Копині́вці — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі. Входить до складу Івановецької сільської громади.
село Копинівці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Мукачівський район | ||
Громада | Івановецька сільська громада | ||
Основні дані | |||
Населення | 803 | ||
Площа | 1,759 км² | ||
Густота населення | 456,51 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 89631 | ||
Телефонний код | +380 3131 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°32′34″ пн. ш. 22°38′21″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 22.63917° сх. д.Координати: 48°32′34″ пн. ш. 22°38′21″ сх. д. / 48.54278° пн. ш. 22.63917° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 155 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 89631, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Копинівці, вул. Миру, 94 | ||
Карта | |||
Копинівці | |||
Копинівці | |||
Мапа | |||
Копинівці у Вікісховищі |
Історія
Згадка про село є в писемних джерелах другої половини XV століття як Mogioros. Вчені датують згадку 1447 роком. З приводу назви, то тут є декілька варіантів. Та більш реальна інша версія, яка має наукове підтвердження. Як населений пункт, село з'явилося у 16-17 столітті. В 1945 році тут було вже 100 будинків, у яких проживало майже 700 селян.
Церква св. Василя Великого. 1888.
Священник служив у селі в середині XVII ст. Найдавнішу згадку про церкву записано в 1692 р. З 1682 р. до 1711 р. в селі служив священик Андрій Поп. У 1711 р. на село напали татари і понищили церкву.
У 1733 р. згадують дерев'яну церкву св. Василія без дзвонів. Роль дзвонів виконував дерев'яний щит, по якому били молотком. У 1797 р. філії були в Медведівцях, Серенчівцях та Балашівцях (нині їх приєднано до Копинівців).
1 серпня 1870 р. за священика Олександра Стецовича заклали фундамент, а 16 вересня 1888 р. за священика Петра Олага вікарій Віктор Гебей посвятив муровану базиліку, яка стоїть понині. При завершенні будівництва відзначився Василь Немеш, обраний куратором у 1885 р.
На церкві позначено роком спорудження 1894, але це дата посвячення церкви після внутрішнього оздоблення, покриття бляхою та інших доробок, проведених В. Немешем. Друга дата (1988) — рік останнього зовнішнього ремонту храму.
У церкві зберігають цікавий іконостас, виготовлений подібно до меблів з полірованого дерева. Позолотою покрито лише капітелі колонок та орнаментику. Над дверима хорів написано, що «НА УКРАШЕНИЕ СЕГО ХРАМУ ДАРУВАЛЪ ИВАНЪ ФЛЕНЬКО С ЖЕНОЮ ГАФІЕЮ 15 000 КАЧ 1935». Твердять, що ці кошти пішли на спорудження хорів.
Біля церкви стоїть проста каркасна одноярусна дерев'яна дзвіниця на бетонному фундаменті. Напис на великому дзвоні свідчить, що відлили його в 1928 р. в Малих Ґеївцях стараннями священика о. Степана Фесторія, кураторів Івана Бадзя, Михайла Симочка, Василя Фленька, Івана ПІманька.
Менший дзвін відлили за священника Євгенія Уйгелія в 1922 р.
Місцевий парох Юлій Тромпак провів 7 років у концтаборах Сибіру.
Присілки
Балашівці
Балашівці - колишнє село в Україні, в Закарпатській області, Мукачівському районі. Обєднане з селом Копинівці рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1960
Ballósfalva 1570, Balosfalua, Balasocz 1630, Ballos 1645, Ballos Falva
1773, Balásfalva, Blasendorf, 1851, Balásfalva 1864, Balazsavczi
1877, Balázsfalva 1913, Ballósfalva 1925, Balašovce 1930, Balaţovce 1944, Ballósfalva, Балажовцы 1960
У 1562 році Янош Заполяї дарує цю місцевість Дмитру Балогу, жителю Копинівці
У 1932 р. типове приміщення для народної школи було побудоване в с. Балашівці, в селі Балашівці, діяла чотирикласна початкова школа, випускники якої продовжували навчання у Копинівській семирічній школі.
У 1797 р. філія храму Св.Василія в Копинівцях - відкрилася в Балашівцях.
Перніш
Перніш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Копинівці
Згадки: 1600: Perniszfalva
Вульшинка
Вульшинка - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Копинівці
Згадки: 1602: Usinka, 1649: Vulsinka, 1672: Vulsinka, 1711: Vulsinka
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 926 осіб, з яких 443 чоловіки та 483 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 798 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,13 % |
російська | 0,50 % |
угорська | 0,37 % |
Відомі люди
У селі народився український літературознавець, публіцист Бадзьо Юрій Васильович.
Туристичні місця
- храм св. Василя Великого. 1888.
