Коросниця (до 1938 р. Йозефсберґ) — село в Україні, у Меденицькій селищній громаді Дрогобицького району Львівської області.
село Коросниця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Дрогобицький |
Рада | Меденицька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1790 |
Населення | 135 (2014р.) |
Площа | 3,24 км² |
Густота населення | 4,17 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82163 |
Телефонний код | +380 3244 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′18″ пн. ш. 23°46′43″ сх. д. / 49.40500° пн. ш. 23.77861° сх. д.Координати: 49°24′18″ пн. ш. 23°46′43″ сх. д. / 49.40500° пн. ш. 23.77861° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | смт. Меденичі, вул. Незалежності, 52 |
Карта | |
Коросниця | |
Коросниця | |
Мапа | |
Історія
Йо́зефсберґ (нім. Josefsberg) — сучасне село Коросниця. Німецька сільськогосподарська колонія, заснована в 1784 році в Галичині.
Йозефсберґ було одним з багатьох поселень створених під час колонізаційної програми, розпочатої австрійським імператором Йосифом II, починаючи з 1782 року. Будинки і господарські будівлі будувались в селах з околицями, а ділянки землі були призначені в кожен будинок. Імператор Йосиф II запросив німецьких фермерів мігрувати в області. Обладнання для ферм, насінне зерно і все необхідне, щоб почати землеробство було надано урядом. До 1880 року населення Йозефсбергу було 750 ос.
Навколо сільської площі встановили церкву, парафіяльний дім, німецький будинок (клуб) і молочарню. Першу німецьку школу було відкрито наприкінці XIX ст. До Першої світової війни існувала початкова школа на 2 класи. До 1939 р. існувала початкова школа на 6 класів у кам'яному двоповерховому будинку.
1 серпня 1934 р. в дрогобицькому повіті було створено ґміну Меденичі з центром в с.Меденичі. В склад ґміни входили сільські громади: Довге (Меденицьке), Йозефсберґ, Кеніґзау, Меденичі, Летня, Опарі, Ріпчиці.
25 листопада 1938 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Йозефсберґ перейменовано на Коросницю.
Під час Другої світової війни в селі проживали німецькі біженці з південних областей України. В 1944р. через село проходив фронт, тому багато будинків згоріли або були зруйновані. Після закінчення війни у 1945р. вцілілі будинки заселили депортовані українські сім'ї із Закарпатської зони українських земель, що відійшли до Польщі. Короткий час у селі існував табір для німецьких військовополонених, спецшкола для малолітніх порушників.
Почався час СССР. Село приєднали до Меденицької селищної ради. Землі використував колгосп ім.газети “Правда”. Загальна площа земельних угідь становила 64 га. Потім приєднали до с. Рівне.
Пізніше село приєднали до Летнянської сільської ради, а землі передані до радгоспу “Меденицький”. На базі цього радгоспу в селі в приміщені двоповерхового будинку, на шкільному подвірї, яке існувало до 1969р., заснували дитячий табір, було штучно створено ще один ставок площею 1,4 га, для обслуговування цього табору. В 90-х роках табір закрили.
23 грудня 2018 року на добровільній основі приєдналося до складу першої у Дрогобицькому районі - Меденицької об’єднаної територіальної громади.
Етимологія назви
Перша писемна згадка про поселення припадає на 1785-1788 рр. - Krosnica, Josefsberg.
Назву виводять від слова “хворост”, що означає хмиз або ”корост” - молодий чагарник на місці вирубаного лісу.
У назві наголошують літеру ”и”.
Перша назва цього села: Йозефсберг, на честь австрійського цісара Йосифа II. Первісну назву утворено від німецького апелятива berg "гора" та власного імені Йозеф. Буквально перекладається з німецької мови як Йосифова гора.
Географія
Село розташоване на правому березі потічка Коросниці.
Має форму прямокутника. Пряма вулиця із 5-ма перпендикулярними до неї вулицями, розташованими на одинаковій відстані одна від одної.
Станом на 2022 рік Коросниця у межах забудови займає площу 64 га або 0,64 км². З урахуванням приналежних полів, лісів тощо - 323,5 га або 3,24 км².
Станом на 01.01.2022 р. у селі наявно 44 двори.
Сусідні населені пункти:
Населення
До Першої світової війни в селі проживало до 888 осіб: 874 німці, 11 українців, 3 жиди. До 1939 р. чисельність збільшилась до 143-х сімей, від 920-1000 осіб, в абсолютній більшості німці.
Через конфесійні суперечності німецькі колоністи Кеніґсау (с.Рівне) і села Йозефсбергу (Коросниця) майже не підтримували контактів: не одружувались та не виходили заміж. Наприкінці 1939р. німецькі колоністи репатріювались до Німеччини.
Станом на 01.01.2015 р. у селі було 135 мешканців.
Станом на січень 2024 р. у селі наявно 43 домогосподарства, у 6 з яких не проживають люди.
Після виїзду німців - корінних мешканців поселення, по закінченні Другої світової війни, у їхні домівки заселили сім'ї з різних регіонів країни. Тому автохтонних антропонімів у поселені, швидше за все, немає. Станом на січень 2024 р. наявні такі прізвища: Андрухів, Андрущакевич, Братців, Вайда, Варварич, Василик, Васильців, Гільшанський(-а), Данилів, Данчак, Драп, Дробіняк, Зубрицький(-а), Карпин, Кулик, Курячий(-а), Куціпак, Кушнір, Лавриш, Лисик, Ляшінський(-а), Морикінь, Олексій, Петрів, Піхур, Попович, Савула, Франків, Цекот, Швець, Юрчик.
Такі прізвища, як Братців, Васильців, Дробіняк, Карпин, Лавриш поширені у сусідніх населених пунктах: селах Більче, Кавське та Летня.
Розвиток села
У селі облаштований дитячий майданчик. Газифіковане у 2010-2012 рр. Є вуличне освітлення з 2018 року.
Працює магазин.
Релігія
Церква
13 березня 1991 р. на сході села за присутності отця Олексія Демяновського на місці колишньої камяної кірхи вирішили побудувати церкву. Згодом при будівництві церкви залишили уцілілу передню частину від кірхи, на місці шпиля розмістили купол. На будівництво церкви збирали кошти і сусідні села. Церкву ставили всім селом. Роботу по дереву (верх церкви) виконував Беца Василь. Церкву будували 6 років. 14 жовтня 1997 р. відбулося освячення та відкриття церкви на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці. Освячення відбулося за присутності єпископа Юліана Воронського та отця Анатолія Чуниса.
Церква належить до греко-католицької конфесії.
Цвинтар
Старе німецьке кладовище розташоване на північ від села на східному схилі пагорба поруч з гаєм. Начерки на багатьох могилах можна побачити, проте більшість з надгробків повалені. Написи на деяких надгробках з кінця 1800-х і початку 1900-х ще можна розшифрувати.
Школа
Першу німецьку школу було відкрито наприкінці XIX ст. До Першої світової війни існувала початкова школа на 2 класи. До 1939 р. існувала початкова школа на 6 класів у кам'яному двоповерховому будинку.
Діти навчаються в Меденицькій середній школі.
Волевиявлення громади
460289 | с. Коросниця | вул. 1-го Травня, 20, с. Коросниця, Дрогобицький р-н, Львівська обл., 82163 (приватний будинок, к.1) |
Інтереси села Коросниці у територіальній громаді представляють 2-оє депутатів.
Цікавинки
Уздовж села обабіч перехресть вулиць, є 4 великі криниці діаметром 3 метри, глибиною 32-36 м. Викопані у 1927 році. Було їх 5. З двох із них люди беруть воду досі.
Поширені прізвища: Морикінь, Курячий.
В селі в післявоєнні роки в двохповерховому будинку (раніше німецька початкова школа), декілька років проіснувала туберкульозна лікарня.
У селі один урбанонім. 02 грудня 2022 року вулицю 1-го Травня перейменували на вулицю Княгині Ольги.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- Штойко П. Географія німецьких колоній у Галичині кінця XVIII – початку ХХ століть, в НКГ. – С. 69
- Henryk Lepucki: Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji 1772–1790 : z 9 tablicami i mapą. Kasa im. J. Mianowskiego, Lwów, S. 163–165 (online).
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
- M.P. 1938 nr 277 poz. 653 Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim[недоступне посилання](пол.)
Посилання
- Дрогобич - офіційний міський портал
- Меденицька селищна рада. Історична довідка про село Коросниця
- Дрогобицький район
Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korosnicya do 1938 r Jozefsberg selo v Ukrayini u Medenickij selishnij gromadi Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti selo Korosnicya Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Drogobickij Rada Medenicka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1790 Naselennya 135 2014r Plosha 3 24 km Gustota naselennya 4 17 osib km Poshtovij indeks 82163 Telefonnij kod 380 3244 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 24 18 pn sh 23 46 43 sh d 49 40500 pn sh 23 77861 sh d 49 40500 23 77861 Koordinati 49 24 18 pn sh 23 46 43 sh d 49 40500 pn sh 23 77861 sh d 49 40500 23 77861 Misceva vlada Adresa radi smt Medenichi vul Nezalezhnosti 52 Karta Korosnicya Korosnicya Mapa Karta sela KorosnicyaIstoriyaJo zefsberg nim Josefsberg suchasne selo Korosnicya Nimecka silskogospodarska koloniya zasnovana v 1784 roci v Galichini Jozefsberg bulo odnim z bagatoh poselen stvorenih pid chas kolonizacijnoyi programi rozpochatoyi avstrijskim imperatorom Josifom II pochinayuchi z 1782 roku Budinki i gospodarski budivli buduvalis v selah z okolicyami a dilyanki zemli buli priznacheni v kozhen budinok Imperator Josif II zaprosiv nimeckih fermeriv migruvati v oblasti Obladnannya dlya ferm nasinne zerno i vse neobhidne shob pochati zemlerobstvo bulo nadano uryadom Do 1880 roku naselennya Jozefsbergu bulo 750 os Navkolo silskoyi ploshi vstanovili cerkvu parafiyalnij dim nimeckij budinok klub i molocharnyu Pershu nimecku shkolu bulo vidkrito naprikinci XIX st Do Pershoyi svitovoyi vijni isnuvala pochatkova shkola na 2 klasi Do 1939 r isnuvala pochatkova shkola na 6 klasiv u kam yanomu dvopoverhovomu budinku 1 serpnya 1934 r v drogobickomu poviti bulo stvoreno gminu Medenichi z centrom v s Medenichi V sklad gmini vhodili silski gromadi Dovge Medenicke Jozefsberg Kenigzau Medenichi Letnya Opari Ripchici 25 listopada 1938 r rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav Polshi Jozefsberg perejmenovano na Korosnicyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v seli prozhivali nimecki bizhenci z pivdennih oblastej Ukrayini V 1944r cherez selo prohodiv front tomu bagato budinkiv zgorili abo buli zrujnovani Pislya zakinchennya vijni u 1945r vcilili budinki zaselili deportovani ukrayinski sim yi iz Zakarpatskoyi zoni ukrayinskih zemel sho vidijshli do Polshi Korotkij chas u seli isnuvav tabir dlya nimeckih vijskovopolonenih specshkola dlya malolitnih porushnikiv Pochavsya chas SSSR Selo priyednali do Medenickoyi selishnoyi radi Zemli vikoristuvav kolgosp im gazeti Pravda Zagalna plosha zemelnih ugid stanovila 64 ga Potim priyednali do s Rivne Piznishe selo priyednali do Letnyanskoyi silskoyi radi a zemli peredani do radgospu Medenickij Na bazi cogo radgospu v seli v primisheni dvopoverhovogo budinku na shkilnomu podviryi yake isnuvalo do 1969r zasnuvali dityachij tabir bulo shtuchno stvoreno she odin stavok plosheyu 1 4 ga dlya obslugovuvannya cogo taboru V 90 h rokah tabir zakrili 23 grudnya 2018 roku na dobrovilnij osnovi priyednalosya do skladu pershoyi u Drogobickomu rajoni Medenickoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Etimologiya nazviPersha pisemna zgadka pro poselennya pripadaye na 1785 1788 rr Krosnica Josefsberg Nazvu vivodyat vid slova hvorost sho oznachaye hmiz abo korost molodij chagarnik na misci virubanogo lisu U nazvi nagoloshuyut literu i Persha nazva cogo sela Jozefsberg na chest avstrijskogo cisara Josifa II Pervisnu nazvu utvoreno vid nimeckogo apelyativa berg gora ta vlasnogo imeni Jozef Bukvalno perekladayetsya z nimeckoyi movi yak Josifova gora GeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi potichka Korosnici Maye formu pryamokutnika Pryama vulicya iz 5 ma perpendikulyarnimi do neyi vulicyami roztashovanimi na odinakovij vidstani odna vid odnoyi Stanom na 2022 rik Korosnicya u mezhah zabudovi zajmaye ploshu 64 ga abo 0 64 km Z urahuvannyam prinalezhnih poliv lisiv tosho 323 5 ga abo 3 24 km Stanom na 01 01 2022 r u seli nayavno 44 dvori Susidni naseleni punkti Medenichi Girske Krinicya Letnya Pn Bilche Zh Korosnicya Sh Pd Letnya Rivne NaselennyaDo