Корисні копалини Чехії.
Загальна інформація
На території Чехії встановлена велика кількість родовищ корисних копалин багатьох видів і різних генетичних типів; є декілька джерел заліза, марганець, барит, золото, олово, флюорит, уран, молібден, свинець, цинк і мідь, але немає хрому, платини (табл. 1). Серед країн ЄС Чехія займає за запасами графіту 6-е, діатоміту 7-е, бурого вугілля 8-е, каоліну 9-е місце (Ґлюкауф, № 1, 2002). Разом з тим, Чехія відчуває нестачу в нафті, природному газі і металічних рудах. Імпортують також хімічну сировину — сірку, фосфати, солі калію.
Всі мінерально-сировинні ресурси Чехії можна класифікувати за такими розділами: 1. Сировина, поклади якої практично відсутні в країні: хром, платина, сірка, фосфати і солі калію. 2. Сировина, яка є в обмеженій кількості: залізо, марганець, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, азбест, олово, вольфрам, срібло, золото, вапняк, вугілля, лігніт, бітум і графіт. 3. Сировина, яка може задовольнити внутрішні індустріальні потреби в майбутньому: польовий шпат, кварц. 4. Сировина, яка в цей час задовольняє внутрішні індустріальні потреби: каолін, вогнетривкі керамічні глини, бентоніт і сурма. 5. Сировина, яка є у такій великій кількості, що її розробка потребує уважного вирішення питань балансу видобуток-споживання і захисту довкілля: вапняк, глини, гравій і камінь. 6. Сировина, що існує у дуже обмеженій кількості, яка за сучасного рівня розвитку техніки не може бути використана: молібден, розсіяні елементи.
Деякі корисні копалини Чехії станом на 1998-99 рр
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т |
| 500 | 62,2 (BaSO4) |
|
Золото, т | 60 | 135 | 3,5 г/т | 0,1 |
Олово, тис. т | 20 | 30 | 0,4 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 1,5 | 2 | 50 (CaF2) | 0,8 |
Вугілля, млн т | 5142 | 11554 |
|
|
Уран, тис. т | 6,63 | 7,81 | 0,11 | 0,3 |
Окремі види корисних копалин
Вугілля. Промислова вугленосність пов'язана з відкладами кам'яновугільного і третинного періоду. Найбільший вугільний басейн — Остравсько-Карвінський кам'яновугільний. Середня потужність 2,4-3 м. Буре вугілля зосереджене головним чином у Північно-Чеському басейні.
Уран. Запаси уранової руди в Чехії досить значні. Основний тип зруденіння представлений U-Ag-Bi-Co-Ni формацією, розвиненою в Рудних горах. Найбільше родовище Яхимов, відкрите ще в 1516; запаси руд вже відпрацьовані. Родовища, розташовані в районах Задні-Ходов (Зах. Чехія), Пршибрам (Сер. Чехія) і Дольні-Рожінка (Півд. Моравія), представлені гідротермальними типами, а в районі Гамр-на-Езері (Північна Чехія) — ураноносні пісковики крейди.
Кольорові метали і поліметали. Родовища руд кольорових металів представлені перевважно поліметалічними рудами. До них належать передусім нині відпрацьоване родовище Пршибрам (Pb, Zn, Ag), пов'язане з діабазами, і аналогічне родовище Кутна-Гора. Інший відомий металогенічний район — гори Есенікі, де в околицях Злато-Гори до кварцитів нижнього девону віку приурочені родовища Cu, Pb і Zn, а також жильні родовища Zn + Pb того ж віку: Горні-Бенешов, Горні-Мєсто та ін. У районі Рудних гір найважливіше значення має пневматолітове і гідротермальне зруденіння олов'яно-вольфрамових родовищ ґрейзенового типу — Циновец, Красно (із вмістом 0,2-0,3 % Sn; 0,05 % W). На Моравській височині знаходиться велике, але бідне мідно-нікелеве (кобальтове) родовище Старе-Ранско, пов'язане з породами основного складу. Срібло зустрічається в деяких поліметалічних родовищах. Головні запаси срібла були зосереджені в родовищі Пршибрам.
Нерудні корисні копалини представлені зокрема родов. каоліну, вогнетривких і керамічних глин, магнезиту, бентоніту, скляних пісків, полевошпатової і кварцової сировини, вапняків і будівельних матеріалів, в тому числі облицювального і виробного каменя. Особливу групу мінеральної сировини являють собою родовища графіту і флюориту. Графіт належить до традиційних видів корисних копалин Чехії. Родовища представлені лінзами кристалічного графіту в області розвитку молданубікума Південної Чехії (Ческі-Крумлов, Лазец) і родовищами аморфного графіту Південного Чехії і Північної Моравії (Костянтин, Есенікі). Флюоритові і флюорит-баритові родовища Чехії пов'язані з нижньомезозойською та олігоцен-міоценовою мінералізацією. Численні поклади високоякісного керамічного каоліну потужністю 15-40 м із вмістом корисного компонента в середньому 29 % відомі в околицях м. Карлові-Вари, де вони утворилися внаслідок вивітрювання (каолінізації) гранітів в третинний період. У околицях м. Пльзень поклади каоліну, придатного для паперової промисловості, формувалися за рахунок аркозів і аркозових пісковиків кам'яновугільного віку; потужність покладів 20-30 м, вміст корисної фракції близько 20 %. Подібні родовища відомі в районі м. Подборжані (Західна Чехія). Родовища якісних вогнетривких глин приурочені до кам'яновугільних відкладів Чехії (Рако-Горжковец, Раковник), до сеноману Західної Моравії і Чехії. Високоякісні керамічні глини залягають у пліоценових відкладах Південної Чехії, міоценового — в околицях м. Пльзень. Великі родовища бентонітів для ливарного виробництва приурочені до третинних пірокластичних відкладів в Чеському Середньогір'ї. Полевошпатова сировина пов'язана з четвертинними акумулятивними терасами р. Лужніце (Півд. Чехія), з пегматитами і з лейкократовими гранітами. З кварцової сировини найзначніші родовища скляних пісків коньякського і середньотуронського віку в Чеському крейдяному басейні. Крім того, в Чехії є родовища магнезиту, вапняка, доломіту, діатоміту, тальку, цеоліту. У Чехії є велике родовище протерозойських піритизованих сланців, які містять 10-15 % сірки і приблизно стільки ж марганцю (Хвалітице). Великі запаси цих сланців (близько 430 млн т) є потенційним ресурсом S, Mn.
Будівельні матеріали. По всій території Чехії поширені родовища будівельних матеріалів (облицювального і декоративного каменя, галечника, цегельних глин тощо), але їх розробка часто обмежена природоохоронним законодавством. Відомі родовища різноманітних дорогоцінних і виробних каменів. Це чеські ґранати, тектити (молдавіти), агат і яшма.
Мінеральні джерела. На базі численних мінеральних джерел в Чехії діють десятки курортів. З них найбільш відомі: в Західній Чехії (Карлові-Вари, Маріанске-Лазнє, Франтішкові-Лазнє, Яхимов, Кінхварт, Константинові-Лазнє) і Середньої Чехії (Подебради); в Моравії — Лугачовіце, Теплиці-над-Бечвой, Дарков, Вельке-Лосині, Єсенік та ін.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 6 лютого 2016.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Chehiyi Korisni kopalini ChehiyiZagalna informaciyaNa teritoriyi Chehiyi vstanovlena velika kilkist rodovish korisnih kopalin bagatoh vidiv i riznih genetichnih tipiv ye dekilka dzherel zaliza marganec barit zoloto olovo flyuorit uran molibden svinec cink i mid ale nemaye hromu platini tabl 1 Sered krayin YeS Chehiya zajmaye za zapasami grafitu 6 e diatomitu 7 e burogo vugillya 8 e kaolinu 9 e misce Glyukauf 1 2002 Razom z tim Chehiya vidchuvaye nestachu v nafti prirodnomu gazi i metalichnih rudah Importuyut takozh himichnu sirovinu sirku fosfati soli kaliyu Vsi mineralno sirovinni resursi Chehiyi mozhna klasifikuvati za takimi rozdilami 1 Sirovina pokladi yakoyi praktichno vidsutni v krayini hrom platina sirka fosfati i soli kaliyu 2 Sirovina yaka ye v obmezhenij kilkosti zalizo marganec mid svinec nikel cink kobalt azbest olovo volfram sriblo zoloto vapnyak vugillya lignit bitum i grafit 3 Sirovina yaka mozhe zadovolniti vnutrishni industrialni potrebi v majbutnomu polovij shpat kvarc 4 Sirovina yaka v cej chas zadovolnyaye vnutrishni industrialni potrebi kaolin vognetrivki keramichni glini bentonit i surma 5 Sirovina yaka ye u takij velikij kilkosti sho yiyi rozrobka potrebuye uvazhnogo virishennya pitan balansu vidobutok spozhivannya i zahistu dovkillya vapnyak glini gravij i kamin 6 Sirovina sho isnuye u duzhe obmezhenij kilkosti yaka za suchasnogo rivnya rozvitku tehniki ne mozhe buti vikoristana molibden rozsiyani elementi Deyaki korisni kopalini Chehiyi stanom na 1998 99 rrKorisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 500 62 2 BaSO4 Zoloto t 60 135 3 5 g t 0 1 Olovo tis t 20 30 0 4 Plavikovij shpat mln t 1 5 2 50 CaF2 0 8 Vugillya mln t 5142 11554 Uran tis t 6 63 7 81 0 11 0 3Okremi vidi korisnih kopalinVugillya Promislova vuglenosnist pov yazana z vidkladami kam yanovugilnogo i tretinnogo periodu Najbilshij vugilnij basejn Ostravsko Karvinskij kam yanovugilnij Serednya potuzhnist 2 4 3 m Bure vugillya zoseredzhene golovnim chinom u Pivnichno Cheskomu basejni Uran Zapasi uranovoyi rudi v Chehiyi dosit znachni Osnovnij tip zrudeninnya predstavlenij U Ag Bi Co Ni formaciyeyu rozvinenoyu v Rudnih gorah Najbilshe rodovishe Yahimov vidkrite she v 1516 zapasi rud vzhe vidpracovani Rodovisha roztashovani v rajonah Zadni Hodov Zah Chehiya Prshibram Ser Chehiya i Dolni Rozhinka Pivd Moraviya predstavleni gidrotermalnimi tipami a v rajoni Gamr na Ezeri Pivnichna Chehiya uranonosni piskoviki krejdi Kolorovi metali i polimetali Rodovisha rud kolorovih metaliv predstavleni perevvazhno polimetalichnimi rudami Do nih nalezhat peredusim nini vidpracovane rodovishe Prshibram Pb Zn Ag pov yazane z diabazami i analogichne rodovishe Kutna Gora Inshij vidomij metalogenichnij rajon gori Eseniki de v okolicyah Zlato Gori do kvarcitiv nizhnogo devonu viku priurocheni rodovisha Cu Pb i Zn a takozh zhilni rodovisha Zn Pb togo zh viku Gorni Beneshov Gorni Myesto ta in U rajoni Rudnih gir najvazhlivishe znachennya maye pnevmatolitove i gidrotermalne zrudeninnya olov yano volframovih rodovish grejzenovogo tipu Cinovec Krasno iz vmistom 0 2 0 3 Sn 0 05 W Na Moravskij visochini znahoditsya velike ale bidne midno nikeleve kobaltove rodovishe Stare Ransko pov yazane z porodami osnovnogo skladu Sriblo zustrichayetsya v deyakih polimetalichnih rodovishah Golovni zapasi sribla buli zoseredzheni v rodovishi Prshibram Nerudni korisni kopalini predstavleni zokrema rodov kaolinu vognetrivkih i keramichnih glin magnezitu bentonitu sklyanih piskiv polevoshpatovoyi i kvarcovoyi sirovini vapnyakiv i budivelnih materialiv v tomu chisli oblicyuvalnogo i virobnogo kamenya Osoblivu grupu mineralnoyi sirovini yavlyayut soboyu rodovisha grafitu i flyuoritu Grafit nalezhit do tradicijnih vidiv korisnih kopalin Chehiyi Rodovisha predstavleni linzami kristalichnogo grafitu v oblasti rozvitku moldanubikuma Pivdennoyi Chehiyi Cheski Krumlov Lazec i rodovishami amorfnogo grafitu Pivdennogo Chehiyi i Pivnichnoyi Moraviyi Kostyantin Eseniki Flyuoritovi i flyuorit baritovi rodovisha Chehiyi pov yazani z nizhnomezozojskoyu ta oligocen miocenovoyu mineralizaciyeyu Chislenni pokladi visokoyakisnogo keramichnogo kaolinu potuzhnistyu 15 40 m iz vmistom korisnogo komponenta v serednomu 29 vidomi v okolicyah m Karlovi Vari de voni utvorilisya vnaslidok vivitryuvannya kaolinizaciyi granitiv v tretinnij period U okolicyah m Plzen pokladi kaolinu pridatnogo dlya paperovoyi promislovosti formuvalisya za rahunok arkoziv i arkozovih piskovikiv kam yanovugilnogo viku potuzhnist pokladiv 20 30 m vmist korisnoyi frakciyi blizko 20 Podibni rodovisha vidomi v rajoni m Podborzhani Zahidna Chehiya Rodovisha yakisnih vognetrivkih glin priurocheni do kam yanovugilnih vidkladiv Chehiyi Rako Gorzhkovec Rakovnik do senomanu Zahidnoyi Moraviyi i Chehiyi Visokoyakisni keramichni glini zalyagayut u pliocenovih vidkladah Pivdennoyi Chehiyi miocenovogo v okolicyah m Plzen Veliki rodovisha bentonitiv dlya livarnogo virobnictva priurocheni do tretinnih piroklastichnih vidkladiv v Cheskomu Serednogir yi Polevoshpatova sirovina pov yazana z chetvertinnimi akumulyativnimi terasami r Luzhnice Pivd Chehiya z pegmatitami i z lejkokratovimi granitami Z kvarcovoyi sirovini najznachnishi rodovisha sklyanih piskiv konyakskogo i serednoturonskogo viku v Cheskomu krejdyanomu basejni Krim togo v Chehiyi ye rodovisha magnezitu vapnyaka dolomitu diatomitu talku ceolitu U Chehiyi ye velike rodovishe proterozojskih piritizovanih slanciv yaki mistyat 10 15 sirki i priblizno stilki zh margancyu Hvalitice Veliki zapasi cih slanciv blizko 430 mln t ye potencijnim resursom S Mn Budivelni materiali Po vsij teritoriyi Chehiyi poshireni rodovisha budivelnih materialiv oblicyuvalnogo i dekorativnogo kamenya galechnika cegelnih glin tosho ale yih rozrobka chasto obmezhena prirodoohoronnim zakonodavstvom Vidomi rodovisha riznomanitnih dorogocinnih i virobnih kameniv Ce cheski granati tektiti moldaviti agat i yashma Mineralni dzherela Na bazi chislennih mineralnih dzherel v Chehiyi diyut desyatki kurortiv Z nih najbilsh vidomi v Zahidnij Chehiyi Karlovi Vari Marianske Laznye Frantishkovi Laznye Yahimov Kinhvart Konstantinovi Laznye i Serednoyi Chehiyi Podebradi v Moraviyi Lugachovice Teplici nad Bechvoj Darkov Velke Losini Yesenik ta in Div takozhGirnicha promislovist Chehiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chehiyi Geologiya Chehiyi Gidrogeologiya Chehiyi Sejsmichnist Chehiyi Ekonomika Chehiyi Geografiya ChehiyiPrimitki Arhiv originalu za 1 serpnya 2017 Procitovano 6 lyutogo 2016 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020