Колібрі-аметист білочеревий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець білочеревого колібрі-аметиста Самиця білочеревого колібрі-аметиста | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Calliphlox amethystina (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Trochilus amethystinus | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-амети́ст білочеревий (Calliphlox amethystina) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Колібрі-аметист (Calliphlox). Раніше до ного відносили також чотири інших види, однак за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень 2014 і 2017 років, які показали поліфілітичність роду Calliphlox, вони були переведені до відновлених родів Philodice і Nesophlox.
Опис
Довжина птаха становить 6-8,4 см, вага 2,3-2,5 г. У самців під час сезону розмноження верхня частина тіла бронзово-зелена, на надхвісті з боків є білі плями. За очима невеликі білі плями. На горлі аметистово-фіолктова пляма, окаймлена знизу білою смугою. решта нижньої частини тіла зеленувата, боки буруваті. Хвіст глибоко роздвоєний, пурпурово-чорний, стернові пера мають зелені кінчики. Дзьоб середньої довжини, прямий, чорний. Під час негніздового періоду горло у самців бліде, місцями поцятковане райдужними плямками.
У самиць верхня частина тіла така ж, як у самців, за очима тонкі білі смуги. Нижня частина тіла білувата, горло місцями поцятковане зеленими райдужними плямками. Боки і нижні покривні пера хвоста руді. Хвіст короткий, тьмяно-зелений з чорною смугою на кінці, стернові пера мають світлі кінчики.
Поширення і екологія
Білочереві колібрі-аметисти мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині і Парагваї. Вони живуть у напіввідкритих і відкритих ландшафтах — на узліссях вологих тропічних лісів, на лісових галявинах, в рідколіссях, чагарникових заростях і саванах, уникають густих тропічних лісів. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Переміщення цього виду маловідомі. На більшій частині ареалу птахи ведуть осілий спосіб життя, однак в регіоні [en] вони зустрічалися лише з січень по липень, а в деяких районах Венесуели лише з січня по серпень.
Білочереві колібрі-аметисти живляться нектаром квітучих чагарників і невисоких дерев, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті. Інші види колібрі домінують над ними. Сезон розмноження на сході Бразилії у білочеревих колібрі-аметистів триває з листопада по квітень. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з м'якого рослинного матеріалу, покривається зовні лишайником, розміщується на горизонтальній гілці. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 20-22 дні після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Calliphlox amethystina: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 жовтня 2022
- (1831). Bemerkungen über Species und einige ornithologische Familien und Sippen. Isis von Oken (нім.). Cols 538–548 [544].
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1781). L'améthiste. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 11. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 20—21.
- Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Petit oiseau-mouche à queue fourchue, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 672 Fig. 1.
- Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 41, Number 672 Fig. 1.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 жовтня 2022.
- McGuire, J.; Witt, C.; Remsen, J.V.; Corl, A.; Rabosky, D.; Altshuler, D.; Dudley, R. (2014). Molecular phylogenetics and the diversification of hummingbirds. Current Biology. 24 (8): 910—916. doi:10.1016/j.cub.2014.03.016.
