Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Користь Ко ристь село в Україні у Рівненському районі Рівненської о

Користь (Рівненська область)

Користь (Рівненська область)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Користь.

Ко́ристь — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Колишній центр Користівської сільської ради, якій було підпорядковане село Новини, яке розміщене на відстані 1 км. Населення — 1 326 осіб.

село Користь
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Корецька міська громада
Код КАТОТТГ UA56060310190079351
Облікова картка Користь 
Основні дані
Перша згадка 1570
Населення 1326
Площа 4,008 км²
Густота населення 330,84 осіб/км²
Поштовий індекс 34740
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°36′21″ пн. ш. 26°59′51″ сх. д. / 50.60583° пн. ш. 26.99750° сх. д. / 50.60583; 26.99750Координати: 50°36′21″ пн. ш. 26°59′51″ сх. д. / 50.60583° пн. ш. 26.99750° сх. д. / 50.60583; 26.99750
Відстань до
обласного центру 		54 км
Відстань до
районного центру 		12 км
Місцева влада
Адреса ради 34740, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Користь, вул. Київська, 41
Карта
image
image
Користь
image
image
Користь
Мапа

Географія

Вулиці села

Тиха, Ювілейна, Київська, Рівненська, Жовтнева, Садова, Шкільна, Східна

Корисні копалини

З корисних копалин відомі поклади будівельної глини, піску. В долині р. Губоч помітні поклади торфу, однак промислового виробництва вони не мають.

Природні ресурси

На території села є чотири ставки, загальною площею 6 га. Поблизу села — р. Губоч.

Ґрунти села різноманітні — від чорнозему до супіщаних ґрунтів на окремих ділянках.

Історія

Часи Київської Русі

Вперше село згадується в 1577 році.

Між IX та XII століттями село Користь входило до складу Київської Русі. Під час монголо-татарської навали в ХІІ ст. поселення було повністю знищене і на деякий час припинило своє існування.

У складі Речі Посполитої

З кінця XVI століття село входить до складу Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. Понад два століття тривав процес насильницької полонізації села.

В 1870—1880 роках в село переселяються німці. 30 сімей на захід від села утворюють свою колонію.

Радянська окупація

Окупаційну владу на селі проголошено в січні 1918 року. «Рух бідняків за соціалістичні перетворення» очолив . В 1920 році через село проходили війська Кінної армії. До окупаційних військ пішли жителі села — Трохим Нагорний, Степан Сас, Захар Ющук, Гнат Козел та інші. В роки Польщі боротьбу з експлуататорами в селі організовує . Допомагав йому односельчанин Євмен Гресь.

Після приєднання Західної України до СРСР, у селі утворено селянський комітет. Його очолив Є. Скобель.

Від мешканців села депутатом Народних Зборів, що проходили у Львові в 1939 році, був обраний Є. Скобель. Після виборів народних депутатів, у січні 1940 року, було утворено сільську раду. Першим головою сільської ради обраний .

Весною 1941 року, окупаційна адміністрація в селі організовує колгосп імені Леніна. Першим головою обраний Єрмолай Скобель. Сільську раду очолив Є. Гресь. На німецькій колонії також утворили колгосп імені Сталіна. Його очолив Георгій Слупчук.

Радянську окупацію змінила німецька. Німецькі війська окупували село 5 липня 1941 року. До Німеччини вивезено 10 юнаків та дівчат, троє з них додому не повернулися. 13 січня 1944 року село було зайняте військом СРСР За роки війни з села на фронт було призвано 150 чоловіків. Не повернулося та пропало безвісти 75 односельців.

На території села діяли загони УПА. Жителі села активно допомагали УПА, вступали в її лави, постачали провіант та брали участь у якості зв‘язкових.

В післявоєнний період тихої окупації СРСР працювала сільська рада та колгоспи. Два колгоспи в 1951 році об'єдналися в один колгосп ім. Леніна. Головою колгоспу було призначено Тихона Дем'яновича Вовка, уродженця Житомирщини.

Сучасність

У 2011 році село Користь було газифіковано.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1316 99.25%
російська 9 0.68%
білоруська 1 0.07%
Усього 1326 100%

Економіка

Промисловість розвивається у галузі сільського господарства.

Сільське господарство

Діють декілька фермерських господарств по вирощуванню зернових культур.

Торгівля, послуги

Центри торгівлі: кафе-маркет «Рікос»; магазини «Анна», «Марія», господарський магазин.

Автозаправні станції «Маршал» та «УкрНафта».

В адміністративному будинку знаходяться відділення «Укрпошти» і філія Корецького Ощадбанку.

Соціальна сфера

Освіта

  • Користівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I—III ступенів — дошкільний навчальний заклад» Корецької районної ради Рівненської області (директор — Філінська Євгенія Іванівна)/

Поряд з культосвітніми закладами над автошляхом на площі близько 2 га землі розмістились з навчальними та допоміжними спорудами сільська середня школа.

Створена середня школа на базі реорганізованої в 1957 році неповно-середньої. Головний навчальний корпус на 464 учнівських місць збудований і введено в дію в 1980 році. Обладнано навчально-дослідну ділянку, кролеферму, теплицю, 2 спортивні майданчики, географічний майданчик, майданчик по вивченню правил дорожнього руху, автодром, «зелений клас» тощо.

З 1 вересня 1981 року в школі розпочато експеримент по організації навчання дітей з шестирічного віку. В радгоспному дитячому садку обладнано спальні кімнати для їх денного відпочинку.

У квітні 1989 року прийняте урядове рішення «Про основні напрями реформи загальноосвітньої та професійної школи» та розпочато перехід на навчання дітей з шестирічного віку і середню школу у складі I—XI класів.

З 1993 року офіційна назва «Користівська середня школа з виробничим навчанням» змінюється на «Загальноосвітня школа I—III ступенів с. Користь».

За час існування школи з її стін вийшло більше тисячі випускників.

Охорона здоров'я

Сільська лікарська амбулаторія, приміщення якої знаходиться над автошляхом, західніше від сільської ради здійснює диспансеризацію населення села, надає кваліфіковану медичну допомогу населенню, проводить профілактичні заходи. В амбулаторії працює лікар-терапевт, стоматолог, функціонує педіатричний, акушерсько-гінекологічний та фізіотерапевтичний кабінет. Тут же працює і сільська аптека.

Культура

На південній стороні автошляху розташований сільський Будинок культури збудований і зданий в експлуатацію в 1974 році, який разом з розміщеною в ньому сільською бібліотекою став центром культосвітньої роботи в селі. У 1970-х роках при Будинку культури функціонував сільський хор, який в 1980 році виборов звання «народний».

Релігійне життя

За архівними даними перша церква в селі постала у 1739 році за гроші виділені паном Слишинським. Вона була дерев'яною та освячена на честь святого Дмитра. Зовні ремонтована у 1875 році. У 1912—1916 роках на пагорбі, що височіє над ставком, у центрі села збудована нова церква. Під час німецько-радянської війни у 1944 році церква згоріла вщерть. Відбудована у 1953 році на місці згарища. Приземистих форм тридільна церква спрощених форм, які нагадують про «синодальний стиль». Бабинець і нава в одному об'ємі, до нави зі сходу прилягає вівтар з прибудованими ризницями, з заходу до бабинця - невелика дерев'яна дзвіниця. Також нава має дві бічні прибудови. Саме завершення нави і прибудована дзвіниця натякають на єпархіальний стиль будови. До речі, при будівництві церкви, ймовірно, взяли до уваги зображення її попередниці, адже в деяких деталях вони подібні. Там, де була стара церква, встановили пам'ятний хрест, на якому вказано дві дати: 1737 рік (збудована) та 1920 рік (ймовірно, цього року хрест встановлений). Нині церква в користуванні релігійної громади УПЦ МП.

Транспорт

Через Користь із заходу на схід проходить автошлях Київ-Чоп М06 E40, який поділяє село на дві частини.

Історичні пам'ятки

Археологія

У 5-3 тисячолітті до нашої ери поблизу села було розташовано кілька поселень так званої трипільської культури. Їх племена займалися землеробством, скотарством, рибальством. В І тисячолітті до нашої ери тут проживали жителі епохи раннього заліза. Основними їх заняттями були землеробство, скотарство, на що вказують знайдені серпи, коси. Знахідки кістяних проколок, від глиняних пряслиць до ткацького верстата, свідчать про розвиток шевської справи.

Архітектура

На західному кінці села знаходиться, збудований понад сто років тому німецькими переселенцями млин, що правда його вже нема.

На північному кінці села розкинулись господарчі споруди і підрозділи (гаражі, механічна майстерня, склади, пилорама, ковбасний цех, тваринницькі ферми, адміністративний будинок) колишнього радгоспу.

На південному заході зі сходу на захід села стрілою витягнулася вулиця Колонія, збудована ще в XX столітті німецькими переселенцями. Добротні будинки і надвірні споруди залишились як пам'ятник високій культурі, працелюбності колишніх їх господарів.

Пам'ятники

Могила невідомого радянського солдата та пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули під час німецько-радянської війни. За похованням невідомого солдата на постаменті прямокутної форми 1967 року встановлена скульптура радянського воїна з автоматом у правій руці, вінком — у лівій, у скорботі схилив голову перед прахом загиблих бойових товаришів. На меморіальних плитах, перед постаментом, викарбувані військові звання, прізвища 72-х земляків.

Відомі люди

  • У 1940—1941 роках в селі проживав український письменник, автор більше десятка друкованих творів .
  • У селі провів дитячі та шкільні роки заслужений артист Росії, народний артист Білорусі Ярослав Євдокимов.

Примітки

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Користь. Церква Св. Дмитра (1953). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  3. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996. — т. 4. — С. 128.
  4. Артист Ярослав Евдокимов рассказал «ОГ» о своих корнях [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] // Областная газета. — 12 ноября 2013.

Посилання

  • Мешканці села Користь Корецького району страйкують та погрожують перекрити трасу Київ-Чоп [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Погода в Користі [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Брухлій Н. Історія виникнення німецької колонії в селі Користь Корецького району / Н. Брухлій // Наук.

записки Рівнен. обл. краєзн. музею : матеріали наук. конф. 25-26.10.2006 р. — Рівне : Волин. обереги, 2006. — Вип. 4. — С. 78-81.

  • Павловський А. Історія с. Користь / А. Павловський // Вісті Кореччини. — 2008. — № 49-50 (5 лип.). — С. 6.
  • Павловський А. Колонія під Користю / А. Павловський // Вісті Кореччини. — 2011. — № 56/57 (10 верес.). — С. 7.
  • Павловський А. Колонія під Користю / А. Павловський // Вісті Кореччини. — 2011. — № 59/60 (24 верес.). — С. 3.
  • Яноші В. Повернення Івана Вакули: (штрихи до портрета) / В. Яноші // Погорина. — Рівне: ТзОВ «Овід», 2010. — Вип. 12-13. — С. 257—263.
  • // Історична Волинь

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korist Ko rist selo v Ukrayini u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Kolishnij centr Koristivskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovane selo Novini yake rozmishene na vidstani 1 km Naselennya 1 326 osib selo KoristKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Korecka miska gromadaKod KATOTTG UA56060310190079351Oblikova kartka Korist Osnovni daniPersha zgadka 1570Naselennya 1326Plosha 4 008 km Gustota naselennya 330 84 osib km Poshtovij indeks 34740Telefonnij kod 380 3651Geografichni daniGeografichni koordinati 50 36 21 pn sh 26 59 51 sh d 50 60583 pn sh 26 99750 sh d 50 60583 26 99750 Koordinati 50 36 21 pn sh 26 59 51 sh d 50 60583 pn sh 26 99750 sh d 50 60583 26 99750Vidstan do oblasnogo centru 54 kmVidstan do rajonnogo centru 12 kmMisceva vladaAdresa radi 34740 Rivnenska obl Koreckij r n s Korist vul Kiyivska 41KartaKoristKoristMapaGeografiyaVulici sela Tiha Yuvilejna Kiyivska Rivnenska Zhovtneva Sadova Shkilna Shidna Korisni kopalini Z korisnih kopalin vidomi pokladi budivelnoyi glini pisku V dolini r Guboch pomitni pokladi torfu odnak promislovogo virobnictva voni ne mayut Prirodni resursi Na teritoriyi sela ye chotiri stavki zagalnoyu plosheyu 6 ga Poblizu sela r Guboch Grunti sela riznomanitni vid chornozemu do supishanih gruntiv na okremih dilyankah IstoriyaChasi Kiyivskoyi Rusi Vpershe selo zgaduyetsya v 1577 roci Mizh IX ta XII stolittyami selo Korist vhodilo do skladu Kiyivskoyi Rusi Pid chas mongolo tatarskoyi navali v HII st poselennya bulo povnistyu znishene i na deyakij chas pripinilo svoye isnuvannya U skladi Rechi Pospolitoyi Z kincya XVI stolittya selo vhodit do skladu Luckogo povitu Volinskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Ponad dva stolittya trivav proces nasilnickoyi polonizaciyi sela V 1870 1880 rokah v selo pereselyayutsya nimci 30 simej na zahid vid sela utvoryuyut svoyu koloniyu Radyanska okupaciya Okupacijnu vladu na seli progolosheno v sichni 1918 roku Ruh bidnyakiv za socialistichni peretvorennya ocholiv V 1920 roci cherez selo prohodili vijska Kinnoyi armiyi Do okupacijnih vijsk pishli zhiteli sela Trohim Nagornij Stepan Sas Zahar Yushuk Gnat Kozel ta inshi V roki Polshi borotbu z ekspluatatorami v seli organizovuye Dopomagav jomu odnoselchanin Yevmen Gres Pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR u seli utvoreno selyanskij komitet Jogo ocholiv Ye Skobel Vid meshkanciv sela deputatom Narodnih Zboriv sho prohodili u Lvovi v 1939 roci buv obranij Ye Skobel Pislya viboriv narodnih deputativ u sichni 1940 roku bulo utvoreno silsku radu Pershim golovoyu silskoyi radi obranij Vesnoyu 1941 roku okupacijna administraciya v seli organizovuye kolgosp imeni Lenina Pershim golovoyu obranij Yermolaj Skobel Silsku radu ocholiv Ye Gres Na nimeckij koloniyi takozh utvorili kolgosp imeni Stalina Jogo ocholiv Georgij Slupchuk Radyansku okupaciyu zminila nimecka Nimecki vijska okupuvali selo 5 lipnya 1941 roku Do Nimechchini vivezeno 10 yunakiv ta divchat troye z nih dodomu ne povernulisya 13 sichnya 1944 roku selo bulo zajnyate vijskom SRSR Za roki vijni z sela na front bulo prizvano 150 cholovikiv Ne povernulosya ta propalo bezvisti 75 odnoselciv Na teritoriyi sela diyali zagoni UPA Zhiteli sela aktivno dopomagali UPA vstupali v yiyi lavi postachali proviant ta brali uchast u yakosti zv yazkovih V pislyavoyennij period tihoyi okupaciyi SRSR pracyuvala silska rada ta kolgospi Dva kolgospi v 1951 roci ob yednalisya v odin kolgosp im Lenina Golovoyu kolgospu bulo priznacheno Tihona Dem yanovicha Vovka urodzhencya Zhitomirshini Suchasnist U 2011 roci selo Korist bulo gazifikovano NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1316 99 25 rosijska 9 0 68 biloruska 1 0 07 Usogo 1326 100 EkonomikaPromislovist rozvivayetsya u galuzi silskogo gospodarstva Silske gospodarstvo Diyut dekilka fermerskih gospodarstv po viroshuvannyu zernovih kultur Torgivlya poslugi Centri torgivli kafe market Rikos magazini Anna Mariya gospodarskij magazin Avtozapravni stanciyi Marshal ta UkrNafta V administrativnomu budinku znahodyatsya viddilennya Ukrposhti i filiya Koreckogo Oshadbanku Socialna sferaOsvita Koristivskij navchalno vihovnij kompleks Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Koreckoyi rajonnoyi radi Rivnenskoyi oblasti direktor Filinska Yevgeniya Ivanivna Poryad z kultosvitnimi zakladami nad avtoshlyahom na ploshi blizko 2 ga zemli rozmistilis z navchalnimi ta dopomizhnimi sporudami silska serednya shkola Stvorena serednya shkola na bazi reorganizovanoyi v 1957 roci nepovno serednoyi Golovnij navchalnij korpus na 464 uchnivskih misc zbudovanij i vvedeno v diyu v 1980 roci Obladnano navchalno doslidnu dilyanku krolefermu teplicyu 2 sportivni majdanchiki geografichnij majdanchik majdanchik po vivchennyu pravil dorozhnogo ruhu avtodrom zelenij klas tosho Z 1 veresnya 1981 roku v shkoli rozpochato eksperiment po organizaciyi navchannya ditej z shestirichnogo viku V radgospnomu dityachomu sadku obladnano spalni kimnati dlya yih dennogo vidpochinku U kvitni 1989 roku prijnyate uryadove rishennya Pro osnovni napryami reformi zagalnoosvitnoyi ta profesijnoyi shkoli ta rozpochato perehid na navchannya ditej z shestirichnogo viku i serednyu shkolu u skladi I XI klasiv Z 1993 roku oficijna nazva Koristivska serednya shkola z virobnichim navchannyam zminyuyetsya na Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv s Korist Za chas isnuvannya shkoli z yiyi stin vijshlo bilshe tisyachi vipusknikiv Ohorona zdorov ya Silska likarska ambulatoriya primishennya yakoyi znahoditsya nad avtoshlyahom zahidnishe vid silskoyi radi zdijsnyuye dispanserizaciyu naselennya sela nadaye kvalifikovanu medichnu dopomogu naselennyu provodit profilaktichni zahodi V ambulatoriyi pracyuye likar terapevt stomatolog funkcionuye pediatrichnij akushersko ginekologichnij ta fizioterapevtichnij kabinet Tut zhe pracyuye i silska apteka Kultura Na pivdennij storoni avtoshlyahu roztashovanij silskij Budinok kulturi zbudovanij i zdanij v ekspluataciyu v 1974 roci yakij razom z rozmishenoyu v nomu silskoyu bibliotekoyu stav centrom kultosvitnoyi roboti v seli U 1970 h rokah pri Budinku kulturi funkcionuvav silskij hor yakij v 1980 roci viborov zvannya narodnij Religijne zhittyaZa arhivnimi danimi persha cerkva v seli postala u 1739 roci za groshi vidileni panom Slishinskim Vona bula derev yanoyu ta osvyachena na chest svyatogo Dmitra Zovni remontovana u 1875 roci U 1912 1916 rokah na pagorbi sho visochiye nad stavkom u centri sela zbudovana nova cerkva Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u 1944 roci cerkva zgorila vshert Vidbudovana u 1953 roci na misci zgarisha Prizemistih form tridilna cerkva sproshenih form yaki nagaduyut pro sinodalnij stil Babinec i nava v odnomu ob yemi do navi zi shodu prilyagaye vivtar z pribudovanimi riznicyami z zahodu do babincya nevelika derev yana dzvinicya Takozh nava maye dvi bichni pribudovi Same zavershennya navi i pribudovana dzvinicya natyakayut na yeparhialnij stil budovi Do rechi pri budivnictvi cerkvi jmovirno vzyali do uvagi zobrazhennya yiyi poperednici adzhe v deyakih detalyah voni podibni Tam de bula stara cerkva vstanovili pam yatnij hrest na yakomu vkazano dvi dati 1737 rik zbudovana ta 1920 rik jmovirno cogo roku hrest vstanovlenij Nini cerkva v koristuvanni religijnoyi gromadi UPC MP TransportCherez Korist iz zahodu na shid prohodit avtoshlyah Kiyiv Chop M06 E40 yakij podilyaye selo na dvi chastini Istorichni pam yatkiArheologiya U 5 3 tisyacholitti do nashoyi eri poblizu sela bulo roztashovano kilka poselen tak zvanoyi tripilskoyi kulturi Yih plemena zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom ribalstvom V I tisyacholitti do nashoyi eri tut prozhivali zhiteli epohi rannogo zaliza Osnovnimi yih zanyattyami buli zemlerobstvo skotarstvo na sho vkazuyut znajdeni serpi kosi Znahidki kistyanih prokolok vid glinyanih pryaslic do tkackogo verstata svidchat pro rozvitok shevskoyi spravi Arhitektura Na zahidnomu kinci sela znahoditsya zbudovanij ponad sto rokiv tomu nimeckimi pereselencyami mlin sho pravda jogo vzhe nema Na pivnichnomu kinci sela rozkinulis gospodarchi sporudi i pidrozdili garazhi mehanichna majsternya skladi pilorama kovbasnij ceh tvarinnicki fermi administrativnij budinok kolishnogo radgospu Na pivdennomu zahodi zi shodu na zahid sela striloyu vityagnulasya vulicya Koloniya zbudovana she v XX stolitti nimeckimi pereselencyami Dobrotni budinki i nadvirni sporudi zalishilis yak pam yatnik visokij kulturi pracelyubnosti kolishnih yih gospodariv Pam yatniki Mogila nevidomogo radyanskogo soldata ta pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni Za pohovannyam nevidomogo soldata na postamenti pryamokutnoyi formi 1967 roku vstanovlena skulptura radyanskogo voyina z avtomatom u pravij ruci vinkom u livij u skorboti shiliv golovu pered prahom zagiblih bojovih tovarishiv Na memorialnih plitah pered postamentom vikarbuvani vijskovi zvannya prizvisha 72 h zemlyakiv Vidomi lyudiU 1940 1941 rokah v seli prozhivav ukrayinskij pismennik avtor bilshe desyatka drukovanih tvoriv U seli proviv dityachi ta shkilni roki zasluzhenij artist Rosiyi narodnij artist Bilorusi Yaroslav Yevdokimov PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Korist Cerkva Sv Dmitra 1953 decerkva org ua Derev yani Cerkvi Zahidnoyi Ukrayini originalu za 30 bereznya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2022 Slobodyan V Katalog isnuyuchih derev yanih cerkov Ukrayini i ukrayinskih etnichnih zemel Visnik in tu Ukrzahidproektrestavraciya 1996 t 4 S 128 Artist Yaroslav Evdokimov rasskazal OG o svoih kornyah 3 travnya 2015 u Wayback Machine Oblastnaya gazeta 12 noyabrya 2013 PosilannyaMeshkanci sela Korist Koreckogo rajonu strajkuyut ta pogrozhuyut perekriti trasu Kiyiv Chop 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pogoda v Koristi 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Bruhlij N Istoriya viniknennya nimeckoyi koloniyi v seli Korist Koreckogo rajonu N Bruhlij Nauk zapiski Rivnen obl krayezn muzeyu materiali nauk konf 25 26 10 2006 r Rivne Volin oberegi 2006 Vip 4 S 78 81 Pavlovskij A Istoriya s Korist A Pavlovskij Visti Korechchini 2008 49 50 5 lip S 6 Pavlovskij A Koloniya pid Koristyu A Pavlovskij Visti Korechchini 2011 56 57 10 veres S 7 Pavlovskij A Koloniya pid Koristyu A Pavlovskij Visti Korechchini 2011 59 60 24 veres S 3 Yanoshi V Povernennya Ivana Vakuli shtrihi do portreta V Yanoshi Pogorina Rivne TzOV Ovid 2010 Vip 12 13 S 257 263 Istorichna Volin

Дата публікації:
Топ