Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коло дяжне колишні назви Колодяжин Колодежна пол Kołodeżna Колодежно Монастирок Колодежно Монастырекъ Колодежно село в У

Колодяжне (Романівський район)

Колодяжне (Романівський район)

Коло́дяжне (колишні назви Колодяжин, Колодежна (пол. Kołodeżna), Колодежно-Монастирок (Колодежно-Монастырекъ), Колодежно)  — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 637 осіб.

село Колодяжне
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Миропільська селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1241
Колишня назва Колодяжин, Колодежна, Колодежно-Монастирок, Колодежно
Населення 637
Площа 219,7 км²
Густота населення 2,9 осіб/км²
Поштовий індекс 13038
Телефонний код +380 4146
Географічні дані
Географічні координати 50°04′16″ пн. ш. 27°41′58″ сх. д. / 50.07111° пн. ш. 27.69944° сх. д. / 50.07111; 27.69944Координати: 50°04′16″ пн. ш. 27°41′58″ сх. д. / 50.07111° пн. ш. 27.69944° сх. д. / 50.07111; 27.69944
Середня висота
над рівнем моря 		249 м
Водойми Случ, Тюкелівка
Найближча залізнична станція Колодяжний
Місцева влада
Адреса ради 13038, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Колодяжне, вул.Перемоги,1
Карта
image
image
Колодяжне
image
image
Колодяжне
Мапа

image Колодяжне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колодяжне.

Загальний опис

Колодяжне розташоване на правому березі річки Случ. На західній околиці села в Случ впадає річка Тюхтерівка (Тюкелівка). Протікаючи через Колодяжне, вона утворює три стави — Верхній, Середній та Нижній.

На лівому березі Случі між Колодяжним та Мирополем згідно рішення Житомирської обласної ради від 16 березня 2023 року створено ландшафтний заказник місцевого значення "Над Случчю". Спостерігаються види, занесені до Червоної книги України, зокрема: шуліка чорний, сорокопуд сірий.

У селі діє ЗОШ І—ІІ ст.

Біля села проходить залізниця Козятин — Шепетівка.

Історія

Перші люди на території сучасного Колодяжного з'явилися 15 тис. років тому, що засвідчує виявлення слідів пізньопалеолітичної стоянки. В 1920-х рр. співробітнику Волинського науково-дослідного музею у Житомирі Івану Левицькому передали з Колодяжного зуби коня й уламки кісток мамута, на яких він простежував рисоване зображення тварин. Зокрема на уламку бивня мамута було зображено голову північного оленя.

Палеонтологічні знахідки на території Колодяжного зробили під час археологічних розкопок Левицький у 1924—1925 рр. і Сергій Гамченко у 1926 р. В урочищі Провалля у 1936 р. було знайдено рештки черепа носорога.

Заселення території сучасного Колодяжного продовжувалось у період енеоліту. Тут виявлені поселення пізнього етапу трипільської культури та поховання культури кулястих амфор. Ольга Манігда під час проведення археологічної розвідки в околицях Колодяжного у червні 2011 р. виявила три пізньотрипільські археологічні пам'ятки вздовж Тюхтерівки.

Колодяжин XII - XIII ст.

image
План давньоруського городища в Колодяжному. 1 — житла напівземляного типу, 2- житла-кліті, 3 — розкопи, 4 — котловани

На території села знаходиться давньоруське городище ХІІ—ХІІІ ст. Його ідентифікують як літописне місто Колодяжин, назва якого походила від слова «колодязь». За припущенням Романа Юри, місто могло належати князю Роману Мстиславичу, який володів і сусіднім Кам'янцем.

image
Вид на річку Тюхтерівку та урочище Опуст у Колодяжному

Археологічне вивчення давньоруського городища в Колодяжному було проведене Волинською експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Володимира Гончарова впродовж п'яти літніх сезонів 1948—1950 і 1952—1953 рр.

image
Гончарні вироби, знайдені під час археологічних розкопок на давньоруському городищі в Колодяжному. 1 — посудина, 2 — днище посудини з клеймом у вигляді тризуба

Улітку 1948 р. на південно-західній околиці Колодяжного (правий берег Случі) також було виявлено давньоруське городище ХІ—ХІІ ст., яке слугувало сховищем без постійного населення. На північно-західній околиці Колодяжного (лівий берег Случі) зафіксовано ще одне давньоруське городище ХІІ—ХІІІ ст. Крім того, біля Колодяжного (правий берег Случі) було близько 60 курганів. Не виключено, що це могли бути залишки давньоруського могильника. Однак станом на середину ХХ ст. вони були вже повністю зорані і так ніким і не досліджувались. На початку 1241 р. Колодяжин був знищений військами Батия:

А коли Батий узяв город Київ і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до Володимира. І прийшов він до города Колодяжна, і поставив дванадцять пороків. Та не міг він розбити стіни і став перемовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися і самі перебиті були.

Археологічні розкопки підтвердили, що Колодяжин був повністю спалений, а його мешканці вбиті.

Монастир у XVI - XVIII ст.

У XVI ст. на місці давньоруського городища було засновано православний чоловічий монастир, переведений у 1702 р. в уніатство. Відомі постаті його ігуменів з XVII ст. — о. Діонісій Мосціцький, о. Сильвестр Блонський, о. Йоїл Холодовський, з XVIII ст. — о. Климентій Вишневський, о. Рафаїл Медем, о. Даниїл Хмелевич, о. Філарет Кієзимовський, о. Костянтин Целєвич. Усі вони були ченцями Чину Св. Василія Великого.

З липня 1775 р. він був підпорядкований монастирю в Любарі. У 1780 р. монахам у Колодяжному було наказано перевезти до Любара дзвін із місцевої церкви. Вони повідомили про це церковному братству, яке забрало дзвін собі. Врешті його таки було вивезено до Любара, а монахів покарано. Ще в 1925 р. були помітні залишки колишнього монастиря:

Від цього часу залишилися рови, вали, льохи проти шкільної садиби.

Колодяжне згадується в "Описі кордонів Київського воєводства" від 1566 року як "село Шаулине", тобто в той час належало давньому зем'янському роду Шаулів. У 1587 р. відбувся наїзд князя Януша Острозького на Колодяжне, під час якого місцеві господарства понесли значні втрати врожаю. Згідно з обрахунками, 9 господарів втратили від 90 до 200 кіп хліба, ще 9 — від 200 до 400, 4 — від 400 до 700, 1 — понад 1 000.

Станом на 27 січня 1724 р. в Колодяжному нараховувалось 6 житлових будівель, а на 29 березня того ж року — вже 8.

Згідно з [pl] 1753 р., село перейшло у власність князя Теодора Ієронима Казимира Любомирського, богуславського старости. Станом на 1754 р. Колодяжне знаходилось у посесії Стефана Місюни. Останній був полоцьким стольником, полковником Острозької ординації. Станом на 1775 р. в Колодяжному нараховувався 61 дим.

Згідно із переписами єврейського населення за 2-гу половину XVIII ст., у Колодяжному проживали 4 (1765 р.), 3 (1775 р.), 4 (1778 р.), 6 (1784 р.), 4 (1787 і 1789 рр.), 7 (1791 р.) євреїв. Вони тримали у селі корчму. Станом на 1888 р. в Колодяжному проживали вже 40 євреїв.

У 1777 році Колодяжне в Адама Понінського купив за 5 тисяч польських злотих Павел Каєтан Трушковський. На початку ХІХ ст. однією частиною Колодяжного володіли брати Петро та Станіслав Каєтановичі Трушковські і їх вітчим Антоній Янович Собецький, полковник колишніх польських військ, іншою частиною — Владислав Янович Домбровський, хорунжий колишніх польських військ. За ревізькою казкою від 1816 року, у частині Колодяжного, що перебувала у власності Домбровського, зафіксовані дворові Іван Стефанович Степаненко та Іван Максимович Гайбей, а також поміщицькі селяни Мартин Семенович Архипчук, Роман Прохорович Балицький, Яків Михайлович Голинський, Михайло Олексійович Єнцов, Семен Стефанович Загородній, Семен Севастіянович Кучминюк, Олексій Леонтійович Левчук, Василь Антонович Мимончук, Федір Антонович Мимончук, Іван Корнійович Поліщук, Стефан Стефанович Стецюк. В середині ХІХ ст. Колодяжне перебувало у власності поміщиці Трусковської.

Гурток ентузіастів під керівництвом Миколи Філіповича у 1925 році занотував про ті часи: "Яскравих революційних виступів селян с. Колодежно за часів кріпацтва вияснити не вдалось. Спогади селян про життя кріпацтва відноситься лише до 1830 року - до часу польського повстання. Про цей період селянин Ковальчук Юліян 78 років згадує і то лише зі слів свого батька, який прожив 90 років і помер 35 років тому назад. Він згадує про окремі індивідуальні виступи селян, що намагалися використати скасований російською владою один день панщини, який пани намагалися все-таки вдержати за собою. Виступи ці виявились в формі нанесення збитків панові, в бігах, в пожежах і т. інше. Коли панам вдавалось зловити таких непокірливих селян, вони карали селян різками. Тих, хто терпіли кару або ще й жартували при покаранні, називали героями - стоїками. Так, був пійманий Олексюк Моісій, то на присуд 25 різок він стоїчно заявив: "На 25 різок я і штанів не хочу скидати". На запитання: "Скільки ж ти хочеш?" - відповідав: "Копу або дві". Йому давали те, що він хотів, але він все ж продовжував уперто не слухатись, чим заставляв махнути на нього рукою".

Колодяжного торкнулися події Січневого повстання 1863—1864 рр. Польський повстанський загін під командуванням Едмунда Ружицького після бою з російським військом, що відбувся 4—5 травня 1863 р. під Мирополем відступив по дорозі до Колодяжного. Тут він форсував Случ і направився в сторону Полонного.

У 1865 р. в приміщенні, збудованому за кошти Міністерства державного майна, почала діяти церковно-приходська школа. У 1888 р. в ній навчалось 46 дітей. Станом на 1913 р. вчителем працював Іван Ярошенко.

Церква у ХІХ - на початку ХХ ст.

Станом на 1812 р. в Колодяжному була церква Св. Архистратига Михаїла. У цей час священником у ній був 40-річний Іоан Андрійович Левицький. У 1866 р. побудована нова церква. 15 січня 1867 р. її було освячено. Священиками у ній були: Лаврентій Якович Левицький (помер 2 квітня 1868 р.), Митрофан Павлович Левицький (помер 23 травня 1869 р.), Феодосій Дунаєвський. З 1886 р. священиком був Микола Павлович, дяком — Фаддей Божкевич (з 1848 р.). Станом на 1 січня 1912 р. вдова священика Єлизавета Павлович проживала в селі і отримувала пенсійне забезпечення в розмірі 30 рублів на рік. Станом на 1913 рік священиком був Олександр Павлович Алєксєєв. Він проживав у селі з дружиною Ольгою Антонівною та дітьми Зинаїдою, Євгенією, Тетяною і Михайлом. Дяком був Олександр Дмитрович Штунь, який проживав у селі з дружиною Анастасією Авксентіївною та синами Олексієм і Феофаном. Метричні книги за 1773—1915 рр. зберігаються в Державному архіві Житомирської області. Метрична книга за 1813 р. знаходиться на зберіганні в Центральному державному історичному архіві у Києві.

Дослідження історичної спадщини у ХІХ - ХХ ст.

Старожитності в околицях Колодяжного почали цікавити дослідників із XIX ст. Юзеф Ігнацій Крашевський у своєму описі Волинської губернії за 1863 р. відзначав наявність біля села кількох могил. У 1876 р. Ольга Косач повідомляла Володимира Антоновича про виявлення в Колодяжному «підземної кам'яної будівлі з дверима, залитими свинцем». Її чоловік Петро Косач уточняв через деякий час, що будівлю було цілковито зруйновано, доки він зміг її побачити: «Коли оголились стіни цієї будівлі, жид із 4 селянами розбив її, господарювали в склепі дві доби. Потім жид дав знати волості. Приїхав становий і з цілим селом селян розкидав більшу частину будівлі, що відкрилась при обвалі. Чи продовжується вона під горою — не знаю, не можна визначити. По зруйнованому не можна сказати, що це була за будівля, але можна припускати, що або склеп, або погреби. Кажуть, при становому знайшли дві людські кістки». За даними самого Антоновича, на горі Горбовець (Горбовиця), що на південній околиці Колодяжного (правий берег Случі), були «руїни замку та кам'яні погреби». Також біля села зафіксовано 2 кургани. У 1925 р. обстеження села було здійснено гуртком ентузіастів під керівництвом Миколи Філіповича. Серед іншого, вони встановили:

Біля села є багато пам'ятників старовини різних історичних діб в вигляді могил, курганів, городищ, льохів тощо. Згідно цих пам'ятників можна сказати, що місця праворуч Случі, де тепер знаходиться с. Колодежно, з давніх-давен з'являються придатними для оселення.

