Комета Свіфта Туттля 109P Swift Tuttle короткоперіодична комета з періодом близько 133 років Комету відкрили незалежно о

Комета Свіфта — Туттля (109P/Swift-Tuttle) — короткоперіодична комета з періодом близько 133 років. Комету відкрили незалежно один від одного Льюїс Свіфт 16 липня 1862 року та Горас Парнелл Таттл 19 липня 1862 року.

Комета Свіфта — Туттля
Відкриття

Першовідкривач:	Хорас Парнелл Таттл і Льюїс Свіфт
Дата відкриття:	16 липня 1862^[1]
Характеристики орбіти
Епоха:	^d^[1]
Афелій:	51,224622840584 ± 1,61080001E−6 астрономічна одиниця^[1]
Перигелій:	0,959516155069 ± 1,7657E−7 астрономічна одиниця^[1]
Велика піввісь орбіти:	26,092069 ± 1,0E−6 астрономічна одиниця^[1]
Ексцентриситет орбіти:	0,963225755046 ± 6,8344E−9^[1]
Період обертання:	48 681,193462623 ± 0,0022962 доба^[1]
Нахил орбіти:	113,45381699717 ± 2,1907E−5 °^[1]
Фізичні характеристики

Опис

Анімація руху комети Свіфта — Туттля з 1850 по 2150 роки:
**Свіфта — Туттля**, Сонце,
Земля, Юпітер, Сатурн, Уран

Комета породжує метеорний потік Персеїди.

Комета Свіфта — Туттля є одним із найвідоміших тіл, що багаторазово проходило поблизу Землі. Також це одна з найстаріших періодичних комет, візуальні спостереження якої налічують два тисячоліття. Зокрема комету зафіксовано в китайських хроніках 68 до н. е. та 188 року нашої ери.

Останній раз її було добре видно 1862 року. Комета повернулась 1992 року. Її наближення першим виявив японський астроном . Вона була не дуже яскравою, але її можна було спостерігати за допомогою бінокля з багатьох місць.

Остання поява комети, а також аналіз попередніх спостережень дали змогу уточнити її орбіту. Вона є досить стабільною. Комета перебуває у незвичайному резонансі з обертанням Юпітера — 11:1 (тобто здійснює один оберт за 11 обертань Юпітера). Очікується, що наступного разу комета пролетить біля Землі 2126 року на відстані 0,15 а. о.

Дуже тісне зближення передбачається 15 вересня 4479 року, коли комета має пройти на відстані до 0,05 а. о. Імовірність зіткнення оцінюють у 1×10⁻⁶. Це найбільший об'єкт сонячної системи, що повторює такі близькі проходження поблизу Землі, а враховуючи велику швидкість комети відносно Землі (близько 60 км/с), енергія зіткнення може бути дуже великою.

Оскільки перигелій кометної орбіти розташований поблизу земної, деякі дослідники вважають комету потенційно небезпечним об'єктом, що в разі зіткнення із Землею може викликати велику катастрофу.

Альтернативні позначення
Рік проходження перигелію	Позначення
Рік проходження перигелію	Новий стиль	Римська нумерація	Рік/буква
1992	109P/1992 S2	1992 XXVIII	1992t
1862	109P/1862 O1	1862 III
1737	109P/1737 N1	1737 II
188	109P/188 O1	188
68 до н. е.	109P/-68 Q1	-68

Примітки

Короткоперіодичними вважають комети, що спостерігалися щонайменше під час двох проходжень перигелію або мають визначений період обертання менший 200 років

Джерела

БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
d:Track:Q4026990
. Архів оригіналу за 30 травня 2010. Процитовано 1 листопада 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= ()(англ.)
. Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Архів оригіналу за 14 Грудня 2016. Процитовано 23 вересня 2021. Щорічний потік, відомий понад 1200 років. Комета Свіфта — Туттля (1862 III).
Ірина Верлюк (11 серпня 2020, 13:01). . Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 21 Січня 2022. Процитовано 23 вересня 2021. Дж. Скіапареллі встановив зв’язок цього метеорного потоку з кометою Свіфта — Туттля
Chambers, J. E. . Icarus. 114 (2): 372—386. doi:10.1006/icar.1995.1069. ISSN 0019-1035. Архів оригіналу за 19 Квітня 2017. Процитовано 20 Квітня 2010.(англ.)
В ніч на 12 серпня у небі буде видно до 200 метеорів за годину. Громадське радіо. 9 серпня 2016. Процитовано accessdate=2021-09-23. Персеїди — один з найяксравіших метеорних дощів, відбувається щороку, коли Земля проходить через хвіст комети Свіфта — Туттля.

Це незавершена стаття про комету.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[2] Короткоперіодичними вважають комети, що спостерігалися щонайменше під час двох проходжень перигелію або мають визначений період обертання менший 200 років

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q4026990">[https://ssd.jpl.nasa.gov/tools/sbdb_lookup.html#/?sstr=1000140_БД_малих_тіл_Сонячної_системи_(JPL)]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4026990]]</div>-1] БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
d:Track:Q4026990

[3] . Архів оригіналу за 30 травня 2010. Процитовано 1 листопада 2010. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= ()(англ.)

[mao_meteor-4] . Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Архів оригіналу за 14 Грудня 2016. Процитовано 23 вересня 2021. Щорічний потік, відомий понад 1200 років. Комета Свіфта — Туттля (1862 III).

[zn_serpnevoho-zorepadu-5] Ірина Верлюк (11 серпня 2020, 13:01). . Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 21 Січня 2022. Процитовано 23 вересня 2021. Дж. Скіапареллі встановив зв’язок цього метеорного потоку з кометою Свіфта — Туттля

[1995Icar..114..372C-6] Chambers, J. E. . Icarus. 114 (2): 372—386. doi:10.1006/icar.1995.1069. ISSN 0019-1035. Архів оригіналу за 19 Квітня 2017. Процитовано 20 Квітня 2010.(англ.)

[hromadske_do-200-meteoriv-za-godynu-7] В ніч на 12 серпня у небі буде видно до 200 метеорів за годину. Громадське радіо. 9 серпня 2016. Процитовано accessdate=2021-09-23. Персеїди — один з найяксравіших метеорних дощів, відбувається щороку, коли Земля проходить через хвіст комети Свіфта — Туттля.

[1]