Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Креат́ивність — (лат. creatio — створення) — творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор». Раніше у літературі використовувався термін «творчі здібності», однак пізніше почав витіснятися мовним запозиченням з англійської мови (creativity, creative). В російській мові, на думку професора І.Мілославського, терміном «креативний» позначається творчість, що «не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату. А слово «творчий» (рос. творческий) залишається зі своїм вихідним значенням, що не розрізняє діяльність результативну й, навпаки, безрезультатну.»
Креатив (англ. Creative) — визначення, що характеризує продукт діяльності людини, створеної способом, що відрізняється від аналогічних, новизною підходу, творчим рішенням. Як правило створюється для привертання уваги, в основному за рахунок шокування, пародіювання, легкості сприйняття, яскравості і високою запам'ятованістю образу. Деякі розуміють під креативом творчість, поставлену на потік. Фактично креатив — це синонім слова «творчість». Називаючи визначені, наприклад, рекламні або художні роботи креативом, в більшості випадку просто намагаються пустити пил в очі новомодним словом.
Креативність - це характеристика когось або якогось процесу, який формує щось нове і цінне. Створений об'єкт може бути нематеріальним (наприклад, ідея, наукова теорія, музична композиція чи жарт) або фізичним (наприклад, винахід, друкований літературний твір чи картина).
Теоретичні основи та поняття креативності
Проблема креативності тривалий час стоїть в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних психологів. В англомовній літературі, як правило, терміном «creativity» позначають все те, що має безпосередню причетність до створення чогось нового; власне процес такого створення; продукт цього процесу; його суб’єкт; обставини, в яких творчий процес відбувається; чинники, які його обумовлюють тощо, тобто «креативність» трактується як поняття синонімічне «творчості». У Психологічному словнику креативність розуміється з точки зору творчої продуктивності, як «…здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації».
Суть креативності як психологічної властивості зводиться, за Я. О. Пономарьовим, до інтелектуальної активності і чутливості до побічних продуктів власної діяльності. Творча людина бачить побічні результати, які є творенням нового, а нетворча бачить лише результати щодо досягнення мети, проходячи повз новизну. Ф. Баррон і Д. Харрінгтон, підбиваючи підсумки досліджень у галузі креативності з 1970 по 1980 роки, зробили такі узагальнення відомостей про креативність:
1. Креативність — це здатність адаптивно реагувати на потребу нових підходів і продуктів. Ця здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоча сам процес може мати як свідомий, так і несвідомий характер; здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації.
2. Створення нового творчого продукту багато в чому залежить від особистості творця і сили його внутрішньої мотивації.
3. Особливостями творчого процесу, продукту та особистості є їхня оригінальність, валідність, адекватність задачі і придатність — естетична, екологічна, оптимальність форми, правильність та оригінальність на даний момент.
4. Креативні продукти можуть бути дуже різноманітні за природою: нове вирішення проблеми в математиці, відкриття хімічного процесу, створення музики, картини чи поеми, нової філософської чи релігійної системи, нововведення у правознавстві, свіже рішення соціальних проблем тощо.
Аналізуючи сучасні дослідження цього явища, можна зробити висновок, що не існує однозначної відповіді на запитання: чи існує взагалі креативність, чи вона є науковим конструктом, чи є самостійним процес креативності, чи креативність — це сума інших психічних процесів? Один з аргументів на користь останнього підходу полягає в когнітивній теорії «вроджених структур» (Н. Чомскі, Дж. Фодор), яка стверджує, що не можна створити щось з нічого, тобто повз існуючі структури, а процес вирішення творчих задач описується як взаємодія інших процесів (мислення, пам’ять тощо).
Наукові підходи та гіпотези походження креативності
Якщо Дж. Гілфорд і розглядають креативність як здатність до творчого (дивергентного) мислення, то Ф. Баррон вважає центральним процес уяви і символізації, визначаючи креативність «як внутрішній процес, який спонтанно продовжується в дії».[] Р. Стернберг підкреслює важливість здібності створювати «продуктивні метафори», С. Меднік вважає, що в основі креативності лежить здатність виходити за рамки стереотипних асоціацій, працювати з широким семантичним полем.
Велике місце у дослідженнях креативності посідає визначення ролі цілеутворення. Більшість дослідників вважають, що творчий процес — це форма діяльності в проблемному пошуку, свідома та цілеспрямована спроба розширити наявні межі знань, усунути обмеження (Ф. Баррон, Д. Харрінгтон, М. Шикшентмихалий, Х. Гарднер, Х. Грубер, С. Девіс, Д. Перкінс).
З іншого боку, існує точка зору, згідно з якою творчі продукти є результатом випадкових змін стадій креативного процесу (Д. Фелдман, П. Ленглі, Р. Джонс, С. Тейлор).
Проміжна позиція полягає у тому, що креативний процес викликається невдалою спробою пояснення або гіпотезою, яка не підтвердилася, або спробою прорватися за допомогою самоорганізації крізь наявний хаос (Ф. Баррон, Д. Фелдман, Х. Гарднер, П. Торранс, Р. Візберг).
Інші автори ігнорують роль несвідомого у творчості. Окрема точка зору відводить несвідомим процесам певну роль. Зокрема, П. Ленглі та Р. Джонс приписують важливу роль несвідомим елементам у контексті активації пам’яті, яка відповідає творчому натхненню і робить доступною ту інформацію, яка свідомо не використовується.
Креативність і IQ
У дослідженнях [en] та Джо Гілфорда виявлена висока позитивна кореляція рівня IQ і рівня креативності. Що вищий рівень інтелекту, то більша ймовірність того, що досліджуваний матиме високі показники за тестами креативності, хоча в осіб із високорозвиненим інтелектом можуть траплятися і низькі показники креативності. П. Торренс запропонував теорію інтелектуального порогу: за IQ нижче від 115-120 балів інтелект і креативність утворюють єдиний фактор; за IQ понад 120 — творчі здібності та інтелект стають незалежними факторами.
Дослідники Д. Векслер, Г. Айзенк, Л. Терме, Р. Стенберг розглядають інтелект і креативність як єдину людську здатність вищого плану. В. Дружинін охарактеризував цю точку зору «як редукція креативності до інтелекту». В даному разі йдеться не просто про те, що це єдина здатність, а про те, що творчість похідне інтелекту. Високий інтелект — високі творчі здібності. Низький інтелект — низький хист до творчості. Немає жодної необхідності, вважає Ганс Айзенк, виділяти креативність як особливу здатність. Здатність до будь-якого виду творчості (наукова, художня) забезпечується, передусім, високими значеннями загального інтелекту.
Найпершим у науці креативність та інтелект протиставив Джо Гілфорд. Він спирався на власну теорію двох видів мислення: конвергентного та дивергентного. Конвергентне мислення спрямоване на аналіз всіх наявних способів розв’язання задачі, з тим, щоб вибрати з них єдиний правильний. Конвергентне мислення лежить в основі інтелекту. Дивергентне мислення — це мислення, «що йде одночасно у багатьох напрямках», воно спрямоване на те, щоб породити безліч різних варіантів розв’язання задачі. Дивергентне мислення лежить в основі креативності.
Вимірювання
У 1958 році Торренс уперше виконав тест на вимір креативності (Torrance Tests of Creative Thinking, TTCT). Через ряд удосконалень, цей тест отримав міжнародне визнання.
Література
- Torrance E. P. Guiding creative talent – Englewood Cliffs. — NY: Prentice-Hall, 1964.
- Torrance E. P. The Torrance Test of creative thinking: Technical-norm manual. Ill, 1974.
- Mednich S.A. The associative basis of the creative process // Psychol. Rewiew . 1969. № 2.
- Wollach M.A., Kogan N.A. A new look at the creativity — intelligence distinction // Journal of Personality. 1965. № 33.
- Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи // Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – випуск 3 (50). – Полтава, 2006. – С.215-219.
- Березина Т.Н Интеллект и креативность - Эдип, 2008, № 3, С. 92-101.
- Богоявленская Д.Б Психология творческих способностей. М.: «Академия».
- Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. М –Томск, 1997.
- Яковлев В.Я. Философские принципы креативности / Вестник Московского Университета. 2005.
- Torrance E. Guiding creative talent – Englewood Cliffs. NY. Prentice-Hall, 1964, -128 с.
- Айзенк Г. Интеллект: новый взгляд. - Вопросы психологии, 1995, № 1, С.111-131.
- Вишнякова В.Ф. Креативная психология. Психология творческого обучения. – Минск, 1995. – С. 22 – 126.
- Лук А. Н. Психология творчества.- М.: 1987. – С. 11 – 26.
- Мей Р. Мужество творить: очерк психологии творчества.
- Пономарев. Я.А. Психология творчества и педагогика. – М.: Педагогика, 1976. – С.29 – 33.
- Ярошевский М.Г. Психология творчества и творчество в психологии. – Вопросы психологии, №6, 1985 – С. 14 – 24.
