуї, художній посуд, тканини та інше. 1928 року частина зібраних експонатів розмістилася у будівлі педагогічного технікуму (колишня жіноча гімназія), де виникло Кременчуцьке краєзнавче товариство, що вивчало природу та історію краю. Зусиллями краєзнавчого товариства і педагогів відкрився маленький музей. Під час повені 1931 року експонати зберігалися у підвалі і багато виявилися пошкодженими. 1934 року приймається рішення про відкриття музею в Кременчуці. 1936 року під музей відводиться одна з колишніх синагог (нині вулиця Квартальна, 5), побудована 1910 року. Ремонт будівлі, благоустрій території, оформлення експозиції завершилися до літа 1937 року.
Музей як окрема структура працював недовгий час перед війною та був знищений у роки війни.
Відновлений був у колишньому будинку Володарського, а на той час 25-квартирному житловому будинку, 9 вересня 1966 року після прийняття Постанови Ради Міністрів УРСР про відновлення роботи історико-краєзнавчого музею в місті. Відкриття музею відбулося через 9 років — 26 вересня 1975 року.
Впродовж цього часу створювалася постійно діюча експозиція, яка на сьогодні презентована в дванадцяти залах музею, два з яких — виставкові. Експозиція висвітлює теми з природничого та історичного краєзнавства.
У 1991 році було створено постійно діючу виставку «Цього забувати не можна!» про в'язнів концтаборів та остарбайтерів — жителів Кременчука. Виставка й досі є найбільш інформаційною з цієї теми в Україні. У рік 60-річчя Перемоги у Німецько-радянській війні музей став переможцем обласного огляду-конкурсу серед музейних закладів Полтавщини.
18 травня 2010 року в музеї було проведено акцію «Ніч у музеї», присвячену Міжнародному дню музеїв.
Експозиція
У музеї знаходиться дванадцять залів, дві з яких — виставкові.
- У музеї висвітлено геологічну історію Кременчуцького району, його флору та фауну
- Зала дореволюційної історії
- Зала Другої світової війни
Природа
Природа Кременчуцького району розкрита в декількох темах, починаючи з геологічної історії краю і закінчуючи сучасною флорою і фауною. Тут можна побачити цікаву колекцію палеонтологічних зразків, серед яких є такі давні, як:
- моховатки
- губки
- молюски
- брахіоподи
- черв'яки
- та ін.
Багата колекція скам'янілих акулячих зубів, серед яких — зуби гігантських кархародонів. Поміж зразків плейстоценової фауни є рідкісні — рештки печерної гієни. За обсягом експонатів палеонтологічна колекція Кременчуцького краєзнавчого музею є найбільшою в області. Експозицію флори та фауни району прикрашають діорами з чисельними опудалами птахів, звірів та риб, серед яких є червонокнижні види.
Співробітниками відділу природи зібрана чудова об'ємна колекція мінералів та гірських порід, частина якої демонструється в експозиції. До тематичних екскурсій в залах природи додаються відеофільми по Червоній книзі та по заповідним об'єктам краю.
Зал археології
Справжньою окрасою експозиції відділу історії є зал археології. Понад 1000 експонатів, серед яких є й унікальні, розповідають про давню історію краю. Повна археологічна колекція музею нараховує 6 тисяч предметів, що охоплюють практично весь часовий діапазон, починаючи з муст'єрської доби палеоліту і закінчуючи матеріалами розкопок пізньосередньовічної фортеці Кременчук.
У колекції широко представлені матеріали пізньопалеолітичних майстерень-стоянок із гирла Сули — маловідомої сторінки з історії України. Чимало цікавих знахідок зроблено і в межах безпосередньо Кременчука, наприклад, неолітичні знахідки дніпро-донецької культури, середньостогівської енеолітичної культури, в тому числі комплекс рогових мотик разом із кістками свійського коня, комплекс черняхівського посуду з дитячого поховання кінця IV — початку V ст.. Вагомою часткою археологічного доробку музею є колекція давньоруського посуду і свідчить про виникнення Кременчука близько ХІІ ст. — за доби Київської Русі.
Експозиція дореволюційного періоду
Оригінально оформлена експозиція відділу історії дореволюційного періоду. У вигляді стаціонарної виставки показано період розвитку Кременчука на межі XIX-ХХ століть.
У центрі зали — фрагмент старої вулиці з бруківкою, афішною тумбою та вуличним гасовим ліхтарем.
Привертає увагу інтер'єр вітальні з меблями класичного стилю, з кахельною грубкою та великою кількістю порцелянового посуду і столового срібла. Поряд з вітальнею ще один інтер'єр — кабінет господаря будинку з чудовим письмовим столом, друкарською машинкою, цінними книгами, фотографіями та годинником, зручними напівкріслами. Крізь вікно можна побачити — головний православний храм міста.
Зал Другої Світової війни
Зал Другої Світової війни вражає великою діорамою «Визволення Кременчука від фашистських загарбників». Презентовано 32 альбоми, де зібрано матеріал про загиблих у роки війни кременчужан — своєрідна рукописна Книга Пам'яті. У дванадцяти відеофільмах зібрано весь краєзнавчий матеріал, присвячений тематиці війни. Він використовується при проведенні різних заходів, присвячених подіям цього часу, та під час тематичних екскурсій.
У 1991 році було створено постійно діючу виставку «Цього забувати неможна!» про в'язнів концтаборів та остарбайтерів — жителів Кременчука. Виставка й досі є найбільш інформаційною з цієї теми в Україні. У рік 60-річчя Перемоги у Німецько-радянській війні музей став переможцем обласного огляду-конкурсу серед музейних закладів Полтавщини.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2007. Процитовано 1 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2011.
- Квартальна (Тупа Піщана, Преображенська, Червоноармійська) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
- Ніч з привидом у кременчуцькому музеї
Посилання
- Кременчуцький історико-краєзнавчий музей (рос) [ 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Кременчук. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kremenchu ckij krayezna vchij muze j muzej u Kremenchuci Vidkrito 26 veresnya 1975 roku U muzeyi predstavleno prirodniche ta istorichne krayeznavstvo Paleontologichna kolekciya muzeyu ye najbilshoyu v oblasti Kremenchuckij krayeznavchij muzej49 03 50 pn sh 33 24 16 sh d 49 0641575039605584 pn sh 33 404526570469386 sh d 49 0641575039605584 33 404526570469386 Koordinati 49 03 50 pn sh 33 24 16 sh d 49 0641575039605584 pn sh 33 404526570469386 sh d 49 0641575039605584 33 404526570469386TipkrayeznavchijKrayina UkrayinaRoztashuvannyaKremenchukAdresa39600 Poltavska obl Kremenchuk vul Igorya Serdyuka 2Zasnovano1966 rik vidnovlennya pislya vijni Vidkrito26 veresnya 1975Fondblizko 60 tisyach eksponativVidviduvachiblizko 80 tisyach shorokuKremenchuckij krayeznavchij muzej Ukrayina Fondi muzeyu nalichuyut ponad 60 tis eksponativ ye naukova biblioteka de pracyuyut studenti uchni opracovuyut arhivni materiali fahivci Bibliotechnij fond stanovit 7500 odinic Kremenchuckij krayeznavchij muzej ye metodichnim centrom dlya vidomchih muzeyiv na velikih pidpriyemstvah mista Kozhen rik muzej prijmaye ponad visimdesyat tisyach vidviduvachiv sered yakih gosti nashogo mista z blizkogo ta dalekogo zarubizhzhya Kozhnogo misyacya u vistavkovih zalah muzeyu eksponuyutsya vistavki hudozhnikiv majstriv dekorativno uzhitkovogo mistectva Tradicijnimi stayut vistavki dityachih robit ta fotovistavki Znachnu uvagu muzej pridilyaye naukovo osvitnij roboti Shomisyacya provodyatsya zahodi prisvyacheni yuvileyam ta znakovim podiyam u misti Prihodyat do muzeyu molodshi shkolyari ta doshkilnyata na cikavi zanyattya z narodoznavstva ta uroki Shkoli muzejnoyi osviti Starshoklasnikiv ta studentiv mista naukovci viddilu naukovo osvitnoyi roboti zaproshuyut do Shkoli estetichnogo vihovannya na lekciyi z literaturi ta mistectva na zustrichi z miscevimi hudozhnikami poetami ta vidatnimi lyudmi mista IstoriyaPershij u misti muzej bulo vidkrito na vulici Chervonoarmijskij zaraz vul Kvartalna Pochatok zboru eksponativ dlya muzeyu bulo pokladeno u 1919 1920 rokah koli z nacionalizovanih budinkiv i zamiskih sadib privozili do Kremenchuka kartini statuyi hudozhnij posud tkanini ta inshe 1928 roku chastina zibranih eksponativ rozmistilasya u budivli pedagogichnogo tehnikumu kolishnya zhinocha gimnaziya de viniklo Kremenchucke krayeznavche tovaristvo sho vivchalo prirodu ta istoriyu krayu Zusillyami krayeznavchogo tovaristva i pedagogiv vidkrivsya malenkij muzej Pid chas poveni 1931 roku eksponati zberigalisya u pidvali i bagato viyavilisya poshkodzhenimi 1934 roku prijmayetsya rishennya pro vidkrittya muzeyu v Kremenchuci 1936 roku pid muzej vidvoditsya odna z kolishnih sinagog nini vulicya Kvartalna 5 pobudovana 1910 roku Remont budivli blagoustrij teritoriyi oformlennya ekspoziciyi zavershilisya do lita 1937 roku Muzej yak okrema struktura pracyuvav nedovgij chas pered vijnoyu ta buv znishenij u roki vijni Vidnovlenij buv u kolishnomu budinku Volodarskogo a na toj chas 25 kvartirnomu zhitlovomu budinku 9 veresnya 1966 roku pislya prijnyattya Postanovi Radi Ministriv URSR pro vidnovlennya roboti istoriko krayeznavchogo muzeyu v misti Vidkrittya muzeyu vidbulosya cherez 9 rokiv 26 veresnya 1975 roku Vprodovzh cogo chasu stvoryuvalasya postijno diyucha ekspoziciya yaka na sogodni prezentovana v dvanadcyati zalah muzeyu dva z yakih vistavkovi Ekspoziciya visvitlyuye temi z prirodnichogo ta istorichnogo krayeznavstva U 1991 roci bulo stvoreno postijno diyuchu vistavku Cogo zabuvati ne mozhna pro v yazniv konctaboriv ta ostarbajteriv zhiteliv Kremenchuka Vistavka j dosi ye najbilsh informacijnoyu z ciyeyi temi v Ukrayini U rik 60 richchya Peremogi u Nimecko radyanskij vijni muzej stav peremozhcem oblasnogo oglyadu konkursu sered muzejnih zakladiv Poltavshini 18 travnya 2010 roku v muzeyi bulo provedeno akciyu Nich u muzeyi prisvyachenu Mizhnarodnomu dnyu muzeyiv EkspoziciyaU muzeyi znahoditsya dvanadcyat zaliv dvi z yakih vistavkovi U muzeyi visvitleno geologichnu istoriyu Kremenchuckogo rajonu jogo floru ta faunu Zala dorevolyucijnoyi istoriyi Zala Drugoyi svitovoyi vijni Priroda Priroda Kremenchuckogo rajonu rozkrita v dekilkoh temah pochinayuchi z geologichnoyi istoriyi krayu i zakinchuyuchi suchasnoyu floroyu i faunoyu Tut mozhna pobachiti cikavu kolekciyu paleontologichnih zrazkiv sered yakih ye taki davni yak mohovatki gubki molyuski brahiopodi cherv yaki ta in Bagata kolekciya skam yanilih akulyachih zubiv sered yakih zubi gigantskih karharodoniv Pomizh zrazkiv plejstocenovoyi fauni ye ridkisni reshtki pechernoyi giyeni Za obsyagom eksponativ paleontologichna kolekciya Kremenchuckogo krayeznavchogo muzeyu ye najbilshoyu v oblasti Ekspoziciyu flori ta fauni rajonu prikrashayut diorami z chiselnimi opudalami ptahiv zviriv ta rib sered yakih ye chervonoknizhni vidi Spivrobitnikami viddilu prirodi zibrana chudova ob yemna kolekciya mineraliv ta girskih porid chastina yakoyi demonstruyetsya v ekspoziciyi Do tematichnih ekskursij v zalah prirodi dodayutsya videofilmi po Chervonij knizi ta po zapovidnim ob yektam krayu Zal arheologiyi Spravzhnoyu okrasoyu ekspoziciyi viddilu istoriyi ye zal arheologiyi Ponad 1000 eksponativ sered yakih ye j unikalni rozpovidayut pro davnyu istoriyu krayu Povna arheologichna kolekciya muzeyu narahovuye 6 tisyach predmetiv sho ohoplyuyut praktichno ves chasovij diapazon pochinayuchi z must yerskoyi dobi paleolitu i zakinchuyuchi materialami rozkopok piznoserednovichnoyi forteci Kremenchuk U kolekciyi shiroko predstavleni materiali piznopaleolitichnih majsteren stoyanok iz girla Suli malovidomoyi storinki z istoriyi Ukrayini Chimalo cikavih znahidok zrobleno i v mezhah bezposeredno Kremenchuka napriklad neolitichni znahidki dnipro doneckoyi kulturi serednostogivskoyi eneolitichnoyi kulturi v tomu chisli kompleks rogovih motik razom iz kistkami svijskogo konya kompleks chernyahivskogo posudu z dityachogo pohovannya kincya IV pochatku V st Vagomoyu chastkoyu arheologichnogo dorobku muzeyu ye kolekciya davnoruskogo posudu i svidchit pro viniknennya Kremenchuka blizko HII st za dobi Kiyivskoyi Rusi Ekspoziciya dorevolyucijnogo periodu Originalno oformlena ekspoziciya viddilu istoriyi dorevolyucijnogo periodu U viglyadi stacionarnoyi vistavki pokazano period rozvitku Kremenchuka na mezhi XIX HH stolit U centri zali fragment staroyi vulici z brukivkoyu afishnoyu tumboyu ta vulichnim gasovim lihtarem Privertaye uvagu inter yer vitalni z meblyami klasichnogo stilyu z kahelnoyu grubkoyu ta velikoyu kilkistyu porcelyanovogo posudu i stolovogo sribla Poryad z vitalneyu she odin inter yer kabinet gospodarya budinku z chudovim pismovim stolom drukarskoyu mashinkoyu cinnimi knigami fotografiyami ta godinnikom zruchnimi napivkrislami Kriz vikno mozhna pobachiti golovnij pravoslavnij hram mista Zal Drugoyi Svitovoyi vijni Zal Drugoyi Svitovoyi vijni vrazhaye velikoyu dioramoyu Vizvolennya Kremenchuka vid fashistskih zagarbnikiv Prezentovano 32 albomi de zibrano material pro zagiblih u roki vijni kremenchuzhan svoyeridna rukopisna Kniga Pam yati U dvanadcyati videofilmah zibrano ves krayeznavchij material prisvyachenij tematici vijni Vin vikoristovuyetsya pri provedenni riznih zahodiv prisvyachenih podiyam cogo chasu ta pid chas tematichnih ekskursij U 1991 roci bulo stvoreno postijno diyuchu vistavku Cogo zabuvati nemozhna pro v yazniv konctaboriv ta ostarbajteriv zhiteliv Kremenchuka Vistavka j dosi ye najbilsh informacijnoyu z ciyeyi temi v Ukrayini U rik 60 richchya Peremogi u Nimecko radyanskij vijni muzej stav peremozhcem oblasnogo oglyadu konkursu sered muzejnih zakladiv Poltavshini Primitki Arhiv originalu za 11 grudnya 2007 Procitovano 1 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 kvitnya 2011 Kvartalna Tupa Pishana Preobrazhenska Chervonoarmijska 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 26 sichnya 2013 Procitovano 25 sichnya 2012 Nich z prividom u kremenchuckomu muzeyiPosilannyaKremenchuckij istoriko krayeznavchij muzej ros 23 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Kremenchuk Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi