Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Корасон Сумулонг Кохуангко-Акіно, більше відома як Корасон Акіно (тагал. María Corazón Sumulong Cojuangco-Aquino, 25 січня 1933 — 1 серпня 2009) — президент Філіппін в 1986—1992 роках. Перша жінка-президент в Азії (не рахуючи Сун Цінлін, яка виконувала обов'язки президента Китаю).
| Корасон Акіно тагал. Corazón Aquino ісп. María Corazón Sumulong Cojuangco | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 25 лютого 1986 — 30 червня 1992 | ||
| Віце-президент: | ||
| Попередник: | Фердинанд Маркос | |
| Наступник: | Фідель Рамос | |
| Народження: | 25 січня 1933[1][2][…] d, Тарлак, Центральний Лусон, Філіппіни | |
| Смерть: | 1 серпня 2009[4][5][…] (76 років) Макаті | |
| Причина смерті: | колоректальний рак | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Філіппіни[6] | |
| Релігія: | католицька церква | |
| Освіта: | d, d, d і d | |
| Партія: | d | |
| Батько: | d | |
| Мати: | d[7] | |
| Шлюб: | † | |
| Діти: | Бенігно Акіно III, d, d, d і d | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: | ||
| | ||
|
| ||
Життєпис
Народилася в провінції Тарлак в багатій сім'ї змішаного походження (філіппінського, китайського і іспанського) однією з шести дітей.
У 1948—1953 роках вчилася в США, отримала кваліфікацію вчительки математики і перекладачки з французької. Повернувшись на батьківщину, вступила на юридичний факультет філіппінського Далекосхідного університету.
У 1954 році одружилася з сином колишнього голови Національної Асамблеї Беніньо Акіно. Беніньо Акіно зробив успішну політичну кар'єру — в 1955 році став мером міста Консепсьйон, пізніше — губернатором провінції Тарлак, а 1967 року — сенатором. Весь цей час Корасон Акіно була домогосподаркою, народила п'ять дітей — син Беніньо Акіно III і чотири дочки.
У 1973 році президент Філіппін Фердинанд Маркос, побоюючись результату майбутніх президентських виборів, ввів воєнний стан і наказав заарештувати найвидніших опозиціонерів — у тому числі і Беніньо Акіно. Він провів під арештом 7 років, і в цей час стартувала політична кар'єра Корасон Акіно, що почалася з виступів на підтримку чоловіка і організації парламентської виборчої кампанії в 1978 році.
Після втручання президента США Джиммі Картера сенатор Акіно був звільнений з в'язниці і висланий з країни з сім'єю. У 1983 році він спробував повернутися в країну і був застрелений в аеропорту Маніли.
Політичну кар'єру Корасон Акіно почала в 1983 році після вбивства її чоловіка Беніньо Акіно. У 1986 році Акіно, яка очолила опозицію, виставила свою кандидатуру на виборах президента Філіппін. Переможцем виборів, що пройшли з великою кількістю порушень, був оголошений Маркос. Результати виборів були оскаржені опозицією, яку підтримали високопоставлені військові, і Маркос був вимушений піти у відставку.
25 лютого 1986 року Корасон Акіно очолила Філіппіни. Посаду глави країни Акіно займала протягом 6 років. За цей час на Філіппінах були проведені судова, аграрна і конституційна реформи. Керуватла країною, запроваджуючи політику примирення, але відчувала сильний тиск як справа (військової хунти), так і зліва (комуністичні виступи). Її земельна реформа була невдалою. У роки президентства Акіно на Філіппінах було вчинено сім невдалих спроб військового перевороту.
У 1986 році Корасон Акіно була названа журналом Time «жінкою року». У 1999 році Time включив Акіно в список найвпливовіших людей Азії XX століття.
Однак реформування економіки супроводжувалося численними зловживаннями, у тому числі самої Корасон Акіно. На президентських виборах 1992 року перемогу виборов генерал Фідель Рамос, кандидатуру якого як свого наступника підтримала Акіно.
Корасон Акіно померла 1 серпня 2009 у віці 76 років, за рік до смерті в неї виявили рак.
Мовне питання в роки правління Корасон Акіно
У роки правління Акіно іспанська мова на Філіппінах, основна письмова і літературна мова країни протягом майже 400 років іспанського володарювання, практично вийшла з вжитку і була замінена англійською. Нібито сама Акіно пішла на пониження статусу іспанської мови свідомо, образившись на генерала Маркоса, який під час прес-конференції пожартував іспанською: «Corazon — si, aqui — no» (означає «серце у неї є, а ось розуму бракує»).
Іспанська мова була єдиною офіційною мовою країни в 1521—1898, потім одною з трьох офіційних разом з тагальською і англійською до 1973, але продовжувала вивчатися як обов'язковий шкільний предмет до 1986. Акція з відродження іспанської мови в країні почалася лише в 2008, коли президенткою Філіппін стала Глорія Макапагал-Арройо.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/8179357.stm
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118830805 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.biography.com/political-figure/corazon-aquino
- Geni.com — 2006.
Література
- П. М. Ігнатьєв. Акіно Корасон // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
- Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.170-196 (розділ «Рух „Сила народу“ на Філіппінах (1983—1986)») — детальний аналіз повалення режиму Фердинанда Маркоса та перебігу подій, що призвели до обрання президентом Корасон (Корі) Акіно.
Посилання
- Акіно // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akino Mariya Korason Sumulong Kohuangko Akino bilshe vidoma yak Korason Akino tagal Maria Corazon Sumulong Cojuangco Aquino 25 sichnya 1933 1 serpnya 2009 prezident Filippin v 1986 1992 rokah Persha zhinka prezident v Aziyi ne rahuyuchi Sun Cinlin yaka vikonuvala obov yazki prezidenta Kitayu Korason Akino tagal Corazon Aquino isp Maria Corazon Sumulong Cojuangco prezident Filippin 25 lyutogo 1986 30 chervnya 1992 Vice prezident Poperednik Ferdinand Markos Nastupnik Fidel Ramos Narodzhennya 25 sichnya 1933 1933 01 25 1 2 d Tarlak Centralnij Luson FilippiniSmert 1 serpnya 2009 2009 08 01 4 5 76 rokiv MakatiPrichina smerti kolorektalnij rakPohovannya dKrayina Filippini 6 Religiya katolicka cerkvaOsvita d d d i dPartiya dBatko dMati d 7 Shlyub Diti Benigno Akino III d d d i d Avtograf Nagorodi d 1998 Lyudina roku 1986 d 1996 d 2001 pochesnij doktor Gonkonzkogo universitetu d d Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisNarodilasya v provinciyi Tarlak v bagatij sim yi zmishanogo pohodzhennya filippinskogo kitajskogo i ispanskogo odniyeyu z shesti ditej U 1948 1953 rokah vchilasya v SShA otrimala kvalifikaciyu vchitelki matematiki i perekladachki z francuzkoyi Povernuvshis na batkivshinu vstupila na yuridichnij fakultet filippinskogo Dalekoshidnogo universitetu U 1954 roci odruzhilasya z sinom kolishnogo golovi Nacionalnoyi Asambleyi Benino Akino Benino Akino zrobiv uspishnu politichnu kar yeru v 1955 roci stav merom mista Konsepsjon piznishe gubernatorom provinciyi Tarlak a 1967 roku senatorom Ves cej chas Korason Akino bula domogospodarkoyu narodila p yat ditej sin Benino Akino III i chotiri dochki U 1973 roci prezident Filippin Ferdinand Markos poboyuyuchis rezultatu majbutnih prezidentskih viboriv vviv voyennij stan i nakazav zaareshtuvati najvidnishih opozicioneriv u tomu chisli i Benino Akino Vin proviv pid areshtom 7 rokiv i v cej chas startuvala politichna kar yera Korason Akino sho pochalasya z vistupiv na pidtrimku cholovika i organizaciyi parlamentskoyi viborchoyi kampaniyi v 1978 roci Pislya vtruchannya prezidenta SShA Dzhimmi Kartera senator Akino buv zvilnenij z v yaznici i vislanij z krayini z sim yeyu U 1983 roci vin sprobuvav povernutisya v krayinu i buv zastrelenij v aeroportu Manili Politichnu kar yeru Korason Akino pochala v 1983 roci pislya vbivstva yiyi cholovika Benino Akino U 1986 roci Akino yaka ocholila opoziciyu vistavila svoyu kandidaturu na viborah prezidenta Filippin Peremozhcem viboriv sho projshli z velikoyu kilkistyu porushen buv ogoloshenij Markos Rezultati viboriv buli oskarzheni opoziciyeyu yaku pidtrimali visokopostavleni vijskovi i Markos buv vimushenij piti u vidstavku 25 lyutogo 1986 roku Korason Akino ocholila Filippini Posadu glavi krayini Akino zajmala protyagom 6 rokiv Za cej chas na Filippinah buli provedeni sudova agrarna i konstitucijna reformi Keruvatla krayinoyu zaprovadzhuyuchi politiku primirennya ale vidchuvala silnij tisk yak sprava vijskovoyi hunti tak i zliva komunistichni vistupi Yiyi zemelna reforma bula nevdaloyu U roki prezidentstva Akino na Filippinah bulo vchineno sim nevdalih sprob vijskovogo perevorotu U 1986 roci Korason Akino bula nazvana zhurnalom Time zhinkoyu roku U 1999 roci Time vklyuchiv Akino v spisok najvplivovishih lyudej Aziyi XX stolittya Odnak reformuvannya ekonomiki suprovodzhuvalosya chislennimi zlovzhivannyami u tomu chisli samoyi Korason Akino Na prezidentskih viborah 1992 roku peremogu viborov general Fidel Ramos kandidaturu yakogo yak svogo nastupnika pidtrimala Akino Korason Akino pomerla 1 serpnya 2009 u vici 76 rokiv za rik do smerti v neyi viyavili rak Movne pitannya v roki pravlinnya Korason AkinoU roki pravlinnya Akino ispanska mova na Filippinah osnovna pismova i literaturna mova krayini protyagom majzhe 400 rokiv ispanskogo volodaryuvannya praktichno vijshla z vzhitku i bula zaminena anglijskoyu Nibito sama Akino pishla na ponizhennya statusu ispanskoyi movi svidomo obrazivshis na generala Markosa yakij pid chas pres konferenciyi pozhartuvav ispanskoyu Corazon si aqui no oznachaye serce u neyi ye a os rozumu brakuye Ispanska mova bula yedinoyu oficijnoyu movoyu krayini v 1521 1898 potim odnoyu z troh oficijnih razom z tagalskoyu i anglijskoyu do 1973 ale prodovzhuvala vivchatisya yak obov yazkovij shkilnij predmet do 1986 Akciya z vidrodzhennya ispanskoyi movi v krayini pochalasya lishe v 2008 koli prezidentkoyu Filippin stala Gloriya Makapagal Arrojo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 http news bbc co uk 2 hi asia pacific 8179357 stm Deutsche Nationalbibliothek Record 118830805 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www biography com political figure corazon aquino Geni com 2006 d Track Q2621214LiteraturaP M Ignatyev Akino Korason Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 H Chenovet E Stefan M Dzh Chomu nenasilnickij sprotiv efektivnij Strategichna logika gromadyanskogo konfliktu Pereklad S Girika K Vidavnictvo Klio 2014 S 170 196 rozdil Ruh Sila narodu na Filippinah 1983 1986 detalnij analiz povalennya rezhimu Ferdinanda Markosa ta perebigu podij sho prizveli do obrannya prezidentom Korason Kori Akino PosilannyaAkino Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006