Коміса́рівський зака́зник — лісовий заказник загальнодержавного значення. Розташований у межах П'ятихатського району Дніпропетровської області. Революційний, свого часу, приклад .
У Комісарівському лісі | |
48°32′13″ пн. ш. 33°55′00″ сх. д. / 48.53722222002777187° пн. ш. 33.91666667002777302286631° сх. д.Координати: 48°32′13″ пн. ш. 33°55′00″ сх. д. / 48.53722222002777187° пн. ш. 33.91666667002777302286631° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Дніпропетровська область, П'ятихатський район, біля с. Новоукраїнка |
Найближче місто | П'ятихатки |
Площа | 947 га |
Засновано | 1974 р. |
Оператор | Верхньодніпровський держлісгосп, П'ятихатське лісництво |
Комісарівський заказник (Дніпропетровська область) | |
Комісарівський заказник у Вікісховищі |
Загальні відомості
Заказник розташований на південний захід від села Новоукраїнка і на північ від села Лозуватка, на території П'ятихатського лісництва, квартали 9—46, у верхів'ях балок Довжик та Тетяниної (ліві притоки р. Лозуватки) і на вододільному просторі між ними.
Охороняється штучний лісовий масив у степовій зоні, закладений у 1870-х рр.
Площа 947 га. Статус заказника отримав у 1974 році.
Керуюча організація: Верхньодніпровський держлісгосп, П'ятихатське лісництво.
Характеристика
Переважають мішані насадження — дуб звичайний, ясен, клен татарський, акація біла тощо. На окремих ділянках зростають чисті ясенові та білоакацієві деревостани. Всього тут налічується понад 20 видів деревних порід. Середній вік насаджень бл. 80 років; найстаріші (110–120 років) збереглися невеликими куртинами. Найбільшу созологічну цінність являють ділянки із залишками природного байрачного лісу, де трапляються групи віковічних груш та дубів. Окремо виділяються найцінніші дуби, що виросли в напіввідкритих умовах і досягають у обхваті 4—5 метрів.
Тваринний світ: сарна європейська, куниця кам'яна, свиня дика, лисиця та інші типові види. Багата орнітофауна.
Історія
У середині XIX ст. починалося тотальне розорювання цілинних степів, майже безконтрольно відбувалася вирубка численних на той час природних байрачних та заплавних лісів. Коров'ячі гурти та отари овець сильно експлуатували землю, призводячи до деградації рослинного покриву, ґрунту, внаслідок чого підсилювалася ерозія і почали збільшуватися провалля та яри. Почастішали пилові та піщані бурі. Більшість землевласників прагнули отримати максимальний прибуток від землі, і мало хто дбав про неї. Поміщик Бродський Ераст Костянтинович переймаючи досвід провідних європейських господарств, почав насаджувати на своїх землях ліси. Власними силами збирали посівний матеріал та створювали «шкілки» для вирощування посівного матеріалу. За декілька років десятки, а згодом і сотні гектар були засаджені молодими деревцями. За деякими даними у Бродських з 20 тисяч десятин землі лише 7 було зайнято ріллею, все інше складало пасовища, водойми та лісові насадження. Окрім найбільших і найвідоміших Комісарівського та Грушуватського лісів з ініціативи Ераста Бродського було створено ще багато малих та дещо більших лісових масивів.
Сам Комісарівський ліс було закладено на початку 1870-х років з використанням різноманітних схем посадок, які вже за радянської влади зазнали значних реконструкції. Під час революцій та війн XX століття ліс зазнавав часткового знищення, але в цілому масив площею майже 10 квадратних кілометрів зберігся.
Під час визвольних змагань 1918-1920 років у Комісарівському лісі часто збиралися на наради партизани та повстанці
У лісі є старе лісництво, в якому колись базувалася . Цей ліс, як приклад успішного лісорозведення, неодноразово привертав увагу вчених Радянського Союзу, у нім проводилося багато експериментів та різнопланових лісознавчих досліджень.
Орнітофауну лісового масиву свого часу вивчали В. В. Стаховський, М. П. Акімов, А. А. Губкін, В. Л. Булахов.
Заказник відображає історію степового лісорозведення. Має науково-пізнавальне, ґрунтозахисне і водорегулююче значення. З Комісарівським заказником пов'язана діяльність лісовода Георгія Висоцького.
Джерела
- Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Вад. В. Манюк, Вол. В. Манюк. Заповідні куточки на Дніпропетровщині: заказники. — Дніпропетровськ : ТОВ «Роял Принт», 2011. — 120 с.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 31 березня 2022.
- Отаман Мірошниченко з Криворіжжя / Otaman Miroshnychenko from Kryvorizhzhia (укр.), процитовано 12 вересня 2022
- Атаман Федорченко Ч. 2/5 Партизанская война - оружие отчаяния (март-декабрь 1920) | (укр.), процитовано 12 квітня 2023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komisa rivskij zaka znik lisovij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Roztashovanij u mezhah P yatihatskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Revolyucijnij svogo chasu priklad Lisovij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Komisarivskij U Komisarivskomu lisiU Komisarivskomu lisi48 32 13 pn sh 33 55 00 sh d 48 53722222002777187 pn sh 33 91666667002777302286631 sh d 48 53722222002777187 33 91666667002777302286631 Koordinati 48 32 13 pn sh 33 55 00 sh d 48 53722222002777187 pn sh 33 91666667002777302286631 sh d 48 53722222002777187 33 91666667002777302286631Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Dnipropetrovska oblast P yatihatskij rajon bilya s NovoukrayinkaNajblizhche mistoP yatihatkiPlosha947 gaZasnovano1974 r OperatorVerhnodniprovskij derzhlisgosp P yatihatske lisnictvoKomisarivskij zakaznik Dnipropetrovska oblast Komisarivskij zakaznik u VikishovishiZagalni vidomostiZakaznik roztashovanij na pivdennij zahid vid sela Novoukrayinka i na pivnich vid sela Lozuvatka na teritoriyi P yatihatskogo lisnictva kvartali 9 46 u verhiv yah balok Dovzhik ta Tetyaninoyi livi pritoki r Lozuvatki i na vododilnomu prostori mizh nimi Ohoronyayetsya shtuchnij lisovij masiv u stepovij zoni zakladenij u 1870 h rr Plosha 947 ga Status zakaznika otrimav u 1974 roci Keruyucha organizaciya Verhnodniprovskij derzhlisgosp P yatihatske lisnictvo HarakteristikaPerevazhayut mishani nasadzhennya dub zvichajnij yasen klen tatarskij akaciya bila tosho Na okremih dilyankah zrostayut chisti yasenovi ta biloakaciyevi derevostani Vsogo tut nalichuyetsya ponad 20 vidiv derevnih porid Serednij vik nasadzhen bl 80 rokiv najstarishi 110 120 rokiv zbereglisya nevelikimi kurtinami Najbilshu sozologichnu cinnist yavlyayut dilyanki iz zalishkami prirodnogo bajrachnogo lisu de traplyayutsya grupi vikovichnih grush ta dubiv Okremo vidilyayutsya najcinnishi dubi sho virosli v napivvidkritih umovah i dosyagayut u obhvati 4 5 metriv Tvarinnij svit sarna yevropejska kunicya kam yana svinya dika lisicya ta inshi tipovi vidi Bagata ornitofauna IstoriyaU seredini XIX st pochinalosya totalne rozoryuvannya cilinnih stepiv majzhe bezkontrolno vidbuvalasya virubka chislennih na toj chas prirodnih bajrachnih ta zaplavnih lisiv Korov yachi gurti ta otari ovec silno ekspluatuvali zemlyu prizvodyachi do degradaciyi roslinnogo pokrivu gruntu vnaslidok chogo pidsilyuvalasya eroziya i pochali zbilshuvatisya provallya ta yari Pochastishali pilovi ta pishani buri Bilshist zemlevlasnikiv pragnuli otrimati maksimalnij pributok vid zemli i malo hto dbav pro neyi Pomishik Brodskij Erast Kostyantinovich perejmayuchi dosvid providnih yevropejskih gospodarstv pochav nasadzhuvati na svoyih zemlyah lisi Vlasnimi silami zbirali posivnij material ta stvoryuvali shkilki dlya viroshuvannya posivnogo materialu Za dekilka rokiv desyatki a zgodom i sotni gektar buli zasadzheni molodimi derevcyami Za deyakimi danimi u Brodskih z 20 tisyach desyatin zemli lishe 7 bulo zajnyato rilleyu vse inshe skladalo pasovisha vodojmi ta lisovi nasadzhennya Okrim najbilshih i najvidomishih Komisarivskogo ta Grushuvatskogo lisiv z iniciativi Erasta Brodskogo bulo stvoreno she bagato malih ta desho bilshih lisovih masiviv Sam Komisarivskij lis bulo zakladeno na pochatku 1870 h rokiv z vikoristannyam riznomanitnih shem posadok yaki vzhe za radyanskoyi vladi zaznali znachnih rekonstrukciyi Pid chas revolyucij ta vijn XX stolittya lis zaznavav chastkovogo znishennya ale v cilomu masiv plosheyu majzhe 10 kvadratnih kilometriv zberigsya Pid chas vizvolnih zmagan 1918 1920 rokiv u Komisarivskomu lisi chasto zbiralisya na naradi partizani ta povstanci U lisi ye stare lisnictvo v yakomu kolis bazuvalasya Cej lis yak priklad uspishnogo lisorozvedennya neodnorazovo privertav uvagu vchenih Radyanskogo Soyuzu u nim provodilosya bagato eksperimentiv ta riznoplanovih lisoznavchih doslidzhen Ornitofaunu lisovogo masivu svogo chasu vivchali V V Stahovskij M P Akimov A A Gubkin V L Bulahov Zakaznik vidobrazhaye istoriyu stepovogo lisorozvedennya Maye naukovo piznavalne gruntozahisne i vodoregulyuyuche znachennya Z Komisarivskim zakaznikom pov yazana diyalnist lisovoda Georgiya Visockogo DzherelaPerelik teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu zagalnoderzhavnogo ta miscevogo znachennya Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Vad V Manyuk Vol V Manyuk Zapovidni kutochki na Dnipropetrovshini zakazniki Dnipropetrovsk TOV Royal Print 2011 120 s Primitki Arhiv originalu za 1 listopada 2017 Procitovano 31 bereznya 2022 Otaman Miroshnichenko z Krivorizhzhya Otaman Miroshnychenko from Kryvorizhzhia ukr procitovano 12 veresnya 2022 Ataman Fedorchenko Ch 2 5 Partizanskaya vojna oruzhie otchayaniya mart dekabr 1920 ukr procitovano 12 kvitnya 2023