Колона Юстиніана — візантійська тріумфальна колона, зведена у Константинополі за наказом імператора Юстиніана I на честь перемог його армій у 543 році. Вона стояла в західній частині площі Августейон між собором святої Софії та Великим палацом, доки не була зруйнована османами на початку XVI століття.
Опис
Колона була грандіозною спорудою, що справляла сильне враження на глядачів. У своєму трактаті Про споруди Прокоп Кесарійський описує її другою, відразу після розповіді про собор святої Софії . Згідно з його описом, колона була встановлена на вершині ступінчастої піраміди, на семи кам'яних сходах якої могли сидіти жителі міста. Сама колона не була суцільною, а складена з величезних прямокутних монолітів, зв'язаних розчином, і прикрашена бронзовими візерунками і вінками. На вершині колони була встановлена обернена на схід кінна статуя Юстиніана. Кінь зображений у русі, його ліва нога «піднята в повітря, ніби він збирається ступити на землю, інша, твердо спирається на камінь, на якому стоїть кінь, з тим щоб зробити наступний крок; задні ж ноги в нього настільки напружені, що коли їм доведеться рушити, вони відразу ж готові». Імператор був одягнений як Ахіллес — на ньому високі черевики, а нога від кісточки без паножів. На нього був одягнений панцир, на голові шолом, увінчаний плюмажем. У руках його не було зброї, тільки куля, увінчана хрестом, що символізує владу імператора над всією землею, досягнуту не силою зброї, а вірою. Права рука статуї витягнута на схід.
Історія
Колона простояла без пошкоджень до падіння Візантійської імперії, коли вона була описана .
Сама колона описується як надзвичайно велика, 70 метрів згідно з і була видна з моря. Григора наводить розповідь про те, що коли плюмаж зі шолома статуї впав, для його відновлення довелося вдатися до послуг акробата, який з даху храму святої Софії за допомогою стріли по мотузці першим пройшов до основи статуї. Після закінчення ремонту сміливець отримав від імператора Феофіла 100 золотих номісм за сміливість. Під час латинського завоювання Константинополя з колони було зірвано бронзове облицювання.
До XV століття пам'ять про персону, якій присвячена статуя, почала забуватися. Деякі вважали, що це засновник міста, Костянтин Великий, а Кіріако з Анкони, який залишив малюнок колони, вважав, що це Іраклій. Досить було поширене уявлення, що колона і, зокрема, куля (лат. globus cruciger) є генієм місця. Відповідно, його падіння у період між 1422 і 1427 роками було сприйнято як знак майбутньої катастрофи.
Безпосередньо після падіння Константинополя в 1453 році османи не стали демонтувати статую. Принаймні, на основі аналізу гравюр з «Хроніки» німецького мандрівника Гартмана Шеделя можна зробити висновок, що в 1490 році вона ще знаходилася на колоні. Руйнування статуї та колони сталося близько 1515 року ., французький учений, який відвідав місто в 1540-х роках, залишив свідоцтво про фрагменти статуї, що лежали в палаці Топкапи, перед тим як вони були переплавлені на гармати.
Примітки
- Brian Croke, «Justinian's Constantinople», in: Michael Maas (ed.), The Cambridge Companion to the Age of Justinian (Cambridge 2005), pp. 60-86 (p. 66).
- Прокопий Кесарийский. Война с готами. О постройках. — Москва : Арктос, 1996. — С. I, 2, 1-12. — .
- Nicephorus Gregoras, Roman History, I.7.12.
- Белоброва О. А. Статуя византийского императора Юстиниана в древнерусских письменных источниках и иконографии // ВВ. — Москва, 1960. — Т. 17 (7 липня).
- Majeska, George P. Russian Travelers to Constantinople in the Fourteenth and Fifteenth Centuries. — Dumbarton Oaks, 1984. — .
- Finkel, Caroline. Osman's Dream: The Story of the Ottoman Empire 1300-1923. — London : John Murray, 2006. — .
Посилання
- 3D реконструкція у проекті Byzantium 1200 [ 1 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolona Yustiniana vizantijska triumfalna kolona zvedena u Konstantinopoli za nakazom imperatora Yustiniana I na chest peremog jogo armij u 543 roci Vona stoyala v zahidnij chastini ploshi Avgustejon mizh soborom svyatoyi Sofiyi ta Velikim palacom doki ne bula zrujnovana osmanami na pochatku XVI stolittya Rekonstrukciya koloni za Korneliusom Gurlittom 1912 Pomilkovo pokazanij gvintovij friz yak u koloni TrayanaOpisKolona bula grandioznoyu sporudoyu sho spravlyala silne vrazhennya na glyadachiv U svoyemu traktati Pro sporudi Prokop Kesarijskij opisuye yiyi drugoyu vidrazu pislya rozpovidi pro sobor svyatoyi Sofiyi Zgidno z jogo opisom kolona bula vstanovlena na vershini stupinchastoyi piramidi na semi kam yanih shodah yakoyi mogli siditi zhiteli mista Sama kolona ne bula sucilnoyu a skladena z velicheznih pryamokutnih monolitiv zv yazanih rozchinom i prikrashena bronzovimi vizerunkami i vinkami Na vershini koloni bula vstanovlena obernena na shid kinna statuya Yustiniana Kin zobrazhenij u rusi jogo liva noga pidnyata v povitrya nibi vin zbirayetsya stupiti na zemlyu insha tverdo spirayetsya na kamin na yakomu stoyit kin z tim shob zrobiti nastupnij krok zadni zh nogi v nogo nastilki napruzheni sho koli yim dovedetsya rushiti voni vidrazu zh gotovi Imperator buv odyagnenij yak Ahilles na nomu visoki chereviki a noga vid kistochki bez panozhiv Na nogo buv odyagnenij pancir na golovi sholom uvinchanij plyumazhem U rukah jogo ne bulo zbroyi tilki kulya uvinchana hrestom sho simvolizuye vladu imperatora nad vsiyeyu zemleyu dosyagnutu ne siloyu zbroyi a viroyu Prava ruka statuyi vityagnuta na shid IstoriyaZobrazhennya kinnoyi statuyi Yustiniana 1430 Napis THEO DOSI mozhe vkazuvati na mozhlive vikoristannya elementiv bilsh drevnih monumentiv Feodosiya I abo Feodosiya II Malyunok Kiriaka Piccekolli Kolona prostoyala bez poshkodzhen do padinnya Vizantijskoyi imperiyi koli vona bula opisana Sama kolona opisuyetsya yak nadzvichajno velika 70 metriv zgidno z i bula vidna z morya Grigora navodit rozpovid pro te sho koli plyumazh zi sholoma statuyi vpav dlya jogo vidnovlennya dovelosya vdatisya do poslug akrobata yakij z dahu hramu svyatoyi Sofiyi za dopomogoyu strili po motuzci pershim projshov do osnovi statuyi Pislya zakinchennya remontu smilivec otrimav vid imperatora Feofila 100 zolotih nomism za smilivist Pid chas latinskogo zavoyuvannya Konstantinopolya z koloni bulo zirvano bronzove oblicyuvannya Gravyura z Nyurnberzkoyi hroniki Gartmana Shedelya 1493 Do XV stolittya pam yat pro personu yakij prisvyachena statuya pochala zabuvatisya Deyaki vvazhali sho ce zasnovnik mista Kostyantin Velikij a Kiriako z Ankoni yakij zalishiv malyunok koloni vvazhav sho ce Iraklij Dosit bulo poshirene uyavlennya sho kolona i zokrema kulya lat globus cruciger ye geniyem miscya Vidpovidno jogo padinnya u period mizh 1422 i 1427 rokami bulo sprijnyato yak znak majbutnoyi katastrofi Bezposeredno pislya padinnya Konstantinopolya v 1453 roci osmani ne stali demontuvati statuyu Prinajmni na osnovi analizu gravyur z Hroniki nimeckogo mandrivnika Gartmana Shedelya mozhna zrobiti visnovok sho v 1490 roci vona she znahodilasya na koloni Rujnuvannya statuyi ta koloni stalosya blizko 1515 roku francuzkij uchenij yakij vidvidav misto v 1540 h rokah zalishiv svidoctvo pro fragmenti statuyi sho lezhali v palaci Topkapi pered tim yak voni buli pereplavleni na garmati PrimitkiBrian Croke Justinian s Constantinople in Michael Maas ed The Cambridge Companion to the Age of Justinian Cambridge 2005 pp 60 86 p 66 Prokopij Kesarijskij Vojna s gotami O postrojkah Moskva Arktos 1996 S I 2 1 12 ISBN 5 85551 143 X Nicephorus Gregoras Roman History I 7 12 Belobrova O A Statuya vizantijskogo imperatora Yustiniana v drevnerusskih pismennyh istochnikah i ikonografii VV Moskva 1960 T 17 7 lipnya Majeska George P Russian Travelers to Constantinople in the Fourteenth and Fifteenth Centuries Dumbarton Oaks 1984 ISBN 9780884021018 Finkel Caroline Osman s Dream The Story of the Ottoman Empire 1300 1923 London John Murray 2006 ISBN 978 0 7195 6112 2 Posilannya3D rekonstrukciya u proekti Byzantium 1200 1 bereznya 2016 u Wayback Machine