Копальня Кабанассес

Копальня Кабанассес — гірничодобувний майданчик на північному сході Іспанії, який здійснює видобуток калійних солей.

Кабанассес

Місце розташування копальні

Ще в 1920-х роках бельгійська хімічна компанія Solvay узялась видобуток калійних солей з копальні Сурія. За три десятиліття по тому вирішили також залучити в розробку поклади, розташовані на протилежній околиці міста Сурія, де розпочали облаштування копальні Кабанассес. Важливими елементами останньої були два шахтні стовбури, а саме:

• шахта № 2, також відома як «Санта-Барбара», будівництво якої стартувало в 1954-му, а введення в експлуатацію припало на 1960 рік. Глибина шахти досягнула 417 метрів;
• шахта № 3, також відома як «Ана-Марія», будівництво якої стартувало в тому ж 1954 році, проте запуск в експлуатацію відбувся лише в 1967 році (при цьому сюди перемістили підйомний механізм з шахти № 2, яка отримала більш потужне обладнання). У 2002—2004 роках шахту № 3 модернізували зі збільшенням діаметра стовбура та поглибленням до 680 метрів.

Під час проведеної в 1967 році модернізації облаштували канатну дорогу завдовжки 1,6 км з пропускною здатністю 200 тонн на годину, що транспортувала підняту руду до збагачувальної фабрики Сурія.

В 1982 році Solvay відмовилась від копальні, що перейшла під контроль державної агенції INI, яка здійснювала контроль через акціонерне товариство Suria K. В 1998 році калійні копальні приватизували, при цьому їх придбала дочірня структура ізраїльської Israel Chemicals Ltd. (ICL) — компанія Iberpotash. У 2014 році Iberpotash була перейменована на ICL Iberia Suria & Sallent (назва пояснювалась тим, що вона також експлуатувала копальню Саллент, яка, втім, була остаточно зупинена у 2020 році).

У 2012 році шахту № 2 закрили. Втім, на той час вже запланували масштабну реконструкцію копальні зі спорудженням транспортного ухилу завдовжки 5,1 км, який досягає глибини у 800 (за іншими даними — 900) метрів. Ухил ввели в експлуатацію у 2021 році. Він виходить на поверхню неподалік від збагачувальної фабрики та дозволив припинити рух вантажівок з сіллю через місто Сурія.

Можливо також відзначити, що в каталонському соленосному басейні під час розробки на калій вилучають ще більший обсяг інших солей, передусім хлориду натрію. Ці відходи складують у териконі, що знаходиться поруч зі збагачувальною фабрикою Сурія та станом на середину 2010-х років досягнув висоти у 150 метрів. Втім, частина хлориду натрію з цього району все-таки може залучатись до господарської діяльності, наприклад, для забезпечення сировиною запущеного в першій половині 1970-х років електролізного заводу в Мартурелі.

У 2017 році створили компанію Sal Vesta Iberia, яка може щорічно постачати до 150 тисяч тонн солі високої чистоти, придатної для харчування людей та додавання у корм тваринам.

Примітки

1. about-icl-iberia/historia/.
2. Malacate, Publicado por. Grupo Cabanasses: Pozo nº 2 (Pozo Santa Bárbara), Suria, Barcelona. Процитовано 9 вересня 2024.
3. Malacate, Publicado por. Grupo Cabanasses: Pozo nº 3 (Pozo Ana María), Suria, Barcelona. Процитовано 9 вересня 2024.
4. Sustainable Mining at ICL Iberia (Iberpotash). ICL (амер.). Процитовано 9 вересня 2024.
5. Proceedings/files/paper/MMME/MMME (PDF).
6. MINERIA Rampa Cabanasa Barcelona | Lurpelan. lurpelan.com. Процитовано 9 вересня 2024.
7. Mecalux. Bodega digital: información y agilidad. www.mecalux.com.co (es-CO) . Процитовано 9 вересня 2024.