Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макси́м Дми́трович Кочу́ра (26 серпня 1994 — 7 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Кочура Максим Дмитрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 26 серпня 1994 Дніпродзержинськ | |
| Смерть | 7 серпня 2014 (19 років) Мар'янівка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис
Народився 1994 року в Дніпродзержинську в родині металургів; закінчив 9 класів ЗОШ № 34. По тому — енергетичний коледж, де вивчав інформаційні технології. Працював у ТОВ «Укрспецбудмонтаж». Подав документи до гірничого університету.
В часі війни у травні 2014-го пішов добровольцем на фронт. Солдат, номер обслуги 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».
Бійці батальйону отримали завдання встановити блокпост поблизу Мар'янівки (Старобешівський район, Донецька область), та натрапили на угруповання терористів у цьому районі. В бою 7 бійців було поранено, а майор Володимир Кордабньов загинув. У бою також брали участь бійці розвідувального батальйону з Черкаського, 3-го оп СпП, 51-ї ОМБР, «Правого сектору», було зруйновано блокпост і ДОТ супротивника, знищено машину з прибулим підкріпленням бойовиків. Всього було ліквідовано до роти терористів. Максим загинув імовірно від пострілу снайпера — куля влучила в район серця і пробила бронежилет. До лікарні його довезти не встигли.
Був єдиним сином у Оксани Андріївни і Дмитра Сергійовича Кочур.
Нагороди та вшанування
- 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 19
- нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (розпорядження міського голови міста Кам'янське від 11.10.2016 року; посмертно)
- Іловайський Хрест (посмертно)
- На фасаді СШ № 34 встановили меморіальну дошку його честі.
Джерела
- Кочура Максим Дмитрович [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Максим Кочура
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksi m Dmi trovich Kochu ra 26 serpnya 1994 19940826 7 serpnya 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kochura Maksim Dmitrovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya26 serpnya 1994 1994 08 26 DniprodzerzhinskSmert7 serpnya 2014 2014 08 07 19 rokiv Mar yanivkaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya Krivbas Vijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi na ukrayinsko rosijskomu kordoni 2014Nagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kochura Korotkij zhittyepisNarodivsya 1994 roku v Dniprodzerzhinsku v rodini metalurgiv zakinchiv 9 klasiv ZOSh 34 Po tomu energetichnij koledzh de vivchav informacijni tehnologiyi Pracyuvav u TOV Ukrspecbudmontazh Podav dokumenti do girnichogo universitetu V chasi vijni u travni 2014 go pishov dobrovolcem na front Soldat nomer obslugi 40 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Krivbas Bijci bataljonu otrimali zavdannya vstanoviti blokpost poblizu Mar yanivki Starobeshivskij rajon Donecka oblast ta natrapili na ugrupovannya teroristiv u comu rajoni V boyu 7 bijciv bulo poraneno a major Volodimir Kordabnov zaginuv U boyu takozh brali uchast bijci rozviduvalnogo bataljonu z Cherkaskogo 3 go op SpP 51 yi OMBR Pravogo sektoru bulo zrujnovano blokpost i DOT suprotivnika znisheno mashinu z pribulim pidkriplennyam bojovikiv Vsogo bulo likvidovano do roti teroristiv Maksim zaginuv imovirno vid postrilu snajpera kulya vluchila v rajon sercya i probila bronezhilet Do likarni jogo dovezti ne vstigli Buv yedinim sinom u Oksani Andriyivni i Dmitra Sergijovicha Kochur Nagorodi ta vshanuvannya15 travnya 2015 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 2 ryad 8 misce 19 nagorodzhenij pam yatnoyu vidznakoyu miskogo golovi nagrudnim znakom Zahisnik Ukrayini rozporyadzhennya miskogo golovi mista Kam yanske vid 11 10 2016 roku posmertno Ilovajskij Hrest posmertno Na fasadi SSh 34 vstanovili memorialnu doshku jogo chesti DzherelaKochura Maksim Dmitrovich 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 15 travnya roku 270 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Maksim Kochura