Копус Олександр Олегович — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну.
Олександр Копус Копус Олександр Олегович | ||
---|---|---|
Старший солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 1999 м. Вишгород, Київська область, Україна | |
Смерть | 7 березня 2022 с. Мощун, Бучанський район, Київська область, Україна | |
Національність | українець | |
Псевдо | «Віскі» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
Народився в 1999 році у місті Вишгороді на Київщині. Вже дорослим мешкав в селі Козаровичах Київській області, працював експедитором.
У 2018 році був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України. Перші п'ять місяців проходив службу у військовій частині в селі Шипинці на Хмельниччині. В подальшому підписав трирічний контракт та потрапив до складу 72 ОМБр.
У 2020 році, під час виконання бойового завдання, отримав поранення. Російське вторгнення в Україну розпочалося за 5 днів до завершення контракту. Разом зі співслужбовцями брав участь у бойових діях на Київщині.
Загинув у ніч з 6 на 7 березня 2022 року поблизу села Мощун в Бучанському районі. Під час наступу ворога міномет М120-15 «Молот» не витримав навантаження і його розірвало. Олександру, який разом з побратимами перебував біля міномету, відірвало ноги та він помер.
Родина
Разом з дружиною Юлією виховував двох доньок. Молодша Валерія народилася в грудні 2021 року.
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки
- leralauda (14 жовтня 2022). Ми прийшли не вмирати, а захищати. Історії вшанування трьох захисників. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
Джерела
- Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 134/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopus Oleksandr Olegovich starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Oleksandr Kopus Kopus Oleksandr Olegovich Starshij soldatZagalna informaciyaNarodzhennya1999 1999 m Vishgorod Kiyivska oblast UkrayinaSmert7 bereznya 2022 2022 03 07 s Moshun Buchanskij rajon Kiyivska oblast UkrayinaNacionalnistukrayinecPsevdo Viski Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliVijni bitviRosijsko ukrayinska vijnaNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisNarodivsya v 1999 roci u misti Vishgorodi na Kiyivshini Vzhe doroslim meshkav v seli Kozarovichah Kiyivskij oblasti pracyuvav ekspeditorom U 2018 roci buv prizvanij na strokovu vijskovu sluzhbu do Zbrojnih Sil Ukrayini Pershi p yat misyaciv prohodiv sluzhbu u vijskovij chastini v seli Shipinci na Hmelnichchini V podalshomu pidpisav tririchnij kontrakt ta potrapiv do skladu 72 OMBr U 2020 roci pid chas vikonannya bojovogo zavdannya otrimav poranennya Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu rozpochalosya za 5 dniv do zavershennya kontraktu Razom zi spivsluzhbovcyami brav uchast u bojovih diyah na Kiyivshini Zaginuv u nich z 6 na 7 bereznya 2022 roku poblizu sela Moshun v Buchanskomu rajoni Pid chas nastupu voroga minomet M120 15 Molot ne vitrimav navantazhennya i jogo rozirvalo Oleksandru yakij razom z pobratimami perebuvav bilya minometu vidirvalo nogi ta vin pomer RodinaRazom z druzhinoyu Yuliyeyu vihovuvav dvoh donok Molodsha Valeriya narodilasya v grudni 2021 roku Nagorodiorden Za muzhnist III stupenya 2022 posmertno za osobistu muzhnist pid chas vikonannya bojovih zavdan samoviddani diyi viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi Primitkileralauda 14 zhovtnya 2022 Mi prijshli ne vmirati a zahishati Istoriyi vshanuvannya troh zahisnikiv Memorial zhertv vijni ukr Procitovano 31 sichnya 2023 DzherelaUkaz Prezidenta Ukrayini vid 14 bereznya 2022 roku 134 2022 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi