Колібрі самоцвіт сірохвостийСамець сірогорлого колібрі самоцвіта Самиця сірогорлого колібрі самоцвітаОхоронний статусНай

Колібрі-самоцвіт сірохвостий

Самець сірогорлого колібрі-самоцвіта

Самиця сірогорлого колібрі-самоцвіта

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Колібрині (Trochilinae)
Триба:	Lampornithini
Рід:	Колібрі-самоцвіт (Lampornis)
Вид:	Колібрі-самоцвіт сірохвостий

Біноміальна назва

Lampornis cinereicauda
(Lawrence, 1867)

Ареал виду

Синоніми

Oreopyra cinereicauda
Lampornis castaneoventris cinereicauda

Посилання

Вікісховище:	Lampornis cinereicauda
Віківиди:	Lampornis cinereicauda
ITIS:	1149419
МСОП:	22725806
NCBI:	347500

Колі́брі-самоцві́т сірохвостий (Lampornis cinereicauda) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Ендемік Коста-Рики. Раніше вважався конспецифічним з пурпуровогорлими і білогорлими колібрі-самоцвітами.

Опис

Довжина птаха становить 10-12 см, самці важать 5,7-6,2 г, самиці 4,7-5,1 г. У самців передня частина голови бірюзова, на лобі райдужна синя пляма, решта верхньої частини тіла світло-бронзово-зелена. За очима помітні білі смуги. Горло біле, груди тьмяно-зелені, живіт сірий. Хвіст попелясто-сірий з темним кінчиком. Дзьоб середньої довжини, прямий, чорний.

У самиць синя пляма на голові і біла пляма на горлі відсутні, верхня частина тіла у них повністю яскраво-зелена, стернові пера тьмяно-бронзово-зелені з синювато-чорною смгою на кінці, крайні стернові пера мають білі кінчики. Горло і живіт у них тьмяно-руді, нижні покривні пера крил сірі з білими або охристими краями. У молодих самців пера на горлі білі або рудувато-коричневі, іноді з легким пурпуровим відтінком. У молодих самиць пера на голові мають іржасті краї.

Поширення і екологія

Сірохвості колібрі-самоцвіти мешкають в горах Кордильєра-де-Таламанка на півдні Коста-Рики. Вони живуть в гірських дубових лісах, на узліссях і галявинах, у прилеглих вторинних заростях і в садах. Зустрічаються на висоті від 1850 до 3000 м над рівнем моря, на висоті нижче 2000 м над рівнем моря їх змінюють пурпуровогорлі колібрі-самоцвіти. Під час негніздового періоду мігрують у нижню частину свого висотного ареалу.

Сірохвості колібрі-самоцвіти живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, а також дрібними безхребетними, яких збирають з листя. Самці віддають перевагу нектару епіфітів, яких шукають в глибині лісу, а самиці — нектару чагарників. Самці захищають кормові території.

Сірохвості колібрі-самоцвіти гніздяться з жовтня по квітень, під час сезону дощів. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон, покривається зовні мохом і лишайниками.

Примітки

BirdLife International (2016). Lampornis cinereicauda: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 04 листопада 2022
Lampornis cinereicauda у базі Avibase.
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 листопада 2022.

Джерела

Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander F. (1990): A guide to the birds of Costa Rica. Cornell University Press.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Lampornis cinereicauda: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 04 листопада 2022

[2] Lampornis cinereicauda у базі Avibase.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 листопада 2022.