Коцур Павло Михайлович

Павло Миколайович Коцур, рос. Павло Коцур (нар. 3 січня 1974, Цілиноград) – казахський шахіст, тренер (старший тренер ФІДЕ від 2014 року) і шаховий суддя (міжнародний арбітр від 2014 року), гросмейстер від 1996 року.

Коцур Павло Михайлович
Країна	Казахстан
Народження	3 січня 1974(1974-01-03) (50 років) Цілиноград, Казахська РСР, СРСР
Титул	Міжнародний майстер (1993) Гросмейстер (1996)
Рейтинг ФІДЕ	2539 (травень 2018)
Піковий рейтинг	2607 (липень 2004)

Шахова кар'єра

Відтоді, як 1991 року Казахстан став незалежним, був одним з основних гравців збірної країни. У 1994-2008 роках шість разів взяв участь у шахових олімпіадах (зокрема двічі на 1-й шахівниці) і тричі в командному чемпіонаті Азії, завоювавши дві медалі: срібну в командному заліку 1999 року в Шеньяні й бронзову в особистому заліку на 2-й шахівниці 2003 року. Крім того, зіграв на 1-й шахівниці на командному чемпіонаті світу, який відбувся в Люцерні. Тричі брав участь у проведених чемпіонатах світу ФІДЕ, які проходили за олімпійською системою, програвши свої матчі в 1-му раунді: 1999 року - Сергієві Долматову, (2001 року) - Леньєрові Домінгесу, а 2004 року - Дарменові Садвакасову. Також взяв участь у Кубку світу 2005, але в 1-му раунді посупився Аркадієві Нійдічу.

представляв свою країну на чемпіонаті світу серед юніорів до 18 років, який відбувся в Дуйсбурзі, посівши місце наприкінці другої десятки. поділив 1-ше місце yf турнірі First Saturday (FS12 ЇМ-B) в Будапештs. У році виграв у Кургані та Алматах (разом з Олександром Фоміних). поділив 1-ше місце (разом зі , Володимиром Маланюком і ) на турнірі за швейцарською системою з циклу Кубок Росії в Смоленську. повторив це досягнення (разом із, зокрема, , Олександром Ластіним і Євгеном Наєром) у Тулі. Того ж року переміг на опені в Новгороді й досягнув значного успіху, посівши 1-ше місце у фінальному турнірі на Кубок Росії, який відбувся в Єкатеринбурзі. У році поділив 1-ше місце в Дубаї (разом із, зокрема, Кареном Асряном, Яаном Ельвестом, Олександром Мотильовим, Євгеном Владіміровим і Олексієм Александровим) та Гамбурзі (разом із, зокрема, і Васіліосом Котроніасом). виграв у Павлодарі титул чемпіона Казахстану, а також переміг (разом з ) в Уральську. У році поділив 1-ше місце (разом з Євгеном Владіміровим на зональному турнірі в Павлодарі. досягнув одного з найбільших успіхів у кар'єрі, поділивши 1-ше місце (разом із, зокрема, Олексієм Дрєєвим, Люком ван Велі і Шахріяром Мамед'яровим на турнірі Аерофлот опен у Москві, а також поділив 1-ше місце в Нью-Делі. У році був серед п'яти переможців регулярного опену, який відбувся в Гайдарабаді і здобув срібну медаль на чемпіонаті країни.

Примітка: список успіхів неповний (доповнити від 2007 року).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2004 року, досягнувши 2607 очок займав тоді 3-тє місце (позаду Євгена Владімірова і Дармена Садвакасова) серед казахських шахістів.

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело

Примітки

1. . Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 3 квітня 2022.
2. . Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 18 травня 2018.
3. . Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
4. . Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 18 травня 2018.
5. . Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
6. . Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
7. . Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 18 травня 2018.
8. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела

• ChessBase Megabase 2007

Посилання

• Особова картка Павла Коцура на сайті ФІДЕ
• Партії Павла Коцура в базі Chessgames
• Особова картка Павла Коцура на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах світу