Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Корсак-могила» — ландшафтний заказник місцевого значення. Розташований у Приморському районі в південній частині Запорізької області. Корсак-Могила — це шість кам'яних виходів Приазовського кристалічного масиву дуже стародавніх за геологічним віком (1700–1800 млн років), та розташованих на лівобережжі річки Корсак, за півтора кілометра від с. Мануйлівки та за 20 км від Азовського моря. Загальна площа родовища — понад 100 гектарів. Цікава сама назва могили. Корсак татарською "лисиця", але, мабуть правильніша назва у цієї гори була раніше — Курсак-могила, що означає Живіт-гора. Вона дійсно здіймається на рівнині як живіт.
 | |
| 46°53′17″ пн. ш. 36°08′09″ сх. д. / 46.88831000002777216° пн. ш. 36.135970000027775484° сх. д.Координати: 46°53′17″ пн. ш. 36°08′09″ сх. д. / 46.88831000002777216° пн. ш. 36.135970000027775484° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаЗапорізька область, Приморський район |
| Площа | 76 га |
| Засновано | 1984 р. |
| Оператор | Манойлівська сільська рада |
  Корсак-могила (Запорізька область) | |
 Корсак-могила у Вікісховищі | |
У 1984 р. Корсак-Могилі на площі 76 га надано статус ландшафтного заказника місцевого значення, як ділянці з унікальною різноманітною степовою рослинністю.
Рослинний світ Корсак-Могили та Єлисеївського пегматитового кар'єру представлений степовими злаками: кови́ли, типчаки, пирії мятлики. Також зростають тюльпани, горицвіт, валеріана, чебрець, волошки, шавлії, полини та інші.
Геологія
Загальна геологія
Північний горб найвищий (133 м н.р.м.), він складений з грубозернистих залізистих кварцитів. На південь від цього пагорба розташовані три менших за розмірами — з виходами кварцитів та лімонітів. П'ятий пагорб досить великий з численними грядовими скелями, складений з різновидів кварциту та магнетиту. На шостому горбі на початку вівся видобуток залізної руди, тому він зритий шурфами й кар'єрами. Тут і нині збирають петрографічні й мінералогічні колекції.
Видобуток залізної руди
На високий вміст заліза в руді вказував у своїх матеріалах відомий учений і мандрівник Петро-Симон Паллас, академік Петербурзької академії наук. Розвідка покладів руди була проведена в 1876 році. У 1893 році тут було організовано бельгійсько-російське товариство «Провіданс», яке почало розробляти родовище. Руду виймали з кар'єру, вантажили на підводи й вивозили на станції Єлизаветівка та Мелітополь. Добувати руду на Корсак-могилі перестали через початок Першої світової війни. На згадку про видобуток залишилися шурфи та кар'єри на одному з пагорбів. Тут і нині збираються мінералогічні колекції.
Флора
Особливо мальовничою є ця ділянка навесні, коли цвітуть кущі таволга звіробоєлиста, карагани скіфської, Rosa balsamica, багаторічники та ефемероїди: деревій тонколистий, астрагал шерстистоквітковий, горобинець волосистий, перстач астраханський, шавлія поникла, чистець прямий, жовтець ілірійський, Thymus × dimorphus, тюльпан гранітний, валер'яна бульбиста. На верхівках могил серед поодиноких дерев чорної шовковиці, кущів чорної бузини трапляються фрагменти чагарничкових та ранньоосокових угруповань.
У фітоценотичному відношенні основу степу складають асоціації дернинних злаків, серед яких найпоширенішими є ковила волосиста, костриця валіська, грудниця волохата. Найтиповішим представником різнотрав'я є астрагал український. Найвища видова насиченість угруповань становить 40–50 видів на 100 м². З рідкісних видів, занесених до Червоної книги України (1996), тут зростають астрагал шерстистоквітковий, ковила волосиста, ковила Лессінга, ламкоколосник ситниковий. З тих, що охороняються на території Запорізької області, тут трапляються астрагал ріжковий, астрагал український, цибуля нерівна, Bellevalia speciosa, ефедра двоколоса, Gagea bohemica, півники карликові, валер'яна бульбиста.
Чагарникові степи представлені у заказнику відносно слабо. З чагарників тут росте рідкісний зникомий південнопричорноморський ендемік карагана скіфська. Часто трапляються костриця валіська (ценозоутворювач), ковила волосиста, Thymus × dimorphus та Koeleria cristata.
Угруповання агломеративного характеру, якими є чебречники, у заказнику трапляються на недорозвинених та змитих щебнистих ґрунтах верхніх частин могил. Тут у складі рослинних угруповань переважають Thymus × dimorphus, грудниця волохата, самосил сивий.
Крім того, між горбами у степу трапляється лишайник цетрарія степова, занесений до Червоної книги України.
Посилання
- (укр.)
- Приморська районна державна адміністрація Запорізької області — «Корсак–Могила» [ 20 травня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
- (рос.)
- Коломійчук В.П. Ботанічна характеристика Корсак-могили (Запорізька область) // Заповідна Справа в Україні. — 2003. — Вип. 9. — № 1. — С. 1–2.
- Onyshchenko V.A. (editor). Important Plant Areas of Ukraine. — Kyiv : Alterpress, 2017. — С. 155. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korsak znachennya Korsak mogila landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Roztashovanij u Primorskomu rajoni v pivdennij chastini Zaporizkoyi oblasti Korsak Mogila ce shist kam yanih vihodiv Priazovskogo kristalichnogo masivu duzhe starodavnih za geologichnim vikom 1700 1800 mln rokiv ta roztashovanih na livoberezhzhi richki Korsak za pivtora kilometra vid s Manujlivki ta za 20 km vid Azovskogo morya Zagalna plosha rodovisha ponad 100 gektariv Cikava sama nazva mogili Korsak tatarskoyu lisicya ale mabut pravilnisha nazva u ciyeyi gori bula ranishe Kursak mogila sho oznachaye Zhivit gora Vona dijsno zdijmayetsya na rivnini yak zhivit Korsak mogila46 53 17 pn sh 36 08 09 sh d 46 88831000002777216 pn sh 36 135970000027775484 sh d 46 88831000002777216 36 135970000027775484 Koordinati 46 53 17 pn sh 36 08 09 sh d 46 88831000002777216 pn sh 36 135970000027775484 sh d 46 88831000002777216 36 135970000027775484Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Zaporizka oblast Primorskij rajonPlosha76 gaZasnovano1984 r OperatorManojlivska silska radaKorsak mogila Zaporizka oblast Korsak mogila u Vikishovishi U 1984 r Korsak Mogili na ploshi 76 ga nadano status landshaftnogo zakaznika miscevogo znachennya yak dilyanci z unikalnoyu riznomanitnoyu stepovoyu roslinnistyu Roslinnij svit Korsak Mogili ta Yeliseyivskogo pegmatitovogo kar yeru predstavlenij stepovimi zlakami kovi li tipchaki piriyi myatliki Takozh zrostayut tyulpani goricvit valeriana chebrec voloshki shavliyi polini ta inshi GeologiyaZagalna geologiya Pivnichnij gorb najvishij 133 m n r m vin skladenij z grubozernistih zalizistih kvarcitiv Na pivden vid cogo pagorba roztashovani tri menshih za rozmirami z vihodami kvarcitiv ta limonitiv P yatij pagorb dosit velikij z chislennimi gryadovimi skelyami skladenij z riznovidiv kvarcitu ta magnetitu Na shostomu gorbi na pochatku vivsya vidobutok zaliznoyi rudi tomu vin zritij shurfami j kar yerami Tut i nini zbirayut petrografichni j mineralogichni kolekciyi Vidobutok zaliznoyi rudi Na visokij vmist zaliza v rudi vkazuvav u svoyih materialah vidomij uchenij i mandrivnik Petro Simon Pallas akademik Peterburzkoyi akademiyi nauk Rozvidka pokladiv rudi bula provedena v 1876 roci U 1893 roci tut bulo organizovano belgijsko rosijske tovaristvo Providans yake pochalo rozroblyati rodovishe Rudu vijmali z kar yeru vantazhili na pidvodi j vivozili na stanciyi Yelizavetivka ta Melitopol Dobuvati rudu na Korsak mogili perestali cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Na zgadku pro vidobutok zalishilisya shurfi ta kar yeri na odnomu z pagorbiv Tut i nini zbirayutsya mineralogichni kolekciyi FloraOsoblivo malovnichoyu ye cya dilyanka navesni koli cvitut kushi tavolga zviroboyelista karagani skifskoyi Rosa balsamica bagatorichniki ta efemeroyidi derevij tonkolistij astragal sherstistokvitkovij gorobinec volosistij perstach astrahanskij shavliya ponikla chistec pryamij zhovtec ilirijskij Thymus dimorphus tyulpan granitnij valer yana bulbista Na verhivkah mogil sered poodinokih derev chornoyi shovkovici kushiv chornoyi buzini traplyayutsya fragmenti chagarnichkovih ta rannoosokovih ugrupovan U fitocenotichnomu vidnoshenni osnovu stepu skladayut asociaciyi derninnih zlakiv sered yakih najposhirenishimi ye kovila volosista kostricya valiska grudnicya volohata Najtipovishim predstavnikom riznotrav ya ye astragal ukrayinskij Najvisha vidova nasichenist ugrupovan stanovit 40 50 vidiv na 100 m Z ridkisnih vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 1996 tut zrostayut astragal sherstistokvitkovij kovila volosista kovila Lessinga lamkokolosnik sitnikovij Z tih sho ohoronyayutsya na teritoriyi Zaporizkoyi oblasti tut traplyayutsya astragal rizhkovij astragal ukrayinskij cibulya nerivna Bellevalia speciosa efedra dvokolosa Gagea bohemica pivniki karlikovi valer yana bulbista Chagarnikovi stepi predstavleni u zakazniku vidnosno slabo Z chagarnikiv tut roste ridkisnij znikomij pivdennoprichornomorskij endemik karagana skifska Chasto traplyayutsya kostricya valiska cenozoutvoryuvach kovila volosista Thymus dimorphus ta Koeleria cristata Ugrupovannya aglomerativnogo harakteru yakimi ye chebrechniki u zakazniku traplyayutsya na nedorozvinenih ta zmitih shebnistih gruntah verhnih chastin mogil Tut u skladi roslinnih ugrupovan perevazhayut Thymus dimorphus grudnicya volohata samosil sivij Krim togo mizh gorbami u stepu traplyayetsya lishajnik cetrariya stepova zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Posilannya ukr Primorska rajonna derzhavna administraciya Zaporizkoyi oblasti Korsak Mogila 20 travnya 2017 u Wayback Machine ukr ros Kolomijchuk V P Botanichna harakteristika Korsak mogili Zaporizka oblast Zapovidna Sprava v Ukrayini 2003 Vip 9 1 S 1 2 Onyshchenko V A editor Important Plant Areas of Ukraine Kyiv Alterpress 2017 S 155 ISBN 978 966 542 622 6