Кра́сні Чета́ї (рос. Красные Четаи, чув. Хĕрлĕ Чутай) — село у Чувашії Російської Федерації, центр Красночетайського сільського поселення та всього Красночетайського району.
село Красні Четаї | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Красные Четаи чув. Хĕрлĕ Чутай | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Чувашія | ||||
Муніципальний район | Красночетайський район | ||||
Поселення | Красночетайське сільське поселення | ||||
Код ЗКАТУ: | 97226830001 | ||||
Код ЗКТМО: | 97626430101 | ||||
Основні дані | |||||
Статус села | 1782 | ||||
Населення | 2623 особи (2010) | ||||
Поштовий індекс | 429040 | ||||
Телефонний код | +7 83551 | ||||
Географічні координати: | 55°41′19″ пн. ш. 46°08′19″ сх. д. / 55.68861111113877627° пн. ш. 46.13861111113877200° сх. д.Координати: 55°41′19″ пн. ш. 46°08′19″ сх. д. / 55.68861111113877627° пн. ш. 46.13861111113877200° сх. д. | ||||
Часовий пояс | () | ||||
Вебсторінка | gov.cap.ru/main.asp?govid=401 | ||||
Мапа | |||||
Красні Четаї Красні Четаї | |||||
|
Населення — 2623 особи (2010; 5302 в 2002, 2250 в 1979, 2414 в 1939, 1959 в 1927, 1416 в 1897, 723 в 1860, 188 в 1795).
Національний склад (2002):
- чуваші — 96 %
Історія
До 1724 року селяни мали статус ясачних, до 1835 року — державних, до 1863 року — удільних, займались землеробством, тваринництвом, ковальством, виробництвом коліс, взуття та одягу. Діяв Хрестовоздвиженський храм (1782–1935, відновлений 1993 року). 1821 року відкрито сільське парафіяльне училище, з 1896 року — однокласна та другокласна церковнопарафіяльна школа. 1894 року відкрито книжковий склад , з 1896 року — народна бібліотека-читальня. На початку 20 століття діяло 5 магазинів Четаївського сільського товариства, 2 приватних магазини, 3 водяних млини та 7 вітряків, трактир, харчевня, ринок щотижня та щорічний ярмарок. 1929 року створено колгосп «Красні Четаї».
До 1918 року село входило до складу Юмачевської, Шуматовської, Четаївської, Курмиської волостей (у період 1835–1863 років у складі Курмиського удільного приказу), до 1920 року — Красночетаївської волості , до 1927 року — Ядринського повітів. З переходом на райони 1927 року — спочатку у складі Красночетайського, у період 1962–1965 років — у складі Шумерлинського, після чого знову передане до складу Красночетайського району. Волосний центр у 18 столітті, з другої половини 19 століття до 1927 року, районний центр у 1927—1962 роках та з 1965 року.
Господарство
У селі діють школа, 2 дитячих садки, дитяча школа мистецтв, ДЮСШ, центральна районна лікарня, кабінет лікаря загальної практики, 2 аптеки, районний Палац культури, 3 бібліотеки, 2 стадіони, краєзнавчий музей, пошта та відділення банку, 44 магазини, храм. Серед промислових підприємств працюють ТОВ «Телей» та інші, які займаються переробкою сільськогосподарської продукції. Село газифіковане, має централізоване опалення, через нього проходить автошлях Ядрін-Шумерля.
Примітки
- (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.
Посилання
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite] (укр.)
- Чуваська енциклопедія [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Чувашії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kra sni Cheta yi ros Krasnye Chetai chuv Hĕrlĕ Chutaj selo u Chuvashiyi Rosijskoyi Federaciyi centr Krasnochetajskogo silskogo poselennya ta vsogo Krasnochetajskogo rajonu selo Krasni Chetayi ros Krasnye Chetai chuv Hĕrlĕ Chutaj Gerb Prapor Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Chuvashiya Municipalnij rajon Krasnochetajskij rajon Poselennya Krasnochetajske silske poselennya Kod ZKATU 97226830001 Kod ZKTMO 97626430101 Osnovni dani Status sela 1782 Naselennya 2623 osobi 2010 Poshtovij indeks 429040 Telefonnij kod 7 83551 Geografichni koordinati 55 41 19 pn sh 46 08 19 sh d 55 68861111113877627 pn sh 46 13861111113877200 sh d 55 68861111113877627 46 13861111113877200 Koordinati 55 41 19 pn sh 46 08 19 sh d 55 68861111113877627 pn sh 46 13861111113877200 sh d 55 68861111113877627 46 13861111113877200 Chasovij poyas UTC 3 UTC 4 Vebstorinka gov cap ru main asp govid 401 Mapa Krasni Chetayi Krasni Chetayi Naselennya 2623 osobi 2010 5302 v 2002 2250 v 1979 2414 v 1939 1959 v 1927 1416 v 1897 723 v 1860 188 v 1795 Nacionalnij sklad 2002 chuvashi 96 IstoriyaDo 1724 roku selyani mali status yasachnih do 1835 roku derzhavnih do 1863 roku udilnih zajmalis zemlerobstvom tvarinnictvom kovalstvom virobnictvom kolis vzuttya ta odyagu Diyav Hrestovozdvizhenskij hram 1782 1935 vidnovlenij 1993 roku 1821 roku vidkrito silske parafiyalne uchilishe z 1896 roku odnoklasna ta drugoklasna cerkovnoparafiyalna shkola 1894 roku vidkrito knizhkovij sklad z 1896 roku narodna biblioteka chitalnya Na pochatku 20 stolittya diyalo 5 magaziniv Chetayivskogo silskogo tovaristva 2 privatnih magazini 3 vodyanih mlini ta 7 vitryakiv traktir harchevnya rinok shotizhnya ta shorichnij yarmarok 1929 roku stvoreno kolgosp Krasni Chetayi Do 1918 roku selo vhodilo do skladu Yumachevskoyi Shumatovskoyi Chetayivskoyi Kurmiskoyi volostej u period 1835 1863 rokiv u skladi Kurmiskogo udilnogo prikazu do 1920 roku Krasnochetayivskoyi volosti do 1927 roku Yadrinskogo povitiv Z perehodom na rajoni 1927 roku spochatku u skladi Krasnochetajskogo u period 1962 1965 rokiv u skladi Shumerlinskogo pislya chogo znovu peredane do skladu Krasnochetajskogo rajonu Volosnij centr u 18 stolitti z drugoyi polovini 19 stolittya do 1927 roku rajonnij centr u 1927 1962 rokah ta z 1965 roku GospodarstvoU seli diyut shkola 2 dityachih sadki dityacha shkola mistectv DYuSSh centralna rajonna likarnya kabinet likarya zagalnoyi praktiki 2 apteki rajonnij Palac kulturi 3 biblioteki 2 stadioni krayeznavchij muzej poshta ta viddilennya banku 44 magazini hram Sered promislovih pidpriyemstv pracyuyut TOV Telej ta inshi yaki zajmayutsya pererobkoyu silskogospodarskoyi produkciyi Selo gazifikovane maye centralizovane opalennya cherez nogo prohodit avtoshlyah Yadrin Shumerlya Primitki ros Arhiv originalu za 27 lipnya 2021 Procitovano 23 bereznya 2015 PosilannyaNa Vikimapiyi Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite ukr Chuvaska enciklopediya 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Chuvashiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi