Коплік (алб. Kopliku) — місто і колишній муніципалітет в північно-західній частині Албанії. Після реформи в 2015 році Коплік стало адміністративним центром округу Малесія-е-Маді. Населення станом на 2011 рік складало 3,734 людей. Воно розташоване на північ від міста Шкодер. У червні 2016 року уряд Албанії створив у місті міжнародну зону вільної економічної торгівлі.
Коплік Kopliku | |
---|---|
Основні дані | |
Країна | Албанія |
Область | Шкодер |
Округа | Малесія-е-Маді |
Населення | 3,734 (2011 рік) |
Площа | 9.3 км² |
Густота населення | 402 осіб/км² |
Часовий пояс | , влітку |
Поштові індекси | 4301 |
Телефонний код | +355-0211 |
Висота над рівнем моря | 62 м |
Водойма | Скадарське озеро |
Коплік у Вікісховищі | |
Історія
Коплік, будучи прикордонним містом, має довгу історію війни. Історичне значення Коплика багато в чому зобов'язане одноплемінникам Маліссорі. Через свій незалежний, запеклий характер Коплік велику частину своєї історії був втягнений у війни проти Османів і Сербів.
Після Першої світової війни округ Малесія-е-Маді розділилась на дві частини. Область навколо Tuzi була дана Королівству Чорногорії в той час як область навколо Коплік залишилася албанською.
Під час турецької окупації, багато хто з жителів міста звернулися в іслам, хоча сільське населення в Малесія-е-Маді як і раніше в основному католики. Комуністичний режим наклав жорсткі обмеження на мобільність, але після падіння комунізму в 1991 році, Коплік випробував великий приплив нових поселенців з сільської місцевості.
У 1984 рік був наданий статус міста, з муніципалітетом, виданим після перших демократичних виборів 26 липня 1992 року.
Транспорт
Дороги були погані, проте в останні роки державні інвестиції в транспортну систему покращилися. Була зроблена центральна магістраль через провінцію, а також було проведене асфальтування сільських доріг.
Оскільки залізничне сполучення відсутнє, головним видом громадського транспорту є мікроавтобуси. Кожен автобус, як правило, знаходиться у приватній власності, отож не має чітко встановлених тарифів на проїзд. Пасажири мають платити ринкову ціну в залежності від довжин шляху.
Туризм
Озеро Шкодер і гірські території Малесія-е-Маді є рекреаційними. Кожного року Коплік відвідують сотні, якщо не тисячі туристів. Однак, це, в основному, емігранти, які приїжджають, щоб побачити сім'ю. У Копліку і прилеглих районах створено зручності у вигляді казино і чисельних ресторанів, щоб забезпечити попит туристів впродовж літніх місяців. Коплік є початковою точкою для піших туристів, охочих вивчити літературно відомий округ Малесія-е-Маді. Джордж Гордон Байрон, , та інші місцеві автори зображували у своїх творах «Велике Нагір'я». Малесія-е-Маді є територією, яка пропонує туристам спорядження для походів у незайману, натуральну, недоторкану красу віддаленої Європи.
Галерея
- Мечеть
- Центр міста
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koplik alb Kopliku misto i kolishnij municipalitet v pivnichno zahidnij chastini Albaniyi Pislya reformi v 2015 roci Koplik stalo administrativnim centrom okrugu Malesiya e Madi Naselennya stanom na 2011 rik skladalo 3 734 lyudej Vono roztashovane na pivnich vid mista Shkoder U chervni 2016 roku uryad Albaniyi stvoriv u misti mizhnarodnu zonu vilnoyi ekonomichnoyi torgivli Koplik KoplikuOsnovni daniKrayina AlbaniyaOblast ShkoderOkruga Malesiya e MadiNaselennya 3 734 2011 rik Plosha 9 3 km Gustota naselennya 402 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 4301Telefonnij kod 355 0211Visota nad rivnem morya 62 mVodojma Skadarske ozeroKoplik u VikishovishiIstoriyaKoplik buduchi prikordonnim mistom maye dovgu istoriyu vijni Istorichne znachennya Koplika bagato v chomu zobov yazane odnopleminnikam Malissori Cherez svij nezalezhnij zapeklij harakter Koplik veliku chastinu svoyeyi istoriyi buv vtyagnenij u vijni proti Osmaniv i Serbiv Pislya Pershoyi svitovoyi vijni okrug Malesiya e Madi rozdililas na dvi chastini Oblast navkolo Tuzi bula dana Korolivstvu Chornogoriyi v toj chas yak oblast navkolo Koplik zalishilasya albanskoyu Pid chas tureckoyi okupaciyi bagato hto z zhiteliv mista zvernulisya v islam hocha silske naselennya v Malesiya e Madi yak i ranishe v osnovnomu katoliki Komunistichnij rezhim naklav zhorstki obmezhennya na mobilnist ale pislya padinnya komunizmu v 1991 roci Koplik viprobuvav velikij pripliv novih poselenciv z silskoyi miscevosti U 1984 rik buv nadanij status mista z municipalitetom vidanim pislya pershih demokratichnih viboriv 26 lipnya 1992 roku TransportDorogi buli pogani prote v ostanni roki derzhavni investiciyi v transportnu sistemu pokrashilisya Bula zroblena centralna magistral cherez provinciyu a takozh bulo provedene asfaltuvannya silskih dorig Oskilki zaliznichne spoluchennya vidsutnye golovnim vidom gromadskogo transportu ye mikroavtobusi Kozhen avtobus yak pravilo znahoditsya u privatnij vlasnosti otozh ne maye chitko vstanovlenih tarifiv na proyizd Pasazhiri mayut platiti rinkovu cinu v zalezhnosti vid dovzhin shlyahu TurizmOzero Shkoder i girski teritoriyi Malesiya e Madi ye rekreacijnimi Kozhnogo roku Koplik vidviduyut sotni yaksho ne tisyachi turistiv Odnak ce v osnovnomu emigranti yaki priyizhdzhayut shob pobachiti sim yu U Kopliku i prileglih rajonah stvoreno zruchnosti u viglyadi kazino i chiselnih restoraniv shob zabezpechiti popit turistiv vprodovzh litnih misyaciv Koplik ye pochatkovoyu tochkoyu dlya pishih turistiv ohochih vivchiti literaturno vidomij okrug Malesiya e Madi Dzhordzh Gordon Bajron ta inshi miscevi avtori zobrazhuvali u svoyih tvorah Velike Nagir ya Malesiya e Madi ye teritoriyeyu yaka proponuye turistam sporyadzhennya dlya pohodiv u nezajmanu naturalnu nedotorkanu krasu viddalenoyi Yevropi GalereyaMechet Centr mista