Костел святих Миколая та Анни — оборонна культова споруда в місті Бібрка Перемишлянськогго району Львівської області, збудована у XVII ст. на місці попереднього храму XIV ст. Занесений до Реєстру пам'яток України національного значення за № 461/0.
Костел св. Миколая | |
---|---|
Костел св. Миколая та Анни. 2013 | |
49°38′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.638194° пн. ш. 24.29583° сх. д.Координати: 49°38′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.638194° пн. ш. 24.29583° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Львівська область, Бібрка |
Архітектор | Францішек Гурський (перебудова) |
Початок будівництва | XVII ст. |
Відбудовано | 1921/22 розбудова |
Стиль | ренесанс |
Належність | РКЦ |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | Львівська область, Перемишлянський р-н, м. Бібрка, вул. Ясна 2 |
Костел святого Миколая та Анни (Бібрка) (Україна) | |
Костел святого Миколая та Анни у Вікісховищі |
Історія
Парафія
Бібрка належала до королівщини і в 1433, 1469 роках отримувала королівські привілеї про надання магдебургії. За легендою римо-католицьку парафію у Бібрці заклав 1402 року шляхтич Завіша Чорний, а перша документальна згадка про неї походить з 1469 року, коли король Казимир IV Ягеллончик надав парафіяльному костелу два лани землі, город, ґрунт для будівництва будинку. На кінець XVI парафія виступає вже як препозитура, до якої відносилось до 30 поселень. У 1628 році пробощ Яків Розбицький, що був мансионарієм львівської катедри, інкорпорував препозитуру в Бібрці до колегіуму мансионаріїв. Архієпископ львівський Ян Скарбек у 1722 році подавав, що патронат виконують самі мансионарії і один з семи перебуває тут. Парафія відносилась до Рогатинського деканату, а з 1787 — до Свірзького.
На 1600 рік при парафії існував шпиталь, діяло декілька братств. Відомості з історії парафії костелу є доволі скупими, оскільки його архів згорів разом з будівлею староства у Бібрці в час російської окупації 1914 року.
Костел
Костел був закладений на невеликому піднесенні на схід від ринкової площі Бібрки. Мурований костел отримав квадратну наву (12,5×12,5 м) з доволі вузькою напівкруглою апсидою. У наві було 4 доволі високо розміщених вікна, в апсиді п'ять. Вздовж бічних стін нави йшли балкони, що дозволяло використовувати вікна для оборони. Понад склепінням йшов бойовий ярус з 4 чотирма бійницями по фасаду і у бічних стінах. Нава по фасаду і від апсиди завершувалася двома високими трикутними фронтонами, у яких були додаткові бійниці поверх бійниць бойового ярусу і мурована сигнатурками, що могла використовуватись як спостережний пункт чи для обстрілу нападників. Склепіння апсиди було нижчим з 9 бійницями бойового ярусу над ним. У південно-західному наріжнику нави у товщі стіни йшли сходи до бойового ярусу.
У 1600 році архієпископ Ян Димітр Соліковський згадував дерев'яний парафіяльний костел. Враховуючи те, що у 1498, 1518, 1539 роках міщани звільнялись на декілька років від сплати податків через знищення міста, це не була перша будівля костелу. Місто вкотре знищили 1623 року татари, спаливши костел разом з містом. Тоді в ясир потрапили два вікарії — Григорій Вишневецький і Шимон з Жовтанців. Костел був пошкоджений 1649 року козаками, але невідомо чи це була мурована будівля. У візитації архієпископа Яна Скарбека 1722 вперше описано оборонний костел з п'ятьма вівтарями, що мав ще сліди турецьких пошкоджень. У головному вівтарі знаходився образ Матері Божої у срібних шатах з цінними вотами, який вважали чудотворним. На 1741 костельний цвинтар оточував знищений паркан з дерев'яної дзвіницею-брамою з 2 дзвонами. На межі XVIII—XIX ст. за рахунок держави костел покрили дахівкою, побілили. На 1819 відзначали поганий стан головного вівтаря, проповідниці.
У 1904 році вирішили розширити костел, для чого його оглянули представники «Грона консерваторів Галичини». На засіданні фахівці не зійшлись на методах розширення костелу. Було доручено архітектору Теодорові Тальовському розробити проект перебудови, який не зберігся. Розпочату 1914 року перебудову призупинила Перша світова війна. У 1921 новий проект розробив Францішек Гурський, за яким на місці зруйнованої апсиди вимурували трансепт, чия ширина відповідає ширині нави поміж аркадами, велику напівкруглу апсиду. Торцеві стіни трансепту отримали великі вікна, високі трикутні фронтони. Внаслідок перебудови довжина храму збільшилась майже вдвоє. Над середхрестям появився доволі високий шпиль, причому дах над новою апсидою, трансептом майже на 2 м вищий за дах понад нефом. 8 жовтня 1922 року костел консекрував єпископ Болеслав Твардовський.
При наступі більшовиків в час війни 1920 було знято середній дзвін, але було завішено малий дзвін невідомого походження. кинутий тоді ж більшовиками. До 1 червня 1946 усе рухоме майно було вивезено з костелу до ПНР. Костел був закритий 1962 і перетворений на спортивний зал школи. Після пожежі 1984 будівля була відновлена і передана 1989 РКЦ. 23 грудня 1989 костел наново освятили, як святих Миколая і Анни, після чого розпочали ремонт будівлі, де помістили три вівтарі з костелу в Таданях. Опікуються костелом ченці салезіани.
Джерела
- Пам'ятки архітектури та містобудування України — Київ, 2000
- Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego. — Krakow, 2003. — T. 11. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР.— Киев: Будівельник, 1985.— T. 3. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел святого Миколая та Анни (Бібрка) |
- Костел Святого Миколая і Анни [ 30 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Костел Святого Миколая і Анни [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Бібрка. Костел святих Миколая і Анни [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Salesians Bibrka [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Костел з подвійною назвою над річкою Боберка [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel svyatogo Mikolaya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel svyatoyi Anni Kostel svyatih Mikolaya ta Anni oboronna kultova sporuda v misti Bibrka Peremishlyanskoggo rajonu Lvivskoyi oblasti zbudovana u XVII st na misci poperednogo hramu XIV st Zanesenij do Reyestru pam yatok Ukrayini nacionalnogo znachennya za 461 0 Kostel sv MikolayaKostel sv Mikolaya ta Anni 201349 38 17 pn sh 24 17 45 sh d 49 638194 pn sh 24 29583 sh d 49 638194 24 29583 Koordinati 49 38 17 pn sh 24 17 45 sh d 49 638194 pn sh 24 29583 sh d 49 638194 24 29583Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Lvivska oblast BibrkaArhitektorFrancishek Gurskij perebudova Pochatok budivnictvaXVII st Vidbudovano1921 22 rozbudovaStilrenesansNalezhnistRKCStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresaLvivska oblast Peremishlyanskij r n m Bibrka vul Yasna 2Kostel svyatogo Mikolaya ta Anni Bibrka Ukrayina Kostel svyatogo Mikolaya ta Anni u VikishovishiIstoriyaParafiya Bibrka nalezhala do korolivshini i v 1433 1469 rokah otrimuvala korolivski privileyi pro nadannya magdeburgiyi Za legendoyu rimo katolicku parafiyu u Bibrci zaklav 1402 roku shlyahtich Zavisha Chornij a persha dokumentalna zgadka pro neyi pohodit z 1469 roku koli korol Kazimir IV Yagellonchik nadav parafiyalnomu kostelu dva lani zemli gorod grunt dlya budivnictva budinku Na kinec XVI parafiya vistupaye vzhe yak prepozitura do yakoyi vidnosilos do 30 poselen U 1628 roci probosh Yakiv Rozbickij sho buv mansionariyem lvivskoyi katedri inkorporuvav prepozituru v Bibrci do kolegiumu mansionariyiv Arhiyepiskop lvivskij Yan Skarbek u 1722 roci podavav sho patronat vikonuyut sami mansionariyi i odin z semi perebuvaye tut Parafiya vidnosilas do Rogatinskogo dekanatu a z 1787 do Svirzkogo Na 1600 rik pri parafiyi isnuvav shpital diyalo dekilka bratstv Vidomosti z istoriyi parafiyi kostelu ye dovoli skupimi oskilki jogo arhiv zgoriv razom z budivleyu starostva u Bibrci v chas rosijskoyi okupaciyi 1914 roku Kostel Kostel buv zakladenij na nevelikomu pidnesenni na shid vid rinkovoyi ploshi Bibrki Murovanij kostel otrimav kvadratnu navu 12 5 12 5 m z dovoli vuzkoyu napivkrugloyu apsidoyu U navi bulo 4 dovoli visoko rozmishenih vikna v apsidi p yat Vzdovzh bichnih stin navi jshli balkoni sho dozvolyalo vikoristovuvati vikna dlya oboroni Ponad sklepinnyam jshov bojovij yarus z 4 chotirma bijnicyami po fasadu i u bichnih stinah Nava po fasadu i vid apsidi zavershuvalasya dvoma visokimi trikutnimi frontonami u yakih buli dodatkovi bijnici poverh bijnic bojovogo yarusu i murovana signaturkami sho mogla vikoristovuvatis yak sposterezhnij punkt chi dlya obstrilu napadnikiv Sklepinnya apsidi bulo nizhchim z 9 bijnicyami bojovogo yarusu nad nim U pivdenno zahidnomu narizhniku navi u tovshi stini jshli shodi do bojovogo yarusu U 1600 roci arhiyepiskop Yan Dimitr Solikovskij zgaduvav derev yanij parafiyalnij kostel Vrahovuyuchi te sho u 1498 1518 1539 rokah mishani zvilnyalis na dekilka rokiv vid splati podatkiv cherez znishennya mista ce ne bula persha budivlya kostelu Misto vkotre znishili 1623 roku tatari spalivshi kostel razom z mistom Todi v yasir potrapili dva vikariyi Grigorij Vishneveckij i Shimon z Zhovtanciv Kostel buv poshkodzhenij 1649 roku kozakami ale nevidomo chi ce bula murovana budivlya U vizitaciyi arhiyepiskopa Yana Skarbeka 1722 vpershe opisano oboronnij kostel z p yatma vivtaryami sho mav she slidi tureckih poshkodzhen U golovnomu vivtari znahodivsya obraz Materi Bozhoyi u sribnih shatah z cinnimi votami yakij vvazhali chudotvornim Na 1741 kostelnij cvintar otochuvav znishenij parkan z derev yanoyi dzviniceyu bramoyu z 2 dzvonami Na mezhi XVIII XIX st za rahunok derzhavi kostel pokrili dahivkoyu pobilili Na 1819 vidznachali poganij stan golovnogo vivtarya propovidnici U 1904 roci virishili rozshiriti kostel dlya chogo jogo oglyanuli predstavniki Grona konservatoriv Galichini Na zasidanni fahivci ne zijshlis na metodah rozshirennya kostelu Bulo dorucheno arhitektoru Teodorovi Talovskomu rozrobiti proekt perebudovi yakij ne zberigsya Rozpochatu 1914 roku perebudovu prizupinila Persha svitova vijna U 1921 novij proekt rozrobiv Francishek Gurskij za yakim na misci zrujnovanoyi apsidi vimuruvali transept chiya shirina vidpovidaye shirini navi pomizh arkadami veliku napivkruglu apsidu Torcevi stini transeptu otrimali veliki vikna visoki trikutni frontoni Vnaslidok perebudovi dovzhina hramu zbilshilas majzhe vdvoye Nad seredhrestyam poyavivsya dovoli visokij shpil prichomu dah nad novoyu apsidoyu transeptom majzhe na 2 m vishij za dah ponad nefom 8 zhovtnya 1922 roku kostel konsekruvav yepiskop Boleslav Tvardovskij Pri nastupi bilshovikiv v chas vijni 1920 bulo znyato serednij dzvin ale bulo zavisheno malij dzvin nevidomogo pohodzhennya kinutij todi zh bilshovikami Do 1 chervnya 1946 use ruhome majno bulo vivezeno z kostelu do PNR Kostel buv zakritij 1962 i peretvorenij na sportivnij zal shkoli Pislya pozhezhi 1984 budivlya bula vidnovlena i peredana 1989 RKC 23 grudnya 1989 kostel nanovo osvyatili yak svyatih Mikolaya i Anni pislya chogo rozpochali remont budivli de pomistili tri vivtari z kostelu v Tadanyah Opikuyutsya kostelom chenci saleziani DzherelaPam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya Ukrayini Kiyiv 2000 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodstwa ruskiego Krakow 2003 T 11 pol Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR Kiev Budivelnik 1985 T 3 ros PosilannyaPortal Arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostel svyatogo Mikolaya ta Anni Bibrka Kostel Svyatogo Mikolaya i Anni 30 travnya 2015 u Wayback Machine Kostel Svyatogo Mikolaya i Anni 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Bibrka Kostel svyatih Mikolaya i Anni 18 grudnya 2014 u Wayback Machine Salesians Bibrka 26 bereznya 2016 u Wayback Machine Kostel z podvijnoyu nazvoyu nad richkoyu Boberka 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine