Корека (італ. Coreca [ˈkorekɑː] , також Coraca чи Corica місцевими діалектами) — округ (італ. frazione; по суті невелике містечко) муніципалітету Амантеа, провінції Козенца, регіону Калабрія в Італії, межує з Кампора-Сан-Джованні.
Корека італ. Coreca | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
39°05′04″ пн. ш. 16°05′15″ сх. д. / 39.084710000027776289° пн. ш. 16.08772000002777958° сх. д.Координати: 39°05′04″ пн. ш. 16°05′15″ сх. д. / 39.084710000027776289° пн. ш. 16.08772000002777958° сх. д. | ||||
Країна | Італія | |||
Регіон | Калабрія | |||
Поділ | | |||
Площа | 400 га | |||
Населення | 700 осіб (2017) | |||
Агломерація | 22 серпня | |||
Висота НРМ | 18 ± 1 м | |||
Назва мешканців | corachesi | |||
Телефонний код | (+39) 0982 | |||
Часовий пояс | і | |||
Номери автомобілів | CS | |||
GeoNames | 8949926 | |||
OSM | ↑39787 ·R (Амантеа) | |||
Поштові індекси | 87032 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Корека у Вікісховищі |
Географія
Межі і територія
Із заходу Кореку омиває південне Тірренське море, а саме́ місто Амантеа розташоване на південь, де Корека межує із Кампора-Сан-Джованні. Територія переважно складається зі скелястого мису, центр міста лежить на рівнині, у його межах також є пагорби і широкі пляжі. Клімат типово середземноморський, характеризується м'якою і вологою зимою і жарким, сухим і вітряним літом з великою кількістю сонячних днів.
Історія
Назва Корека, ймовірно, сягає давньогрецького періоду.
Щоб захистити узбережжя від піратства, особливо держав Варвареску, у середині XVI століття були необхідні оборонні споруди. Таким чином, у 1550 роки почали створювати сторожові вежі уздовж узбережжя. Одна з них була зведена на кордоні до Бельмонте, а саме Торре Вієррі, який сьогодні значною мірою зник, одна на мисі Корека і ще одна у Кампорі-Сан-Джованні. Капрал («капорал») Ігнаціо Магніцаро заволодів вежею в Кореці в 1681 році.
У 2015 році розпочалася суперечка про величезний бар'єр, який потрібно було встановити перед скелею Корека (scoglio di Coreca), яку Одіссей назвав «Koreca petre». Оскільки скеля не була під загрозою, більшість жителів були проти даного проєкту. У 2017 році цей регіон став відомий через отруєння річки Олива промисловими відходами, суд виправдав обвинуваченого.
Економіка
Основним джерелом доходів у Кореці, як і в прилеглому Кампора-Сан-Джованні, є туризм і , розвинені завдяки мальовничій береговій лінії: серед туристів популярні Корекські рифи, які з 1960-х років приваблюють фотографів і радіолюбителів-аматорів. Також є кілька невеликих фабрик, де виготовляються продукти харчування, меблі і обладнання.
Селища
З 2017 року територія Кореки поділяється на такі селища:
|
|
|
Пам'ятники та визначні пам'ятки
Церква Мадонни Янголів
1 жовтня 1964 року почалися роботи з будівництва церкви у Кореці, що була присвячена Мадонні Янголів, і закінчилися в 1965 році. Церква має сучасний стриманий стиль, розрахована на 65 осіб. Щороку під час престольного свята (22 серпня) центральними вулицями проходить урочиста хода.
Площа Мадонна-дельї-Анджелі
5 травня 2005 року почалося будівництво площі в центрі, що має назву Мадонна-дельї-Анджелі, за назвою церкви, а також невеликої статуї Мадонни. З 2013 року за площею доглядає місцева туристична асоціація.
Корекські печери
Важливими для місцевості є давні залізні рудники. Під час Другої світової війни вони слугували притулком для місцевих жителів і для англо-американських солдатів, які використовували їх як склади. Пізніше печери використовували для різдвяних і великодніх заходів.
Вежа Кореки, або «Турріелла»
На північ від Кореки, на схилах пагорба Тувуло, розташована середньовічна вежа. Перший ступінь її частково зруйнований. До вежі можна дістатися дорогою до Тоннари з півночі і дорогою від Марінелли з півдня.
Фотогалерея
- Церква Мадонни Янголів
- Площа Кореки увечері
- Площа Кореки уночі
- «Турріелл»
- Корекська затока
- Вид на корекський пляж із La Scogliera
- Корекські рифи
- Корекська печера
- Salto da Zita («Сальто нареченої»)
- Інтер'єр церкви Корека
- Статуя Богоматері Ангелів у Кореці
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корека
Примітки
- Susanna Miceli: Amantea sul finire del Settecento. Uomini, natura, società, Due Emme, 1996, S. 9.
- Pier Paolo Balbo: Per un atlante della Calabria. Territorio, insediamenti storici, manufatti architettonici, Gangemi, 1993, S. 610.
- Archivio di Stato Cosenza, Notar Natale Carvano, Amantea, 5 maggio 1681, f. 27 (nach: Quadro storico-ambientale della provincia di Cosenza in età feudale, tesi di laurea, Cosenza o. J., S. 95, Anm. 193).
- Inquinamento fiume Oliva, il caso in Parlamento europeo. Chiesta l'istituzione di un Fondo per la bonifica [ 21 травня 2020 у Wayback Machine.], Comitato Civico Natale de Grazia.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koreka ital Coreca ˈkorekɑː d i takozh Coraca chi Corica miscevimi dialektami okrug ital frazione po suti nevelike mistechko municipalitetu Amantea provinciyi Kozenca regionu Kalabriya v Italiyi mezhuye z Kampora San Dzhovanni Koreka ital CorecaKorekaOsnovni dani39 05 04 pn sh 16 05 15 sh d 39 084710000027776289 pn sh 16 08772000002777958 sh d 39 084710000027776289 16 08772000002777958 Koordinati 39 05 04 pn sh 16 05 15 sh d 39 084710000027776289 pn sh 16 08772000002777958 sh d 39 084710000027776289 16 08772000002777958Krayina ItaliyaRegion KalabriyaPodil 18 silPlosha 400 gaNaselennya 700 osib 2017 Aglomeraciya 22 serpnyaVisota NRM 18 1 mNazva meshkanciv corachesiTelefonnij kod 39 0982Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv CSGeoNames 8949926OSM 39787 R Amantea Poshtovi indeksi 87032Miska vladaMapa Koreka u VikishovishiGeografiyaMezhi i teritoriya Iz zahodu Koreku omivaye pivdenne Tirrenske more a same misto Amantea roztashovane na pivden de Koreka mezhuye iz Kampora San Dzhovanni Teritoriya perevazhno skladayetsya zi skelyastogo misu centr mista lezhit na rivnini u jogo mezhah takozh ye pagorbi i shiroki plyazhi Klimat tipovo seredzemnomorskij harakterizuyetsya m yakoyu i vologoyu zimoyu i zharkim suhim i vitryanim litom z velikoyu kilkistyu sonyachnih dniv IstoriyaNazva Koreka jmovirno syagaye davnogreckogo periodu Shob zahistiti uzberezhzhya vid piratstva osoblivo derzhav Varvaresku u seredini XVI stolittya buli neobhidni oboronni sporudi Takim chinom u 1550 roki pochali stvoryuvati storozhovi vezhi uzdovzh uzberezhzhya Odna z nih bula zvedena na kordoni do Belmonte a same Torre Viyerri yakij sogodni znachnoyu miroyu znik odna na misi Koreka i she odna u Kampori San Dzhovanni Kapral kaporal Ignacio Magnicaro zavolodiv vezheyu v Koreci v 1681 roci U 2015 roci rozpochalasya superechka pro velicheznij bar yer yakij potribno bulo vstanoviti pered skeleyu Koreka scoglio di Coreca yaku Odissej nazvav Koreca petre Oskilki skelya ne bula pid zagrozoyu bilshist zhiteliv buli proti danogo proyektu U 2017 roci cej region stav vidomij cherez otruyennya richki Oliva promislovimi vidhodami sud vipravdav obvinuvachenogo EkonomikaOsnovnim dzherelom dohodiv u Koreci yak i v prileglomu Kampora San Dzhovanni ye turizm i rozvineni zavdyaki malovnichij beregovij liniyi sered turistiv populyarni Korekski rifi yaki z 1960 h rokiv privablyuyut fotografiv i radiolyubiteliv amatoriv Takozh ye kilka nevelikih fabrik de vigotovlyayutsya produkti harchuvannya mebli i obladnannya Koreka u 1950 h rokahSelishaZ 2017 roku teritoriya Koreki podilyayetsya na taki selisha Formiciche Giascogne miscevim dialektom Juascugnu Grotte miscevim dialektom i Grutti La Pietra miscevim dialektom Petraja Marinella z 2011 Oliva z 2011 Stritture u 2008 2011 nalezhalo do Kampora San Dzhovanni Salto da Zita ScoglieraPam yatniki ta viznachni pam yatkiCerkva Madonni Yangoliv 1 zhovtnya 1964 roku pochalisya roboti z budivnictva cerkvi u Koreci sho bula prisvyachena Madonni Yangoliv i zakinchilisya v 1965 roci Cerkva maye suchasnij strimanij stil rozrahovana na 65 osib Shoroku pid chas prestolnogo svyata 22 serpnya centralnimi vulicyami prohodit urochista hoda Plosha Madonna delyi Andzheli 5 travnya 2005 roku pochalosya budivnictvo ploshi v centri sho maye nazvu Madonna delyi Andzheli za nazvoyu cerkvi a takozh nevelikoyi statuyi Madonni Z 2013 roku za plosheyu doglyadaye misceva turistichna asociaciya Korekski pecheri Vazhlivimi dlya miscevosti ye davni zalizni rudniki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni voni sluguvali pritulkom dlya miscevih zhiteliv i dlya anglo amerikanskih soldativ yaki vikoristovuvali yih yak skladi Piznishe pecheri vikoristovuvali dlya rizdvyanih i velikodnih zahodiv Vezha Koreki abo Turriella Na pivnich vid Koreki na shilah pagorba Tuvulo roztashovana serednovichna vezha Pershij stupin yiyi chastkovo zrujnovanij Do vezhi mozhna distatisya dorogoyu do Tonnari z pivnochi i dorogoyu vid Marinelli z pivdnya FotogalereyaCerkva Madonni Yangoliv Plosha Koreki uvecheri Plosha Koreki unochi Turriell Korekska zatoka Vid na korekskij plyazh iz La Scogliera Korekski rifi Korekska pechera Salto da Zita Salto narechenoyi Inter yer cerkvi Koreka Statuya Bogomateri Angeliv u KoreciPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KorekaPrimitkiSusanna Miceli Amantea sul finire del Settecento Uomini natura societa Due Emme 1996 S 9 Pier Paolo Balbo Per un atlante della Calabria Territorio insediamenti storici manufatti architettonici Gangemi 1993 S 610 Archivio di Stato Cosenza Notar Natale Carvano Amantea 5 maggio 1681 f 27 nach Quadro storico ambientale della provincia di Cosenza in eta feudale tesi di laurea Cosenza o J S 95 Anm 193 Inquinamento fiume Oliva il caso in Parlamento europeo Chiesta l istituzione di un Fondo per la bonifica 21 travnya 2020 u Wayback Machine Comitato Civico Natale de Grazia