Консул (лат. consul) — титул одного з двох головних суддів Римської республіки, а згодом також важливий титул у Римській імперії. Титул використовувався в інших європейських містах-державах протягом античності та середньовіччя, зокрема в республіках Генуї та Пізи, потім відродився в сучасних державах, зокрема в Першій французькій республіці.
В сучасній термінології консул є дипломатичною посадою.
Стародавній Рим
У Стародавньому Римі консул — вищий виборчий магістрат за часів Республіки. Ця посада була колегіальною, тобто консулів було відразу двоє, вони обиралися щорічно та правили разом.
Однак, після встановлення Імперії консули стали лише символічними представниками республіканської спадщини, втративши більшу частину своєї влади та повноважень, в той час як імператор став верховним правителем.
Античні часи
У багатьох містах давньоримської держави (як, наприклад, в Галлії) була встановлена двоосібна магістратура, і хоча у більшості випадків до міського керівництва вживалися такі титули, як «дуумвір» чи «меддікс», подекуди міських голів називали консулами.
Також для цивільних організацій, що діяли згідно з римським цивільним законодавством, не було незвичайним наслідування термінології державних установ для своїх власних структур. Так, наприклад, статут чи угода таких організації називався «законом» — lex.
Період феодалізму
В італійських містах-республіках, голови магістратур мали титул консулів, так, наприклад, консули керували урядом у Болоньї, Новарі, Трані, Тревізо. Подібна ситуація склалася і в деяких французьких містах, особливо, на середземноморському узбережжі — в Авіньйоні, Ліможі.
На відміну від Стародавнього Риму, у місті-державі Генуї титулом консула нагороджувалося широке коло посадовців, чиї посади необов'язково були найвищими. Серед них були генуезькі офіційні представники у багатьох портах Середземного моря, чиїм обов'язком було сприяння генуезьким купцям та морякам у труднощах, що виникали у відносинах з місцевою владою. Саме від цієї посади походить сучасне поняття консульства.
В Англії секретарі Роберта, першого графа Глостерського, замість comes (з лат. «граф») зазвичай використовували consul — хоча той ні в якому роді не був (і не намагався вдавати з себе) виборним посадовцем-магістратом. З цієї причини сучасні історики іноді називають його «Роберт Консул», хоча ані він, ані його сучасники не використовували це прізвисько.
На українських землях, що знаходились у складі Речі Посполитої, термін консул, на думку Дениса Зубрицького, був тотожним терміну райця.
Новий час
Консули Французької республіки
У 1799 р., в революційній Франції набула чинності Конституція, за якою вища виконавча влада знаходилася в руках трьох посадовців, які мали титул консулів. Насправді, держава знаходилася під одноосібним керівництвом Першого Консула, генерала Наполеона Бонапарта, тому в політичному значенні це було скоріш відтворення тріумвіратів Юлія Цезаря та Октавіана Августа.
Спочатку термін повноважень консулів становив десять років, але 1802 року Бонапарт проголосив довічною посаду Першого Консула (також довічний термін повноважень був встановлений для Другого і Третього Консулів). У 1804 р., коли Бонапарт проголосив себе імператором Франції, французький консулат припинив своє існування.
Консули Італії
Римська республіка, яка була створена Наполеоном та існувала з 15 лютого 1798 р. по 23 червня 1800 р., очолювалася численними консулами:
- 15 лютого — 20 березня 1798 р.: (Тимчасові консули) Бріганті, Карло Луїджі Костантіні, Піо Камілло, герцог Бонеллі-Креченці, Джоаккіно Пессуті, Антоніо Бассі та Маггі, Стампа і Ліборіо Ангелуччі
- 20 березня — вересень 1798 р.: Ліборіо Ангелуччі, Джакомо де Матіс, Панацці, Реппі та Енніо Квіріно Вісконті
вересень — 27 листопада 1798: Брігі, Калісті, Франческо П'єреллі, Джузеппе Рей, Федеріко Марія Доменіко Мікеле Заккалеоні
- 27 листопада — 12 грудня 1798 р.: окупація Неаполем
- 29 листопада — 12 грудня 1798 р.: Тимчасовий уряд П'яти (князь Джамбатіста Боргезе, Паоло-Марія Альдобрандіні та князь Гібрієллі, Маркезе Камілло Массімо та Джованні Річчі)
- 12 грудня 1798 — 24 липня 1799 рр.: попередні консули відновлені на посадах
- 11 липня — 28 вересня 1799 р.: окупація Францією
- 30 вересня 1799 р. — 23 червня 1800 р.: окупація Неаполем
Так само, Болонська республіка, ще одна сестринська республіка наполеонівської Франції, керувалася урядом, що складався з дев'яти консулів, а головою держави був Presidente del Magistrato — Верховний магістрат, на посаду якого раз на чотири місяці обирався один з консулів.
Парагвай
У проміжку між низкою хунт та інших нетривалих режимів, молодою республікою керували «республіканські консули» (2 консули змінювали один одного кожні чотири місяці):
- 12 жовтня 1813 р. — 12 лютого 1814 р.: Хосе Гаспар Родрігез де Франсья і Веласко (вперше)
- 12 лютого 1814 р. — 12 червня 1814 р.: Фульгенсіо Йєгрос і Франко де Торрес
- 12 червня 1814 р. — 3 жовтня 1814 р.: Хосе Гаспар Родрігез де Франсья і Веласко (вдруге), з 3 жовтня 1814 р. по 20 вересня 1840 р. він продовжував перебувати на посаді як «верховний диктатор» (з 6 червня 1816 р. називав себе «довічним верховним диктатором»)
Після правління ряду президентів Тимчасової Хунти, в республіці знову було впроваджено посаду консула. З 14 березня 1841 р. по 13 березня 1844 р. країною спільно керували Карлос Антоніо Лопез Інсфран та Маріано Роке Алонзо Ромеро. Після них всі голови республіки називалися президентами.
Революційна Греція
Серед низки дрібних місцевих республік, що сформувалися протягом першого року Грецької революції та до створення об'єднаного Тимчасового уряду на Першій Національній Асамблеї в Епідаврі, були:
- Консулат Аргосу (з 26 травня 1821 р. підпорядковувався Сенату Пелопоннесу) з 28 березня 1821 р. по 26 травня 1821 р. мав єдиного голову держави — консула Стамателлоса Антонопулоса;
- Консулат Східної Греції (Лівадія) (3 15 листопада 1821 р. під контролем Ареопага Східної Греції) очолювався з 1 квітня 1821 р. по 15 листопада 1821 р. трьома консулами: Лабросом Накосом, Іоаннісом Логотетісом та Іоаннісом Філоном.
Треба зазначити, що в грецькій мові аналогом терміну «консул» був ypatos, що означає «верховний», а отже не припускає обов'язкового об'єднаного правління.
Див. також
Примітки
- Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa [ 13 лютого 2015 у Wayback Machine.].— Lwów, 1844.— 492 s.— S. 13. (пол.)
Література
- Giuliano Milani, I comuni italiani, Bari, Laterza, 2005.
- Giovanni Vitolo, Medioevo, Milano, Sansoni, 2000.
Посилання
- Консул [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konsul lat consul titul odnogo z dvoh golovnih suddiv Rimskoyi respubliki a zgodom takozh vazhlivij titul u Rimskij imperiyi Titul vikoristovuvavsya v inshih yevropejskih mistah derzhavah protyagom antichnosti ta serednovichchya zokrema v respublikah Genuyi ta Pizi potim vidrodivsya v suchasnih derzhavah zokrema v Pershij francuzkij respublici V suchasnij terminologiyi konsul ye diplomatichnoyu posadoyu Starodavnij RimDokladnishe Konsul Starodavnogo Rimu U Starodavnomu Rimi konsul vishij viborchij magistrat za chasiv Respubliki Cya posada bula kolegialnoyu tobto konsuliv bulo vidrazu dvoye voni obiralisya shorichno ta pravili razom Odnak pislya vstanovlennya Imperiyi konsuli stali lishe simvolichnimi predstavnikami respublikanskoyi spadshini vtrativshi bilshu chastinu svoyeyi vladi ta povnovazhen v toj chas yak imperator stav verhovnim pravitelem Antichni chasiU bagatoh mistah davnorimskoyi derzhavi yak napriklad v Galliyi bula vstanovlena dvoosibna magistratura i hocha u bilshosti vipadkiv do miskogo kerivnictva vzhivalisya taki tituli yak duumvir chi meddiks podekudi miskih goliv nazivali konsulami Takozh dlya civilnih organizacij sho diyali zgidno z rimskim civilnim zakonodavstvom ne bulo nezvichajnim nasliduvannya terminologiyi derzhavnih ustanov dlya svoyih vlasnih struktur Tak napriklad statut chi ugoda takih organizaciyi nazivavsya zakonom lex Period feodalizmuV italijskih mistah respublikah golovi magistratur mali titul konsuliv tak napriklad konsuli keruvali uryadom u Bolonyi Novari Trani Trevizo Podibna situaciya sklalasya i v deyakih francuzkih mistah osoblivo na seredzemnomorskomu uzberezhzhi v Avinjoni Limozhi Na vidminu vid Starodavnogo Rimu u misti derzhavi Genuyi titulom konsula nagorodzhuvalosya shiroke kolo posadovciv chiyi posadi neobov yazkovo buli najvishimi Sered nih buli genuezki oficijni predstavniki u bagatoh portah Seredzemnogo morya chiyim obov yazkom bulo spriyannya genuezkim kupcyam ta moryakam u trudnoshah sho vinikali u vidnosinah z miscevoyu vladoyu Same vid ciyeyi posadi pohodit suchasne ponyattya konsulstva V Angliyi sekretari Roberta pershogo grafa Glosterskogo zamist comes z lat graf zazvichaj vikoristovuvali consul hocha toj ni v yakomu rodi ne buv i ne namagavsya vdavati z sebe vibornim posadovcem magistratom Z ciyeyi prichini suchasni istoriki inodi nazivayut jogo Robert Konsul hocha ani vin ani jogo suchasniki ne vikoristovuvali ce prizvisko Na ukrayinskih zemlyah sho znahodilis u skladi Rechi Pospolitoyi termin konsul na dumku Denisa Zubrickogo buv totozhnim terminu rajcya Novij chasKonsuli Francuzkoyi respubliki Dokladnishe Francuzkij konsulat U 1799 r v revolyucijnij Franciyi nabula chinnosti Konstituciya za yakoyu visha vikonavcha vlada znahodilasya v rukah troh posadovciv yaki mali titul konsuliv Naspravdi derzhava znahodilasya pid odnoosibnim kerivnictvom Pershogo Konsula generala Napoleona Bonaparta tomu v politichnomu znachenni ce bulo skorish vidtvorennya triumvirativ Yuliya Cezarya ta Oktaviana Avgusta Spochatku termin povnovazhen konsuliv stanoviv desyat rokiv ale 1802 roku Bonapart progolosiv dovichnoyu posadu Pershogo Konsula takozh dovichnij termin povnovazhen buv vstanovlenij dlya Drugogo i Tretogo Konsuliv U 1804 r koli Bonapart progolosiv sebe imperatorom Franciyi francuzkij konsulat pripiniv svoye isnuvannya Konsuli Italiyi Rimska respublika yaka bula stvorena Napoleonom ta isnuvala z 15 lyutogo 1798 r po 23 chervnya 1800 r ocholyuvalasya chislennimi konsulami 15 lyutogo 20 bereznya 1798 r Timchasovi konsuli Briganti Karlo Luyidzhi Kostantini Pio Kamillo gercog Bonelli Krechenci Dzhoakkino Pessuti Antonio Bassi ta Maggi Stampa i Liborio Angeluchchi 20 bereznya veresen 1798 r Liborio Angeluchchi Dzhakomo de Matis Panacci Reppi ta Ennio Kvirino Viskonti veresen 27 listopada 1798 Brigi Kalisti Franchesko P yerelli Dzhuzeppe Rej Federiko Mariya Domeniko Mikele Zakkaleoni 27 listopada 12 grudnya 1798 r okupaciya Neapolem 29 listopada 12 grudnya 1798 r Timchasovij uryad P yati knyaz Dzhambatista Borgeze Paolo Mariya Aldobrandini ta knyaz Gibriyelli Markeze Kamillo Massimo ta Dzhovanni Richchi 12 grudnya 1798 24 lipnya 1799 rr poperedni konsuli vidnovleni na posadah 11 lipnya 28 veresnya 1799 r okupaciya Franciyeyu 30 veresnya 1799 r 23 chervnya 1800 r okupaciya Neapolem Tak samo Bolonska respublika she odna sestrinska respublika napoleonivskoyi Franciyi keruvalasya uryadom sho skladavsya z dev yati konsuliv a golovoyu derzhavi buv Presidente del Magistrato Verhovnij magistrat na posadu yakogo raz na chotiri misyaci obiravsya odin z konsuliv Paragvaj U promizhku mizh nizkoyu hunt ta inshih netrivalih rezhimiv molodoyu respublikoyu keruvali respublikanski konsuli 2 konsuli zminyuvali odin odnogo kozhni chotiri misyaci 12 zhovtnya 1813 r 12 lyutogo 1814 r Hose Gaspar Rodrigez de Fransya i Velasko vpershe 12 lyutogo 1814 r 12 chervnya 1814 r Fulgensio Jyegros i Franko de Torres 12 chervnya 1814 r 3 zhovtnya 1814 r Hose Gaspar Rodrigez de Fransya i Velasko vdruge z 3 zhovtnya 1814 r po 20 veresnya 1840 r vin prodovzhuvav perebuvati na posadi yak verhovnij diktator z 6 chervnya 1816 r nazivav sebe dovichnim verhovnim diktatorom Pislya pravlinnya ryadu prezidentiv Timchasovoyi Hunti v respublici znovu bulo vprovadzheno posadu konsula Z 14 bereznya 1841 r po 13 bereznya 1844 r krayinoyu spilno keruvali Karlos Antonio Lopez Insfran ta Mariano Roke Alonzo Romero Pislya nih vsi golovi respubliki nazivalisya prezidentami Revolyucijna Greciya Sered nizki dribnih miscevih respublik sho sformuvalisya protyagom pershogo roku Greckoyi revolyuciyi ta do stvorennya ob yednanogo Timchasovogo uryadu na Pershij Nacionalnij Asambleyi v Epidavri buli Konsulat Argosu z 26 travnya 1821 r pidporyadkovuvavsya Senatu Peloponnesu z 28 bereznya 1821 r po 26 travnya 1821 r mav yedinogo golovu derzhavi konsula Stamatellosa Antonopulosa Konsulat Shidnoyi Greciyi Livadiya 3 15 listopada 1821 r pid kontrolem Areopaga Shidnoyi Greciyi ocholyuvavsya z 1 kvitnya 1821 r po 15 listopada 1821 r troma konsulami Labrosom Nakosom Ioannisom Logotetisom ta Ioannisom Filonom Treba zaznachiti sho v greckij movi analogom terminu konsul buv ypatos sho oznachaye verhovnij a otzhe ne pripuskaye obov yazkovogo ob yednanogo pravlinnya Div takozhKonsul diplomatiya Konsul u Starodavnomu RimiPrimitkiDenys Zubryckyj Kronika miasta Lwowa 13 lyutogo 2015 u Wayback Machine Lwow 1844 492 s S 13 pol LiteraturaGiuliano Milani I comuni italiani Bari Laterza 2005 Giovanni Vitolo Medioevo Milano Sansoni 2000 PosilannyaKonsul 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6