- Licona-Vera, Yuyini; Ornelas, Juan Francisco (2017). The conquering of North America: dated phylogenetic and biogeographic inference of migratory behavior in bee hummingbirds. BMC Evolutionary Biology. 17 (1): 126. doi:10.1186/s12862-017-0980-5.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - A classification of the bird species of South America: Recent Changes. www.museum.lsu.edu. Процитовано 1 серпня 2021.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolibri ametist bilocherevij Samec bilocherevogo kolibri ametista Samicya bilocherevogo kolibri ametista Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Kolibrini Trochilinae Triba Mellisugini Rid Kolibri ametist Calliphlox 1831 Vid Kolibri ametist bilocherevij Binomialna nazva Calliphlox amethystina Boddaert 1783 Areal vidu Sinonimi Trochilus amethystinus Posilannya Vikishovishe Calliphlox amethystina Vikividi Calliphlox amethystina ITIS 555309 MSOP 22688211 NCBI 689204 Koli bri ameti st bilocherevij Calliphlox amethystina vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v Pivdennij Americi Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Kolibri ametist Calliphlox Ranishe do nogo vidnosili takozh chotiri inshih vidi odnak za rezultatami molekulyarno filogenetichnih doslidzhen 2014 i 2017 rokiv yaki pokazali polifilitichnist rodu Calliphlox voni buli perevedeni do vidnovlenih rodiv Philodice i Nesophlox OpisSamec bilocherevogo kolibri ametista Samicya bilocherevogo kolibri ametista Dovzhina ptaha stanovit 6 8 4 sm vaga 2 3 2 5 g U samciv pid chas sezonu rozmnozhennya verhnya chastina tila bronzovo zelena na nadhvisti z bokiv ye bili plyami Za ochima neveliki bili plyami Na gorli ametistovo fiolktova plyama okajmlena znizu biloyu smugoyu reshta nizhnoyi chastini tila zelenuvata boki buruvati Hvist gliboko rozdvoyenij purpurovo chornij sternovi pera mayut zeleni kinchiki Dzob serednoyi dovzhini pryamij chornij Pid chas negnizdovogo periodu gorlo u samciv blide miscyami pocyatkovane rajduzhnimi plyamkami U samic verhnya chastina tila taka zh yak u samciv za ochima tonki bili smugi Nizhnya chastina tila biluvata gorlo miscyami pocyatkovane zelenimi rajduzhnimi plyamkami Boki i nizhni pokrivni pera hvosta rudi Hvist korotkij tmyano zelenij z chornoyu smugoyu na kinci sternovi pera mayut svitli kinchiki Poshirennya i ekologiyaBilocherevi kolibri ametisti meshkayut v Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani Argentini i Paragvayi Voni zhivut u napivvidkritih i vidkritih landshaftah na uzlissyah vologih tropichnih lisiv na lisovih galyavinah v ridkolissyah chagarnikovih zarostyah i savanah unikayut gustih tropichnih lisiv Zustrichayutsya na visoti do 1500 m nad rivnem morya Peremishennya cogo vidu malovidomi Na bilshij chastini arealu ptahi vedut osilij sposib zhittya odnak v regioni en voni zustrichalisya lishe z sichen po lipen a v deyakih rajonah Venesueli lishe z sichnya po serpen Bilocherevi kolibri ametisti zhivlyatsya nektarom kvituchih chagarnikiv i nevisokih derev a takozh dribnimi komahami yakih lovlyat v poloti Inshi vidi kolibri dominuyut nad nimi Sezon rozmnozhennya na shodi Braziliyi u bilocherevih kolibri ametistiv trivaye z listopada po kviten Gnizdo nevelike chashopodibne robitsya z m yakogo roslinnogo materialu pokrivayetsya zovni lishajnikom rozmishuyetsya na gorizontalnij gilci V kladci 2 bilih yajcya Inkubacijnij period trivaye 13 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 20 22 dni pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Calliphlox amethystina informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 18 zhovtnya 2022 1831 Bemerkungen uber Species und einige ornithologische Familien und Sippen Isis von Oken nim Cols 538 548 544 Buffon Georges Louis Leclerc de 1781 L amethiste Histoire Naturelle des Oiseaux fr T 11 Paris De L Imprimerie Royale s 20 21 Buffon Georges Louis Leclerc de Daubenton Louis Jean Marie 1765 1783 Petit oiseau mouche a queue fourchue de Cayenne Planches Enluminees D Histoire Naturelle T 7 Paris De L Imprimerie Royale Plate 672 Fig 1 Boddaert Pieter 1783 Table des planches enlumineez d histoire naturelle de M D Aubenton avec les denominations de M M de Buffon Brisson Edwards Linnaeus et Latham precede d une notice des principaux ouvrages zoologiques enlumines fr Utrecht s 41 Number 672 Fig 1 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 18 zhovtnya 2022 McGuire J Witt C Remsen J V Corl A Rabosky D Altshuler D Dudley R 2014 Molecular phylogenetics and the diversification of hummingbirds Current Biology 24 8 910 916 doi 10 1016 j cub 2014 03 016 Licona Vera Yuyini Ornelas Juan Francisco 2017 The conquering of North America dated phylogenetic and biogeographic inference of migratory behavior in bee hummingbirds BMC Evolutionary Biology 17 1 126 doi 10 1186 s12862 017 0980 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya A classification of the bird species of South America Recent Changes www museum lsu edu Procitovano 1 serpnya 2021 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi