Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Таїланду.
Загальна характеристика
Таїланд має в своєму розпорядженні багаті ресурси корисних копалин. Надра Т. містять природний газ, буре вугілля, олов'яні і стибієві руди, калійні солі, плавиковий шпат. Є також родов. нафти, горючих сланців, руд міді, заліза, цинку, свинцю, марганцю, вольфраму, ніобію, танталу, рідкісних земель, бариту, дорогоцінних каменів і невеликі родов. кам. вугілля, свинцю, золота, кухонної солі (табл. 1).
Таблиця 1. – Основні корисні копалини Таїланду станом на 1998-99 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 9000 | 14000 | 90 (BaSO4) | 2,7 |
Вольфрам, тис. т | 30 | 30 | 1 (WO3) | 1,2 |
Залізні руди, млн т | 48 | 67 | 47 (Fe) |
|
Золото, т |
| 6 | 2,5 г/т |
|
Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т | 75 | 150 | 25 (К2О) | 1 |
Марганцеві руди, млн т | 2 | 7 | 35 (Mn) | 0,1 |
Мідь, тис. т |
| 560 |
|
|
Нафта, млн т | 40,6 |
|
|
|
, тис. т | 8 | 10 | 0,03 (Nb2O5) | 0,08 |
Олово, тис. т | 600 | 700 | 0,4 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 7 |
| 47 (CaF2) | 3,7 |
Природний горючий газ, млрд м³ | 353 |
|
| 0,2 |
Свинець, тис. т | 79 | 84 | 3,6 (Pb) | 0,1 |
Стибій, тис. т | 270 | 270 | 5,4 | 6,2 |
, т | 8600 | 9200 | 0,04 (Та2O5) | 11,21 |
Вугілля, млн т | 1663 | 2468 |
|
|
Цинк, тис. т | 905 | 1270 | 26,6 (Zn) | 0,3 |
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. На тер. Т. виявлено понад 20 родов. нафти і газу. Б.ч. пром. запасів нафти зосереджена в бас. Пхітсанулок на півночі Менамської западини, де найбільшою є група родов. Сірікіт. Нафта приурочена до відкладів неогену. Нафти високопарафінисті (до 18%). Осн. частина ресурсів природного газу зосереджена в межах кайнозойської западини на шельфі Сіамської затоки, де продуктивні відклади олігоцену - ниж. міоцену. Найважливіші родов. – Ераван (доведені запаси 17,7 млрд м³) і група родов. структури “Б" (43,7 млрд м³ і 2 млн т конденсату). Виявлені також 2 родов. газу на плато Корат, приурочені до вапняків пермі.
У Сіамській затоці Таїланду в 1999 р. виявлено газоконденсатне родовище Артіт. Запаси його оцінюються в 85-170 млрд куб.м. У свердловині Артіт-15-IX (блок 15А), що за 39 км півн.-східніше родовища Бонгкот, компанія РТТЕР отримала притоки в 1.2 млн м³/добу газу і 194 т/добу конденсату з п'яти горизонтів сумарною ефективною потужністю 140 м.
Вугілля. Пром. запаси бурого вугілля (лігнітів) приурочені до кайнозойських відкладів невеликих накладених западин на заході країни. Відомо 6 буровугільних басейнів, найбільше пром. значення мають басейни Мемо, Банпакха і Крабі. Продуктивні горизонти пов'язані з пліоценовими, рідше з четвертинними відкладами. У бас. Месот поряд з лігнітами залягають горючі сланці. У країні відомі також невеликі родов. кам'яного вугілля.
Радіоактивні мінерали. Тер. Т. перспективна з точки зору пошуків родов. радіоактивної сировини. Монацити з олов'яних розсипів районів Пхукет - Пхангнга - Такуапа і Ранонґ містять до 15,69% ThO2 і до 7% U3O8. Є ознаки ураномідної мінералізації в континентальних пісковиках юри на заході плато Корат.
Тантал. За підтвердженими запасами танталу країна займає 4-е місце у світі (після Північної Кореї, Франції та Єгипту, 1999). Вольфрам. Пром. запаси руд вольфраму пов'язані в осн. з корінними родовищами: метасоматичними покладами шеєліту (родов. Доймок), кварцовими жилами з каситеритом і вольфрамітом (родов. Дойнгом) і вольфраміт-кварцовими жилами в роговиках (родов. Кхаосу). Родов. всіх генетичних типів приурочені до гранітів пізнього тріасу і крейди.
Мідь. Б.ч. пром. запасів руд міді зосереджена на північ від м. Лей, де відомі родов. мідно-порфірового штокверкового типу з прожилково-вкрапленим сульфідним зруденінням в г.п. тріасу.
Олово. Таїланд займає 4-е місце в Азії (після Китаю, Малайзії та Індонезії) за запасами руд олова (1999). За ресурсами олова Таїланд займає 5-е місце серед країн світу (після Бразилії, Китаю, Індонезії та Малайзії) – 9,7% світових ресурсів (4,5 млн т).
Запаси олова в країні укладені в прибережно-морських і похованих алювіальних розсипах шельфу Андаманського моря і узбережжя провінцій Фангна і Канонґ, а також о.Пхукет. Усього в країні виявлено понад 135 розсипних родов. в 20 оловорудних районах. Б.ч. пром. запасів зосереджена на о. Пхукет і шельфі Андаманського м. (до глиб. 65 м). Переважають алювіальні, в т.ч. поховані, поклади потужністю від дек. см до 40 м. Вміст каситериту в пісках досягає 1 кг/м³. Розсипи концентруються в межах масивів гранітів крейди і пізнього тріасу. Оловоносні розсипи містять також ніобій, тантал і рідкісноземельні елементи.
Поліметали. Осн. частина ресурсів свинцево-цинкових і цинкових руд сконцентрована на півн.-захід від м. Бангкок біля кордону з Бірмою.
Стибій (сурма). За загальними запасами стибієвих руд Т. займає 4-е місце у світі (після Китаю, Росії і Болівії, 1999), за ресурсами – поділяє 4-е місце у світі разом з Болівією (після Китаю, Таджикистану і Росії, 1999), за підтвердженими запасами – 3-є місце (після Китаю і Болівії, 1999). Родов. приурочені до складчастого пояса на заході країни (найбільше родов. Бонсонґ, запаси стибію 50 тис. т). Інші родов. відомі до південь від м. Бангкок, в провінціях Лампанґ і Чіангмай на півночі країни.
Таїланд багатий на гірничохімічну сировину (флюорит, барит, калійні солі). Більша частина проммслових запасів бариту зосереджена в жильних родов. на північ від м. Лей. Запаси калійних солей сконцентровані на плато Корат в соленосних басейнах (загальна пл. понад 62 тис. км²) в синеклізах Саконнакхон і Корат. Мінерали: карналіт з домішкою тахіангідриту, сильвініту і ґаліту. Макс. вміст Ка2О 17-18%. Родов. флюориту розташовуються у вузькій смузі по зах. борту Менамської западини і далі на північ вздовж ланцюжка дрібних кайнозойських западин. Тут відомі флюоритові жили і метасоматичні руди.
Дорогоцінні камені. У провінціях Чантхабурі, Трат, Сісакет, Канчанабурі і Пхре виявлені великі родов. дорогоцінних каменів – рубіну, сапфіру, ґранатів, циркону, шпінелі і хризоліту. Родов. пов'язані г.ч. з кайнозойською формацією лужних нефелінових базальтів і представлені залишковими елювіальними розсипами в корі вивітрювання і делювіально-алювіальними розсипами ближнього зносу (Бангкхаг, Канбурі, Боплой і інш.).
Інші корисні копалини. У країні відомі також невеликі родов. залізних і марганцевих руд, розсипні і корінні родов. руд золота. З нерудних виявлені родов. вапняку в різних районах країни, мармуру, керамічних глин, каоліну, кварцового піску, гіпсу і інш.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Tayilandu Zagalna harakteristikaTayiland maye v svoyemu rozporyadzhenni bagati resursi korisnih kopalin Nadra T mistyat prirodnij gaz bure vugillya olov yani i stibiyevi rudi kalijni soli plavikovij shpat Ye takozh rodov nafti goryuchih slanciv rud midi zaliza cinku svincyu margancyu volframu niobiyu tantalu ridkisnih zemel baritu dorogocinnih kameniv i neveliki rodov kam vugillya svincyu zolota kuhonnoyi soli tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Tayilandu stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 9000 14000 90 BaSO4 2 7 Volfram tis t 30 30 1 WO3 1 2 Zalizni rudi mln t 48 67 47 Fe Zoloto t 6 2 5 g t Kalijni soli v pererahunku na K2O mln t 75 150 25 K2O 1 Margancevi rudi mln t 2 7 35 Mn 0 1 Mid tis t 560 Nafta mln t 40 6 tis t 8 10 0 03 Nb2O5 0 08 Olovo tis t 600 700 0 4 Plavikovij shpat mln t 7 47 CaF2 3 7 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 353 0 2 Svinec tis t 79 84 3 6 Pb 0 1 Stibij tis t 270 270 5 4 6 2 t 8600 9200 0 04 Ta2O5 11 21 Vugillya mln t 1663 2468 Cink tis t 905 1270 26 6 Zn 0 3Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Na ter T viyavleno ponad 20 rodov nafti i gazu B ch prom zapasiv nafti zoseredzhena v bas Phitsanulok na pivnochi Menamskoyi zapadini de najbilshoyu ye grupa rodov Sirikit Nafta priurochena do vidkladiv neogenu Nafti visokoparafinisti do 18 Osn chastina resursiv prirodnogo gazu zoseredzhena v mezhah kajnozojskoyi zapadini na shelfi Siamskoyi zatoki de produktivni vidkladi oligocenu nizh miocenu Najvazhlivishi rodov Eravan dovedeni zapasi 17 7 mlrd m i grupa rodov strukturi B 43 7 mlrd m i 2 mln t kondensatu Viyavleni takozh 2 rodov gazu na plato Korat priurocheni do vapnyakiv permi U Siamskij zatoci Tayilandu v 1999 r viyavleno gazokondensatne rodovishe Artit Zapasi jogo ocinyuyutsya v 85 170 mlrd kub m U sverdlovini Artit 15 IX blok 15A sho za 39 km pivn shidnishe rodovisha Bongkot kompaniya RTTER otrimala pritoki v 1 2 mln m dobu gazu i 194 t dobu kondensatu z p yati gorizontiv sumarnoyu efektivnoyu potuzhnistyu 140 m Vugillya Prom zapasi burogo vugillya lignitiv priurocheni do kajnozojskih vidkladiv nevelikih nakladenih zapadin na zahodi krayini Vidomo 6 burovugilnih basejniv najbilshe prom znachennya mayut basejni Memo Banpakha i Krabi Produktivni gorizonti pov yazani z pliocenovimi ridshe z chetvertinnimi vidkladami U bas Mesot poryad z lignitami zalyagayut goryuchi slanci U krayini vidomi takozh neveliki rodov kam yanogo vugillya Radioaktivni minerali Ter T perspektivna z tochki zoru poshukiv rodov radioaktivnoyi sirovini Monaciti z olov yanih rozsipiv rajoniv Phuket Phangnga Takuapa i Ranong mistyat do 15 69 ThO2 i do 7 U3O8 Ye oznaki uranomidnoyi mineralizaciyi v kontinentalnih piskovikah yuri na zahodi plato Korat Tantal Za pidtverdzhenimi zapasami tantalu krayina zajmaye 4 e misce u sviti pislya Pivnichnoyi Koreyi Franciyi ta Yegiptu 1999 Volfram Prom zapasi rud volframu pov yazani v osn z korinnimi rodovishami metasomatichnimi pokladami sheyelitu rodov Dojmok kvarcovimi zhilami z kasiteritom i volframitom rodov Dojngom i volframit kvarcovimi zhilami v rogovikah rodov Khaosu Rodov vsih genetichnih tipiv priurocheni do granitiv piznogo triasu i krejdi Mid B ch prom zapasiv rud midi zoseredzhena na pivnich vid m Lej de vidomi rodov midno porfirovogo shtokverkovogo tipu z prozhilkovo vkraplenim sulfidnim zrudeninnyam v g p triasu Olovo Tayiland zajmaye 4 e misce v Aziyi pislya Kitayu Malajziyi ta Indoneziyi za zapasami rud olova 1999 Za resursami olova Tayiland zajmaye 5 e misce sered krayin svitu pislya Braziliyi Kitayu Indoneziyi ta Malajziyi 9 7 svitovih resursiv 4 5 mln t Zapasi olova v krayini ukladeni v priberezhno morskih i pohovanih alyuvialnih rozsipah shelfu Andamanskogo morya i uzberezhzhya provincij Fangna i Kanong a takozh o Phuket Usogo v krayini viyavleno ponad 135 rozsipnih rodov v 20 olovorudnih rajonah B ch prom zapasiv zoseredzhena na o Phuket i shelfi Andamanskogo m do glib 65 m Perevazhayut alyuvialni v t ch pohovani pokladi potuzhnistyu vid dek sm do 40 m Vmist kasiteritu v piskah dosyagaye 1 kg m Rozsipi koncentruyutsya v mezhah masiviv granitiv krejdi i piznogo triasu Olovonosni rozsipi mistyat takozh niobij tantal i ridkisnozemelni elementi Polimetali Osn chastina resursiv svincevo cinkovih i cinkovih rud skoncentrovana na pivn zahid vid m Bangkok bilya kordonu z Birmoyu Stibij surma Za zagalnimi zapasami stibiyevih rud T zajmaye 4 e misce u sviti pislya Kitayu Rosiyi i Boliviyi 1999 za resursami podilyaye 4 e misce u sviti razom z Boliviyeyu pislya Kitayu Tadzhikistanu i Rosiyi 1999 za pidtverdzhenimi zapasami 3 ye misce pislya Kitayu i Boliviyi 1999 Rodov priurocheni do skladchastogo poyasa na zahodi krayini najbilshe rodov Bonsong zapasi stibiyu 50 tis t Inshi rodov vidomi do pivden vid m Bangkok v provinciyah Lampang i Chiangmaj na pivnochi krayini Tayiland bagatij na girnichohimichnu sirovinu flyuorit barit kalijni soli Bilsha chastina prommslovih zapasiv baritu zoseredzhena v zhilnih rodov na pivnich vid m Lej Zapasi kalijnih solej skoncentrovani na plato Korat v solenosnih basejnah zagalna pl ponad 62 tis km v sineklizah Sakonnakhon i Korat Minerali karnalit z domishkoyu tahiangidritu silvinitu i galitu Maks vmist Ka2O 17 18 Rodov flyuoritu roztashovuyutsya u vuzkij smuzi po zah bortu Menamskoyi zapadini i dali na pivnich vzdovzh lancyuzhka dribnih kajnozojskih zapadin Tut vidomi flyuoritovi zhili i metasomatichni rudi Dorogocinni kameni U provinciyah Chanthaburi Trat Sisaket Kanchanaburi i Phre viyavleni veliki rodov dorogocinnih kameniv rubinu sapfiru granativ cirkonu shpineli i hrizolitu Rodov pov yazani g ch z kajnozojskoyu formaciyeyu luzhnih nefelinovih bazaltiv i predstavleni zalishkovimi elyuvialnimi rozsipami v kori vivitryuvannya i delyuvialno alyuvialnimi rozsipami blizhnogo znosu Bangkhag Kanburi Boploj i insh Inshi korisni kopalini U krayini vidomi takozh neveliki rodov zaliznih i margancevih rud rozsipni i korinni rodov rud zolota Z nerudnih viyavleni rodov vapnyaku v riznih rajonah krayini marmuru keramichnih glin kaolinu kvarcovogo pisku gipsu i insh Div takozhPriroda Tayilandu Geologiya Tayilandu Gidrogeologiya Tayilandu Ekonomika Tayilandu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Tayilandu Girnicha promislovist Tayilandu TayilandDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s