Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Кошлани́ — село в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річки Скибінь (притока Собу) за 26 км на південний захід від смт Оратів та за 12 км від станції Оратів. Населення становить 304 особи (станом на 1 січня 2018 р.).
село Кошлани | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Оратівська селищна громада |
Облікова картка | Кошлани |
Основні дані | |
Засноване | 1620 |
Населення | 304 |
Площа | 2,649 км² |
Поштовий індекс | 22644 |
Телефонний код | +380 4330 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°06′15″ пн. ш. 29°24′28″ сх. д. / 49.10417° пн. ш. 29.40778° сх. д.Координати: 49°06′15″ пн. ш. 29°24′28″ сх. д. / 49.10417° пн. ш. 29.40778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 214 м |
Водойми | р. [[|Скибінь]] |
Найближча залізнична станція | Оратів |
Відстань до залізничної станції | 12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22600, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Оратів, вул. Паркова, 14 |
Карта | |
Кошлани | |
Кошлани | |
Мапа | |
Кошлани у Вікісховищі |
Історія
1864 року за описом Лаврентія Похилевича у селі було 1058 мешканців. Дерев'яна Михайлівська церква була побудована 1728 року, володіла 60 десятин землі.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Жаданівської волості Липовецького повіту Київської губернії мешкало 1186 осіб, налічувалось 187 дворових господарств, існували православна церква, школа та постоялий будинок.
В середині XVI ст. над річкою Скиба, за годину ходи від великої річки Соб, три роки стояло кошем військо Петра Конашевича–Сагайдачного. Довкола росли непрохідні дубові ліси, була неприступна трясовина. В лісах водилася різна звірина, безліч птахів. У цьому багатому краї з високими травами і пахучими квітами розкинулись широкі лани. Згодом тут селилися козаки які вже не могли ходити в бойові походи. Влаштували свої домівки серед лану, неподалік від козацького шляху.
У вершині річки Скиби оселився хорунжий козак Ян Рудавський зі своїм братом. Насипали греблю і зробили ставок.
Нижче по річці оселився хорунжий козак Кирило Яблонський (від нього пішла назва села Яблуновиця). Він теж насипав греблю і зробив ставок, біля якого селилися цілі родини, які прийшли сюди, ховаючись від утисків панів.
Нижче від Рудавського та Яблонського оселився засновник села Михайло Братковський, який у 1625 році збудував невелику дубову церкву, що простояла до 1723 року, коли син Братковського — Іван збудував нову церкву з дуба в пам'ять Покрови Пресвятої Богородиці.
За 2 кілометри на схід від садиби Братковського поселився Опанас Назарківський з Кирилом Коршенним, Павлом Шереп'ятивським та Павлом Дорохом. Оселилися в густому дубовому лісі (до цього часу існує назва Назарове, де тепер пасовисько і яр. На південь від коша, під горбочком, проживав хорунжий Ясік Варшавський, каліка на ліву ногу (тепер ця вулиця Ватутіна, яку люди називають Варшавою).
Далі на південь були садиби козаків Данила Жаданського та Якова Мочульського.
На захід від коша, оселився сліпий на праве око козак Павло Вовківський (у селі це вулиця Щорса, що її тепер називають Вовківкою).
Прибули сюди і Мазури, Поляки, Токарчуки, Макаринські, Молдавські, Шиманські котрих козаки охоче оселили поруч. Поселенці гатили ставки, випасали худобу і нікому не сплачували податків. Жилося добре, адже були вільні і мали достаток.
У 1794–1795роках утворився Липовецький повіт, що складався з кількох великих власницьких маєтків так званих «ключів». У Липовецькому повіті був 51 ключ, кожен з яких об'єднував 12 сіл. Вони належали магнатам, які мешкали у Варшаві і Житомирі. Кошлани входили до Дашівського ключа, що належав Вальтеру Потоцькому.
Згодом, у 1868 році, село разом із землями, лісами, водоймами і людьми Потоцький продав на Київських торгах генералу Олександру Павлову, який утримував його аж до 1917 року.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1628 осіб (801 чоловічої статі та 827 — жіночої), з яких 1613 — православної віри.