- Б. Мещеряков, В. Зинченко. Большой психологический словарь. - M. 2004
- Станислав Райх Психодиагностика креативности (обзорная статья) - Киев. 2011 - 6 с.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Креативність |
- Интелект и креативность (рус) [ 1 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Опитувальник "Визначення типів мислення та рівня креативності" Дж.Брунера online [ 22 червня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, 2005
- . Архів оригіналу за 1 червня 2008. Процитовано 21 липня 2009.
- Игорь Милославский. Креативный или творческий?
- Шапар В.Б. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник.
- Системний підхід до вивчення креативного мислення у психології — Студопедія. studopedia.com.ua. Процитовано 7 березня 2023.
- Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. М.: «Академия».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati zi Tvorchistyu diyalnist lyudini spryamovana na stvorennya duhovnih i materialnih cinnostej Kreat ivnist lat creatio stvorennya tvorcha novatorska diyalnist novitnij termin yakim okreslyuyutsya tvorchi zdibnosti individa sho harakterizuyutsya zdatnistyu do produkuvannya principovo novih idej i sho vhodyat v strukturu obdarovanosti yak nezalezhnij faktor Ranishe u literaturi vikoristovuvavsya termin tvorchi zdibnosti odnak piznishe pochav vitisnyatisya movnim zapozichennyam z anglijskoyi movi creativity creative V rosijskij movi na dumku profesora I Miloslavskogo terminom kreativnij poznachayetsya tvorchist sho ne tilki visuvaye ideyi ale j dovodit yih do konkretnogo praktichnogo rezultatu A slovo tvorchij ros tvorcheskij zalishayetsya zi svoyim vihidnim znachennyam sho ne rozriznyaye diyalnist rezultativnu j navpaki bezrezultatnu Van Gog Nichna terasa kafe Kreativ angl Creative viznachennya sho harakterizuye produkt diyalnosti lyudini stvorenoyi sposobom sho vidriznyayetsya vid analogichnih noviznoyu pidhodu tvorchim rishennyam Yak pravilo stvoryuyetsya dlya privertannya uvagi v osnovnomu za rahunok shokuvannya parodiyuvannya legkosti sprijnyattya yaskravosti i visokoyu zapam yatovanistyu obrazu Deyaki rozumiyut pid kreativom tvorchist postavlenu na potik Faktichno kreativ ce sinonim slova tvorchist Nazivayuchi viznacheni napriklad reklamni abo hudozhni roboti kreativom v bilshosti vipadku prosto namagayutsya pustiti pil v ochi novomodnim slovom Kreativnist ce harakteristika kogos abo yakogos procesu yakij formuye shos nove i cinne Stvorenij ob yekt mozhe buti nematerialnim napriklad ideya naukova teoriya muzichna kompoziciya chi zhart abo fizichnim napriklad vinahid drukovanij literaturnij tvir chi kartina Teoretichni osnovi ta ponyattya kreativnostiProblema kreativnosti trivalij chas stoyit v centri uvagi zarubizhnih i vitchiznyanih psihologiv V anglomovnij literaturi yak pravilo terminom creativity poznachayut vse te sho maye bezposerednyu prichetnist do stvorennya chogos novogo vlasne proces takogo stvorennya produkt cogo procesu jogo sub yekt obstavini v yakih tvorchij proces vidbuvayetsya chinniki yaki jogo obumovlyuyut tosho tobto kreativnist traktuyetsya yak ponyattya sinonimichne tvorchosti U Psihologichnomu slovniku kreativnist rozumiyetsya z tochki zoru tvorchoyi produktivnosti yak zdatnist porodzhuvati nezvichajni ideyi vidhilyatisya vid tradicijnih shem mislennya shvidko virishuvati problemni situaciyi Sut kreativnosti yak psihologichnoyi vlastivosti zvoditsya za Ya O Ponomarovim do intelektualnoyi aktivnosti i chutlivosti do pobichnih produktiv vlasnoyi diyalnosti Tvorcha lyudina bachit pobichni rezultati yaki ye tvorennyam novogo a netvorcha bachit lishe rezultati shodo dosyagnennya meti prohodyachi povz noviznu F Barron i D Harrington pidbivayuchi pidsumki doslidzhen u galuzi kreativnosti z 1970 po 1980 roki zrobili taki uzagalnennya vidomostej pro kreativnist 1 Kreativnist ce zdatnist adaptivno reaguvati na potrebu novih pidhodiv i produktiv Cya zdatnist dozvolyaye takozh usvidomlyuvati nove v butti hocha sam proces mozhe mati yak svidomij tak i nesvidomij harakter zdatnist porodzhuvati nezvichajni ideyi vidhilyatisya vid tradicijnih shem mislennya shvidko virishuvati problemni situaciyi 2 Stvorennya novogo tvorchogo produktu bagato v chomu zalezhit vid osobistosti tvorcya i sili jogo vnutrishnoyi motivaciyi 3 Osoblivostyami tvorchogo procesu produktu ta osobistosti ye yihnya originalnist validnist adekvatnist zadachi i pridatnist estetichna ekologichna optimalnist formi pravilnist ta originalnist na danij moment 4 Kreativni produkti mozhut buti duzhe riznomanitni za prirodoyu nove virishennya problemi v matematici vidkrittya himichnogo procesu stvorennya muziki kartini chi poemi novoyi filosofskoyi chi religijnoyi sistemi novovvedennya u pravoznavstvi svizhe rishennya socialnih problem tosho Analizuyuchi suchasni doslidzhennya cogo yavisha mozhna zrobiti visnovok sho ne isnuye odnoznachnoyi vidpovidi na zapitannya chi isnuye vzagali kreativnist chi vona ye naukovim konstruktom chi ye samostijnim proces kreativnosti chi kreativnist ce suma inshih psihichnih procesiv Odin z argumentiv na korist ostannogo pidhodu polyagaye v kognitivnij teoriyi vrodzhenih struktur N Chomski Dzh Fodor yaka stverdzhuye sho ne mozhna stvoriti shos z nichogo tobto povz isnuyuchi strukturi a proces virishennya tvorchih zadach opisuyetsya yak vzayemodiya inshih procesiv mislennya pam yat tosho Naukovi pidhodi ta gipotezi pohodzhennya kreativnostiYaksho Dzh Gilford i rozglyadayut kreativnist yak zdatnist do tvorchogo divergentnogo mislennya to F Barron vvazhaye centralnim proces uyavi i simvolizaciyi viznachayuchi kreativnist yak vnutrishnij proces yakij spontanno prodovzhuyetsya v diyi dzherelo R Sternberg pidkreslyuye vazhlivist zdibnosti stvoryuvati produktivni metafori S Mednik vvazhaye sho v osnovi kreativnosti lezhit zdatnist vihoditi za ramki stereotipnih asociacij pracyuvati z shirokim semantichnim polem Velike misce u doslidzhennyah kreativnosti posidaye viznachennya roli cileutvorennya Bilshist doslidnikiv vvazhayut sho tvorchij proces ce forma diyalnosti v problemnomu poshuku svidoma ta cilespryamovana sproba rozshiriti nayavni mezhi znan usunuti obmezhennya F Barron D Harrington M Shikshentmihalij H Gardner H Gruber S Devis D Perkins Z inshogo boku isnuye tochka zoru zgidno z yakoyu tvorchi produkti ye rezultatom vipadkovih zmin stadij kreativnogo procesu D Feldman P Lengli R Dzhons S Tejlor Promizhna poziciya polyagaye u tomu sho kreativnij proces viklikayetsya nevdaloyu sproboyu poyasnennya abo gipotezoyu yaka ne pidtverdilasya abo sproboyu prorvatisya za dopomogoyu samoorganizaciyi kriz nayavnij haos F Barron D Feldman H Gardner P Torrans R Vizberg Inshi avtori ignoruyut rol nesvidomogo u tvorchosti Okrema tochka zoru vidvodit nesvidomim procesam pevnu rol Zokrema P Lengli ta R Dzhons pripisuyut vazhlivu rol nesvidomim elementam u konteksti aktivaciyi pam yati yaka vidpovidaye tvorchomu nathnennyu i robit dostupnoyu tu informaciyu yaka svidomo ne vikoristovuyetsya Kreativnist i IQU doslidzhennyah en ta Dzho Gilforda viyavlena visoka pozitivna korelyaciya rivnya IQ i rivnya kreativnosti Sho vishij riven intelektu to bilsha jmovirnist togo sho doslidzhuvanij matime visoki pokazniki za testami kreativnosti hocha v osib iz visokorozvinenim intelektom mozhut traplyatisya i nizki pokazniki kreativnosti P Torrens zaproponuvav teoriyu intelektualnogo porogu za IQ nizhche vid 115 120 baliv intelekt i kreativnist utvoryuyut yedinij faktor za IQ ponad 120 tvorchi zdibnosti ta intelekt stayut nezalezhnimi faktorami Doslidniki D Veksler G Ajzenk L Terme R Stenberg rozglyadayut intelekt i kreativnist yak yedinu lyudsku zdatnist vishogo planu V Druzhinin oharakterizuvav cyu tochku zoru yak redukciya kreativnosti do intelektu V danomu razi jdetsya ne prosto pro te sho ce yedina zdatnist a pro te sho tvorchist pohidne intelektu Visokij intelekt visoki tvorchi zdibnosti Nizkij intelekt nizkij hist do tvorchosti Nemaye zhodnoyi neobhidnosti vvazhaye Gans Ajzenk vidilyati kreativnist yak osoblivu zdatnist Zdatnist do bud yakogo vidu tvorchosti naukova hudozhnya zabezpechuyetsya peredusim visokimi znachennyami zagalnogo intelektu Najpershim u nauci kreativnist ta intelekt protistaviv Dzho Gilford Vin spiravsya na vlasnu teoriyu dvoh vidiv mislennya konvergentnogo ta divergentnogo Konvergentne mislennya spryamovane na analiz vsih nayavnih sposobiv rozv yazannya zadachi z tim shob vibrati z nih yedinij pravilnij Konvergentne mislennya lezhit v osnovi intelektu Divergentne mislennya ce mislennya sho jde odnochasno u bagatoh napryamkah vono spryamovane na te shob poroditi bezlich riznih variantiv rozv yazannya zadachi Divergentne mislennya lezhit v osnovi kreativnosti VimiryuvannyaU 1958 roci Torrens upershe vikonav test na vimir kreativnosti Torrance Tests of Creative Thinking TTCT Cherez ryad udoskonalen cej test otrimav mizhnarodne viznannya LiteraturaTorrance E P Guiding creative talent Englewood Cliffs NY Prentice Hall 1964 Torrance E P The Torrance Test of creative thinking Technical norm manual Ill 1974 Mednich S A The associative basis of the creative process Psychol Rewiew 1969 2 Wollach M A Kogan N A A new look at the creativity intelligence distinction Journal of Personality 1965 33 Litvinenko S Kreativnist yak zagalna zdibnist do tvorchosti suchasni pidhodi Zbirnik naukovih prac poltavskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni V G Korolenka Seriya Pedagogichni nauki vipusk 3 50 Poltava 2006 S 215 219 Berezina T N Intellekt i kreativnost Edip 2008 3 S 92 101 Bogoyavlenskaya D B Psihologiya tvorcheskih sposobnostej M Akademiya Holodnaya M A Psihologiya intellekta paradoksy issledovaniya M Tomsk 1997 Yakovlev V Ya Filosofskie principy kreativnosti Vestnik Moskovskogo Universiteta 2005 Torrance E Guiding creative talent Englewood Cliffs NY Prentice Hall 1964 128 s Ajzenk G Intellekt novyj vzglyad Voprosy psihologii 1995 1 S 111 131 Vishnyakova V F Kreativnaya psihologiya Psihologiya tvorcheskogo obucheniya Minsk 1995 S 22 126 Luk A N Psihologiya tvorchestva M 1987 S 11 26 Mej R Muzhestvo tvorit ocherk psihologii tvorchestva Ponomarev Ya A Psihologiya tvorchestva i pedagogika M Pedagogika 1976 S 29 33 Yaroshevskij M G Psihologiya tvorchestva i tvorchestvo v psihologii Voprosy psihologii 6 1985 S 14 24 B Mesheryakov V Zinchenko Bolshoj psihologicheskij slovar M 2004 Stanislav Rajh Psihodiagnostika kreativnosti obzornaya statya Kiev 2011 6 s PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Kreativnist Intelekt i kreativnost rus 1 travnya 2009 u Wayback Machine Opituvalnik Viznachennya tipiv mislennya ta rivnya kreativnosti Dzh Brunera online 22 chervnya 2010 u Wayback Machine PrimitkiVelikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi Kiyiv 2005 Arhiv originalu za 1 chervnya 2008 Procitovano 21 lipnya 2009 Igor Miloslavskij Kreativnyj ili tvorcheskij Shapar V B 2007 Suchasnij tlumachnij psihologichnij slovnik Sistemnij pidhid do vivchennya kreativnogo mislennya u psihologiyi Studopediya studopedia com ua Procitovano 7 bereznya 2023 Bogoyavlenskaya D B Psihologiya tvorcheskih sposobnostej M Akademiya