Коренченко Олег Володимирович

Оле́г Володи́мирович Коренченко (нар. 17 березня 1991(19910317), м. Дніпро — пом. 14 червня 2014, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.

Коренченко Олег Володимирович
Солдат
Загальна інформація
Народження	17 березня 1991(1991-03-17) Дніпро
Смерть	14 червня 2014(2014-06-14) (23 роки) Луганськ (аеропорт) (загинув у збитому терористами літаку)
Поховання	Дніпро
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт Збиття Іл-76 у Луганську
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Зовнішні відеофайли
	Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

Життєпис

Олег Коренченко народився у місті Дніпро. 2009 року закінчив загальноосвітню школу № 118. З дитинства мріяв мандрувати, навіть хотів стати моряком, навчався у Міській флотилії юних моряків і річковиків. Але зрештою обрав професію провідника і 2009 року вступив до Дніпропетровського професійного залізничного ліцею, який закінчив у 2010 році, здобувши професію «Провідник пасажирського вагона, касир квитковий». Після закінчення ліцею був працевлаштований провідником пасажирського вагону станції «Дніпропетровск-Південний» (з 2017 — «Дніпро-Лоцманська») Відокремленого структурного підрозділу «Дніпропетровське пасажирське вагонне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

З 20 квітня 2011 по 17 квітня 2012 проходив строкову військову службу в батальйоні матеріально-технічного забезпечення 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область. Після служби повернувся на роботу вже на головну станцію «Дніпропетровськ» (з 2017 — «Дніпро-Головний»), дуже любив свою професію, за два роки після армії побачив усю Україну, їздив у рейси до Москви і Санкт-Петербургу, в Білорусь. Найбільше любив рейси в Західну Україну, обожнював Львів. Збирався 2014 року вступати до Дніпропетровського університету залізничного транспорту.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 25 березня 2014 року мобілізований на захист Батьківщини. З весни брав участь в антитерористичній операції на Сході України, у квітні тиждень був в районі Донецька, потім біля Слов'янська.

Солдат, номер обслуги 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

25 липня в місті Дніпро у Палаці Металургів прощались з чотирма десантниками: Юрієм Ковальчуком, Сергієм Шумаковим, Артемом Санжаровцем та Олегом Коренченком. Похований на Лівобережному кладовищі міста Дніпро.

Залишилась мати Валентина Олександрівна, старша сестра Світлана.

Нагороди та відзнаки

• Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу.
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам'яті

• 28 жовтня 2014 року в Дніпрі на стелі пам'яті про загиблих робітників Дніпропетровського пасажирського вагонного депо (проспект Сергія Нігояна, 42Б), де працював Олег Коренченко, йому відкрито меморіальну дошку. Також, Олегу Коренченку присвячена одна з експозицій деповського музею.
• 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів.
• 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську.

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 6 серпня 2017.
2. . Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
3. «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
4. Священнослужителі єпархії провели в останню путь десантників, які загинули на борту Іл-76 // Сайт Дніпропетровської єпархії УПЦ, 4 серпня 2014 [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
5. Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
6. На ПЗ відкрили меморіальну дошку на честь загиблого в зоні АТО залізничника // «Лиця», 30 жовтня 2014 [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
7. . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
8. . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.

Джерела

• Коренченко Олег Володимирович [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Коренченко Олег Володимирович [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
• Хоробрі серця [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Дніпропетровського професійного залізничного ліцею.
• Костянтин Шруб. Рейс у вічність [ 6 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Дніпро вечірній», 4 листопада 2014.
• // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.], 14 червня 2017.