Pershoyi svitovoyi vijni v seli prozhivalo do 888 osib 874 nimci 11 ukrayinciv 3 zhidi Do 1939 r chiselnist zbilshilas do 143 h simej vid 920 1000 osib v absolyutnij bilshosti nimci Cherez konfesijni superechnosti nimecki kolonisti Kenigsau s Rivne i sela Jozefsbergu Korosnicya majzhe ne pidtrimuvali kontaktiv ne odruzhuvalis ta ne vihodili zamizh Naprikinci 1939r nimecki kolonisti repatriyuvalis do Nimechchini Stanom na 01 01 2015 r u seli bulo 135 meshkanciv Antroponimika Stanom na sichen 2024 r u seli nayavno 43 domogospodarstva u 6 z yakih ne prozhivayut lyudi Pislya viyizdu nimciv korinnih meshkanciv poselennya po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni u yihni domivki zaselili sim yi z riznih regioniv krayini Tomu avtohtonnih antroponimiv u poseleni shvidshe za vse nemaye Stanom na sichen 2024 r nayavni taki prizvisha Andruhiv Andrushakevich Bratciv Vajda Varvarich Vasilik Vasilciv Gilshanskij a Daniliv Danchak Drap Drobinyak Zubrickij a Karpin Kulik Kuryachij a Kucipak Kushnir Lavrish Lisik Lyashinskij a Morikin Oleksij Petriv Pihur Popovich Savula Frankiv Cekot Shvec Yurchik Taki prizvisha yak Bratciv Vasilciv Drobinyak Karpin Lavrish poshireni u susidnih naselenih punktah selah Bilche Kavske ta Letnya Rozvitok selaU seli oblashtovanij dityachij majdanchik Gazifikovane u 2010 2012 rr Ye vulichne osvitlennya z 2018 roku Pracyuye magazin ReligiyaCerkva 13 bereznya 1991 r na shodi sela za prisutnosti otcya Oleksiya Demyanovskogo na misci kolishnoyi kamyanoyi kirhi virishili pobuduvati cerkvu Zgodom pri budivnictvi cerkvi zalishili ucililu perednyu chastinu vid kirhi na misci shpilya rozmistili kupol Na budivnictvo cerkvi zbirali koshti i susidni sela Cerkvu stavili vsim selom Robotu po derevu verh cerkvi vikonuvav Beca Vasil Cerkvu buduvali 6 rokiv 14 zhovtnya 1997 r vidbulosya osvyachennya ta vidkrittya cerkvi na chest svyata Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Osvyachennya vidbulosya za prisutnosti yepiskopa Yuliana Voronskogo ta otcya Anatoliya Chunisa Cerkva nalezhit do greko katolickoyi konfesiyi Cvintar Stare nimecke kladovishe roztashovane na pivnich vid sela na shidnomu shili pagorba poruch z gayem Nacherki na bagatoh mogilah mozhna pobachiti prote bilshist z nadgrobkiv povaleni Napisi na deyakih nadgrobkah z kincya 1800 h i pochatku 1900 h she mozhna rozshifruvati ShkolaPershu nimecku shkolu bulo vidkrito naprikinci XIX st Do Pershoyi svitovoyi vijni isnuvala pochatkova shkola na 2 klasi Do 1939 r isnuvala pochatkova shkola na 6 klasiv u kam yanomu dvopoverhovomu budinku Diti navchayutsya v Medenickij serednij shkoli Voleviyavlennya gromadiNa period viboriv Prezidenta Ukrayini Verhovnoyi radi ta miscevih viboriv funkcionuye viborcha dilnicya iz zaznachenoyu teritoriyeyu ta prinalezhnistyu 460289 s Korosnicya vul 1 go Travnya 20 s Korosnicya Drogobickij r n Lvivska obl 82163 privatnij budinok k 1 Interesi sela Korosnici u teritorialnij gromadi predstavlyayut 2 oye deputativ CikavinkiUzdovzh sela obabich perehrest vulic ye 4 veliki krinici diametrom 3 metri glibinoyu 32 36 m Vikopani u 1927 roci Bulo yih 5 Z dvoh iz nih lyudi berut vodu dosi Poshireni prizvisha Morikin Kuryachij V seli v pislyavoyenni roki v dvohpoverhovomu budinku ranishe nimecka pochatkova shkola dekilka rokiv proisnuvala tuberkulozna likarnya U seli odin urbanonim 02 grudnya 2022 roku vulicyu 1 go Travnya perejmenuvali na vulicyu Knyagini Olgi Div takozhJozefsbergPrimitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Shtojko P Geografiya nimeckih kolonij u Galichini kincya XVIII pochatku HH stolit v NKG S 69 Henryk Lepucki Dzialalnosc kolonizacyjna Marii Teresy i Jozefa II w Galicji 1772 1790 z 9 tablicami i mapa Kasa im J Mianowskiego Lwow S 163 165 online Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 3 travnya 2011 M P 1938 nr 277 poz 653 Zarzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 25 listopada 1938 r o ustaleniu nazw niektorych miejscowosci w powiecie rawskim bobreckim i dobromilskim w wojewodztwie lwowskim nedostupne posilannya pol PosilannyaDrogobich oficijnij miskij portal Medenicka selishna rada Istorichna dovidka pro selo Korosnicya Drogobickij rajon Ce nezavershena stattya z geografiyi Drogobickogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi