Корисні копалини Афганістану
Афганістан має великі сировинні ресурси. У Афганістану є родовища нафти, газу, вугілля, руд заліза, міді, рідкісних металів, розсипи золота, виробних і дорогоцінних каменів, бариту, целестину, сірки, тальку, магнезиту, кам'яної солі, флюсової і цементної сировини і нерудних будів. матеріалів. Є поклади урану.
Корисні копалини Афганістану станом на 1998-99 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 1230 |
| 85 (BaSO4) | 0,4 |
Берилій, тис. т |
| 15,7 | 0,11 (ВеО) |
|
Залізні руди, млн т | 111 | 428 | 58 (Fe) | 0,1 |
Золото, т | 18 | 18 | 0,4 – 4,5 г/т |
|
Мідь, тис. т | 6050 | 8470 | 2,1 (Cu) | 0,9 |
Нафта, млн т | 14 |
|
|
|
Плавиковий шпат, млн т | 3,6 | 7 | 47 (CaF2) | 1,9 |
Природний горючий газ, млрд м³ | 100 |
|
| 0,1 |
Вугілля, млн т | 100 | 500 |
|
|
Хромові руди, млн т | 6,5 |
| 58,2 (Cr2O3) | 0,14 |
Поклади нафти зосереджені в Сарі-Куль, природного газу – Шибірган. На родовищі нафти Ангот, загальні запаси 7,2 млн т; Кашкарі – 7 млн т; на родовищі газу Ходжа-Гугердаг балансові запаси – 67 млрд м3; Джаркудук – 32 млрд м3. Родовища вугілля здебільшого зосереджений в регіоні між Гератом (Herat) і Бадахшаном (Badakshan) на півночі. Основні вугленосні товщі пов’язані з відкладами тріасу і юри. Переважає енергетичне вугілля. Найбільші родовища: Шабашек (загальні запаси понад 50 млн т), Дарваза (20 млн т), Каркар і Дудкаш (12-15 млн т).
Залізні руди, вапняки, доломіт. Родовище залізних руд (балансові запаси 428 млн т, вміст Fe 62-68 %) пов’язане з ефузивно-сланцевою товщею палеозою. Поблизу цього родовища є перспективні поклади флюсових вапняків (запаси 3,5 млн т) і вогнетривкого доломіту (7,5 млн т).
Мідь. Розвідане одне з найбільших у Південній Азії родовище мідних руд Айнак (запаси понад 5,0 млн т, вміст Cu 2 %).
Хром. Родовища високосортної руди хрому локалізовані в долині Логар, біля Герату (Herat).
Уранові родовища є в горах Khwaja Rawash.
Літій - 2010 р. американські геологи виявили в Афганістані великі поклади літієвих руд ().
Дорогоцінні і виробні камені. Афганістан має родовища найкращого у світі ювелірно-виробного лазуриту (Санг в басейні р. Кокча), мармурового оніксу, кунциту, ювелірного турмаліну, рубіну і смарагду. Родовище лазуриту пов'язане зі скарновими мармурами і кальцифірами докембрійської доломіто-гнейсової товщі Файзабадського серединного масиву.
Інші корисні копалини. B Нуристані і Бадахшані (Східний Афганістан) є родовища руд рідкісних елементів (берилію, танталу, ніобію, літію), бариту (Сангілян), солі, магнезиту і тальку (Ачин, 40 млн т), целестину (Тангі-Мурч, 85 млн т), золота (Заркашан, 4,8 т, вміст золота 6,9 г/т). Берилій, зокрема, є в долині Кунар (Kunar). Знахідки золота і срібла є в долині Паншир (Panjshir). Зокрема є розсипні родовища золота. Можливий видобуток високоякісного мармуру, тальку, граніту, базальту, доломіту, гіпсу, вапняку, каоліну, азбесту, слюди, смарагдів, аметистів, яшми, ляпіс-лазурі (в Бадахшанському родовищі Афганістану).
На півночі країни виражені соленосні структури поблизу Талікана. Біля Анахоя і в інших місцях добувають кам'яну сіль. Історія освоєння природних ресурсів. Перші свідоцтва про використання каменю для виробництва знарядь належать до нижнього палеоліту.
Видобуток глин починається з епохи неоліту. Мідь на території Афганістану застосовують з VI тис. до н.е., однак рудні джерела того часу невідомі. Видобуток місцевих мідних та поліметалічних руд почався з II тис. до н.е. Тоді ж у Бадахшані почався видобуток лазуриту. З І тис. до н.е. почалася розробка родовищ залізних руд. Відомі середньовічні гірничі виробки на мідному родовищі Заркашан, де знайдені шахти глибиною 150 м. Припускають, що в цей же період на півночі Афганістану видобували кам'яне вугілля та сіль, а на півдні Афганістану – мармуровий онікс.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Afganistanu Afganistan maye veliki sirovinni resursi U Afganistanu ye rodovisha nafti gazu vugillya rud zaliza midi ridkisnih metaliv rozsipi zolota virobnih i dorogocinnih kameniv baritu celestinu sirki talku magnezitu kam yanoyi soli flyusovoyi i cementnoyi sirovini i nerudnih budiv materialiv Ye pokladi uranu Korisni kopalini Afganistanu stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 1230 85 BaSO4 0 4 Berilij tis t 15 7 0 11 VeO Zalizni rudi mln t 111 428 58 Fe 0 1 Zoloto t 18 18 0 4 4 5 g t Mid tis t 6050 8470 2 1 Cu 0 9 Nafta mln t 14 Plavikovij shpat mln t 3 6 7 47 CaF2 1 9 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 100 0 1 Vugillya mln t 100 500 Hromovi rudi mln t 6 5 58 2 Cr2O3 0 14 Pokladi nafti zoseredzheni v Sari Kul prirodnogo gazu Shibirgan Na rodovishi nafti Angot zagalni zapasi 7 2 mln t Kashkari 7 mln t na rodovishi gazu Hodzha Gugerdag balansovi zapasi 67 mlrd m3 Dzharkuduk 32 mlrd m3 Rodovisha vugillya zdebilshogo zoseredzhenij v regioni mizh Geratom Herat i Badahshanom Badakshan na pivnochi Osnovni vuglenosni tovshi pov yazani z vidkladami triasu i yuri Perevazhaye energetichne vugillya Najbilshi rodovisha Shabashek zagalni zapasi ponad 50 mln t Darvaza 20 mln t Karkar i Dudkash 12 15 mln t Zalizni rudi vapnyaki dolomit Rodovishe zaliznih rud balansovi zapasi 428 mln t vmist Fe 62 68 pov yazane z efuzivno slancevoyu tovsheyu paleozoyu Poblizu cogo rodovisha ye perspektivni pokladi flyusovih vapnyakiv zapasi 3 5 mln t i vognetrivkogo dolomitu 7 5 mln t Mid Rozvidane odne z najbilshih u Pivdennij Aziyi rodovishe midnih rud Ajnak zapasi ponad 5 0 mln t vmist Cu 2 Hrom Rodovisha visokosortnoyi rudi hromu lokalizovani v dolini Logar bilya Geratu Herat Uranovi rodovisha ye v gorah Khwaja Rawash Litij 2010 r amerikanski geologi viyavili v Afganistani veliki pokladi litiyevih rud Dorogocinni i virobni kameni Afganistan maye rodovisha najkrashogo u sviti yuvelirno virobnogo lazuritu Sang v basejni r Kokcha marmurovogo oniksu kuncitu yuvelirnogo turmalinu rubinu i smaragdu Rodovishe lazuritu pov yazane zi skarnovimi marmurami i kalcifirami dokembrijskoyi dolomito gnejsovoyi tovshi Fajzabadskogo seredinnogo masivu Inshi korisni kopalini B Nuristani i Badahshani Shidnij Afganistan ye rodovisha rud ridkisnih elementiv beriliyu tantalu niobiyu litiyu baritu Sangilyan soli magnezitu i talku Achin 40 mln t celestinu Tangi Murch 85 mln t zolota Zarkashan 4 8 t vmist zolota 6 9 g t Berilij zokrema ye v dolini Kunar Kunar Znahidki zolota i sribla ye v dolini Panshir Panjshir Zokrema ye rozsipni rodovisha zolota Mozhlivij vidobutok visokoyakisnogo marmuru talku granitu bazaltu dolomitu gipsu vapnyaku kaolinu azbestu slyudi smaragdiv ametistiv yashmi lyapis lazuri v Badahshanskomu rodovishi Afganistanu Na pivnochi krayini virazheni solenosni strukturi poblizu Talikana Bilya Anahoya i v inshih miscyah dobuvayut kam yanu sil Istoriya osvoyennya prirodnih resursiv Pershi svidoctva pro vikoristannya kamenyu dlya virobnictva znaryad nalezhat do nizhnogo paleolitu Vidobutok glin pochinayetsya z epohi neolitu Mid na teritoriyi Afganistanu zastosovuyut z VI tis do n e odnak rudni dzherela togo chasu nevidomi Vidobutok miscevih midnih ta polimetalichnih rud pochavsya z II tis do n e Todi zh u Badahshani pochavsya vidobutok lazuritu Z I tis do n e pochalasya rozrobka rodovish zaliznih rud Vidomi serednovichni girnichi virobki na midnomu rodovishi Zarkashan de znajdeni shahti glibinoyu 150 m Pripuskayut sho v cej zhe period na pivnochi Afganistanu vidobuvali kam yane vugillya ta sil a na pivdni Afganistanu marmurovij oniks Div takozhGirnicha promislovist Afganistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Afganistanu Geologiya Afganistanu Ekonomika Afganistanu DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020