Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колі́ма (ацт. Coliman) — штат на південному заході Мексики, на Тихоокеанському узбережжі. Площа 5 191 км². Населення 542 627 чоловік (2000). Адміністративний центр — місто Коліма.
| Коліма | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | ||||||||||
| Colima | ||||||||||
| ||||||||||
 | ||||||||||
| Столиця | Коліма | |||||||||
| Країна |  Мексика | |||||||||
| ||||||||||
| Номерний знак | 6 | |||||||||
| Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 542 627 чоловік | |||||||||
| Етнікон | італ. Colimense | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 5 191 км² | |||||||||
| - широта | 19º 31' - 18º 41' N | |||||||||
| - довгота | 103º 29' - 104º 41' W | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 3 860 м | |||||||||
| - мінімальна | 343 м, −2 м, 3860 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
| Став штатом | 1857 | |||||||||
| Губернатор | d і d | |||||||||
| Вебсайт | colima-estado.gob.mx | |||||||||
| Код ISO 3166-2 | MX-COL | |||||||||
 | ||||||||||
| Штат Коліма на мапі Мексики | ||||||||||
| ||||||||||
Найбільші міста:
- Коліма — 137 383 особи.
- Мансанільйо — 130 035 чол.
- — 117 600 осіб.
- — 85 689 чол.
Історія
У 1821 році місто Коліма приєдналося до плану Ігуали та ухвалило рішення місцевими органами влади залишатися й надалі під опікою Гвадалахари. В цьому ж році Коліма втратила райони Сапотлан разом із містами Текалітлан та Ксілотлан, але до складу території увійшло місто Тоніла. У 1824 році, після ратифікації першої конституції Коліма стала незалежною територією Мексики, але в 1837 році була інтегрована до штату Мічоакан. У 1846 році Коліма знову стала окремою територією, але лише в 1856 році ліберальний уряд надав території статус штату, який був підтверджений конституцією у 1857 році. Першим губернатором Коліми став генерал Мануель Альварес. У 1858 році, під час війни за Реформу, в Колімі знаходився уряд Беніто Хуареса. У 1861 році до складу штату додалися острови Ревільяхіхедо. У 1864 році французькі війська окупували штат і ліквідували націоналістичний уряд. У 1865 році Коліма тимчасово стає відділом Гвадалахари, а в 1867 році республіканські війська на чолі з Рамоном Короною відвоювали штат. У 1881 році Коліма стає самостійною єпархією незалежно від Гвадалахари.
У другій половині XIX ст. почала розвиватися промисловість, запрацювали текстильні фабрики такі як La Armonía, La Atrevida та San Cayetano. У 1869 році в штаті з'явився телеграф, завдяки якому столиця була об'єднана зв'язком з портом Манзанільо. У 1883 році були прокладені телефонні лінії. У 1889 році з'явилася служба залізничного транспорту, а перший міський трамвай в столиці з'явився в 1892 році.
Під час мексиканської революції штат перебував у відносному спокою і лише іноді спалахували сутички поміж місцевими угрупуваннями. У 1911 році армія на чолі з Франціско І. Мадеро увійшли до Коліми, але залишалися в місті недовго.
Після революції розпочався поділ земель на едідоси, якими займалися соціальні організації. Перший розподіл земель відбувся у місті Сучітлан. Іншим важливим рухом було створення профспілок працівників та кооперативів, таких як Союз Естібадорів (ісп. Unión de Estibadores) у Манзанільо. У 1919 році президент Венустіано Карранса заснував Об'єднання кооперативів Салінерос (ісп. Sociedad Cooperativa de Salineros) які мали особливі привілеї на видобуток солі з озера Куютлан. Такі зміни призвели до політичної нестабільності в державі, особливо під час виборів.
Протягом 1920-х років федеральним урядом Мехіко була розглянута низка законів стосовні освітньої та медичної реформ, які фактично до їхньої дії були під контролем духовенства. Церква відігравала одну з основних ролей в політичних та соціальних справах держави, тож усунення від контролю церкви над державним устроєм багатьма штатами сприйнявся негативно. У 1926 році закон про релігію спровокував війну Крістеро, в якій боролися проти федеральних аграрної та соціалістичної реформ. Часті сутички, пов'язані з цим конфліктом, викликали серйозні проблеми в Колімі, які спричинили великі розбіжності в поглядах без формального вирішення, а також вплинули на економічне становище штату.
Текстильне виробництво, яке розпочалося у 19 столітті, припинило свою діяльність до середини XX-го ст., хоча фермери продовжували вирощувати бавовну для постачання до Гвадалахари. У 1940-х роках, в долині Текомане стали вирощувати лайм, створюючи нове джерело доходу для штату, що привело до відродження агропромислового комплексу.
У 1942 році було засновано Колімський Університет Народів.
У 1980-х роках почав діяти план президента Мігуеля де-ла-Мадріда, за яким розпочалося прокладання траси Манзанільо-Гвадалахара-Тампіко. Завдяки цьому відчувся зріст економіки у туристичному секторі. В останніх десятиліттях XXI ст. почала спостерігатися нова хвиля будівництва бізнесових центрів такі як Cementos Apasco, Citrojugo, Brun Foods, Embotelladora de Tecomán, Consorcio Minero Benito Juárez-Peña Colorada, Grupo Agroindustrial de Occidente, AMTEX та ін.
У першій половині XXI ст. боротьба мексиканського уряду з наркоторгівлею та незаконним постачання наркотиків із-за Тихого океану, не дала змоги штату отримати повноцінний розвиток у економіці. У першому кварталі 2011 року в країні було зареєстровано 52 вбивства, які пов'язані з організованою злочинністю наркобізнесу. Це значно вищий показник, ніж у попередні роки, коли більшість із злочинів скоювалося поодиноко в Колімі, Вілла-де-Альваресі та Мансанільо.
Примітки
- (ісп.)
- . Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 17 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2011. Процитовано 17 жовтня 2018.
- Xóchitl América Contreras Vázquez (2006). Globalización, expansión urbana y vivienda en los municipios de Colima y Villa de Alvarez [ 28 березня 2012 у Wayback Machine.](ісп.)
- "52 ejecutados en Colima en cuatro meses". Colima Noticias. Colima, Mexico [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.](ісп.)
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коліма (штат) |
- Colima state government [ 8 грудня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koli ma act Coliman shtat na pivdennomu zahodi Meksiki na Tihookeanskomu uzberezhzhi Plosha 5 191 km Naselennya 542 627 cholovik 2000 Administrativnij centr misto Kolima Kolima Shtat ColimaGerb KolimiStolicya KolimaKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici HaliskoMichoakanNomernij znak 6Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 542 627 cholovikEtnikon ital ColimensePlosha povna 5 191 km shirota 19º 31 18º 41 N dovgota 103º 29 104º 41 WVisota maksimalna 3 860 m minimalna 343 m 2 m 3860 mChasovij poyas UTC 6Stav shtatom 1857Gubernator d i dVebsajt colima estado gob mxKod ISO 3166 2 MX COLShtat Kolima na mapi MeksikiShtat Kolima na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KolimaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolima Najbilshi mista Kolima 137 383 osobi Mansaniljo 130 035 chol 117 600 osib 85 689 chol IstoriyaLa KampanaPalac uryadu v KolimiGolovna plosha do katolickoyi cerkviVhid do Kolimskogo Universitetu NarodivKvituchij lajm bilya vulkanu de Fuego U 1821 roci misto Kolima priyednalosya do planu Iguali ta uhvalilo rishennya miscevimi organami vladi zalishatisya j nadali pid opikoyu Gvadalahari V comu zh roci Kolima vtratila rajoni Sapotlan razom iz mistami Tekalitlan ta Ksilotlan ale do skladu teritoriyi uvijshlo misto Tonila U 1824 roci pislya ratifikaciyi pershoyi konstituciyi Kolima stala nezalezhnoyu teritoriyeyu Meksiki ale v 1837 roci bula integrovana do shtatu Michoakan U 1846 roci Kolima znovu stala okremoyu teritoriyeyu ale lishe v 1856 roci liberalnij uryad nadav teritoriyi status shtatu yakij buv pidtverdzhenij konstituciyeyu u 1857 roci Pershim gubernatorom Kolimi stav general Manuel Alvares U 1858 roci pid chas vijni za Reformu v Kolimi znahodivsya uryad Benito Huaresa U 1861 roci do skladu shtatu dodalisya ostrovi Revilyahihedo U 1864 roci francuzki vijska okupuvali shtat i likviduvali nacionalistichnij uryad U 1865 roci Kolima timchasovo staye viddilom Gvadalahari a v 1867 roci respublikanski vijska na choli z Ramonom Koronoyu vidvoyuvali shtat U 1881 roci Kolima staye samostijnoyu yeparhiyeyu nezalezhno vid Gvadalahari U drugij polovini XIX st pochala rozvivatisya promislovist zapracyuvali tekstilni fabriki taki yak La Armonia La Atrevida ta San Cayetano U 1869 roci v shtati z yavivsya telegraf zavdyaki yakomu stolicya bula ob yednana zv yazkom z portom Manzanilo U 1883 roci buli prokladeni telefonni liniyi U 1889 roci z yavilasya sluzhba zaliznichnogo transportu a pershij miskij tramvaj v stolici z yavivsya v 1892 roci Pid chas meksikanskoyi revolyuciyi shtat perebuvav u vidnosnomu spokoyu i lishe inodi spalahuvali sutichki pomizh miscevimi ugrupuvannyami U 1911 roci armiya na choli z Francisko I Madero uvijshli do Kolimi ale zalishalisya v misti nedovgo Pislya revolyuciyi rozpochavsya podil zemel na edidosi yakimi zajmalisya socialni organizaciyi Pershij rozpodil zemel vidbuvsya u misti Suchitlan Inshim vazhlivim ruhom bulo stvorennya profspilok pracivnikiv ta kooperativiv takih yak Soyuz Estibadoriv isp Union de Estibadores u Manzanilo U 1919 roci prezident Venustiano Karransa zasnuvav Ob yednannya kooperativiv Salineros isp Sociedad Cooperativa de Salineros yaki mali osoblivi privileyi na vidobutok soli z ozera Kuyutlan Taki zmini prizveli do politichnoyi nestabilnosti v derzhavi osoblivo pid chas viboriv Protyagom 1920 h rokiv federalnim uryadom Mehiko bula rozglyanuta nizka zakoniv stosovni osvitnoyi ta medichnoyi reform yaki faktichno do yihnoyi diyi buli pid kontrolem duhovenstva Cerkva vidigravala odnu z osnovnih rolej v politichnih ta socialnih spravah derzhavi tozh usunennya vid kontrolyu cerkvi nad derzhavnim ustroyem bagatma shtatami sprijnyavsya negativno U 1926 roci zakon pro religiyu sprovokuvav vijnu Kristero v yakij borolisya proti federalnih agrarnoyi ta socialistichnoyi reform Chasti sutichki pov yazani z cim konfliktom viklikali serjozni problemi v Kolimi yaki sprichinili veliki rozbizhnosti v poglyadah bez formalnogo virishennya a takozh vplinuli na ekonomichne stanovishe shtatu Tekstilne virobnictvo yake rozpochalosya u 19 stolitti pripinilo svoyu diyalnist do seredini XX go st hocha fermeri prodovzhuvali viroshuvati bavovnu dlya postachannya do Gvadalahari U 1940 h rokah v dolini Tekomane stali viroshuvati lajm stvoryuyuchi nove dzherelo dohodu dlya shtatu sho privelo do vidrodzhennya agropromislovogo kompleksu U 1942 roci bulo zasnovano Kolimskij Universitet Narodiv U 1980 h rokah pochav diyati plan prezidenta Miguelya de la Madrida za yakim rozpochalosya prokladannya trasi Manzanilo Gvadalahara Tampiko Zavdyaki comu vidchuvsya zrist ekonomiki u turistichnomu sektori V ostannih desyatilittyah XXI st pochala sposterigatisya nova hvilya budivnictva biznesovih centriv taki yak Cementos Apasco Citrojugo Brun Foods Embotelladora de Tecoman Consorcio Minero Benito Juarez Pena Colorada Grupo Agroindustrial de Occidente AMTEX ta in U pershij polovini XXI st borotba meksikanskogo uryadu z narkotorgivleyu ta nezakonnim postachannya narkotikiv iz za Tihogo okeanu ne dala zmogi shtatu otrimati povnocinnij rozvitok u ekonomici U pershomu kvartali 2011 roku v krayini bulo zareyestrovano 52 vbivstva yaki pov yazani z organizovanoyu zlochinnistyu narkobiznesu Ce znachno vishij pokaznik nizh u poperedni roki koli bilshist iz zlochiniv skoyuvalosya poodinoko v Kolimi Villa de Alvaresi ta Mansanilo Primitki isp Arhiv originalu za 28 bereznya 2012 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 5 grudnya 2011 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Xochitl America Contreras Vazquez 2006 Globalizacion expansion urbana y vivienda en los municipios de Colima y Villa de Alvarez 28 bereznya 2012 u Wayback Machine isp 52 ejecutados en Colima en cuatro meses Colima Noticias Colima Mexico 7 bereznya 2016 u Wayback Machine isp DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolima shtat Colima state government 8 grudnya 2017 u Wayback Machine angl isp