У праці Л. Похилевича «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» знаходимо таке: «Кошланы, село при ручье Скибе, в 4-х верстах выше села Жаданов. Жителей обоего пола 1058. Большой дубовый лес к востоку от села простирающийся, называется Правковским. Церковь Покровская, деревянная, 5-го класса; земли имеют 60 десятин с хутором, построена 1723 года»
Голодомор
Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло за одними даними щонайменше 384 жителі села, за іншими — 700.
У доповідній записці завідувача інформаційного сектора організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У Стасюка про факти катувань селян с. Кошлани Іллінецького району Вінницької області повідомлялося, що під час хлібозаготівель у січні та лютому голова сільради та уповноважений РПК знущалися над одноосібниками та грабували їхнє майно. Після цього 240 селянських господарств у кількості 1200 осіб залишилися без продовольства. Прагнучи вижити та врятувати сім'ї, селяни, незважаючи на заборону, масово виїздили в міста та за межі України в надії роздобути хоч якихось продуктів. Люди шукали собі їжу, поїдаючи все, що їх оточувало. З листків липи, цвіту акації запікали та їли так звані "ліпйошки", варили суп з лободи і багато чого іншого. Спеціально утворені бригади й «комісії» до зернини вимітали із селянських дворів збіжжя, прирікаючи людей на голодну, мученицьку смерть. На Вінниччині його жертвами стали понад 1,6 млн осіб, на Оратівщині, за далеко неповними даними, — близько 9 тисяч жителів. Бувало, до спільних могил звозили разом з померлими ще живих, опухлих і знесилених людей. Траплялися випадки трупо- і людоїдства. Зокрема старожили розказують про один випадок людоїдства і в Кошланах, одна з сімей заманила їжею дівчинку до свого двору та зробили непоправне, за що були арештовані та вислані. Найбільших втрат (500—700 жителів) зазнали у ті роки Животівка, Оратів, Новоживотів, Рожична, Підвисоке, Скала.
У 1935—1938 рр.почалися репресії, з села забрали 9 чоловік.
Повоєнні роки
До грудня 1979 року Кошлани входили до складу Іллінецького району. В грудні 1979 року Указом Президії Верховної Ради РСР створено Оратівський район і село ввійшло до його складу.
За час існування Оратівського району в селі відбулися значні зміни. Територія сільської ради складалася з 2-х сіл — Кошлани і Дібровинці, де діяв один колгосп ім. 50-річчя Жовтня.
У дев'яностих роках відбувся поділ на два господарства — «Кошові лани» з центром у Кошланах і «Діброва» з центром у Дібровинцях. Села телефонізовано, прокладено дороги з твердим покриттям. Шість разів на тиждень в село ходив рейсовий автобус. Працював цегельний завод. З місцевої цегли було споруджено будинок культури, чотири житлових будинків для колгоспників, учителів, тваринницьку ферму, колгоспну їдальню, лазню, школу, магазин, критий гараж, зерносклад.
На території сільської ради функціонують дві загальноосвітні школи І-ІІ ступенів, два фельдшерсько-акушерських пункти, два відділення зв'язку. У Кошланах діє сільська бібліотека з книжковим фондом 10799 примірників.
До 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні в селі відкрили Алею Пам'яті. Створювали її жителі в пам'ять про тих односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, захищаючи чисте небо і ясне сонце для майбутніх поколінь.
До війни в селі мешкала родина Пустовітів. Батько Іван, мати Фросина і сини: Василь, Іван, Федір і Михайло. Коли покликала країна захистити її від нацистської чуми, пішли брати на війну і поклали своє молоде життя за рідну землю на вівтар Перемоги. Вдячні односельчани на честь загиблих братів Пустовітів назвали поле Солдатським і встановили пам'ятний знак.
Країна жила і працювала. Жили і працювали люди в селах Кошлани і Дібровенці й за витяжну працю держава нагороджувала орденами і медалями: доярки Марія Іванівна Токарчук, Антоніна Матвіївна Гіляровська, і Надія Іванівна Войченко удостоєні орденів Трудового Червоного прапора, Галина Володимирівна Годована, доярка — медалі «За трудову відзнаку», механізатор — Микола Антонович Янчук і ланкова Віра Семенівна Рудюк — орденів Трудової слави ІІІ ступеня, шофер Василь Павлович Новіцький — ордена «Знак Пошани».
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Оратівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оратівського району, село увійшло до складу Вінницького району.
Відомі люди
- Анатолій Юрійович Зінич — співробітник Служби Безпеки України.
- Анатолій Іванович Нагребецький — голова Калинівської районної Ради.
- Галина Миколаївна Занічковська (Мельничук) — колишній співробітник Міністерства фінансів України.
- Анатолій Васильович Петрук — колишній заступник начальника управління Міністерства агропромислової політики України.
- Володимир Петрович Токарчук — перший заступник голови районної державної адміністрації Оратівського району в 2011–2013 р.; Голова районної ради в 2013–2014 р.
Галерея
- Головна вулиця
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- Фельдшерський пункт
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятник воїнам–односельчанам
Примітки
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-85. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Кошлани. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Кошлани́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.268
Посилання
- Олександр Горобець Записки хорунжого Української Галицької армії про Кошлани [ 8 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Кошлани [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Koszlany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 485. (пол.)
- Koszlany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 138. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Koshlani selo v Ukrayini v Orativskij selishnij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Skibin pritoka Sobu za 26 km na pivdennij zahid vid smt Orativ ta za 12 km vid stanciyi Orativ Naselennya stanovit 304 osobi stanom na 1 sichnya 2018 r selo Koshlani Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Orativska selishna gromada Oblikova kartka Koshlani Osnovni dani Zasnovane 1620 Naselennya 304 Plosha 2 649 km Poshtovij indeks 22644 Telefonnij kod 380 4330 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 06 15 pn sh 29 24 28 sh d 49 10417 pn sh 29 40778 sh d 49 10417 29 40778 Koordinati 49 06 15 pn sh 29 24 28 sh d 49 10417 pn sh 29 40778 sh d 49 10417 29 40778 Serednya visota nad rivnem morya 214 m Vodojmi r Skibin Najblizhcha zaliznichna stanciya Orativ Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi 22600 Vinnicka obl Vinnickij r n smt Orativ vul Parkova 14 Karta Koshlani Koshlani Mapa Koshlani u VikishovishiIstoriya1864 roku za opisom Lavrentiya Pohilevicha u seli bulo 1058 meshkanciv Derev yana Mihajlivska cerkva bula pobudovana 1728 roku volodila 60 desyatin zemli Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Zhadanivskoyi volosti Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 1186 osib nalichuvalos 187 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola ta postoyalij budinok V seredini XVI st nad richkoyu Skiba za godinu hodi vid velikoyi richki Sob tri roki stoyalo koshem vijsko Petra Konashevicha Sagajdachnogo Dovkola rosli neprohidni dubovi lisi bula nepristupna tryasovina V lisah vodilasya rizna zvirina bezlich ptahiv U comu bagatomu krayi z visokimi travami i pahuchimi kvitami rozkinulis shiroki lani Zgodom tut selilisya kozaki yaki vzhe ne mogli hoditi v bojovi pohodi Vlashtuvali svoyi domivki sered lanu nepodalik vid kozackogo shlyahu U vershini richki Skibi oselivsya horunzhij kozak Yan Rudavskij zi svoyim bratom Nasipali greblyu i zrobili stavok Nizhche po richci oselivsya horunzhij kozak Kirilo Yablonskij vid nogo pishla nazva sela Yablunovicya Vin tezh nasipav greblyu i zrobiv stavok bilya yakogo selilisya cili rodini yaki prijshli syudi hovayuchis vid utiskiv paniv Nizhche vid Rudavskogo ta Yablonskogo oselivsya zasnovnik sela Mihajlo Bratkovskij yakij u 1625 roci zbuduvav neveliku dubovu cerkvu sho prostoyala do 1723 roku koli sin Bratkovskogo Ivan zbuduvav novu cerkvu z duba v pam yat Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Za 2 kilometri na shid vid sadibi Bratkovskogo poselivsya Opanas Nazarkivskij z Kirilom Korshennim Pavlom Sherep yativskim ta Pavlom Dorohom Oselilisya v gustomu dubovomu lisi do cogo chasu isnuye nazva Nazarove de teper pasovisko i yar Na pivden vid kosha pid gorbochkom prozhivav horunzhij Yasik Varshavskij kalika na livu nogu teper cya vulicya Vatutina yaku lyudi nazivayut Varshavoyu Dali na pivden buli sadibi kozakiv Danila Zhadanskogo ta Yakova Mochulskogo Na zahid vid kosha oselivsya slipij na prave oko kozak Pavlo Vovkivskij u seli ce vulicya Shorsa sho yiyi teper nazivayut Vovkivkoyu Pribuli syudi i Mazuri Polyaki Tokarchuki Makarinski Moldavski Shimanski kotrih kozaki ohoche oselili poruch Poselenci gatili stavki vipasali hudobu i nikomu ne splachuvali podatkiv Zhilosya dobre adzhe buli vilni i mali dostatok U 1794 1795rokah utvorivsya Lipoveckij povit sho skladavsya z kilkoh velikih vlasnickih mayetkiv tak zvanih klyuchiv U Lipoveckomu poviti buv 51 klyuch kozhen z yakih ob yednuvav 12 sil Voni nalezhali magnatam yaki meshkali u Varshavi i Zhitomiri Koshlani vhodili do Dashivskogo klyucha sho nalezhav Valteru Potockomu Zgodom u 1868 roci selo razom iz zemlyami lisami vodojmami i lyudmi Potockij prodav na Kiyivskih torgah generalu Oleksandru Pavlovu yakij utrimuvav jogo azh do 1917 roku Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1628 osib 801 cholovichoyi stati ta 827 zhinochoyi z yakih 1613 pravoslavnoyi viri U praci L Pohilevicha Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii znahodimo take Koshlany selo pri ruche Skibe v 4 h verstah vyshe sela Zhadanov Zhitelej oboego pola 1058 Bolshoj dubovyj les k vostoku ot sela prostirayushijsya nazyvaetsya Pravkovskim Cerkov Pokrovskaya derevyannaya 5 go klassa zemli imeyut 60 desyatin s hutorom postroena 1723 goda Golodomor Pid chas provedenogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo za odnimi danimi shonajmenshe 384 zhiteli sela za inshimi 700 U dopovidnij zapisci zaviduvacha informacijnogo sektora organizacijno instruktorskogo viddilu CK KP b U Stasyuka pro fakti katuvan selyan s Koshlani Illineckogo rajonu Vinnickoyi oblasti povidomlyalosya sho pid chas hlibozagotivel u sichni ta lyutomu golova silradi ta upovnovazhenij RPK znushalisya nad odnoosibnikami ta grabuvali yihnye majno Pislya cogo 240 selyanskih gospodarstv u kilkosti 1200 osib zalishilisya bez prodovolstva Pragnuchi vizhiti ta vryatuvati sim yi selyani nezvazhayuchi na zaboronu masovo viyizdili v mista ta za mezhi Ukrayini v nadiyi rozdobuti hoch yakihos produktiv Lyudi shukali sobi yizhu poyidayuchi vse sho yih otochuvalo Z listkiv lipi cvitu akaciyi zapikali ta yili tak zvani lipjoshki varili sup z lobodi i bagato chogo inshogo Specialno utvoreni brigadi j komisiyi do zernini vimitali iz selyanskih dvoriv zbizhzhya pririkayuchi lyudej na golodnu muchenicku smert Na Vinnichchini jogo zhertvami stali ponad 1 6 mln osib na Orativshini za daleko nepovnimi danimi blizko 9 tisyach zhiteliv Buvalo do spilnih mogil zvozili razom z pomerlimi she zhivih opuhlih i znesilenih lyudej Traplyalisya vipadki trupo i lyudoyidstva Zokrema starozhili rozkazuyut pro odin vipadok lyudoyidstva i v Koshlanah odna z simej zamanila yizheyu divchinku do svogo dvoru ta zrobili nepopravne za sho buli areshtovani ta vislani Najbilshih vtrat 500 700 zhiteliv zaznali u ti roki Zhivotivka Orativ Novozhivotiv Rozhichna Pidvisoke Skala U 1935 1938 rr pochalisya represiyi z sela zabrali 9 cholovik Povoyenni roki Do grudnya 1979 roku Koshlani vhodili do skladu Illineckogo rajonu V grudni 1979 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RSR stvoreno Orativskij rajon i selo vvijshlo do jogo skladu Za chas isnuvannya Orativskogo rajonu v seli vidbulisya znachni zmini Teritoriya silskoyi radi skladalasya z 2 h sil Koshlani i Dibrovinci de diyav odin kolgosp im 50 richchya Zhovtnya U dev yanostih rokah vidbuvsya podil na dva gospodarstva Koshovi lani z centrom u Koshlanah i Dibrova z centrom u Dibrovincyah Sela telefonizovano prokladeno dorogi z tverdim pokrittyam Shist raziv na tizhden v selo hodiv rejsovij avtobus Pracyuvav cegelnij zavod Z miscevoyi cegli bulo sporudzheno budinok kulturi chotiri zhitlovih budinkiv dlya kolgospnikiv uchiteliv tvarinnicku fermu kolgospnu yidalnyu laznyu shkolu magazin kritij garazh zernosklad Na teritoriyi silskoyi radi funkcionuyut dvi zagalnoosvitni shkoli I II stupeniv dva feldshersko akusherskih punkti dva viddilennya zv yazku U Koshlanah diye silska biblioteka z knizhkovim fondom 10799 primirnikiv Do 40 richchya Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni v seli vidkrili Aleyu Pam yati Stvoryuvali yiyi zhiteli v pam yat pro tih odnoselchan yaki zaginuli na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni zahishayuchi chiste nebo i yasne sonce dlya majbutnih pokolin Do vijni v seli meshkala rodina Pustovitiv Batko Ivan mati Frosina i sini Vasil Ivan Fedir i Mihajlo Koli poklikala krayina zahistiti yiyi vid nacistskoyi chumi pishli brati na vijnu i poklali svoye molode zhittya za ridnu zemlyu na vivtar Peremogi Vdyachni odnoselchani na chest zagiblih brativ Pustovitiv nazvali pole Soldatskim i vstanovili pam yatnij znak Krayina zhila i pracyuvala Zhili i pracyuvali lyudi v selah Koshlani i Dibrovenci j za vityazhnu pracyu derzhava nagorodzhuvala ordenami i medalyami doyarki Mariya Ivanivna Tokarchuk Antonina Matviyivna Gilyarovska i Nadiya Ivanivna Vojchenko udostoyeni ordeniv Trudovogo Chervonogo prapora Galina Volodimirivna Godovana doyarka medali Za trudovu vidznaku mehanizator Mikola Antonovich Yanchuk i lankova Vira Semenivna Rudyuk ordeniv Trudovoyi slavi III stupenya shofer Vasil Pavlovich Novickij ordena Znak Poshani 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Orativskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Orativskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Vinnickogo rajonu Vidomi lyudiAnatolij Yurijovich Zinich spivrobitnik Sluzhbi Bezpeki Ukrayini Anatolij Ivanovich Nagrebeckij golova Kalinivskoyi rajonnoyi Radi Galina Mikolayivna Zanichkovska Melnichuk kolishnij spivrobitnik Ministerstva finansiv Ukrayini Anatolij Vasilovich Petruk kolishnij zastupnik nachalnika upravlinnya Ministerstva agropromislovoyi politiki Ukrayini Volodimir Petrovich Tokarchuk pershij zastupnik golovi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Orativskogo rajonu v 2011 2013 r Golova rajonnoyi radi v 2013 2014 r GalereyaGolovna vulicya Silska rada Shkola Budinok kulturi Feldsherskij punkt Bratska mogila radyanskih voyiniv i pam yatnik voyinam odnoselchanamPrimitkiros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 85 X 270 120 s ros doref Koshlani Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaKoshlani Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 268PosilannyaOleksandr Gorobec Zapiski horunzhogo Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi pro Koshlani 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine Pogoda v seli Koshlani 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Koszlany Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 485 pol Koszlany Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 138 pol