- водосховище
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kopini vci selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni Vhodit do skladu Ivanoveckoyi silskoyi gromadi selo Kopinivci Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Ivanovecka silska gromada Osnovni dani Naselennya 803 Plosha 1 759 km Gustota naselennya 456 51 osib km Poshtovij indeks 89631 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 32 34 pn sh 22 38 21 sh d 48 54278 pn sh 22 63917 sh d 48 54278 22 63917 Koordinati 48 32 34 pn sh 22 38 21 sh d 48 54278 pn sh 22 63917 sh d 48 54278 22 63917 Serednya visota nad rivnem morya 155 m Misceva vlada Adresa radi 89631 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Kopinivci vul Miru 94 Karta Kopinivci Kopinivci Mapa Kopinivci u VikishovishiIstoriyaZgadka pro selo ye v pisemnih dzherelah drugoyi polovini XV stolittya yak Mogioros Vcheni datuyut zgadku 1447 rokom Z privodu nazvi to tut ye dekilka variantiv Ta bilsh realna insha versiya yaka maye naukove pidtverdzhennya Yak naselenij punkt selo z yavilosya u 16 17 stolitti V 1945 roci tut bulo vzhe 100 budinkiv u yakih prozhivalo majzhe 700 selyan Cerkva sv Vasilya Velikogo 1888 Svyashennik sluzhiv u seli v seredini XVII st Najdavnishu zgadku pro cerkvu zapisano v 1692 r Z 1682 r do 1711 r v seli sluzhiv svyashenik Andrij Pop U 1711 r na selo napali tatari i ponishili cerkvu U 1733 r zgaduyut derev yanu cerkvu sv Vasiliya bez dzvoniv Rol dzvoniv vikonuvav derev yanij shit po yakomu bili molotkom U 1797 r filiyi buli v Medvedivcyah Serenchivcyah ta Balashivcyah nini yih priyednano do Kopinivciv 1 serpnya 1870 r za svyashenika Oleksandra Stecovicha zaklali fundament a 16 veresnya 1888 r za svyashenika Petra Olaga vikarij Viktor Gebej posvyativ murovanu baziliku yaka stoyit ponini Pri zavershenni budivnictva vidznachivsya Vasil Nemesh obranij kuratorom u 1885 r Na cerkvi poznacheno rokom sporudzhennya 1894 ale ce data posvyachennya cerkvi pislya vnutrishnogo ozdoblennya pokrittya blyahoyu ta inshih dorobok provedenih V Nemeshem Druga data 1988 rik ostannogo zovnishnogo remontu hramu U cerkvi zberigayut cikavij ikonostas vigotovlenij podibno do mebliv z polirovanogo dereva Pozolotoyu pokrito lishe kapiteli kolonok ta ornamentiku Nad dverima horiv napisano sho NA UKRAShENIE SEGO HRAMU DARUVAL IVAN FLENKO S ZhENOYu GAFIEYu 15 000 KACh 1935 Tverdyat sho ci koshti pishli na sporudzhennya horiv Bilya cerkvi stoyit prosta karkasna odnoyarusna derev yana dzvinicya na betonnomu fundamenti Napis na velikomu dzvoni svidchit sho vidlili jogo v 1928 r v Malih Geyivcyah starannyami svyashenika o Stepana Festoriya kuratoriv Ivana Badzya Mihajla Simochka Vasilya Flenka Ivana PImanka Menshij dzvin vidlili za svyashennika Yevgeniya Ujgeliya v 1922 r Miscevij paroh Yulij Trompak proviv 7 rokiv u konctaborah Sibiru PrisilkiBalashivci Balashivci kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni Obyednane z selom Kopinivci rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 264 vid 13 05 1960 Ballosfalva 1570 Balosfalua Balasocz 1630 Ballos 1645 Ballos Falva 1773 Balasfalva Blasendorf 1851 Balasfalva 1864 Balazsavczi 1877 Balazsfalva 1913 Ballosfalva 1925 Balasovce 1930 Balaţovce 1944 Ballosfalva Balazhovcy 1960 U 1562 roci Yanosh Zapolyayi daruye cyu miscevist Dmitru Balogu zhitelyu Kopinivci U 1932 r tipove primishennya dlya narodnoyi shkoli bulo pobudovane v s Balashivci v seli Balashivci diyala chotiriklasna pochatkova shkola vipuskniki yakoyi prodovzhuvali navchannya u Kopinivskij semirichnij shkoli U 1797 r filiya hramu Sv Vasiliya v Kopinivcyah vidkrilasya v Balashivcyah Pernish Pernish kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Kopinivci Zgadki 1600 Perniszfalva Vulshinka Vulshinka kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Kopinivci Zgadki 1602 Usinka 1649 Vulsinka 1672 Vulsinka 1711 VulsinkaNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 926 osib z yakih 443 choloviki ta 483 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 798 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 13 rosijska 0 50 ugorska 0 37 Vidomi lyudiU seli narodivsya ukrayinskij literaturoznavec publicist Badzo Yurij Vasilovich Turistichni miscya hram sv Vasilya Velikogo 1888 vodoshovishePrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli 6 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi