Ю́рій Микола́йович Костюче́нко (17 серпня 1977 — 4 жовтня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Юрій Миколайович Костюченко | |||
---|---|---|---|
Молодший сержант | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 17 серпня 1977 Займище | ||
Смерть | 4 жовтня 2014 (37 років) Донецьк | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 2014 | ||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Сухопутні війська | ||
Рід військ | Танкові війська | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Нагороди та відзнаки | |||
Життєвий шлях
1992-го закінчив Щорську ЗОШ № 1, 1994 року — Щорське ПТУ № 7, здобув спеціальність столяра-теслі. Працював у ПСП «Промінь», ВАТ «Обрій», що в Щорському районі.
Призваний за мобілізацією 20 червня 2014-го, з вересня перебував у зоні бойових дій, танкіст 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815.
Загинув в районі аеропорту Донецька — російськими терористами було підбито танк, який їхав в колоні приблизно за 2 кілометри від будівель Донецького аеропорту. Більше тижня до танка не могли підійти, щоб вивезти останки. Тоді ж полягли Станіслав Кривонос та Володимир Кунденко. Коли врешті змогли оглянути танк, екіпажу там не виявилося. Згодом українським військовикам вдалося домовитися з терористами про передачу тіла.
Похований 31 жовтня 2014-го у Займищі з військовими почестями.
Без Юрія лишились мама, дві сестри, дружина.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні».
Примітки
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.
Джерела
- Костюченко Юрій Миколайович [ 31 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Танкісти України [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Kostyuchenko Yu rij Mikola jovich Kostyuche nko 17 serpnya 1977 19770817 4 zhovtnya 2014 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv v hodi rosijsko ukrayinskoyi vijni Odin iz kiborgiv Yurij Mikolajovich Kostyuchenko Molodshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya17 serpnya 1977 1977 08 17 ZajmisheSmert4 zhovtnya 2014 2014 10 04 37 rokiv DoneckVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Tankovi vijskaFormuvannya 1 OTBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za Doneckij aeroportNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya Nagrudnij znak Za oboronu Doneckogo aeroportu Zhittyevij shlyah1992 go zakinchiv Shorsku ZOSh 1 1994 roku Shorske PTU 7 zdobuv specialnist stolyara tesli Pracyuvav u PSP Promin VAT Obrij sho v Shorskomu rajoni Prizvanij za mobilizaciyeyu 20 chervnya 2014 go z veresnya perebuvav u zoni bojovih dij tankist 1 yi okremoyi gvardijskoyi tankovoyi brigadi v ch A1815 Zaginuv v rajoni aeroportu Donecka rosijskimi teroristami bulo pidbito tank yakij yihav v koloni priblizno za 2 kilometri vid budivel Doneckogo aeroportu Bilshe tizhnya do tanka ne mogli pidijti shob vivezti ostanki Todi zh polyagli Stanislav Krivonos ta Volodimir Kundenko Koli vreshti zmogli oglyanuti tank ekipazhu tam ne viyavilosya Zgodom ukrayinskim vijskovikam vdalosya domovitisya z teroristami pro peredachu tila Pohovanij 31 zhovtnya 2014 go u Zajmishi z vijskovimi pochestyami Bez Yuriya lishilis mama dvi sestri druzhina Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij 15 travnya 2015 roku ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno nagrudnim znakom Za oboronu Doneckogo aeroportu posmertno 30 listopada 2021 roku Pochesna vidznaka Chernigivskoyi oblasnoyi radi Za muzhnist i virnist Ukrayini PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 15 travnya 2015 roku 270 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 30 listopada 2021 DzherelaKostyuchenko Yurij Mikolajovich 31 travnya 2017 u Wayback Machine Tankisti Ukrayini 5 lipnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi