У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравчук Валерій Анатолійович Кравчук нар 8 червня 1955 Нагірне СРСР ра

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравчук.

Валерій Анатолійович Кравчук (нар. 8 червня 1955, Нагірне, СРСР) — радянський український важкоатлет, дворазовий чемпіон СРСР (1981, 1984), чемпіон Європи (1981), чемпіон світу (1981). Заслужений майстер спорту СРСР (1981). Нагороджений медаллю «За трудову доблесть».

Валерій Кравчук
Валерій Анатолійович КравчукЗагальна інформаціяНаціональністьукраїнецьГромадянство

СРСРНародження8 червня 1955 (69 років)
Нагірне, Ренійський район,
Одеська область, УРСРAlma materКриворізький національний університет (1977)СпортКраїна

СРСРВид спортуважка атлетикаДисциплінаважка атлетикаКлуб«Буревісник» (Кривий Ріг)ТренериМихайло Муравйов,
Григорій Кривонос,
Зиновій АрхангородськийУчасть і здобутки

Нагороди

Спортивні медалі
Представник СРСР
Важка атлетика (чоловіки)
Чемпіонат світу
Золото	Лілль 1981	до 110 кг

Золото		до 110 кг

Життєпис

Валерій Кравчук народився 6 червня 1955 року в селі Нагірне Одеської області. Виріс в місті Жовті Води, де у віці 13 років розпочав займатися важкою атлетикою під керівництвом Михайла Муравйова. Після закінчення школи вступив до Криворізького гірничорудного інституту, який закінчив у 1977 році. Переїхав до Кривого Рогу і продовжив тренуватися у Григорія Кривоноса. Також в його тренуваннях брав участь Зіновій Архангородський.

З 1978 року член збірної СРСР з важкої атлетики. Найбільш значущих успіхів домагався в 1981 році. Після перемоги на чемпіонаті СРСР був включений до складу збірної країни на чемпіонаті світу і Європи в Ліллі і в запеклій боротьбі зі своїм товаришем по команді В'ячеславом Клоковим завоював золоті медалі цих змагань. У наступні декілька років залишався одним з провідних радянських важкоатлетів своєї вагової категорії, в 1984 році знову виграв чемпіонат СРСР, але більш не отримав можливості виступити на найбільших міжнародних турнірах.

Після завершення своєї спортивної кар'єри працював старшим науковим співробітником в КГРИ, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Надалі переїхав до Києва, де очолив «Київський центр нових технологій».

Література

Кравчук Валерій Анатолійович // Енциклопедія Криворіжжя. У 2 т. Т. 1. А—К: [укр.] / Уклад. В. Ф. Бухтіяров. — Кривий Ріг: Явва, 2005. — С. 633.

Примітки

. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 21 січня 2018.
. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 21 січня 2018.

Посилання

Профіль на сайті Lift Up [ 29 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Валерій Кравчук: «Я пішов зі спорту жебраком» (рос.)
Знамениті жовтоводці: чемпіон світу Валерій Кравчук [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

[esu-1] . Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 21 січня 2018.

[2] . Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 21 січня 2018.