Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Європи
На території Європи є великі родовища нафти і газу, кам'яного і бурого вугілля, руд заліза, марганцю, хрому, бокситів, міді, цинку, олова, ртуті, піриту, бариту, калійних солей, магнезиту та ін. Серед інших континентів Європа займає перше місце за запасами ртутних руд, друге — за запасами марганцевих, цинкових руд, піриту, третє-четверте — за запасами вугілля, калійних солей, хромових, свинцевих і апатитових руд, бариту, флюориту.
Енергетична сировина
Нафта. Перші нафтові родовища в Європі були відкриті в Україні (1810 р., Дрогобич) та Франції (1813 р., Пешельбронн). Пошуки нафти і газу стали систематичними у 40-50-ті роки XX століття. За цей період були виявлені найбільші континентальні нафтові та газові родовища: Схонебек (1943) у Нідерландах, Лак (1949) та Парантіс (1954) у Франції, а також багато інших родовищ у ФРН, Італії, Норвегії та інших країнах. Загалом, у Західній Європі відомо 21 нафтогазоносних басейн із загальною площею близько 2,8 млн км². Основні запаси нафти і газу зосереджені в найбільших басейнах, таких як Центральноєвропейський, Передкарпатсько-Балканський, Аквітанський, Адріатично-Іонічний, а також Балтійська область. Головні продуктивні горизонти приурочені до фанерозойських відкладів.
Серед країн Західної Європи запасами нафти і газу володіють Австрія, Албанія, Болгарія, Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія, Франція, Чехія та Югославія. Основні запаси розташовані у Великій Британії та Норвегії (запаси газу також у Нідерландах). Найбільші нафтові родовища Центральної Європи: Морені-Гура-Окніцей (Румунія), Альдьє (Угорщина); газові родовища Зальцведель-Пеккензен (Німеччина), Перемишль-Яксманіце (Польща). Основні відкриті запаси вуглеводнів (понад 60 %) сконцентровані на глибині 1-3 км, при цьому в інтервалі 3-5 км знаходиться 17 % запасів.
Вугілля. Загальні запаси усіх видів вугілля в Європі становлять близько 1,22 трлн т (1998), з них приблизно 34 % - антрацити і кам'яне вугілля, решта - коричневе вугілля. За даними Світового енергетичного конгресу, розвідані запаси вугілля в Європі у 1998 р. становили 72,6 млрд т у.п. За даними Statistical Review of World Energy, запаси кам'яного вугілля в Європі на 2000 р. складають 15,2 % від світових запасів. Найбільші запаси мають ФРН, Велика Британія, Україна, Югославія, Польща, Чехія, Угорщина, Болгарія, Румунія та Франція. Найбільші кам'яно-вугільні басейни розташовані в Нижньому Рейні (Рурський), Саарському, Ахенському, Крефельдському (ФРН), Донецькому (Україна), Південно-Уельському, Йоркширському, Південно- і Північно-Шотландському (Велика Британія), Лотарингійському, Нор-Па-де-Кале (Франція), Верхньо-Сілезькому, Люблінському (Польща), Остравсько-Карвінському (Чехія), Добруджанському (Болгарія), Шпіцбергенському (Норвегія), Астурійському (Іспанія). Видатні басейни і родови
Руди чорних металів
Залізні руди. Загальні запаси зал. руд Європи у 1998 р. оцінювалися в 40649 млн т, підтверджені — 28269 млн т (16,4 % світових). Осн. запаси зал. руд укладені в апатито-магнетитових родов., приурочених до докембрійських кристаліч. порід — Кіруна (Кірунавара), Сваппавара, Мальмбергет та ін. (Швеція). Руди містять 50(55)-67 % Fe (Кіруна). Найважливіше джерело заліза для Великої Британії — юрські осадові залізняки (20-35 % Fe). Рудні мінерали представлені шамозитом, сидеритом і лімонітом. Значні запаси зал. руд укладені також в Лотарингському залізорудному бас. (26-40 % Fe). У Скандинавії відомі титаномагнетитові родов. з ванадієм — Аккаваре, Руотіваре (Швеція), Тельнес (Норвегія), Отанмякі, Раутавара, Муставара (Фінляндія), руди яких містять 22-44 % Fe, 5-30 % TiO2, 0,2-0,6 % V2О5. З латеритними корами вивітрювання мезозою пов'язані залізо-нікелеві родов.: Трульє-Мамезі, Вранішті-Крума, Мемелішті, Худенішті (Албанія), Старо-Чікатово, Голеш та ін. (Югославія), Пагонда, Ларімна та ін. (Греція), Шкляри (Польща). Їх руди містять 30-40 % Fe, 0,7-1,3 % Ni, 0,04-0,06 % Co.
Марганцеві руди. Загальні запаси марганцевих руд в Європі становлять 935 млн т, а підтверджені — 816 млн т (22,8 % від світових, 1998). Найбільшими запасами володіє Україна (підтв. запаси 642 млн т, 17,9 % світових), далі йде Болгарія (126 млн т, 3,5 %). В Україні марганцеві руди залягають у Нікопольському (33 %) і Великотокмацькому (67 %) родов.; рудний пласт сер. потужності 2 м залягає на глибині 10-100 м у основі олігоценової товщі і являє собою теригенну пачку з включенням конкрецій, пізолітів, оолітів, прошарків рудної речовини; руди карбонатні (77 %), оксидні (15 %), змішані (8 %); вміст Mn 22-29 %. Руди Зах. Європи зосереджені г.ч. в мезозойських осадових утвореннях (Греція, Італія, Болгарія, Угорщина, Румунія). Найбільше родов. — Оброчиште (Болгарія) містить карбонатні руди, які містять 20-25 % Mn. Інші осадові родов. — Мелігала, Андрос (Греція), о. Сардинія (Італія), Уркут (Угорщина) містять 22-45 % Mn.
Титанові руди представлені г.ч. ільменітом і рутилом. Запаси ільменіту — 75 млн т. Осн. родов. ільменіт-магнетитових руд розташовані в Україні (найбільші в Європі ресурси і запаси титанових руд, укладених в 15 родов.), Норвегії (Тельнес, Согндаль та ін.), Фінляндії (Муставара, Отанмякі), Польщі (Кшеменкі) та ін. Магнетит-рутилові розсипи відомі в Італії і Болгарії (район Бургаса). Для родов. титано-магнетитових руд характерний підвищений вміст V2O5 (0,3-0,5 %).
Ресурси хромових руд Європи становили у 1998 р. 220,5 млн т, підтверджені запаси — 82,7 млн т (частка у світі 1,83 %). Родов. хромових руд приурочені до масивів ультраосновних гірських порід Фінляндії (87,5 % запасів), Албанії, колишньої Югославії, Греції, України. Вміст Cr2O3 в рудах — 27-45 %.
Інші металічні корисні копалини
Запаси ванадієвих руд Зах. Європи оцінюються в 225 тис. т (V2O5) і зосереджені в осн. в родов. титаномагнетитових руд Фінляндії та Норвегії.
Алюмінієві руди представлені переважно бокситами, великі поклади яких укладені в родов. Середземноморської бокситоносної провінції: Греції (Парнас-Кіона, Аморгос та ін), Франції (Ла-Рукет, Сен-Жюльєн та ін), Угорщини (група Халімба, група Орослань, Гант), Югославії (група Рудополлє, Никшич, група Ліштиця), Румунія (група Гугу — Зече-Хотаре). Загальні запаси бокситів у Європі 2188 млн т, підтверджені — 1483 млн т (5,5 % світових, 1998). Греція, Угорщина та Боснія і Герцеговина володіють 74 % підтверджених запасів бокситів континенту.
Благородні метали. Родов. руд благородних металів (золота, срібла, платини і платиноїдів) в Європі порівняно рідкісні. Власне золоторудними є родов. Салсінь у Франції, родов. «золотого чотирикутника» Румунії (Брад, Златна, Секеримб), Мужиївське, Береговське, Сауляк (Україна). До золото-срібних належать родов. Кремніца, Пуканєц (Чехія, Словаччина). Власне срібне родов. — Конгсберґ (Норвегія). Золото і срібло в постійно присутні в мідних, поліметалічних, мідно-нікелевих, піритних рудах більшості сульфідних родов. Метали платинової групи відомі в родов. Кюльмякоські (Фінляндія).
Загальні запаси континенту по золоту становлять 2011 т, підтверджені — 897 т (1,8 % світових), по сріблу: відповідно 156700 т і 114090 т (20,9 % світових), по МПГ — 248 т, платині — 67 т (всі дані — на 1998 р).
Загальні запаси вольфрамових руд Європи на 1998 р. становили 365 тис. т, підтверджені — 260 тис. т (10 % світових). Родов. вольфрамових руд належать до трьох типів: кварц-вольфрамітові гідротермальні жильні, шеєлітові скарнового і гідротермального типів, ґрейзенові з олов'яним і вольфрамовим зруденінням. Вони знаходяться в Португалії, Франції, Вел. Британії, Болгарії, ФРН, Чехії, вміст WO3 в рудах 0,1-1,5 %.
Загальні запаси кобальту Європи на 1998 р. становили 286 тис. т, підтверджені — 196 тис. т (3,6 % світових). Загальні запаси нікелю Європи на той же час становили 8195 тис. т, підтверджені — 3190 тис. т (6,4 % світових). Найважливіші родов. руд кобальту і нікелю пов'язані з латеритними корами вивітрювання ультрабазитів Албанії (Трульє-Мамезі, Гінай-Домай, Вранішті-Крума, Мемелішті, Червенак, Худенішті та ін.), Югославії (група Старо Чікатово), Греції (Пагонда). Руди містять 0,7-1,3 % Ni, 0,04-0,06 % Co, 30-40 % Fe. Велике значення мають також мідно-нікелеві магматич. родов. Скандинавії, руди яких містять 0,1-1,0 % Ni, 0,1-0,2 % Co, 0,3-2,1 % Cu.
Мідь. Загальні запаси мідних руд Європи на 1998 р. — 80 млн т, підтверджені — 47 млн т в перерахунку на метал (7 % світових). Значні запаси мідних руд укладені в числ. родов. різного генезису в Польщі (бл. 46 % підтв. запасів континенту), Болгарії, Югославії, Угорщині, Румунії, Великій Британії, Ірландії, Іспанії, Норвегії, Швеції, ФРН. Руди містять 0,3-0,8 % Cu (в мідистих пісковиках і сланцях Німеччини та Польщі — до 2,5 %).
Молібден. Заг. і підтверджені запаси молібдену в Європі на 1998 р. невеликі — 10 тис. т (0,1 % світових). Родов. молібденових руд є в Болгарії, Югославії, Норвегії, Румунії, Італії. Прожилково-украплені руди містять 0,1 % Мо.
Олово. Осн. запаси олов'яних руд зосереджені в гідротермальних жильних родов. Великої Британії, Іспанії, Португалії, Чехії, в яких вміст олова досягає 0,85-1,5 %, а також в оловоносних ґрейзенах Німеччини та Чехії. Загальні запаси олова Європи на 1998 р. оцінені в 285 тис. т, підтверджені — 234 тис. т.
Ртуть. Загальні запаси ртуті Європи на 1998 р. становлять 81,5 тис. т (60,8 % світових), ресурси — 367,9 тис. т. На тер. Європи знаходяться унікальні ртутні родов.: Альмаден (80 % запасів континенту) і Ель-Ентредічо (Іспанія), групи Монте-Аміата (Італія), Ідрія (Югославія), Микитівське (Україна). Вміст ртуті в рудах 0,5-2 %.
Стронцій. Родов. стронцієвих руд знаходяться у Великій Британії, де зруденіння пов'язане з покладами целестину у мергелях кейпера в районі Брістоля і Сомерсета в Іспанії.
Поліметали. Загальні запаси свинцю Європи на 1998 р. — 28661 тис. т, підтверджені — 16547 тис. т в перерахунку на метал (13,6 % світових), цинку відповідно: 65839 та 40413 тис. т (14,6 % світових). Родов. свинцево-цинкових руд є в більшості країн Європи. Вони належать до дек. генетич. типів: колчеданні (Швеція, ФРН, Румунія, Іспанія, Австрія, Чехія); стратиформні (Польща, Болгарія, Італія, Швеція, Ірландія); жильні кварц-поліметаліч. родов. (Болгарія, Югославія, Чехія Угорщина, Франція, Швеція та ін). Свинцево-цинкові руди мають такий склад: 0,5-2,5 % РЬ, 1 3 % Zn, 0,2-29 % Cu, 0,2-2 г/т Au, 20-220 г/т Ar, а також Cd, In.
Гірничохімічна сировина
Гірничохімічна сировина в Європі представлена калійними і кам'яними солями, фосфатами, сіркою та ін. Великі поклади калійних солей є у Верньорейнському (Франція, Німеччина), Ельзаському (Франція), Йоркширському (Велика Британія), Гановерському і Верра-Фульда (ФРН), Гданському (Польща), Прикарпатському (Україна), Прип'ятському (Білорусь) бас. Загальні запаси калійних солей Європи на 1998 р. — 1854 млн т, підтверджені — 1223 млн т в перерахунку на K2O (16,2 % світових). Поклади кам. солі відомі у Великій Британії, Данії, Україні, ФРН, Польщі, Болгарії, Югославії та ін. Значні запаси фосфатів зосереджені в апатитових рудах (490 млн т). Родовища цих руд знаходяться на Скандинавському (Фінляндія, Норвегія, Швеція), Кольському (Росія) п-овах, в яких міститься 0,1-5 % фосфору. Родов. сірки є в Італії (Сицилія), Україні (Прикарпаття), Греції (о. Мілос), Польщі (Тарнобжег, Воля Вісньовска, Гжибув), Франції, ФРН; вміст сірки до 24 %.
Нерудна індустріальна сировина
Нерудна індустріальна сировина Європи представлена родов. вогнетривів (магнезит), флюсових вапняків і доломіту, родов. графіту, азбесту, польового шпату, кварцу, флюориту, бариту та ін.
Загальні запаси флюориту Європи складали (без Росії) у 1998 р 41,27 млн т, а підтв. — 30 млн т (16 % світових). Великі родов. флюориту розвідані у Великій Британії (Півд. Пенніни), Франції (Пьє-Пертюш), Італії (Таргола, Пьянчано), ФРН (Ротлебероде, Ільменау), Швеції (Гладсакс), Україні (Покровсько-Киреєвське родов.). Вміст CaF2 в пром. рудах від 20-30 % до 65-72 %. Загальні запаси бариту Європи на 1998 р. — 31 млн т, підтверджені — 16,08 млн т (4,7 % світових). Значні запаси бариту зосереджені в Греції, Ірландії, ФРН, Італії, Франції, Бельгії. Вміст BaSO4 в пром. рудах 28-60 %. Значні родов. тальку є у Франції та ін. країнах.
Нерудні буд. матеріали представлені родов. перліту в Угорщині, Греції, Ісландії, діатоміту — в Ісландії, Данії, Великій Британії, Португалії, каоліну — у Великій Британії, ФРН, Франції, Чехії. Крупні родов. мармуру відомі в Італії, Греції, граніту — в Україні, Швеції, Фінляндії, Великій Британії.
Дорогоцінні камені
З дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів в Європі представлені родов. рубіну, сапфіру, гранату в Чехії, Андоррі, Фінляндії.
Країни Європи багаті термальними і мінеральними джерелами: Баден в Австрії, Спа в Бельгії, Карлові Вари в Чехії, Бат у Великій Британії, Карпатські та ін. мінводи в Україні; числ. джерела мін. вод є в Албанії, Болгарії, Угорщині, Франції, Польщі, Румунії, Югославії, ФРН, Ісландії, Іспанії.
Гірнича промисловість Європи
Структура гірничодоб. промисловості Зах. Європи характеризується такими даними (% від вартості всієї продукції галузі): паливно-енергетичні ресурси 90,0; руди чорних і легуючих металів 2,5; руди кольорових, рідкісних і благородних металів 2,2; нерудні к.к. і буд. матеріали 5,3. Для Зах. Європи характерні різкі (до 10:1 і більше) диспропорції між споживанням мінеральної сировини і власним видобутком. При цьому відчувається гострий дефіцит окр. видів мінеральної сировини, що пов'язано з обмеженістю сировинної бази регіону. Частка Зах. Європи в запасах більшості важливих видів к.к. серед промислово розвинених країн, і країн що розвиваються становить лише 3-5 %, тобто в 5-8 разів менше її частки у пром. виробництві. Тому близько 75 % потреб Зах. Європи в 20 осн. видах к.к. забезпечується за рахунок імпорту (для порівняння — для Півн. Америки, цей показник становить 15 %, Японії — 90 %). Для гірничодоб. промисловості Зах. Європи характерна низька питома вага відкритих розробок. На їх частку припадає лише 19 %. За кількістю гірничодоб. підприємств потужністю від 150 тис. т на рік і вище 1-е місце серед зах.-європ. країн займає Франція, далі йдуть Іспанія, Швеція, ФРН, Фінляндія. Питома вага зах.-європ. країн у видобутку паливно-енергетич. сировини серед розвинутих країн світу складає бл. 12 %, руд металів — бл. 7 %, неметалічних корисних копалин — 18 %.
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Yevropi Na teritoriyi Yevropi ye veliki rodovisha nafti i gazu kam yanogo i burogo vugillya rud zaliza margancyu hromu boksitiv midi cinku olova rtuti piritu baritu kalijnih solej magnezitu ta in Sered inshih kontinentiv Yevropa zajmaye pershe misce za zapasami rtutnih rud druge za zapasami margancevih cinkovih rud piritu tretye chetverte za zapasami vugillya kalijnih solej hromovih svincevih i apatitovih rud baritu flyuoritu Energetichna sirovinaNafta Pershi naftovi rodovisha v Yevropi buli vidkriti v Ukrayini 1810 r Drogobich ta Franciyi 1813 r Peshelbronn Poshuki nafti i gazu stali sistematichnimi u 40 50 ti roki XX stolittya Za cej period buli viyavleni najbilshi kontinentalni naftovi ta gazovi rodovisha Shonebek 1943 u Niderlandah Lak 1949 ta Parantis 1954 u Franciyi a takozh bagato inshih rodovish u FRN Italiyi Norvegiyi ta inshih krayinah Zagalom u Zahidnij Yevropi vidomo 21 naftogazonosnih basejn iz zagalnoyu plosheyu blizko 2 8 mln km Osnovni zapasi nafti i gazu zoseredzheni v najbilshih basejnah takih yak Centralnoyevropejskij Peredkarpatsko Balkanskij Akvitanskij Adriatichno Ionichnij a takozh Baltijska oblast Golovni produktivni gorizonti priurocheni do fanerozojskih vidkladiv Sered krayin Zahidnoyi Yevropi zapasami nafti i gazu volodiyut Avstriya Albaniya Bolgariya Velika Britaniya Ugorshina Nimechchina Greciya Daniya Irlandiya Ispaniya Italiya Niderlandi Norvegiya Polsha Rumuniya Franciya Chehiya ta Yugoslaviya Osnovni zapasi roztashovani u Velikij Britaniyi ta Norvegiyi zapasi gazu takozh u Niderlandah Najbilshi naftovi rodovisha Centralnoyi Yevropi Moreni Gura Oknicej Rumuniya Aldye Ugorshina gazovi rodovisha Zalcvedel Pekkenzen Nimechchina Peremishl Yaksmanice Polsha Osnovni vidkriti zapasi vuglevodniv ponad 60 skoncentrovani na glibini 1 3 km pri comu v intervali 3 5 km znahoditsya 17 zapasiv Vugillya Zagalni zapasi usih vidiv vugillya v Yevropi stanovlyat blizko 1 22 trln t 1998 z nih priblizno 34 antraciti i kam yane vugillya reshta korichneve vugillya Za danimi Svitovogo energetichnogo kongresu rozvidani zapasi vugillya v Yevropi u 1998 r stanovili 72 6 mlrd t u p Za danimi Statistical Review of World Energy zapasi kam yanogo vugillya v Yevropi na 2000 r skladayut 15 2 vid svitovih zapasiv Najbilshi zapasi mayut FRN Velika Britaniya Ukrayina Yugoslaviya Polsha Chehiya Ugorshina Bolgariya Rumuniya ta Franciya Najbilshi kam yano vugilni basejni roztashovani v Nizhnomu Rejni Rurskij Saarskomu Ahenskomu Krefeldskomu FRN Doneckomu Ukrayina Pivdenno Uelskomu Jorkshirskomu Pivdenno i Pivnichno Shotlandskomu Velika Britaniya Lotaringijskomu Nor Pa de Kale Franciya Verhno Silezkomu Lyublinskomu Polsha Ostravsko Karvinskomu Chehiya Dobrudzhanskomu Bolgariya Shpicbergenskomu Norvegiya Asturijskomu Ispaniya Vidatni basejni i rodoviRudi chornih metalivZalizni rudi Zagalni zapasi zal rud Yevropi u 1998 r ocinyuvalisya v 40649 mln t pidtverdzheni 28269 mln t 16 4 svitovih Osn zapasi zal rud ukladeni v apatito magnetitovih rodov priurochenih do dokembrijskih kristalich porid Kiruna Kirunavara Svappavara Malmberget ta in Shveciya Rudi mistyat 50 55 67 Fe Kiruna Najvazhlivishe dzherelo zaliza dlya Velikoyi Britaniyi yurski osadovi zaliznyaki 20 35 Fe Rudni minerali predstavleni shamozitom sideritom i limonitom Znachni zapasi zal rud ukladeni takozh v Lotaringskomu zalizorudnomu bas 26 40 Fe U Skandinaviyi vidomi titanomagnetitovi rodov z vanadiyem Akkavare Ruotivare Shveciya Telnes Norvegiya Otanmyaki Rautavara Mustavara Finlyandiya rudi yakih mistyat 22 44 Fe 5 30 TiO2 0 2 0 6 V2O5 Z lateritnimi korami vivitryuvannya mezozoyu pov yazani zalizo nikelevi rodov Trulye Mamezi Vranishti Kruma Memelishti Hudenishti Albaniya Staro Chikatovo Golesh ta in Yugoslaviya Pagonda Larimna ta in Greciya Shklyari Polsha Yih rudi mistyat 30 40 Fe 0 7 1 3 Ni 0 04 0 06 Co Margancevi rudi Zagalni zapasi margancevih rud v Yevropi stanovlyat 935 mln t a pidtverdzheni 816 mln t 22 8 vid svitovih 1998 Najbilshimi zapasami volodiye Ukrayina pidtv zapasi 642 mln t 17 9 svitovih dali jde Bolgariya 126 mln t 3 5 V Ukrayini margancevi rudi zalyagayut u Nikopolskomu 33 i Velikotokmackomu 67 rodov rudnij plast ser potuzhnosti 2 m zalyagaye na glibini 10 100 m u osnovi oligocenovoyi tovshi i yavlyaye soboyu terigennu pachku z vklyuchennyam konkrecij pizolitiv oolitiv prosharkiv rudnoyi rechovini rudi karbonatni 77 oksidni 15 zmishani 8 vmist Mn 22 29 Rudi Zah Yevropi zoseredzheni g ch v mezozojskih osadovih utvorennyah Greciya Italiya Bolgariya Ugorshina Rumuniya Najbilshe rodov Obrochishte Bolgariya mistit karbonatni rudi yaki mistyat 20 25 Mn Inshi osadovi rodov Meligala Andros Greciya o Sardiniya Italiya Urkut Ugorshina mistyat 22 45 Mn Titanovi rudi predstavleni g ch ilmenitom i rutilom Zapasi ilmenitu 75 mln t Osn rodov ilmenit magnetitovih rud roztashovani v Ukrayini najbilshi v Yevropi resursi i zapasi titanovih rud ukladenih v 15 rodov Norvegiyi Telnes Sogndal ta in Finlyandiyi Mustavara Otanmyaki Polshi Kshemenki ta in Magnetit rutilovi rozsipi vidomi v Italiyi i Bolgariyi rajon Burgasa Dlya rodov titano magnetitovih rud harakternij pidvishenij vmist V2O5 0 3 0 5 Resursi hromovih rud Yevropi stanovili u 1998 r 220 5 mln t pidtverdzheni zapasi 82 7 mln t chastka u sviti 1 83 Rodov hromovih rud priurocheni do masiviv ultraosnovnih girskih porid Finlyandiyi 87 5 zapasiv Albaniyi kolishnoyi Yugoslaviyi Greciyi Ukrayini Vmist Cr2O3 v rudah 27 45 Inshi metalichni korisni kopaliniZapasi vanadiyevih rud Zah Yevropi ocinyuyutsya v 225 tis t V2O5 i zoseredzheni v osn v rodov titanomagnetitovih rud Finlyandiyi ta Norvegiyi Alyuminiyevi rudi predstavleni perevazhno boksitami veliki pokladi yakih ukladeni v rodov Seredzemnomorskoyi boksitonosnoyi provinciyi Greciyi Parnas Kiona Amorgos ta in Franciyi La Ruket Sen Zhyulyen ta in Ugorshini grupa Halimba grupa Oroslan Gant Yugoslaviyi grupa Rudopollye Nikshich grupa Lishticya Rumuniya grupa Gugu Zeche Hotare Zagalni zapasi boksitiv u Yevropi 2188 mln t pidtverdzheni 1483 mln t 5 5 svitovih 1998 Greciya Ugorshina ta Bosniya i Gercegovina volodiyut 74 pidtverdzhenih zapasiv boksitiv kontinentu Blagorodni metali Rodov rud blagorodnih metaliv zolota sribla platini i platinoyidiv v Yevropi porivnyano ridkisni Vlasne zolotorudnimi ye rodov Salsin u Franciyi rodov zolotogo chotirikutnika Rumuniyi Brad Zlatna Sekerimb Muzhiyivske Beregovske Saulyak Ukrayina Do zoloto sribnih nalezhat rodov Kremnica Pukanyec Chehiya Slovachchina Vlasne sribne rodov Kongsberg Norvegiya Zoloto i sriblo v postijno prisutni v midnih polimetalichnih midno nikelevih piritnih rudah bilshosti sulfidnih rodov Metali platinovoyi grupi vidomi v rodov Kyulmyakoski Finlyandiya Zagalni zapasi kontinentu pozolotu stanovlyat 2011 t pidtverdzheni 897 t 1 8 svitovih posriblu vidpovidno 156700 t i 114090 t 20 9 svitovih poMPG 248 t platini 67 t vsi dani na 1998 r Zagalni zapasivolframovih rud Yevropi na 1998 r stanovili 365 tis t pidtverdzheni 260 tis t 10 svitovih Rodov volframovih rud nalezhat do troh tipiv kvarc volframitovi gidrotermalni zhilni sheyelitovi skarnovogo i gidrotermalnogo tipiv grejzenovi z olov yanim i volframovim zrudeninnyam Voni znahodyatsya v Portugaliyi Franciyi Vel Britaniyi Bolgariyi FRN Chehiyi vmist WO3 v rudah 0 1 1 5 Zagalni zapasikobaltu Yevropi na 1998 r stanovili 286 tis t pidtverdzheni 196 tis t 3 6 svitovih Zagalni zapasi nikelyu Yevropi na toj zhe chas stanovili 8195 tis t pidtverdzheni 3190 tis t 6 4 svitovih Najvazhlivishi rodov rud kobaltu i nikelyu pov yazani z lateritnimi korami vivitryuvannya ultrabazitiv Albaniyi Trulye Mamezi Ginaj Domaj Vranishti Kruma Memelishti Chervenak Hudenishti ta in Yugoslaviyi grupa Staro Chikatovo Greciyi Pagonda Rudi mistyat 0 7 1 3 Ni 0 04 0 06 Co 30 40 Fe Velike znachennya mayut takozh midno nikelevi magmatich rodov Skandinaviyi rudi yakih mistyat 0 1 1 0 Ni 0 1 0 2 Co 0 3 2 1 Cu Mid Zagalni zapasi midnih rud Yevropi na 1998 r 80 mln t pidtverdzheni 47 mln t v pererahunku na metal 7 svitovih Znachni zapasi midnih rud ukladeni v chisl rodov riznogo genezisu v Polshi bl 46 pidtv zapasiv kontinentu Bolgariyi Yugoslaviyi Ugorshini Rumuniyi Velikij Britaniyi Irlandiyi Ispaniyi Norvegiyi Shveciyi FRN Rudi mistyat 0 3 0 8 Cu v midistih piskovikah i slancyah Nimechchini ta Polshi do 2 5 Molibden Zag i pidtverdzheni zapasi molibdenu v Yevropi na 1998 r neveliki 10 tis t 0 1 svitovih Rodov molibdenovih rud ye v Bolgariyi Yugoslaviyi Norvegiyi Rumuniyi Italiyi Prozhilkovo ukrapleni rudi mistyat 0 1 Mo Olovo Osn zapasi olov yanih rud zoseredzheni v gidrotermalnih zhilnih rodov Velikoyi Britaniyi Ispaniyi Portugaliyi Chehiyi v yakih vmist olova dosyagaye 0 85 1 5 a takozh v olovonosnih grejzenah Nimechchini ta Chehiyi Zagalni zapasi olova Yevropi na 1998 r ocineni v 285 tis t pidtverdzheni 234 tis t Rtut Zagalni zapasi rtuti Yevropi na 1998 r stanovlyat 81 5 tis t 60 8 svitovih resursi 367 9 tis t Na ter Yevropi znahodyatsya unikalni rtutni rodov Almaden 80 zapasiv kontinentu i El Entredicho Ispaniya grupi Monte Amiata Italiya Idriya Yugoslaviya Mikitivske Ukrayina Vmist rtuti v rudah 0 5 2 Stroncij Rodov stronciyevih rud znahodyatsya u Velikij Britaniyi de zrudeninnya pov yazane z pokladami celestinu u mergelyah kejpera v rajoni Bristolya i Somerseta v Ispaniyi Polimetali Zagalni zapasi svincyu Yevropi na 1998 r 28661 tis t pidtverdzheni 16547 tis t v pererahunku na metal 13 6 svitovih cinku vidpovidno 65839 ta 40413 tis t 14 6 svitovih Rodov svincevo cinkovih rud ye v bilshosti krayin Yevropi Voni nalezhat do dek genetich tipiv kolchedanni Shveciya FRN Rumuniya Ispaniya Avstriya Chehiya stratiformni Polsha Bolgariya Italiya Shveciya Irlandiya zhilni kvarc polimetalich rodov Bolgariya Yugoslaviya Chehiya Ugorshina Franciya Shveciya ta in Svincevo cinkovi rudi mayut takij sklad 0 5 2 5 R 1 3 Zn 0 2 29 Cu 0 2 2 g t Au 20 220 g t Ar a takozh Cd In Girnichohimichna sirovinaGirnichohimichna sirovina v Yevropi predstavlena kalijnimi i kam yanimi solyami fosfatami sirkoyu ta in Veliki pokladi kalijnih solej ye u Vernorejnskomu Franciya Nimechchina Elzaskomu Franciya Jorkshirskomu Velika Britaniya Ganoverskomu i Verra Fulda FRN Gdanskomu Polsha Prikarpatskomu Ukrayina Prip yatskomu Bilorus bas Zagalni zapasi kalijnih solej Yevropi na 1998 r 1854 mln t pidtverdzheni 1223 mln t v pererahunku na K2O 16 2 svitovih Pokladi kam soli vidomi u Velikij Britaniyi Daniyi Ukrayini FRN Polshi Bolgariyi Yugoslaviyi ta in Znachni zapasi fosfativ zoseredzheni v apatitovih rudah 490 mln t Rodovisha cih rud znahodyatsya na Skandinavskomu Finlyandiya Norvegiya Shveciya Kolskomu Rosiya p ovah v yakih mistitsya 0 1 5 fosforu Rodov sirki ye v Italiyi Siciliya Ukrayini Prikarpattya Greciyi o Milos Polshi Tarnobzheg Volya Visnovska Gzhibuv Franciyi FRN vmist sirki do 24 Nerudna industrialna sirovinaNerudna industrialna sirovina Yevropi predstavlena rodov vognetriviv magnezit flyusovih vapnyakiv i dolomitu rodov grafitu azbestu polovogo shpatu kvarcu flyuoritu baritu ta in Zagalni zapasiflyuoritu Yevropi skladali bez Rosiyi u 1998 r 41 27 mln t a pidtv 30 mln t 16 svitovih Veliki rodov flyuoritu rozvidani u Velikij Britaniyi Pivd Pennini Franciyi Pye Pertyush Italiyi Targola Pyanchano FRN Rotleberode Ilmenau Shveciyi Gladsaks Ukrayini Pokrovsko Kireyevske rodov Vmist CaF2 v prom rudah vid 20 30 do 65 72 Zagalni zapasi baritu Yevropi na 1998 r 31 mln t pidtverdzheni 16 08 mln t 4 7 svitovih Znachni zapasi baritu zoseredzheni v Greciyi Irlandiyi FRN Italiyi Franciyi Belgiyi Vmist BaSO4 v prom rudah 28 60 Znachni rodov talku ye u Franciyi ta in krayinah Nerudni bud materiali predstavleni rodov perlitu v Ugorshini Greciyi Islandiyi diatomitu v Islandiyi Daniyi Velikij Britaniyi Portugaliyi kaolinu u Velikij Britaniyi FRN Franciyi Chehiyi Krupni rodov marmuru vidomi v Italiyi Greciyi granitu v Ukrayini Shveciyi Finlyandiyi Velikij Britaniyi Dorogocinni kameniZ dorogocinnih i napivdorogocinnih kameniv v Yevropi predstavleni rodov rubinu sapfiru granatu v Chehiyi Andorri Finlyandiyi Krayini Yevropi bagati termalnimi i mineralnimi dzherelami Baden v Avstriyi Spa v Belgiyi Karlovi Vari v Chehiyi Bat u Velikij Britaniyi Karpatski ta in minvodi v Ukrayini chisl dzherela min vod ye v Albaniyi Bolgariyi Ugorshini Franciyi Polshi Rumuniyi Yugoslaviyi FRN Islandiyi Ispaniyi Girnicha promislovist YevropiStruktura girnichodob promislovosti Zah Yevropi harakterizuyetsya takimi danimi vid vartosti vsiyeyi produkciyi galuzi palivno energetichni resursi 90 0 rudi chornih i leguyuchih metaliv 2 5 rudi kolorovih ridkisnih i blagorodnih metaliv 2 2 nerudni k k i bud materiali 5 3 Dlya Zah Yevropi harakterni rizki do 10 1 i bilshe disproporciyi mizh spozhivannyam mineralnoyi sirovini i vlasnim vidobutkom Pri comu vidchuvayetsya gostrij deficit okr vidiv mineralnoyi sirovini sho pov yazano z obmezhenistyu sirovinnoyi bazi regionu Chastka Zah Yevropi v zapasah bilshosti vazhlivih vidiv k k sered promislovo rozvinenih krayin i krayin sho rozvivayutsya stanovit lishe 3 5 tobto v 5 8 raziv menshe yiyi chastki u prom virobnictvi Tomu blizko 75 potreb Zah Yevropi v 20 osn vidah k k zabezpechuyetsya za rahunok importu dlya porivnyannya dlya Pivn Ameriki cej pokaznik stanovit 15 Yaponiyi 90 Dlya girnichodob promislovosti Zah Yevropi harakterna nizka pitoma vaga vidkritih rozrobok Na yih chastku pripadaye lishe 19 Za kilkistyu girnichodob pidpriyemstv potuzhnistyu vid 150 tis t na rik i vishe 1 e misce sered zah yevrop krayin zajmaye Franciya dali jdut Ispaniya Shveciya FRN Finlyandiya Pitoma vaga zah yevrop krayin u vidobutku palivno energetich sirovini sered rozvinutih krayin svitu skladaye bl 12 rud metaliv bl 7 nemetalichnih korisnih kopalin 18 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X