В 1920-х рр. археологічні розкопки в околицях Колодяжного проводили відомі археологи Сергій Гамченко, Іван Левицький, Михайло Макаревич. Левицький був автором кількох статей про результати цих досліджень, а також неопублікованого рукопису «До вивчення археологічних першоджерел в околицях с. Колодяжного на Житомирщині» (1925 р.), що зберігається в науковому архіві Інституту археології НАН України.

image
Могила О. Корейші на кладовищі в Колодяжному. Напис: «Статскій Совѣтникъ Александръ Ивановичъ Корейша род. 1843 г. сконч. 8 Сентября 1903 г.»
image
Могила П. Хоменка на кладовищі в Колодяжному. Напис: «Поликарпъ Хоменко ум. 8 апрѣля 1917 г. на 56 г. жизни»

На сільському кладовищі збереглась могила статського радника Олександра Івановича Корейші (1843—1903). Станом на 1891—1892 рр. він у чині колезького радника працював членом управи Радивилівської митниці.

Станом на 1885 р. у Колодяжному нараховувалось 66 дворів та 524 мешканці, на 1906 р. — 128 дворів та 848 мешканців. У 1911 р. чисельність населення зросла вже до 1 123 осіб. За даними на 1913 р. в селі діяла винна лавка № 182, цегляний завод Менаше, Волька і Сіми Альперіних, а також водяний млин Й. І. Доморадзького із річним об'ємом помолу у 6 300 пудів, орендований Ш.-А. Гонтмахером. Найбільшим землевласником у цей час був колезький асесор Аркадій Степанович Луцкевич, який посідав 107 десятин. Він проживав у селі з дружиною Вірою Семенівною та доньками Катериною, Вірою і Таїсією. Ще 78 десятин посідала Марія Гаврилівна Корейша.

Уродженці села - учасники Першої світової війни в складі Російської імператорської армії.

  • Адамець Іван Кузьмич, рядовий 140-го піхотного Зарайського полку.
  • Балицький Савелій Северіанович, рядовий 441-го полку Чернігівської дружини.
  • Загородній Сидір Дем'янович, рядовий 26-го Сибірського стрілецкого полку.
  • Зінчук Захарій Костянтинович, рядовий 76-го піхотного Кубанського полку.
  • Макарчук Еммануїл Парфенович, рядовий 208-ї Саратовської дружини.
  • Поломарчук Василь Андрійович, рядовий 128-го піхотного Старо-Оскольського полку.
  • Пономарчук Андрій Карпович, рядовий 128-го піхотного Старо-Оскольського полку.
  • Романюк Степан Прокопович, рядовий 240-го запасного полку.
  • Рябчук Сергій Семенович, рядовий 128-го піхотного Старо-Оскольського полку.
  • Сементковський Іван Едуардович, старший унтер-офіцер 426-ї Волинської дружини.
  • Сементковський Феодар Едуардович, молодший унтер-офіцер 11-го понтонного батальйону.
  • Усач Василь Тарасович, рядовий 104-го артилерійського дивізіону.
  • Усач Сазон Григорович, молодший унтер-офіцер 128-го піхотного Старо-Оскольського полку.

Станом на 1917 р. нараховувалось 208 дворів.

Станом на 1923 р. Колодяжне відносилось до Миропільської волості Миропільського району Житомирської округи Волинської губернії. В селі нараховувалось 259 дворів та 1151 мешканець. Колодяженській сільраді підпорядковувалось також сусіднє село Паволочка. Станом на 1 січня 1925 р. в Колодяжному проживало 1132 особи, у тому числі 1120 українців, 8 поляків, 2 євреїв, 1 росіянин і 1 чех. У 1925 р. Миропільський район ліквідовано і включено до складу Романівського (з 1927 р. — Дзержинського). В місцевій пресі ситуація у Колодяжному у той час описувалась наступним чином:

Не доїзджаючи 4-х верстов до Мирополю, на досить високому горбку притулилось село Колодежне. Навкруги — дрібний молодий гайок. Найбільш улюблений та найбільш певний притулок бандитів.

Село Бідняцьке. Всього населення — 1300 чоловіка, а незаможників поміж ними 262 чоловіка. Це лише ті, що належать до КНС. Наделко від села — залізниця, яка й була джерелом заробітку мешканців цього самого Колодежного, — але зараз, у зв'язку зі скороченням і т. и. — потяглись до землі, до сільського господарства.

Праця сільрад полякає в керуванні селом, у скликаннях ріжних комісій, що маються у сільраді, та напрямленні їх праці в потрібне річище. Головою сільради — безпартійний, 8 років не був у партії, а ось зараз подає анкету до РКП — «Не можу я без партії, хочу працювати спільно з партією». Комісії засідають щоденно, вирішають то те, то инше: — то як поліпшити культпрацю КНС, то як закласти кооператива, поширити школу, лікнеп і сила инш.

Праці досить. І поволі справляються, поліпшують.

Зразки: Школа.

У ній учнів 260. Є загін «Ю. П.», учительство, як і треба було сподіватися, задоволене:

— Правда, мовляв, прожити не можна на відпущені гроші, одна лише любов до свого діла та до дітей примушує перебиватись як-небудь.

Так заявляє учительство — щиро, просто, без чванливости.

По стінах розвішані праці учнів. Тут і колекції, і малюнки, і діаграми. В школі тепло. Насупроти школи — скоромно визирає: Хата-читальня.

Як і скрізь — холодно. Правда, місцеві людці мотивують це так:

— «Навіщо неекономно витрачати дрова».

— «Прийдуть до хати-читальні, набереться повно і нагріють. Аж гаряче стане!».

Членів хати-читальні 52 чоловіка, з-поміж них комсомольців 16, решта — незаможники, наймити, є 12 дівчат. Праця полягає в антирелігійній пропаганді і крім того — силами членів ставляться п'єси й таке інше.

Щоденно вартує один із членів, на обов'язку котрого лежить зачитування газет для присутніх і реєстрація. По роботі хати-читальні непомітно будь-яких слідів піднесення сільсько-господарчого рівня селянина. Вузеньке коло культурництва й черезмірне побільшення антирелігійної пропаганди затемняють інші вигляди праці хати-читальні.

В селі нема кооперації, що є найбільш болючим ментом для селянина. Поблизу є райцентр, насичений спекулянтським народом; це відбивається також на справі обміну продуктів сільського господарства кооперації тому, що спеулянти частенько заглядають у село й за безцін купують у селянина масло, яйця й т. и. Є бажаючі організувати кооперативну крамницю, але по їх вислову:

— Коли управимось з податком — візьмемось і до цеї роботи.

Треба сподіватись, що це буде виконаною

Лікпункт.

Випуск закінчивших лікпункт не був приурочений до річниці смерти В. І. Лєніна. Поторопились. Але це нічого. Наслідки цієї праці задовольняючі. Випустили всього 26 чоловіка, більш-менш письменник 26 чоловіка — іде до армії, котра бореться з науцтвом, з некультурністю, 26 одиниць, що добре пам'ятають заповіт Волод. Ілліча: «Без грамотности не можна будувати комунізму». Цій праці допомагали всі — вчителі, КСМ, сільрада.

До речі й про осередок ЛКСМ.

Членів та кандидатів 16 чоловік. Склад по віку кепський — 70 відсотків 15—16 річних, читають книжки, беруть участь в громадському житті — виділили представників до ріжних організацій. Збільшуються слабко: — 3—4 чоловіка на місяць.

Селькори. Їх 5 чоловіка. Один селянин, комсомолець і 3 піонера. Ними ніхто не керує. Поки-що вони без жодного впливу. Частенько пописують до газети. Переслідувань з боку селян нема.

Підсумки.

Село кипить. Головне — це розбуркання свідомости в селянства. Намагаються вдіяти й те, й инше. Виходить негладко, але все ж за нашою допомогою можна й чекати — вийдуть переможцями.

В 1920-х рр. популярності у Колодяжному набув баптизм.

У період Великого терору 1937—1938 рр. були репресовані уродженці та мешканці Колодяжного:

  • Балицький Михайло Северіанович, 1898 р. н., українець, одноосібник. Заарештований 28 лютого 1938 р. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. Прокурором Любарського району 31 травня 1939 р. справа припинена.
  • Балицький Павло Купріянович, 1898 р. н., мешк. с. Гвоздярня Дзержинського р-ну Житомирської обл., українець, чл. ВКП(б), десятник ліспромгоспу. Заарештований 19 грудня 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 19 січня 1938 р. розстріляний 29 січня 1938 р. у м. Бердичів. Реабілітований у 1958 р..
  • Ващук Юрій Микитович, 1878 р. н., українець, колгоспник. Заарештований 16 вересня 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. За постановою трійки УНКВС по Житомирській обл. від 13 листопада 1937 р. розстріляний 22 листопада 1937 р. Реабілітований у 1989 р..
  • Зайцева Ольга Василівна, 1900 р. н., полька, вчителька. Заарештована 25 грудня 1937 р. Обвинувачувалася за ст. 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 21 січня 1938 р. — розстріляна 10 березня 1938 р. в м. Житомир. Реабілітована в 1989 р..
  • Конащук-Коваль Климентій Гаврилович, 1889 р. н., мешк. в Павлодарській обл., українець, вантажник. Заарештований 8 липня 1938 р. Обвинувачувався за ст. 58-1а, 10 КК РРФСР. Засуджений 29 вересня 1938 р. трійкою УНКВС по Павлодарській обл. до ВМП. Реабілітований ВТ ТуркВО 9 червня 1963 р..
  • Матусевич Тихін Васильович, 1893 р. н., ур. с. Дольськ Турійської вол. Ковельського пов. Волинської губ., українець, священик. Проживав у с. Колодяжне. Заарештований 2 жовтня 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-6, 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 29 листопада 1937 р. — розстріляний 7 грудня 1937 р. у м. Бердичів. Реабілітований у 1989 р..
  • Момотюк Олександр Матвійович, 1897 р. н., українець, заготівельник паперової фабрики, член КП(б)У. Заарештований 12 вересня 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. Засуджений трійкою УНКВС по Житомирській обл. від листопада 1937 р. до ВМП. Розстріляний 28 листопада 1937 р. у м. Бердичів. Реабілітований у 1989 р..
  • Пасічник Кирило Амбросійович, 1896 р. н., українець, колгоспник. Заарештований 6 лютого 1938 р. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. Прокурором Житомирської обл. 21 квітня 1939 р. справа припинена.
  • Поліщук Григорій Федорович, 1905 р. н., мешк м. Хабаровськ, українець, директор сільгосптресту. Заарештований 19 травня 1938 р. Обвинувачуваний за ст. 58-7, 8, 11 КК РРФСР. Засуджений виїзною сесією ВК ВС СРСР 17 вересня 1938 р. до ВМП — розстріляний 17 вересня 1938 р. в м. Хабаровськ. Реабілітований ВК ВС СРСР 7 червня 1958 р..
  • Стремецький Франц Вікентійович, 1880 р. н., поляк, колгоспник. Заарештований 25 грудня 1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 19 січня 1938 р. — розстріляний 29 січня 1938 р. у м. Бердичів. Реабілітований у 1989 р..

На початку липня 1941 р. від артилерійського обстрілу під час боїв загинув Дмитро Тарасович Усач (1894 р. н.), Феодосія Трифонівна Березенська (1894 р. н.) та Лазар Яткевич. А вже 6 липня 1941 р. Колодяжне було окуповане нацистами.

На початковому етапі нацистської окупації свою діяльність у Миропільському районі намагались проводити члени ОУН(б). В Колодяжному було створено дві оунівські групи, до яких увійшло 6 осіб. Першу із них очолював Григорій Олексюк, другу — Михайло Буревий. Восени 1941 р. в селі також функціонував осередок молодіжної організації «Січ», створеної з ініціативи ОУН. Місцевий поліцейський Ларіон Ковалюк з Колодяжного свідчив після війни, що був заарештований нацистами за підозрою в приналежності до ОУН.

На примусові роботи до Німеччини з села вивезено 115 осіб. В їх числі:

image
Робоча книжка примусової робітниці Сари Баліцької
  • Баліцька Сара 1926 р. н.
  • Бідюк Люба 1926 р. н.
  • Бідюк Олександр 1926 р. н.
  • Вознюк Надія 1920 р. н.
  • Ковалюк Анна 1922 р. н.
  • Ковалюк Віра 1913 р. н.
  • Кришко Антоніна 1919 р. н.
  • Левченко Віра 1926 р. н.
  • Момотюк Анатолій 1928 р. н.
  • Момотюк Віра 1924 р. н.
  • Момотюк Левко 1926 р. н.
  • Момотюк Любов 1922 р. н.
  • Момотюк Панас 1899 р. н.
  • Олексюк Поля 1924 р. н.
  • Поліщук Дарія 1917 р. н.
  • Рудюк Люба 1926 р. н.
  • Рябчук Віра 1924 р. н.
  • Усач Віра 1921 р. н.
  • Усач Олександра 1927 р. н.
  • Федорук Антоніна 1922 р. н.

У 1943 р. за зв'язки з радянськими партизанами були розстріляні Кирило Васильович Зінчук (1910 р. н.) та Петро Рябчук. При спробі арешту 3 червня 1943 р. вбитий Михайло Сидорович Балицький (1922 р. н.).

Певний час у селі переховувались євреї, яким вдалося вижити після масового вбивства в Мирополі у вересні 1941 р.. Серед них була 12-річна Людмила Блехман (Цімрінг), яка у 1980-х рр. свідчила:

Я обережно вилізла з ями і, намагаючись бути непомітною для поліцейських, відповзла на край поляни і потім по парку я побігла в с. Колодяжне Дзержинського району. Зайшла в будинок до знайомої моєї матері Катерини Аркадіївни (прізвища її я не пам'ятаю). Я їй розповіла про те, що відбулося сьогодні в Миропільському парку. Вона обмила кров з мене, нагодувала мене, а потім дала мені одягнутись і сказала, щоб я називала себе вже українкою і старалась не потрапляти на очі поліцейським, тому що саме вони впізнавали євреїв. Від неї я пішла в ліс. Десь 3 дні я знаходилась в лісі. Була голодна і холодна. Харчувалась усім тим, що вважали їстивним і тому я захворіла. Наприкінці останнього дня мого перебування в лісі я зайшла в будинок лісника біля с. Колодяжне. Жінка, яка знаходилась в будинку (імені і прізвища її не пам'ятаю) нагодувала мене молоком. Я розказала їй про своє горе. Вона плакала разом зі мною, слухаючи мене, а потім вона кудись пішла і, повернувшись, сказала, що живі мої сестри — Анна і Марія. Дізнавшись про це, я пішла в Миропіль.

В грудні 1941 р. місцевими поліцейськими було арештовано 8 єврейських жінок з дитиною, які переховувались у Колодяжному. Їх відвели у Миропіль і там розстріляли. Тоді знову вдалося врятуватися Людмилі Блехман (Цімрінг):

Пробігши по засніженому березі річки Случ кількасот метрів, я повернулась в Миропільський парк, згадавши про охорону мосту, а з парку я прибігла в будинок лісника, який проживав біля с. Колодяжне. Прізвища цього лісника я також, на жаль, не пам'ятаю… Коли я прибігла в будинок лісника його жінка, побачивши мене, злякалась мого вигляду. Почувши мою страшну розповідь, вона заплакала. Вона нагодувала, обмила, обігріла мене і дала мені одягнутись. Після цього я вночі пішла в ліс. Вдень я ховалась від поліцейських, а вночі йшла в напрямку західних областей України.

Її свідчення були зачитані на судовому процесі проти колишніх місцевих поліцейських, який відбувся в Романові у 1987 р.. Наступу РСЧА на початку 1944 р. передували сильні артилерійські обстріли, що змушували німців відступати без втягування у бої. Командир 322-ї стрілецької дивізії Петро Лащенко писав у своїх спогадах:

Саме в такій ситуації полки першого ешелону 8 січня звільнили Нов. Миропіль і Колодяжне. Не даючи противнику закріпитись на західному березі річки Случ, вони організовано форсували її і заволоділи Кам'янкою, Прислуччю, забезпечивши переправу основних сил дивізії.

У лютому 1944 р. було заарештовано кількох мешканців Колодяжного, але через деякий час справи проти них припинені:

  • Матюха Трифон Григорович, 1899 р. н., українець, бригадир колгоспу. Заарештований 15 лютого 1944 р. за ст. 54-10 КК УРСР. УНКДБ по Житомирській обл. 13 серпня 1944 р. справа припинена. Реабілітований у 2003 р.
  • Олексюк Григорій Трифонович, 1904 р. н., українець, слюсар МТС. Заарештований 28 лютого 1944 р. Обвинувачувався за ст. 54-3 КК УРСР. Прокурором Житомирської обл. 8 вересня 1944 р. справа припинена.
  • Федорук Семен Федорович, 1898 р. н., українець, колгоспник. Заарештований 28 лютого 1944 р. за ст. 54-1а КК УРСР. УНКДБ по Житомирській обл. 7 серпня 1944 р. справа припинена. Реабілітований у 2003 р.

У складі РСЧА загинули або зникли безвісти уродженці та мешканці Колодяжного (прізвища, спотворені в офіційних документах про втрати, виправлено за написанням на обеліску в Колодяжному):

  • Балицький Євген Ульянович, 1922 р. н., капітан, заступник командира батальйону по стройовій частині, загинув 29 січня 1945 р., похований біля платформи Нессельбек, Східна Прусія.
  • Балицький Кирило Іванович, 1910 р. н., призваний Дзержинським РВК 14 січня 1944 р., рядовий, письмовий зв'язок з родиною припинився 7 листопада 1944  р., зник безвісти.
  • Балицький Микола Романович, 1912 р. н., рядовий, письмовий зв'язок з родиною припинився в липні 1941 р., зник безвісти.
  • Балицький Михайло Северіанович, 1899 р. н., молодший сержант, загинув 29 січня 1945 р., похований у с. Гури Бжестоцького пов. Краковського в-ва, Польща.
  • Балицький Олександр Васильович, 1920 р. н., рядовий, письмовий зв'язок з родиною припинився в червні 1941 р., зник безвісти.
  • Березенський Іван Григорович, 1911 р. н., рядовий, кулеметник, загинув 13 липня 1944 р., похований у с. Озютичі Локачинського р-ну Волинської обл.
  • Голинський Микола Остапович, 1913 р. н., рядовий, загинув 4 серпня 1944 р., похований у с. Маркушов Пулавського пов. Люблінського в-ва, Польща.
  • Ковальчук Андрій Омелянович, 1899 р. н., рядовий, загинув у бою 20 лютого 1944 р., похований у с. Білокриниччя Шепетівського р-ну Хмельницької обл.
    image
    Олексюк Микола Захарович під час перебування в таборі військовополонених
  • Колотенко Іван Сергійович, 1908 р. н., рядовий, загинув 18 лютого 1942 р.
  • Момотюк Петро Корнійович, 1922 р. н., призваний Сталінським РВК Дніпропетровської обл. 10 серпня 1941 р., рядовий, кулеметник, загинув у грудні 1942 р. при обороні м. Новоросійськ, похований там же.
  • Момотюк Порфирій Гаврилович, 1918 р. н., молодший лейтенант, загинув 23 липня 1944 р., похований у с. Устя-Зелене Монастириського р-ну Тернопільської обл.
  • Олексюк Микола Захарович, 1907 р. н., рядовий, потрапив у полон 5 липня 1941 р. в с. Старий Миропіль, помер 1 вересня 1944 р., похований на центральному кладовищі м. Дортмунд.
  • Поліщук Микола Кузьмич, 1920 р. н., рядовий, зник безвісти в серпні 1941 р.
  • Поляков Юрій Михайлович, 1900 р. н., військовий інженер 2-го рангу, зник безвісти в серпні 1941 р.
  • Федорук Микола Матвійович, 1917 р. н., молодший лейтенант, пропав безвісти в квітні 1943 р.
  • Федорук Олександр Васильович, 1910 р. н., призваний Дзержинським РВК 9 грудня 1944 р., сержант, командир стрілецького відділення, помер 21 січня 1945 р. у військовому шпиталі № 409 від висипного тифу, похований у Колодяжному.

Станом на травень 2019 р. у Колодяжному проживав останній ветеран-учасник бойових дій Андрій Федорович Усач (1925 р. н.), нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ст. та Червоної зірки, а також медалями «За відвагу», «За взяття Кенігсбергу», «За перемогу над Німеччиною».

У 1979 р. створено Колодяженську сільську раду.

У ході виконання Закону про декомунізацію 2015 р. в Колодяжному здійснено перейменування вулиць — вул. Кірова стала Польовою, вул. Леніна — Центральною, вул. Щорса — Монастирською, провул. Кірова — Луговим.

До 2020 року село входило до складу .

Уродженці села, які героїчно загинули під час російсько-української війни

4 червня 2023 року поблизу села Рівнопіль Волноваського району Донецької області загинув солдат Кирило Васильович Баліцький - стрілець-санітар 1-го відділення 2-го взводу 2-ої роти 1-го механізованого батальйону 31-ої окремої механізованої бригади. Він народився у Колодяжному 23 березня 1990 року. Похований 17 червня 2023 року.

23 червня 2023 року поблизу села Рівнопіль Волноваського району Донецької області загинув солдат Микола Петрович Дацюк - стрілець-помічник гранамотеника 31-ої окремої механізованої бригади. Він народився у Колодяжному 24 лютого 1988 року. Похований 2 липня 2023 року.

Відомі уродженці

  • Балицький Віталій Григорович (1933 р. н.) — політолог, доктор історичних наук, професор, перший проректор Вінницького інституту регіональної економіки та управління.

Примітки

  1. Каталог річок України. — К.: Вид-во АН УРСР, 1957. — С. 79.
  2. Ландшафтний заказник місцевого значення "Над Случчю".
  3. Шуліка Чорний (Milvus migrans).
  4. Сорокопуд Сірий (Lanius excubitor).
  5. Історія міст і сіл Української РСР: Житомирська область. — К.: Інститут історії АН УРСР, 1973. — С. 10, 12.
  6. Місяць В. Розвідкові роботи на Житомирщині в 1950—1951 рр.// Археологічні пам'ятки УРСР. — 1956. — Вип. 6. — С. 210.
  7. Пастернак Я. Археологія України. первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами. — Торонто, 1961. — С. 79.
  8. Місяць В. Розвідкові роботи на Житомирщині в 1950—1951 рр.// Археологічні пам'ятки УРСР. — 1956. — Вип. 6. — С. 210.
  9. Археологічні пам'ятки УРСР (короткий список). — К.: Наукова думка, 1966. — С. 96.
  10. Манігда О. Археологічна розвідка в околицях смт Миропіль та с. Колодяжне [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.].
  11. Археологічні пам'ятки УРСР (короткий список). — К.: Наукова думка, 1966. — С. 109.
  12. Желєзняк І., Корепанова А., Масенко Л., Стрижак О. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. — К.: Наукова думка, 1985. — С. 69.
  13. Юра Р. О. До питання про соціальну належність мешканців Колодяжина// Археологія. — 1961. — Т. 12. — С. 100; Юра Р. О. Древній Колодяжин// Археологічні пам'ятки УРСР. — 1962. — Т. 12. — С. 59.
  14. Юра Р. О. До питання про соціальну належність мешканців Колодяжина// Археологія. — 1961. — Т. 12. — С. 93.
  15. Гончаров В. Роботи Волинської експедиції 1948 р.// Археологічні пам'ятки УРСР. — 1952. — Т. 3. — С. 171.
  16. Манігда О., Лисенко С. Маловідоме городище в системі літописного Колодяжина на р. Случ// Археологічні дослідження в Україні. — 2013. — С. 119—120.
  17. Юра Р. О. Древній Колодяжин// Археологічні пам'ятки УРСР. — 1962. — Т. 12. — С. 58.
  18. Літопис руський [ 9 листопада 2007 у Wayback Machine.]/ Пер. з давньорус. Л. Махновця. — К.: Дніпро, 1989. — С. 397.
  19. Гончаров В. Древний Колодяжин [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.]// Краткие сообщения Института истории материальной культуры. — 1952. — Вып. 41. — С. 49.
  20. Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського чина XVII—XX ст. Топографічно-статистична розвідка. — Рим, 1979. — С. 196.
  21. Giżycki J. Spis klasztorów unickich bazylianów w województwie wołyńskiem. — Kraków, 1905. — S. 41.
  22. Список ченців Чину Святого Василія Великого [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.].
  23. Lorens B. Redukcja monasterów w prowincji koronnej Zakonu Ruskiego św. Bazylego Wielkiego w latach 1744—1780// Hereditas Monasteriorum. — 2016. — Vol. 8. — S. 98-99.
  24. Філіпович М. Обстеження села Колодежно Миропільського району 1925 року. — Малин: ПП "НДНЦ «ПринцепС», 2006. — С. 53.
  25. Бойко І. Селянство України в другій половині XVI-першій половині XVII ст. — Львів: Вид-во АН УРСР, 1963. — С. 310.
  26. Крикун М. Подимні реєстри першої і початку другої половини XVIII ст.// Історичні джерела та їх використання. — К.: Наукова думка, 1972. — Вип. 7. — С. 75.
  27. Akta publiczne do interessu ordynacyi Ostrogskiey należące [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — Б. м., 1754. — S. 56.
  28. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року/ Опрац. К. Жеменецький. — Біла Церква: Видавець О. Пшонківський, 2015. — С. 130.
  29. Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk: Drukiem Breitkopfa i Hertela, 1841. — T. VI. — S. 422—423.
  30. Rzemieniecki K. Sumariusz podatków dóbr dawnej Ordynacji Ostrogskiej z 1775 roku [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.]// Острозька давнина. — 2016. — Вип. 5. — С. 165
  31. АЮЗР. — Ч. 5. — Т. 2. — Вып. 1 [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]. — С. 60, 227, 317.
  32. АЮЗР. — Ч. 5. — Т. 2. — Вып. 2 [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]. — С. 397, 508, 615, 683.
  33. АЮЗР. — Ч. 5. — Т. 2. — Вып. 2 [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]. — С. 615.
  34. Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев: Типография Почаево-Успенской Лавры, 1888. — Т. 1. — С. 223.
  35. ДАЖО, ф. 118, оп. 14, спр. 165, арк. 207-213.
  36. Российский государственный исторический архив. — Ф. 1287. — Оп. 6. — Д. 570 [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  37. Філіпович М. Обстеження села Колодежно Миропільського району 1925 року. — Малин: ПП "НДНЦ «ПринцепС», 2006. — С. 54-55.
  38. Марахов Г. Польское восстание 1863 г. на Правобережной Украине. — К., 1967. — С. 197
  39. Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Кіевской, Подольской и Волынской губерніямъ. — К.: Изд-во Т-ва Фиш и Вольсов, 1913. — С. 815.
  40. ДАЖО, ф. 1, оп. 73, спр. 4, арк. 73.
  41. Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев: Типография Почаево-Успенской Лавры, 1888. — Т. 1. — С. 221—222.
  42. Волынскія Єпархіальныя Вѣдомости. — 23 мая 1913. — № 21. — С. 26.
  43. ДАЖО, ф. 1, оп. 73, спр. 505, арк. 203.
  44. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. Православ'я [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Житомир Вид-во «Волинь», 2010. — С. 314.
  45. Колодяжне, с. Новоград-Волинського пов. Волинської губ [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.].
  46. Kraszewski J. Wołyń i jego mieszkańce w r. 1863: Krótkie opisanie gubernii Wolyńskiej pod względem jeograficznym i statystycznym. — Drezno: Druk J. I. Kraszewskiego, 1870. — S. 22.
  47. Провоторов О. Археологія — родинна справа Петра Антоновича та Олени Петрівни Косачів у Новоград-Волинському повіті [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  48. Антоновичъ В. Археологическая карта Волынской губерніи. — М.: Типографія Г. Лисснера и А. Гешеля, 1900. — С. 28
  49. Філіпович М. Обстеження села Колодежно Миропільського району 1925 року. — Малин: ПП "НДНЦ «ПринцепС», 2006. — С. 53.
  50. Список научных работ И. Ф. Левицкого// Краткие сообщения Института археологии АН УССР. — 1954. — Вып. 3. — С. 86-89.
  51. Адресъ-календарь Волынской губерніи на 1892 годъ. — Житоміръ: Типографія Губернскаго Правленія, 1891. — С. 157.
  52. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. — Санкт Петербургъ, 1885. — Вып. ІІІ. — С. 227
  53. Списокъ населенных мѣстъ Волынской губерніи. — Житоміръ: Волынская Губернская Типографія, 1906. — С. 143.
  54. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). — Вінніпег: Накладом Тов-ва «Волинь», 1984. — Т. 1. — С. 523.
  55. Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли. — Житомир, 1913 [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  56. ДАЖО, ф. 1, оп. 73, спр. 505, арк. 203зв.
  57. Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли. — Житомир, 1913 [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  58. Картотека потерь на фронтах Первой мировой войны[недоступне посилання з липня 2019].
  59. Картотека потерь на фронтах Первой мировой войны[недоступне посилання з липня 2019].
  60. Картотека потерь на фронтах Первой мировой войны[недоступне посилання з липня 2019].
  61. . Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 21 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  62. . Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 21 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  63. . Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 21 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  64. . Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 21 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  65. . Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 21 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  66. . Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 21 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  67. . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 21 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  68. Філіпович М. Обстеження села Колодежно Миропільського району 1925 року. — Малин: ПП "НДНЦ «ПринцепС», 2006. — С. 26.
  69. Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года [ 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Житомир: Издание Волынского Губернского Отдела Управления, 1923. — С. 155.
  70. Філіпович М. Обстеження села Колодежно Миропільського району 1925 року. — Малин: ПП "НДНЦ «ПринцепС», 2006. — С. 26.
  71. Кондратюк О. Останній ювілей Романівського району [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.].
  72. Могилевський. С. Колодежне, Миропільського району (По подорожним нотаткам)// Радянська Волинь. — 1925. — № 27 (152). — С. 4.
  73. Федорук П. Штунди, які молилися біля розібраної корчми [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.].
  74. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2006. — Кн. 1. — С. 309.
  75. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2006. — Кн. 1. — С. 310.
  76. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2006. — Кн. 1. — С. 608.
  77. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2010. — Кн. 3. — С. 234.
  78. Открытый список жертв политических репрессий в СССР [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.].
  79. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2011. — Кн. 4. — С. 523.
  80. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2011. — Кн. 4. — С. 652.
  81. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2011. — Кн. 5. — С. 402.
  82. Открытый список жертв политических репрессий в СССР [ 18 січня 2018 у Wayback Machine.].
  83. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2013. — Кн. 6. — С. 451—452.
  84. Книга скорботи України. Житомирська область. — Житомир: Льонок, 2003. — Т. 1. — С. 237, 358, 395.
  85. Книга скорботи України. Житомирська область. — Житомир: Льонок, 2003. — Т. 1. — С. 215.
  86. Гінда В. Український спорт під нацистською свастикою (1941—1944 рр.). — Житомир: Рута, 2012. — С. 20-21; Стельникович С. Нацистський окупаційний режим на території Житомирсько-Вінницького регіону і місцеве населення: паралелі існування й боротьби (1941—1944 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. — К., 2016. — С. 249—250.
  87. Жилюк В. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941—1955 рр. — Рівне: Волинські обереги, 2008. — С. 77.
  88. Книга скорботи України. Житомирська область. — Житомир: Льонок, 2003. — Т. 1. — С. 220.
  89. Книга скорботи України. Житомирська область. — Житомир: Льонок, 2003. — Т. 1. — С. 278, 352.
  90. Книга скорботи України. Житомирська область. — Житомир: Льонок, 2003. — Т. 1. — С. 230.
  91. Архів УСБУ в Житомирській області. — Ф. 5. — Спр. 32425. — Т. 5. — Арк. 96-97.
  92. Российская еврейская энциклопедия/ Сост. И.Буров. — М.: Российская академия естественных наук; Российско-израильский энциклопедический центр «Эпос», 2004. — Т. 5. — С. 132.
  93. Архів УСБУ в Житомирській області. — Ф. 5. — Спр. 32425. — Т. 5. — Арк. 100—101.
  94. Янушевський А. Не уникнути розплати// Вісті з України. — 1987. — № 5 (1451). — С. 7.
  95. Лащенко П. Из боя — в бой [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — М.: Воениздат, 1972. — С. 218.
  96. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2011. — Кн. 4. — С. 524.
  97. Реабілітовані історією: Житомирська область [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Житомир, 2011. — Кн. 5. — С. 261.
  98. Реабілітовані історією: Житомирська область. — Житомир, 2015. — Кн. 7. — С. 129 [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.].
  99. ЦАМО РФ. — Ф. 33. — Оп. 11458. — Д. 705. — Л. 178 [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.]; ЦАМО РФ. — Ф. 33. — Оп. 871438. — Д. 21. — Л. 138 [ 8 березня 2017 у Wayback Machine.].
  100. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп. 18004. — Д. 1985. — Л. 172—172зв [ 8 березня 2017 у Wayback Machine.].
  101. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп. 977530. — Д. 5. — Л. 48 [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  102. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп.18003. — Д. 241. — Л. 3об [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.].
  103. . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  104. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп. 18002. — Д. 681. — Л. 232 [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.].
  105. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп. 18002. — Д. 734. — Л. 163 [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.].
  106. . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  107. . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  108. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп. 977527. — Д. 70. — Л. 69-71 [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.].
  109. ЦАМО РФ. — Ф. 33. — Оп. 11458. — Д. 375. — Л. 69 [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.].
  110. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп. 977521 — Д. 2087. — Л. 81-81об [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.].
  111. . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  112. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп. 818883. — Д. 88. — Л. 128 [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.].
  113. ЦАМО РФ. — Ф. 33. — Оп. 594261. — Д. 41. — Л. 158 [ 4 березня 2017 у Wayback Machine.].
  114. ЦАМО РФ. — Ф. 58. — Оп. 977522. — Д. 364. — Л. 38 [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.].
  115. . Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 21 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  116. У чотирьох селах Романівського району замінили комуністичні назви вулиць [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.].
  117. Баліцький Кирило Васильович.
  118. Дацюк Микола Петрович.
  119. Д. Г. Педорук (2003). Балицький Віталій Григорович. Енциклопедія сучасної України. 40123. оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.

Посилання

  • Погода в селі Колодяжне [ 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kolo dyazhne kolishni nazvi Kolodyazhin Kolodezhna pol Kolodezna Kolodezhno Monastirok Kolodezhno Monastyrek Kolodezhno selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 637 osib selo KolodyazhneKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Miropilska selishna gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1241Kolishnya nazva Kolodyazhin Kolodezhna Kolodezhno Monastirok KolodezhnoNaselennya 637Plosha 219 7 km Gustota naselennya 2 9 osib km Poshtovij indeks 13038Telefonnij kod 380 4146Geografichni daniGeografichni koordinati 50 04 16 pn sh 27 41 58 sh d 50 07111 pn sh 27 69944 sh d 50 07111 27 69944 Koordinati 50 04 16 pn sh 27 41 58 sh d 50 07111 pn sh 27 69944 sh d 50 07111 27 69944Serednya visota nad rivnem morya 249 mVodojmi Sluch TyukelivkaNajblizhcha zaliznichna stanciya KolodyazhnijMisceva vladaAdresa radi 13038 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n s Kolodyazhne vul Peremogi 1KartaKolodyazhneKolodyazhneMapa Kolodyazhne u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolodyazhne Zagalnij opisKolodyazhne roztashovane na pravomu berezi richki Sluch Na zahidnij okolici sela v Sluch vpadaye richka Tyuhterivka Tyukelivka Protikayuchi cherez Kolodyazhne vona utvoryuye tri stavi Verhnij Serednij ta Nizhnij Na livomu berezi Sluchi mizh Kolodyazhnim ta Miropolem zgidno rishennya Zhitomirskoyi oblasnoyi radi vid 16 bereznya 2023 roku stvoreno landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Nad Sluchchyu Sposterigayutsya vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini zokrema shulika chornij sorokopud sirij U seli diye ZOSh I II st Bilya sela prohodit zaliznicya Kozyatin Shepetivka Istoriya Pershi lyudi na teritoriyi suchasnogo Kolodyazhnogo z yavilisya 15 tis rokiv tomu sho zasvidchuye viyavlennya slidiv piznopaleolitichnoyi stoyanki V 1920 h rr spivrobitniku Volinskogo naukovo doslidnogo muzeyu u Zhitomiri Ivanu Levickomu peredali z Kolodyazhnogo zubi konya j ulamki kistok mamuta na yakih vin prostezhuvav risovane zobrazhennya tvarin Zokrema na ulamku bivnya mamuta bulo zobrazheno golovu pivnichnogo olenya Paleontologichni znahidki na teritoriyi Kolodyazhnogo zrobili pid chas arheologichnih rozkopok Levickij u 1924 1925 rr i Sergij Gamchenko u 1926 r V urochishi Provallya u 1936 r bulo znajdeno reshtki cherepa nosoroga Zaselennya teritoriyi suchasnogo Kolodyazhnogo prodovzhuvalos u period eneolitu Tut viyavleni poselennya piznogo etapu tripilskoyi kulturi ta pohovannya kulturi kulyastih amfor Olga Manigda pid chas provedennya arheologichnoyi rozvidki v okolicyah Kolodyazhnogo u chervni 2011 r viyavila tri piznotripilski arheologichni pam yatki vzdovzh Tyuhterivki Kolodyazhin XII XIII st Plan davnoruskogo gorodisha v Kolodyazhnomu 1 zhitla napivzemlyanogo tipu 2 zhitla kliti 3 rozkopi 4 kotlovani Na teritoriyi sela znahoditsya davnoruske gorodishe HII HIII st Jogo identifikuyut yak litopisne misto Kolodyazhin nazva yakogo pohodila vid slova kolodyaz Za pripushennyam Romana Yuri misto moglo nalezhati knyazyu Romanu Mstislavichu yakij volodiv i susidnim Kam yancem Vid na richku Tyuhterivku ta urochishe Opust u Kolodyazhnomu Arheologichne vivchennya davnoruskogo gorodisha v Kolodyazhnomu bulo provedene Volinskoyu ekspediciyeyu Institutu arheologiyi AN URSR pid kerivnictvom Volodimira Goncharova vprodovzh p yati litnih sezoniv 1948 1950 i 1952 1953 rr Goncharni virobi znajdeni pid chas arheologichnih rozkopok na davnoruskomu gorodishi v Kolodyazhnomu 1 posudina 2 dnishe posudini z klejmom u viglyadi trizuba Ulitku 1948 r na pivdenno zahidnij okolici Kolodyazhnogo pravij bereg Sluchi takozh bulo viyavleno davnoruske gorodishe HI HII st yake sluguvalo shovishem bez postijnogo naselennya Na pivnichno zahidnij okolici Kolodyazhnogo livij bereg Sluchi zafiksovano she odne davnoruske gorodishe HII HIII st Krim togo bilya Kolodyazhnogo pravij bereg Sluchi bulo blizko 60 kurganiv Ne viklyucheno sho ce mogli buti zalishki davnoruskogo mogilnika Odnak stanom na seredinu HH st voni buli vzhe povnistyu zorani i tak nikim i ne doslidzhuvalis Na pochatku 1241 r Kolodyazhin buv znishenij vijskami Batiya A koli Batij uzyav gorod Kiyiv i pochuv vin pro Danila sho toj v Ugrah ye to rushiv sam do Volodimira I prijshov vin do goroda Kolodyazhna i postaviv dvanadcyat porokiv Ta ne mig vin rozbiti stini i stav peremovlyati lyudej Voni todi posluhavshi zloyi radi jogo zdalisya i sami perebiti buli Arheologichni rozkopki pidtverdili sho Kolodyazhin buv povnistyu spalenij a jogo meshkanci vbiti Monastir u XVI XVIII st U XVI st na misci davnoruskogo gorodisha bulo zasnovano pravoslavnij cholovichij monastir perevedenij u 1702 r v uniatstvo Vidomi postati jogo igumeniv z XVII st o Dionisij Moscickij o Silvestr Blonskij o Joyil Holodovskij z XVIII st o Klimentij Vishnevskij o Rafayil Medem o Daniyil Hmelevich o Filaret Kiyezimovskij o Kostyantin Celyevich Usi voni buli chencyami Chinu Sv Vasiliya Velikogo Z lipnya 1775 r vin buv pidporyadkovanij monastiryu v Lyubari U 1780 r monaham u Kolodyazhnomu bulo nakazano perevezti do Lyubara dzvin iz miscevoyi cerkvi Voni povidomili pro ce cerkovnomu bratstvu yake zabralo dzvin sobi Vreshti jogo taki bulo vivezeno do Lyubara a monahiv pokarano She v 1925 r buli pomitni zalishki kolishnogo monastirya Vid cogo chasu zalishilisya rovi vali lohi proti shkilnoyi sadibi Kolodyazhne zgaduyetsya v Opisi kordoniv Kiyivskogo voyevodstva vid 1566 roku yak selo Shauline tobto v toj chas nalezhalo davnomu zem yanskomu rodu Shauliv U 1587 r vidbuvsya nayizd knyazya Yanusha Ostrozkogo na Kolodyazhne pid chas yakogo miscevi gospodarstva ponesli znachni vtrati vrozhayu Zgidno z obrahunkami 9 gospodariv vtratili vid 90 do 200 kip hliba she 9 vid 200 do 400 4 vid 400 do 700 1 ponad 1 000 Stanom na 27 sichnya 1724 r v Kolodyazhnomu narahovuvalos 6 zhitlovih budivel a na 29 bereznya togo zh roku vzhe 8 Zgidno z pl 1753 r selo perejshlo u vlasnist knyazya Teodora Iyeronima Kazimira Lyubomirskogo boguslavskogo starosti Stanom na 1754 r Kolodyazhne znahodilos u posesiyi Stefana Misyuni Ostannij buv polockim stolnikom polkovnikom Ostrozkoyi ordinaciyi Stanom na 1775 r v Kolodyazhnomu narahovuvavsya 61 dim Zgidno iz perepisami yevrejskogo naselennya za 2 gu polovinu XVIII st u Kolodyazhnomu prozhivali 4 1765 r 3 1775 r 4 1778 r 6 1784 r 4 1787 i 1789 rr 7 1791 r yevreyiv Voni trimali u seli korchmu Stanom na 1888 r v Kolodyazhnomu prozhivali vzhe 40 yevreyiv U 1777 roci Kolodyazhne v Adama Poninskogo kupiv za 5 tisyach polskih zlotih Pavel Kayetan Trushkovskij Na pochatku HIH st odniyeyu chastinoyu Kolodyazhnogo volodili brati Petro ta Stanislav Kayetanovichi Trushkovski i yih vitchim Antonij Yanovich Sobeckij polkovnik kolishnih polskih vijsk inshoyu chastinoyu Vladislav Yanovich Dombrovskij horunzhij kolishnih polskih vijsk Za revizkoyu kazkoyu vid 1816 roku u chastini Kolodyazhnogo sho perebuvala u vlasnosti Dombrovskogo zafiksovani dvorovi Ivan Stefanovich Stepanenko ta Ivan Maksimovich Gajbej a takozh pomishicki selyani Martin Semenovich Arhipchuk Roman Prohorovich Balickij Yakiv Mihajlovich Golinskij Mihajlo Oleksijovich Yencov Semen Stefanovich Zagorodnij Semen Sevastiyanovich Kuchminyuk Oleksij Leontijovich Levchuk Vasil Antonovich Mimonchuk Fedir Antonovich Mimonchuk Ivan Kornijovich Polishuk Stefan Stefanovich Stecyuk V seredini HIH st Kolodyazhne perebuvalo u vlasnosti pomishici Truskovskoyi Gurtok entuziastiv pid kerivnictvom Mikoli Filipovicha u 1925 roci zanotuvav pro ti chasi Yaskravih revolyucijnih vistupiv selyan s Kolodezhno za chasiv kripactva viyasniti ne vdalos Spogadi selyan pro zhittya kripactva vidnositsya lishe do 1830 roku do chasu polskogo povstannya Pro cej period selyanin Kovalchuk Yuliyan 78 rokiv zgaduye i to lishe zi sliv svogo batka yakij prozhiv 90 rokiv i pomer 35 rokiv tomu nazad Vin zgaduye pro okremi individualni vistupi selyan sho namagalisya vikoristati skasovanij rosijskoyu vladoyu odin den panshini yakij pani namagalisya vse taki vderzhati za soboyu Vistupi ci viyavilis v formi nanesennya zbitkiv panovi v bigah v pozhezhah i t inshe Koli panam vdavalos zloviti takih nepokirlivih selyan voni karali selyan rizkami Tih hto terpili karu abo she j zhartuvali pri pokaranni nazivali geroyami stoyikami Tak buv pijmanij Oleksyuk Moisij to na prisud 25 rizok vin stoyichno zayaviv Na 25 rizok ya i shtaniv ne hochu skidati Na zapitannya Skilki zh ti hochesh vidpovidav Kopu abo dvi Jomu davali te sho vin hotiv ale vin vse zh prodovzhuvav uperto ne sluhatis chim zastavlyav mahnuti na nogo rukoyu Kolodyazhnogo torknulisya podiyi Sichnevogo povstannya 1863 1864 rr Polskij povstanskij zagin pid komanduvannyam Edmunda Ruzhickogo pislya boyu z rosijskim vijskom sho vidbuvsya 4 5 travnya 1863 r pid Miropolem vidstupiv po dorozi do Kolodyazhnogo Tut vin forsuvav Sluch i napravivsya v storonu Polonnogo U 1865 r v primishenni zbudovanomu za koshti Ministerstva derzhavnogo majna pochala diyati cerkovno prihodska shkola U 1888 r v nij navchalos 46 ditej Stanom na 1913 r vchitelem pracyuvav Ivan Yaroshenko Cerkva u HIH na pochatku HH st Stanom na 1812 r v Kolodyazhnomu bula cerkva Sv Arhistratiga Mihayila U cej chas svyashennikom u nij buv 40 richnij Ioan Andrijovich Levickij U 1866 r pobudovana nova cerkva 15 sichnya 1867 r yiyi bulo osvyacheno Svyashenikami u nij buli Lavrentij Yakovich Levickij pomer 2 kvitnya 1868 r Mitrofan Pavlovich Levickij pomer 23 travnya 1869 r Feodosij Dunayevskij Z 1886 r svyashenikom buv Mikola Pavlovich dyakom Faddej Bozhkevich z 1848 r Stanom na 1 sichnya 1912 r vdova svyashenika Yelizaveta Pavlovich prozhivala v seli i otrimuvala pensijne zabezpechennya v rozmiri 30 rubliv na rik Stanom na 1913 rik svyashenikom buv Oleksandr Pavlovich Alyeksyeyev Vin prozhivav u seli z druzhinoyu Olgoyu Antonivnoyu ta ditmi Zinayidoyu Yevgeniyeyu Tetyanoyu i Mihajlom Dyakom buv Oleksandr Dmitrovich Shtun yakij prozhivav u seli z druzhinoyu Anastasiyeyu Avksentiyivnoyu ta sinami Oleksiyem i Feofanom Metrichni knigi za 1773 1915 rr zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Zhitomirskoyi oblasti Metrichna kniga za 1813 r znahoditsya na zberiganni v Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi u Kiyevi Doslidzhennya istorichnoyi spadshini u HIH HH st Starozhitnosti v okolicyah Kolodyazhnogo pochali cikaviti doslidnikiv iz XIX st Yuzef Ignacij Krashevskij u svoyemu opisi Volinskoyi guberniyi za 1863 r vidznachav nayavnist bilya sela kilkoh mogil U 1876 r Olga Kosach povidomlyala Volodimira Antonovicha pro viyavlennya v Kolodyazhnomu pidzemnoyi kam yanoyi budivli z dverima zalitimi svincem Yiyi cholovik Petro Kosach utochnyav cherez deyakij chas sho budivlyu bulo cilkovito zrujnovano doki vin zmig yiyi pobachiti Koli ogolilis stini ciyeyi budivli zhid iz 4 selyanami rozbiv yiyi gospodaryuvali v sklepi dvi dobi Potim zhid dav znati volosti Priyihav stanovij i z cilim selom selyan rozkidav bilshu chastinu budivli sho vidkrilas pri obvali Chi prodovzhuyetsya vona pid goroyu ne znayu ne mozhna viznachiti Po zrujnovanomu ne mozhna skazati sho ce bula za budivlya ale mozhna pripuskati sho abo sklep abo pogrebi Kazhut pri stanovomu znajshli dvi lyudski kistki Za danimi samogo Antonovicha na gori Gorbovec Gorbovicya sho na pivdennij okolici Kolodyazhnogo pravij bereg Sluchi buli ruyini zamku ta kam yani pogrebi Takozh bilya sela zafiksovano 2 kurgani U 1925 r obstezhennya sela bulo zdijsneno gurtkom entuziastiv pid kerivnictvom Mikoli Filipovicha Sered inshogo voni vstanovili Bilya sela ye bagato pam yatnikiv starovini riznih istorichnih dib v viglyadi mogil kurganiv gorodish lohiv tosho Zgidno cih pam yatnikiv mozhna skazati sho miscya pravoruch Sluchi de teper znahoditsya s Kolodezhno z davnih daven z yavlyayutsya pridatnimi dlya oselennya V 1920 h rr arheologichni rozkopki v okolicyah Kolodyazhnogo provodili vidomi arheologi Sergij Gamchenko Ivan Levickij Mihajlo Makarevich Levickij buv avtorom kilkoh statej pro rezultati cih doslidzhen a takozh neopublikovanogo rukopisu Do vivchennya arheologichnih pershodzherel v okolicyah s Kolodyazhnogo na Zhitomirshini 1925 r sho zberigayetsya v naukovomu arhivi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Mogila O Korejshi na kladovishi v Kolodyazhnomu Napis Statskij Sovѣtnik Aleksandr Ivanovich Korejsha rod 1843 g skonch 8 Sentyabrya 1903 g Mogila P Homenka na kladovishi v Kolodyazhnomu Napis Polikarp Homenko um 8 aprѣlya 1917 g na 56 g zhizni Na silskomu kladovishi zbereglas mogila statskogo radnika Oleksandra Ivanovicha Korejshi 1843 1903 Stanom na 1891 1892 rr vin u chini kolezkogo radnika pracyuvav chlenom upravi Radivilivskoyi mitnici Stanom na 1885 r u Kolodyazhnomu narahovuvalos 66 dvoriv ta 524 meshkanci na 1906 r 128 dvoriv ta 848 meshkanciv U 1911 r chiselnist naselennya zrosla vzhe do 1 123 osib Za danimi na 1913 r v seli diyala vinna lavka 182 ceglyanij zavod Menashe Volka i Simi Alperinih a takozh vodyanij mlin J I Domoradzkogo iz richnim ob yemom pomolu u 6 300 pudiv orendovanij Sh A Gontmaherom Najbilshim zemlevlasnikom u cej chas buv kolezkij asesor Arkadij Stepanovich Luckevich yakij posidav 107 desyatin Vin prozhivav u seli z druzhinoyu Viroyu Semenivnoyu ta donkami Katerinoyu Viroyu i Tayisiyeyu She 78 desyatin posidala Mariya Gavrilivna Korejsha Urodzhenci sela uchasniki Pershoyi svitovoyi vijni v skladi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Adamec Ivan Kuzmich ryadovij 140 go pihotnogo Zarajskogo polku Balickij Savelij Severianovich ryadovij 441 go polku Chernigivskoyi druzhini Zagorodnij Sidir Dem yanovich ryadovij 26 go Sibirskogo strileckogo polku Zinchuk Zaharij Kostyantinovich ryadovij 76 go pihotnogo Kubanskogo polku Makarchuk Emmanuyil Parfenovich ryadovij 208 yi Saratovskoyi druzhini Polomarchuk Vasil Andrijovich ryadovij 128 go pihotnogo Staro Oskolskogo polku Ponomarchuk Andrij Karpovich ryadovij 128 go pihotnogo Staro Oskolskogo polku Romanyuk Stepan Prokopovich ryadovij 240 go zapasnogo polku Ryabchuk Sergij Semenovich ryadovij 128 go pihotnogo Staro Oskolskogo polku Sementkovskij Ivan Eduardovich starshij unter oficer 426 yi Volinskoyi druzhini Sementkovskij Feodar Eduardovich molodshij unter oficer 11 go pontonnogo bataljonu Usach Vasil Tarasovich ryadovij 104 go artilerijskogo divizionu Usach Sazon Grigorovich molodshij unter oficer 128 go pihotnogo Staro Oskolskogo polku Stanom na 1917 r narahovuvalos 208 dvoriv Stanom na 1923 r Kolodyazhne vidnosilos do Miropilskoyi volosti Miropilskogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi V seli narahovuvalos 259 dvoriv ta 1151 meshkanec Kolodyazhenskij silradi pidporyadkovuvalos takozh susidnye selo Pavolochka Stanom na 1 sichnya 1925 r v Kolodyazhnomu prozhivalo 1132 osobi u tomu chisli 1120 ukrayinciv 8 polyakiv 2 yevreyiv 1 rosiyanin i 1 cheh U 1925 r Miropilskij rajon likvidovano i vklyucheno do skladu Romanivskogo z 1927 r Dzerzhinskogo V miscevij presi situaciya u Kolodyazhnomu u toj chas opisuvalas nastupnim chinom Ne doyizdzhayuchi 4 h verstov do Miropolyu na dosit visokomu gorbku pritulilos selo Kolodezhne Navkrugi dribnij molodij gajok Najbilsh ulyublenij ta najbilsh pevnij pritulok banditiv Selo Bidnyacke Vsogo naselennya 1300 cholovika a nezamozhnikiv pomizh nimi 262 cholovika Ce lishe ti sho nalezhat do KNS Nadelko vid sela zaliznicya yaka j bula dzherelom zarobitku meshkanciv cogo samogo Kolodezhnogo ale zaraz u zv yazku zi skorochennyam i t i potyaglis do zemli do silskogo gospodarstva Pracya silrad polyakaye v keruvanni selom u sklikannyah rizhnih komisij sho mayutsya u silradi ta napryamlenni yih praci v potribne richishe Golovoyu silradi bezpartijnij 8 rokiv ne buv u partiyi a os zaraz podaye anketu do RKP Ne mozhu ya bez partiyi hochu pracyuvati spilno z partiyeyu Komisiyi zasidayut shodenno virishayut to te to inshe to yak polipshiti kultpracyu KNS to yak zaklasti kooperativa poshiriti shkolu liknep i sila insh Praci dosit I povoli spravlyayutsya polipshuyut Zrazki Shkola U nij uchniv 260 Ye zagin Yu P uchitelstvo yak i treba bulo spodivatisya zadovolene Pravda movlyav prozhiti ne mozhna na vidpusheni groshi odna lishe lyubov do svogo dila ta do ditej primushuye perebivatis yak nebud Tak zayavlyaye uchitelstvo shiro prosto bez chvanlivosti Po stinah rozvishani praci uchniv Tut i kolekciyi i malyunki i diagrami V shkoli teplo Nasuproti shkoli skoromno viziraye Hata chitalnya Yak i skriz holodno Pravda miscevi lyudci motivuyut ce tak Navisho neekonomno vitrachati drova Prijdut do hati chitalni naberetsya povno i nagriyut Azh garyache stane Chleniv hati chitalni 52 cholovika z pomizh nih komsomolciv 16 reshta nezamozhniki najmiti ye 12 divchat Pracya polyagaye v antireligijnij propagandi i krim togo silami chleniv stavlyatsya p yesi j take inshe Shodenno vartuye odin iz chleniv na obov yazku kotrogo lezhit zachituvannya gazet dlya prisutnih i reyestraciya Po roboti hati chitalni nepomitno bud yakih slidiv pidnesennya silsko gospodarchogo rivnya selyanina Vuzenke kolo kulturnictva j cherezmirne pobilshennya antireligijnoyi propagandi zatemnyayut inshi viglyadi praci hati chitalni V seli nema kooperaciyi sho ye najbilsh bolyuchim mentom dlya selyanina Poblizu ye rajcentr nasichenij spekulyantskim narodom ce vidbivayetsya takozh na spravi obminu produktiv silskogo gospodarstva kooperaciyi tomu sho speulyanti chastenko zaglyadayut u selo j za bezcin kupuyut u selyanina maslo yajcya j t i Ye bazhayuchi organizuvati kooperativnu kramnicyu ale po yih vislovu Koli upravimos z podatkom vizmemos i do ceyi roboti Treba spodivatis sho ce bude vikonanoyu Likpunkt Vipusk zakinchivshih likpunkt ne buv priurochenij do richnici smerti V I Lyenina Potoropilis Ale ce nichogo Naslidki ciyeyi praci zadovolnyayuchi Vipustili vsogo 26 cholovika bilsh mensh pismennik 26 cholovika ide do armiyi kotra boretsya z nauctvom z nekulturnistyu 26 odinic sho dobre pam yatayut zapovit Volod Illicha Bez gramotnosti ne mozhna buduvati komunizmu Cij praci dopomagali vsi vchiteli KSM silrada Do rechi j pro oseredok LKSM Chleniv ta kandidativ 16 cholovik Sklad po viku kepskij 70 vidsotkiv 15 16 richnih chitayut knizhki berut uchast v gromadskomu zhitti vidilili predstavnikiv do rizhnih organizacij Zbilshuyutsya slabko 3 4 cholovika na misyac Selkori Yih 5 cholovika Odin selyanin komsomolec i 3 pionera Nimi nihto ne keruye Poki sho voni bez zhodnogo vplivu Chastenko popisuyut do gazeti Peresliduvan z boku selyan nema Pidsumki Selo kipit Golovne ce rozburkannya svidomosti v selyanstva Namagayutsya vdiyati j te j inshe Vihodit negladko ale vse zh za nashoyu dopomogoyu mozhna j chekati vijdut peremozhcyami V 1920 h rr populyarnosti u Kolodyazhnomu nabuv baptizm U period Velikogo teroru 1937 1938 rr buli represovani urodzhenci ta meshkanci Kolodyazhnogo Balickij Mihajlo Severianovich 1898 r n ukrayinec odnoosibnik Zaareshtovanij 28 lyutogo 1938 r Obvinuvachuvavsya za st 54 10 KK URSR Prokurorom Lyubarskogo rajonu 31 travnya 1939 r sprava pripinena Balickij Pavlo Kupriyanovich 1898 r n meshk s Gvozdyarnya Dzerzhinskogo r nu Zhitomirskoyi obl ukrayinec chl VKP b desyatnik lispromgospu Zaareshtovanij 19 grudnya 1937 r Obvinuvachuvavsya za st 54 10 KK URSR Za postanovoyu NKVS SRSR i Prokurora SRSR vid 19 sichnya 1938 r rozstrilyanij 29 sichnya 1938 r u m Berdichiv Reabilitovanij u 1958 r Vashuk Yurij Mikitovich 1878 r n ukrayinec kolgospnik Zaareshtovanij 16 veresnya 1937 r Obvinuvachuvavsya za st 54 10 KK URSR Za postanovoyu trijki UNKVS po Zhitomirskij obl vid 13 listopada 1937 r rozstrilyanij 22 listopada 1937 r Reabilitovanij u 1989 r Zajceva Olga Vasilivna 1900 r n polka vchitelka Zaareshtovana 25 grudnya 1937 r Obvinuvachuvalasya za st 54 10 KK URSR Za postanovoyu NKVS SRSR i Prokurora SRSR vid 21 sichnya 1938 r rozstrilyana 10 bereznya 1938 r v m Zhitomir Reabilitovana v 1989 r Konashuk Koval Klimentij Gavrilovich 1889 r n meshk v Pavlodarskij obl ukrayinec vantazhnik Zaareshtovanij 8 lipnya 1938 r Obvinuvachuvavsya za st 58 1a 10 KK RRFSR Zasudzhenij 29 veresnya 1938 r trijkoyu UNKVS po Pavlodarskij obl do VMP Reabilitovanij VT TurkVO 9 chervnya 1963 r Matusevich Tihin Vasilovich 1893 r n ur s Dolsk Turijskoyi vol Kovelskogo pov Volinskoyi gub ukrayinec svyashenik Prozhivav u s Kolodyazhne Zaareshtovanij 2 zhovtnya 1937 r Obvinuvachuvavsya za st 54 6 54 10 KK URSR Za postanovoyu NKVS SRSR i Prokurora SRSR vid 29 listopada 1937 r rozstrilyanij 7 grudnya 1937 r u m Berdichiv Reabilitovanij u 1989 r Momotyuk Oleksandr Matvijovich 1897 r n ukrayinec zagotivelnik paperovoyi fabriki chlen KP b U Zaareshtovanij 12 veresnya 1937 r Obvinuvachuvavsya za st 54 10 KK URSR Zasudzhenij trijkoyu UNKVS po Zhitomirskij obl vid listopada 1937 r do VMP Rozstrilyanij 28 listopada 1937 r u m Berdichiv Reabilitovanij u 1989 r Pasichnik Kirilo Ambrosijovich 1896 r n ukrayinec kolgospnik Zaareshtovanij 6 lyutogo 1938 r Obvinuvachuvavsya za st 54 10 KK URSR Prokurorom Zhitomirskoyi obl 21 kvitnya 1939 r sprava pripinena Polishuk Grigorij Fedorovich 1905 r n meshk m Habarovsk ukrayinec direktor silgosptrestu Zaareshtovanij 19 travnya 1938 r Obvinuvachuvanij za st 58 7 8 11 KK RRFSR Zasudzhenij viyiznoyu sesiyeyu VK VS SRSR 17 veresnya 1938 r do VMP rozstrilyanij 17 veresnya 1938 r v m Habarovsk Reabilitovanij VK VS SRSR 7 chervnya 1958 r Stremeckij Franc Vikentijovich 1880 r n polyak kolgospnik Zaareshtovanij 25 grudnya 1937 r Obvinuvachuvavsya za st 54 10 KK URSR Za postanovoyu NKVS SRSR i Prokurora SRSR vid 19 sichnya 1938 r rozstrilyanij 29 sichnya 1938 r u m Berdichiv Reabilitovanij u 1989 r Na pochatku lipnya 1941 r vid artilerijskogo obstrilu pid chas boyiv zaginuv Dmitro Tarasovich Usach 1894 r n Feodosiya Trifonivna Berezenska 1894 r n ta Lazar Yatkevich A vzhe 6 lipnya 1941 r Kolodyazhne bulo okupovane nacistami Na pochatkovomu etapi nacistskoyi okupaciyi svoyu diyalnist u Miropilskomu rajoni namagalis provoditi chleni OUN b V Kolodyazhnomu bulo stvoreno dvi ounivski grupi do yakih uvijshlo 6 osib Pershu iz nih ocholyuvav Grigorij Oleksyuk drugu Mihajlo Burevij Voseni 1941 r v seli takozh funkcionuvav oseredok molodizhnoyi organizaciyi Sich stvorenoyi z iniciativi OUN Miscevij policejskij Larion Kovalyuk z Kolodyazhnogo svidchiv pislya vijni sho buv zaareshtovanij nacistami za pidozroyu v prinalezhnosti do OUN Na primusovi roboti do Nimechchini z sela vivezeno 115 osib V yih chisli Robocha knizhka primusovoyi robitnici Sari BalickoyiBalicka Sara 1926 r n Bidyuk Lyuba 1926 r n Bidyuk Oleksandr 1926 r n Voznyuk Nadiya 1920 r n Kovalyuk Anna 1922 r n Kovalyuk Vira 1913 r n Krishko Antonina 1919 r n Levchenko Vira 1926 r n Momotyuk Anatolij 1928 r n Momotyuk Vira 1924 r n Momotyuk Levko 1926 r n Momotyuk Lyubov 1922 r n Momotyuk Panas 1899 r n Oleksyuk Polya 1924 r n Polishuk Dariya 1917 r n Rudyuk Lyuba 1926 r n Ryabchuk Vira 1924 r n Usach Vira 1921 r n Usach Oleksandra 1927 r n Fedoruk Antonina 1922 r n U 1943 r za zv yazki z radyanskimi partizanami buli rozstrilyani Kirilo Vasilovich Zinchuk 1910 r n ta Petro Ryabchuk Pri sprobi areshtu 3 chervnya 1943 r vbitij Mihajlo Sidorovich Balickij 1922 r n Pevnij chas u seli perehovuvalis yevreyi yakim vdalosya vizhiti pislya masovogo vbivstva v Miropoli u veresni 1941 r Sered nih bula 12 richna Lyudmila Blehman Cimring yaka u 1980 h rr svidchila Ya oberezhno vilizla z yami i namagayuchis buti nepomitnoyu dlya policejskih vidpovzla na kraj polyani i potim po parku ya pobigla v s Kolodyazhne Dzerzhinskogo rajonu Zajshla v budinok do znajomoyi moyeyi materi Katerini Arkadiyivni prizvisha yiyi ya ne pam yatayu Ya yij rozpovila pro te sho vidbulosya sogodni v Miropilskomu parku Vona obmila krov z mene nagoduvala mene a potim dala meni odyagnutis i skazala shob ya nazivala sebe vzhe ukrayinkoyu i staralas ne potraplyati na ochi policejskim tomu sho same voni vpiznavali yevreyiv Vid neyi ya pishla v lis Des 3 dni ya znahodilas v lisi Bula golodna i holodna Harchuvalas usim tim sho vvazhali yistivnim i tomu ya zahvorila Naprikinci ostannogo dnya mogo perebuvannya v lisi ya zajshla v budinok lisnika bilya s Kolodyazhne Zhinka yaka znahodilas v budinku imeni i prizvisha yiyi ne pam yatayu nagoduvala mene molokom Ya rozkazala yij pro svoye gore Vona plakala razom zi mnoyu sluhayuchi mene a potim vona kudis pishla i povernuvshis skazala sho zhivi moyi sestri Anna i Mariya Diznavshis pro ce ya pishla v Miropil V grudni 1941 r miscevimi policejskimi bulo areshtovano 8 yevrejskih zhinok z ditinoyu yaki perehovuvalis u Kolodyazhnomu Yih vidveli u Miropil i tam rozstrilyali Todi znovu vdalosya vryatuvatisya Lyudmili Blehman Cimring Probigshi po zasnizhenomu berezi richki Sluch kilkasot metriv ya povernulas v Miropilskij park zgadavshi pro ohoronu mostu a z parku ya pribigla v budinok lisnika yakij prozhivav bilya s Kolodyazhne Prizvisha cogo lisnika ya takozh na zhal ne pam yatayu Koli ya pribigla v budinok lisnika jogo zhinka pobachivshi mene zlyakalas mogo viglyadu Pochuvshi moyu strashnu rozpovid vona zaplakala Vona nagoduvala obmila obigrila mene i dala meni odyagnutis Pislya cogo ya vnochi pishla v lis Vden ya hovalas vid policejskih a vnochi jshla v napryamku zahidnih oblastej Ukrayini Yiyi svidchennya buli zachitani na sudovomu procesi proti kolishnih miscevih policejskih yakij vidbuvsya v Romanovi u 1987 r Nastupu RSChA na pochatku 1944 r pereduvali silni artilerijski obstrili sho zmushuvali nimciv vidstupati bez vtyaguvannya u boyi Komandir 322 yi strileckoyi diviziyi Petro Lashenko pisav u svoyih spogadah Same v takij situaciyi polki pershogo eshelonu 8 sichnya zvilnili Nov Miropil i Kolodyazhne Ne dayuchi protivniku zakripitis na zahidnomu berezi richki Sluch voni organizovano forsuvali yiyi i zavolodili Kam yankoyu Prisluchchyu zabezpechivshi perepravu osnovnih sil diviziyi U lyutomu 1944 r bulo zaareshtovano kilkoh meshkanciv Kolodyazhnogo ale cherez deyakij chas spravi proti nih pripineni Matyuha Trifon Grigorovich 1899 r n ukrayinec brigadir kolgospu Zaareshtovanij 15 lyutogo 1944 r za st 54 10 KK URSR UNKDB po Zhitomirskij obl 13 serpnya 1944 r sprava pripinena Reabilitovanij u 2003 r Oleksyuk Grigorij Trifonovich 1904 r n ukrayinec slyusar MTS Zaareshtovanij 28 lyutogo 1944 r Obvinuvachuvavsya za st 54 3 KK URSR Prokurorom Zhitomirskoyi obl 8 veresnya 1944 r sprava pripinena Fedoruk Semen Fedorovich 1898 r n ukrayinec kolgospnik Zaareshtovanij 28 lyutogo 1944 r za st 54 1a KK URSR UNKDB po Zhitomirskij obl 7 serpnya 1944 r sprava pripinena Reabilitovanij u 2003 r U skladi RSChA zaginuli abo znikli bezvisti urodzhenci ta meshkanci Kolodyazhnogo prizvisha spotvoreni v oficijnih dokumentah pro vtrati vipravleno za napisannyam na obelisku v Kolodyazhnomu Balickij Yevgen Ulyanovich 1922 r n kapitan zastupnik komandira bataljonu po strojovij chastini zaginuv 29 sichnya 1945 r pohovanij bilya platformi Nesselbek Shidna Prusiya Balickij Kirilo Ivanovich 1910 r n prizvanij Dzerzhinskim RVK 14 sichnya 1944 r ryadovij pismovij zv yazok z rodinoyu pripinivsya 7 listopada 1944 r znik bezvisti Balickij Mikola Romanovich 1912 r n ryadovij pismovij zv yazok z rodinoyu pripinivsya v lipni 1941 r znik bezvisti Balickij Mihajlo Severianovich 1899 r n molodshij serzhant zaginuv 29 sichnya 1945 r pohovanij u s Guri Bzhestockogo pov Krakovskogo v va Polsha Balickij Oleksandr Vasilovich 1920 r n ryadovij pismovij zv yazok z rodinoyu pripinivsya v chervni 1941 r znik bezvisti Berezenskij Ivan Grigorovich 1911 r n ryadovij kulemetnik zaginuv 13 lipnya 1944 r pohovanij u s Ozyutichi Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Golinskij Mikola Ostapovich 1913 r n ryadovij zaginuv 4 serpnya 1944 r pohovanij u s Markushov Pulavskogo pov Lyublinskogo v va Polsha Kovalchuk Andrij Omelyanovich 1899 r n ryadovij zaginuv u boyu 20 lyutogo 1944 r pohovanij u s Bilokrinichchya Shepetivskogo r nu Hmelnickoyi obl Oleksyuk Mikola Zaharovich pid chas perebuvannya v tabori vijskovopolonenih Kolotenko Ivan Sergijovich 1908 r n ryadovij zaginuv 18 lyutogo 1942 r Momotyuk Petro Kornijovich 1922 r n prizvanij Stalinskim RVK Dnipropetrovskoyi obl 10 serpnya 1941 r ryadovij kulemetnik zaginuv u grudni 1942 r pri oboroni m Novorosijsk pohovanij tam zhe Momotyuk Porfirij Gavrilovich 1918 r n molodshij lejtenant zaginuv 23 lipnya 1944 r pohovanij u s Ustya Zelene Monastiriskogo r nu Ternopilskoyi obl Oleksyuk Mikola Zaharovich 1907 r n ryadovij potrapiv u polon 5 lipnya 1941 r v s Starij Miropil pomer 1 veresnya 1944 r pohovanij na centralnomu kladovishi m Dortmund Polishuk Mikola Kuzmich 1920 r n ryadovij znik bezvisti v serpni 1941 r Polyakov Yurij Mihajlovich 1900 r n vijskovij inzhener 2 go rangu znik bezvisti v serpni 1941 r Fedoruk Mikola Matvijovich 1917 r n molodshij lejtenant propav bezvisti v kvitni 1943 r Fedoruk Oleksandr Vasilovich 1910 r n prizvanij Dzerzhinskim RVK 9 grudnya 1944 r serzhant komandir strileckogo viddilennya pomer 21 sichnya 1945 r u vijskovomu shpitali 409 vid visipnogo tifu pohovanij u Kolodyazhnomu Stanom na traven 2019 r u Kolodyazhnomu prozhivav ostannij veteran uchasnik bojovih dij Andrij Fedorovich Usach 1925 r n nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni II st ta Chervonoyi zirki a takozh medalyami Za vidvagu Za vzyattya Kenigsbergu Za peremogu nad Nimechchinoyu U 1979 r stvoreno Kolodyazhensku silsku radu U hodi vikonannya Zakonu pro dekomunizaciyu 2015 r v Kolodyazhnomu zdijsneno perejmenuvannya vulic vul Kirova stala Polovoyu vul Lenina Centralnoyu vul Shorsa Monastirskoyu provul Kirova Lugovim Do 2020 roku selo vhodilo do skladu Urodzhenci sela yaki geroyichno zaginuli pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni4 chervnya 2023 roku poblizu sela Rivnopil Volnovaskogo rajonu Doneckoyi oblasti zaginuv soldat Kirilo Vasilovich Balickij strilec sanitar 1 go viddilennya 2 go vzvodu 2 oyi roti 1 go mehanizovanogo bataljonu 31 oyi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Vin narodivsya u Kolodyazhnomu 23 bereznya 1990 roku Pohovanij 17 chervnya 2023 roku 23 chervnya 2023 roku poblizu sela Rivnopil Volnovaskogo rajonu Doneckoyi oblasti zaginuv soldat Mikola Petrovich Dacyuk strilec pomichnik granamotenika 31 oyi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Vin narodivsya u Kolodyazhnomu 24 lyutogo 1988 roku Pohovanij 2 lipnya 2023 roku Vidomi urodzhenciBalickij Vitalij Grigorovich 1933 r n politolog doktor istorichnih nauk profesor pershij prorektor Vinnickogo institutu regionalnoyi ekonomiki ta upravlinnya PrimitkiKatalog richok Ukrayini K Vid vo AN URSR 1957 S 79 Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Nad Sluchchyu Shulika Chornij Milvus migrans Sorokopud Sirij Lanius excubitor Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Institut istoriyi AN URSR 1973 S 10 12 Misyac V Rozvidkovi roboti na Zhitomirshini v 1950 1951 rr Arheologichni pam yatki URSR 1956 Vip 6 S 210 Pasternak Ya Arheologiya Ukrayini pervisna davnya ta serednya istoriya Ukrayini za arheologichnimi dzherelami Toronto 1961 S 79 Misyac V Rozvidkovi roboti na Zhitomirshini v 1950 1951 rr Arheologichni pam yatki URSR 1956 Vip 6 S 210 Arheologichni pam yatki URSR korotkij spisok K Naukova dumka 1966 S 96 Manigda O Arheologichna rozvidka v okolicyah smt Miropil ta s Kolodyazhne 5 bereznya 2017 u Wayback Machine Arheologichni pam yatki URSR korotkij spisok K Naukova dumka 1966 S 109 Zhelyeznyak I Korepanova A Masenko L Strizhak O Etimologichnij slovnik litopisnih geografichnih nazv Pivdennoyi Rusi K Naukova dumka 1985 S 69 Yura R O Do pitannya pro socialnu nalezhnist meshkanciv Kolodyazhina Arheologiya 1961 T 12 S 100 Yura R O Drevnij Kolodyazhin Arheologichni pam yatki URSR 1962 T 12 S 59 Yura R O Do pitannya pro socialnu nalezhnist meshkanciv Kolodyazhina Arheologiya 1961 T 12 S 93 Goncharov V Roboti Volinskoyi ekspediciyi 1948 r Arheologichni pam yatki URSR 1952 T 3 S 171 Manigda O Lisenko S Malovidome gorodishe v sistemi litopisnogo Kolodyazhina na r Sluch Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2013 S 119 120 Yura R O Drevnij Kolodyazhin Arheologichni pam yatki URSR 1962 T 12 S 58 Litopis ruskij 9 listopada 2007 u Wayback Machine Per z davnorus L Mahnovcya K Dnipro 1989 S 397 Goncharov V Drevnij Kolodyazhin 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Kratkie soobsheniya Instituta istorii materialnoj kultury 1952 Vyp 41 S 49 Vavrik M Naris rozvitku i stanu Vasiliyanskogo china XVII XX st Topografichno statistichna rozvidka Rim 1979 S 196 Gizycki J Spis klasztorow unickich bazylianow w wojewodztwie wolynskiem Krakow 1905 S 41 Spisok chenciv Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Lorens B Redukcja monasterow w prowincji koronnej Zakonu Ruskiego sw Bazylego Wielkiego w latach 1744 1780 Hereditas Monasteriorum 2016 Vol 8 S 98 99 Filipovich M Obstezhennya sela Kolodezhno Miropilskogo rajonu 1925 roku Malin PP NDNC PrincepS 2006 S 53 Bojko I Selyanstvo Ukrayini v drugij polovini XVI pershij polovini XVII st Lviv Vid vo AN URSR 1963 S 310 Krikun M Podimni reyestri pershoyi i pochatku drugoyi polovini XVIII st Istorichni dzherela ta yih vikoristannya K Naukova dumka 1972 Vip 7 S 75 Akta publiczne do interessu ordynacyi Ostrogskiey nalezace 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine B m 1754 S 56 Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku Oprac K Zhemeneckij Bila Cerkva Vidavec O Pshonkivskij 2015 S 130 Niesiecki K Herbarz Polski Lipsk Drukiem Breitkopfa i Hertela 1841 T VI S 422 423 Rzemieniecki K Sumariusz podatkow dobr dawnej Ordynacji Ostrogskiej z 1775 roku 1 sichnya 2018 u Wayback Machine Ostrozka davnina 2016 Vip 5 S 165 AYuZR Ch 5 T 2 Vyp 1 19 bereznya 2017 u Wayback Machine S 60 227 317 AYuZR Ch 5 T 2 Vyp 2 19 bereznya 2017 u Wayback Machine S 397 508 615 683 AYuZR Ch 5 T 2 Vyp 2 19 bereznya 2017 u Wayback Machine S 615 Teodorovich N Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev Tipografiya Pochaevo Uspenskoj Lavry 1888 T 1 S 223 DAZhO f 118 op 14 spr 165 ark 207 213 Rossijskij gosudarstvennyj istoricheskij arhiv F 1287 Op 6 D 570 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Filipovich M Obstezhennya sela Kolodezhno Miropilskogo rajonu 1925 roku Malin PP NDNC PrincepS 2006 S 54 55 Marahov G Polskoe vosstanie 1863 g na Pravoberezhnoj Ukraine K 1967 S 197 Ves Yugo Zapadnyj kraj Spravochnaya i adresnaya kniga po Kievskoj Podolskoj i Volynskoj guberniyam K Izd vo T va Fish i Volsov 1913 S 815 DAZhO f 1 op 73 spr 4 ark 73 Teodorovich N Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev Tipografiya Pochaevo Uspenskoj Lavry 1888 T 1 S 221 222 Volynskiya Yeparhialnyya Vѣdomosti 23 maya 1913 21 S 26 DAZhO f 1 op 73 spr 505 ark 203 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Pravoslav ya 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Zhitomir Vid vo Volin 2010 S 314 Kolodyazhne s Novograd Volinskogo pov Volinskoyi gub 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Kraszewski J Wolyn i jego mieszkance w r 1863 Krotkie opisanie gubernii Wolynskiej pod wzgledem jeograficznym i statystycznym Drezno Druk J I Kraszewskiego 1870 S 22 Provotorov O Arheologiya rodinna sprava Petra Antonovicha ta Oleni Petrivni Kosachiv u Novograd Volinskomu poviti 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Antonovich V Arheologicheskaya karta Volynskoj gubernii M Tipografiya G Lissnera i A Geshelya 1900 S 28 Filipovich M Obstezhennya sela Kolodezhno Miropilskogo rajonu 1925 roku Malin PP NDNC PrincepS 2006 S 53 Spisok nauchnyh rabot I F Levickogo Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN USSR 1954 Vyp 3 S 86 89 Adres kalendar Volynskoj gubernii na 1892 god Zhitomir Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1891 S 157 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Sankt Peterburg 1885 Vyp III S 227 Spisok naselennyh mѣst Volynskoj gubernii Zhitomir Volynskaya Gubernskaya Tipografiya 1906 S 143 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tov va Volin 1984 T 1 S 523 Spisok zemlevladelcev i arendatorov Volynskoj gubernii vo vladenii koih nahoditsya ne menee 50 desyatin zemli Zhitomir 1913 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine DAZhO f 1 op 73 spr 505 ark 203zv Spisok zemlevladelcev i arendatorov Volynskoj gubernii vo vladenii koih nahoditsya ne menee 50 desyatin zemli Zhitomir 1913 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Kartoteka poter na frontah Pervoj mirovoj vojny nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kartoteka poter na frontah Pervoj mirovoj vojny nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kartoteka poter na frontah Pervoj mirovoj vojny nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 21 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 21 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 21 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 21 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 21 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2018 Procitovano 21 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 21 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Filipovich M Obstezhennya sela Kolodezhno Miropilskogo rajonu 1925 roku Malin PP NDNC PrincepS 2006 S 26 Materialy po administrativno territorialnomu deleniyu Volynskoj gubernii 1923 goda 5 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Zhitomir Izdanie Volynskogo Gubernskogo Otdela Upravleniya 1923 S 155 Filipovich M Obstezhennya sela Kolodezhno Miropilskogo rajonu 1925 roku Malin PP NDNC PrincepS 2006 S 26 Kondratyuk O Ostannij yuvilej Romanivskogo rajonu 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Mogilevskij S Kolodezhne Miropilskogo rajonu Po podorozhnim notatkam Radyanska Volin 1925 27 152 S 4 Fedoruk P Shtundi yaki molilisya bilya rozibranoyi korchmi 3 bereznya 2017 u Wayback Machine Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Zhitomir 2006 Kn 1 S 309 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Zhitomir 2006 Kn 1 S 310 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Zhitomir 2006 Kn 1 S 608 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 10 sichnya 2017 u Wayback Machine Zhitomir 2010 Kn 3 S 234 Otkrytyj spisok zhertv politicheskih repressij v SSSR 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 15 travnya 2021 u Wayback Machine Zhitomir 2011 Kn 4 S 523 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 15 travnya 2021 u Wayback Machine Zhitomir 2011 Kn 4 S 652 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 29 grudnya 2016 u Wayback Machine Zhitomir 2011 Kn 5 S 402 Otkrytyj spisok zhertv politicheskih repressij v SSSR 18 sichnya 2018 u Wayback Machine Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 29 grudnya 2016 u Wayback Machine Zhitomir 2013 Kn 6 S 451 452 Kniga skorboti Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Lonok 2003 T 1 S 237 358 395 Kniga skorboti Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Lonok 2003 T 1 S 215 Ginda V Ukrayinskij sport pid nacistskoyu svastikoyu 1941 1944 rr Zhitomir Ruta 2012 S 20 21 Stelnikovich S Nacistskij okupacijnij rezhim na teritoriyi Zhitomirsko Vinnickogo regionu i misceve naselennya paraleli isnuvannya j borotbi 1941 1944 rr Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya doktora istorichnih nauk K 2016 S 249 250 Zhilyuk V Diyalnist OUN ta UPA na Zhitomirshini u 1941 1955 rr Rivne Volinski oberegi 2008 S 77 Kniga skorboti Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Lonok 2003 T 1 S 220 Kniga skorboti Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Lonok 2003 T 1 S 278 352 Kniga skorboti Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Lonok 2003 T 1 S 230 Arhiv USBU v Zhitomirskij oblasti F 5 Spr 32425 T 5 Ark 96 97 Rossijskaya evrejskaya enciklopediya Sost I Burov M Rossijskaya akademiya estestvennyh nauk Rossijsko izrailskij enciklopedicheskij centr Epos 2004 T 5 S 132 Arhiv USBU v Zhitomirskij oblasti F 5 Spr 32425 T 5 Ark 100 101 Yanushevskij A Ne uniknuti rozplati Visti z Ukrayini 1987 5 1451 S 7 Lashenko P Iz boya v boj 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine M Voenizdat 1972 S 218 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 15 travnya 2021 u Wayback Machine Zhitomir 2011 Kn 4 S 524 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast 29 grudnya 2016 u Wayback Machine Zhitomir 2011 Kn 5 S 261 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast Zhitomir 2015 Kn 7 S 129 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 33 Op 11458 D 705 L 178 7 bereznya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 33 Op 871438 D 21 L 138 8 bereznya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 58 Op 18004 D 1985 L 172 172zv 8 bereznya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 58 Op 977530 D 5 L 48 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 58 Op 18003 D 241 L 3ob 3 bereznya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 27 lyutogo 2017 CAMO RF F 58 Op 18002 D 681 L 232 5 bereznya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 58 Op 18002 D 734 L 163 5 bereznya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 27 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 27 lyutogo 2017 CAMO RF F 58 Op 977527 D 70 L 69 71 7 bereznya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 33 Op 11458 D 375 L 69 4 bereznya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 58 Op 977521 D 2087 L 81 81ob 4 bereznya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 lyutogo 2017 Procitovano 27 lyutogo 2017 CAMO RF F 58 Op 818883 D 88 L 128 4 bereznya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 33 Op 594261 D 41 L 158 4 bereznya 2017 u Wayback Machine CAMO RF F 58 Op 977522 D 364 L 38 5 bereznya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 21 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya U chotiroh selah Romanivskogo rajonu zaminili komunistichni nazvi vulic 3 bereznya 2017 u Wayback Machine Balickij Kirilo Vasilovich Dacyuk Mikola Petrovich D G Pedoruk 2003 Balickij Vitalij Grigorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 40123 originalu za 31 zhovtnya 2023 Procitovano 31 zhovtnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Kolodyazhne 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