Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колекти́вний спо́сіб навча́ння — організаційна структура навчально-творчого процесу, в якій переважає форма організації навчання в парах змінного складу. Така форма організації надає можливість працювати колективно, співробітничати, і в той же час, формує самостійність мислення, розвиває мову та інші індивідуальні здібності учнів, одночасно підвищуючи якість знань, умінь та навичок.
Протягом чотирьох останніх десятиліть у педагогічній науці розробляється теорія про колективні способи навчання, що утілила дореволюційний досвід вітчизняного педагога Олександра Григоровича Ривіна. Крім колективних занять у динамічних парах змінного складу педагог застосовув полівіковий і різнорівневий за підготовкою склад навчальних груп. Навчально-виховний процес здійснювся на основі самоуправління з урахуванням перших двох факторів.
Крім терміну «колективний спосіб навчання» використовуються такі назви навчально-творчого процесу:
- колективне взаємонавчання
- різновікове взаємонавчання
- методика О. Г. Ривіна
- работа учнів у парах зміного складу
- організований діалог
- сполучний діалог
Історія
Академія Платона
Ймовірно прототипом цієї форми організації навчання можна вважати «Діалоги» Платона. Ще в Академії Платона, заснованій у 338 році до н. е. поблизу Афін основним методом навчання була діалектика (діалог). Члени Академії ділилися на дві групи: старші — вчені та і молодші — учні, тому що, на думку Платона, справжня філософія може існувати тільки в умовах постійного діалогу між вчителями та учнями у стінах школи.
Корнинський період і метод Ривіна
Історично першим досвідом роботи О. Г. Ривіна, про який є офіційна згадка, була його вчительська діяльність у 1918 році в містечку Корнин Житомирської області. О. Г. Ривін зібрав за ініціативою батьків шість, а згодом біля сорока підлітків від 11 до 16 років різного рівня підготовки та став їх навчати по-новому. Діти по черзі працювали один з одним то як учитель, то як учень. Перші 2—3 тижні О. Г. Ривін сам визначав, кому над якою темою і з ким працювати. Пізніше ці функції перейшли до старших учнів. Поступово учні самі вирішували з ким, над чим і які питання вивчати наступними. Оскільки в групі були діти різного віку, забезпечувалась безперервна передача знань від вчителя-керівника до його безпосередніх помічників і далі до все менш підготованих учнів. У разі потреби, О. Г. Ривін давав учням додаткову інформацію особисто. Відносно легко в колективі налагодилось самоуправління. Старші учні були не лише вчителями молодших, а й вихователями, керівниками, помічниками педагога. Новий матеріал, в основному, вивчався парою учнів, або самостійно сильним учнем. Майже для всіх навчальних предметів О. Ривін розробив методику поабзацного опрацювання статей чи текстів.
За якістю знань слідкували дуже ретельно. Учні були привчені змушувати іспитованого повторно вивчати теорему по підручнику та ще декілька разів розповідати, чи доказувати її напарникам, коли той допускав малі неточності, помилки. По закінченню вивчення теми, чи блоку завдань, учні виступали з доповіддю перед невеликою групою для того, щоб не переривати роботу в парах у решти учнів. Вечорами учні з доповідями виступали перед батьками. Траплялось їм виступати в інших селах.
Школа в Корнині проіснувала десять місяців.
Ліквідація неписьменності та «Дикий вуз»
Наступними згадками про застосування технології були статті в різноманітних педагогічних журналах 1922–1931 років, які розповідали про ліквідацію неписьменності та організацію масового навчання робочих і селян. Свій метод Ривін часом називав «талгенізмом» від слів «талант» і «геній». «Послідовне та інтенсивне застосування організованого інтелектуального спілкування в діалогах, будь то у великому місті чи селі, рішуче сприяє кристалізації в будь-якому колективі максимальної кількості талантів і геніїв» писав він.
Ще одним прикладом ефективного використання методу Ривіна є випадок, що відбувся в 1928 році в Москві, коли при вступі до деяких вищих навчальних закладів на кожне місце претендувало по 120 осіб. Тоді, за ініціативою Зиновія Віхмана (колишнього учня Ривіна) та інших молодих людей, яким не вдалось стати студентами, утворилося «Об'єднання груп за вищою технічною освітою». Гаслом об'єднання стало: «Вища освіта без вузу. Життю потрібні не дипломи, а знання» і дістало назву «Дикий вуз». Близько ста сімдесяти учасників збирались увечері після роботи та в дві зміни по 4—5 годин колективно вивчали предмети, що входили до курсу механічного факультету Московського вищого технічного училища. Ніяких коштів на організацію діяльності об'єднання не одержувало, оскільки було громадською ініціативою. Заняття проходили на Москворіцькій вулиці у самостійно відремонтованих приміщеннях колишнього заводу свічок без викладачів. Консультували учасників об'єднання студенти МДУ та МВТУ в порядку громадського добровільного навантаження. У групах займалися тільки люди із середньою освітою, яких не треба було переконувати в необхідності та користі знань. Керувало кожною групою об'єднання (чотири основні та дві підготовчі групи) виборне та методичне бюро із самих учасників. Удома ніхто з них не вчився, ніяких дисциплінарних заходів не вживали. Необхідного порядку на заняттях досягали винятково використовуючи метод взаємонавчання в парах. Учасники об'єднання мріяли створити товариство колективів з самоосвіти. За високі позитивні досягнення у навчанні «Об'єднання груп за вищою технічною освітою» з часом «узаконили» та перетворили на Державну школу інженерів імені Бубнова, чи на вечірній інженерно—механічний інститут (за іншими джерелами) зі звиклим профессорсько—викладацьким штатом та традиційними методами викладання.
Після війни
Після війни поширення методу О. Г. Ривіна відбулось у двох напрямках: досвід застосування оргдіалогу М. Д. Брейтерманом, та створення теорії Колективного способу навчання В. К. Дьяченком.
«Клуб цікавих зустрічей»
У 1959 році учні Ривіна М. Д. Брейтерман і А. Г. Вишнепольска організували в Бауманському районі Москви на громадських засадах «Клуб цікавих зустрічей». Постійними учасниками клубних зустрічей були робочі-техніки із сусідніх заводів, початковий навчальний рівень яких становив 5—7 клас з тривалою перервою в навчанні до десяти років. Згодом до клубу потягнулись студенти педвузу, молоді вчителі початківці. При першому знайомстві кожен у зошиті повідомляв про себе основні відомості та відповідав на питання: який предмет був у школі найулюбленішим? що читаєте в даний час? (Яку книгу — наукову, політичну, художню?) Відповіді на ці питання давали можливість підбирати літературу кожному окремо з урахуванням рівня та індивідуальних інтересів. Кожен був забезпечений бібліотечним формуляром, куди записували назви популярних книг, статей.
Навчальним матеріалом були твори В. І. Леніна, К.Маркса, Ф.Енгельса, статті газети «Правда», та журналів «Пропагандист», «Комуніст», «Щорічник науки», «Питання літератури», «Питання Історії», «Питання біології» та інш. Паралельно з роботою над літературою в парах вивчалась математика і фізика. Матеріал математики у вигляді вузлових ідей і складних задач з рішенням заносився на окремі картки. Були картки з цікавим матеріалом, наприклад, математичні софізми, де потрібно було виявити логічну помилку або відкрите порушення математичного правила. Вивчення математики проводилося концентровано: на початку весь матеріал алгебри і тригонометричних функцій, потім геометрія і фізика на тому високому рівні, який дозволяв уе широке оволодіння алгебраїчним апаратом. Рух матеріалу проходив від того, хто знає дане питання, до того, хто не знає. Оцінок у «Клубі цікавих зустрічей» не ставили. Стратегія керівників полягала в тому, щоб учасників змінного діалогічного спілкування, поставлених в оптимальні дидактичні умови, сміливо піднімати на все вищий щабель інформованості та розвитку.
Застосування методу Ривіна у шкільних навчальних заняттях
Дещо іншим шляхом у розвитку ідей свого вчителя пішов Віталій Кузьмич Дяченко — доктор педагогічних наук, професор Красноярського педагогічного університету. Віталій Кузьмич працював над механізмом використання методу Рівіна в навчальних заняттях у школі. Ним запропоновано концепцію колективного способу навчання. З 1984 року Красноярськ став центром руху педагогів, захоплених практичною реалізацією ідей Ривіна, в якому діяло дві групи педагогів-методистів під керівництвом В. К. Дяченка, що втілювали взаємонавчання в сучасну педагогічну практику. Близько 20 шкіл здійснювали експериментальну роботу з організації навчального процесу на основі ідей колективного способу навчання. У декількох з них вдалося перейти від епізодичного використання механізму змінних пар до організації в експериментальному режимі цілісного навчального процесу практично в повній вертикалі загальноосвітньої школи. До експерименту підключилися педагоги з інших міст Росії та колишніх країн СРСР, було створено Асоціацію педагогів з розповсюдження колективного способу навчання, друк методичних посібників, видання Віснику та Журналу «Колективний спосіб навчання». Другим центром активного розвитку ідей Ривіна з 1986 року став Ленінград, де було прочитано цикл лекцій про метод Ривіна та теорію В. Дяченка, організовано міський семінар з проблем колективного способу навчання. Учасники семінару створили декілька оригінальних методик для роботи в змінних парах на різному навчальному матеріалі, з варіативними формами подання навчального матеріалу учням, розробили класифікації методик колективної організаційної форми.
Концепція В. К. Дяченко
полягає у застосуванні:
- систематичних колективних занять: кожний з тих, кого навчають повинен знати і вміти робити те, що знає й вміє робити той, хто його навчає, тобто досягається завершеність в навчанні та вихованні;
- принципу обов'язкової і безперервної передачі знань: всі учасники занять повинні викладати навчальний матеріал один одному: чому навчився сам — навчи іншого;
- принципу колективної праці: всі працюють зі всіма і всі вчаться у всіх, тобто реалізується закон життя здорового колективу — загальна співпраця і взаємодія товаришів;
- принципу навчання в залежності з психофізичними можливостями, здібностями кожного учасника занять, засобом різновікового навчального колективу;
- принципу одночасного вивчення різноманіття тем різними учнями: всі учасники самостійно, без попереднього пояснення й інструктажу педагога, вивчають одночасно різні теми, виконують різні функції;
- принципу співпраці, виявлення педагогічних спроможностей: організований у такий спосіб педагогічний процес щодня тренує членів різновікового самоосвітнього колективу у прояві турботи про ближнього, формує спроможність до встановлення міжособистісних контактів, уміння співпрацювати, переживати, співчувати і т. д., розвиває педагогічні здібності, майбутні батьківські і материнські якості;
- принцип вивчення навчального матеріалу крупними блоками на інтенсивній інтегративній основі, тобто так званого «занурення»
Діти цього класу в Німеччині вже червертий рік навчаються в парах
Розробки вчителів і викладачів
- Карплюк С. О. (2010) Роль мотиваційного компоненту професійно-педагогічної діяльності вчителів інформатики у контексті організації взаємонавчання учнів. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 54.
- Карплюк С. О. (2009) Технологія підготовки майбутніх учителів математики до організації взаємонавчання учнів основної школи. Дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук: 13.00.04-теорія і методика професійної освіти. Житомирський держ. ун-т ім. І. Франка.
- Скворцова С. О. (2000) Застосування елементів концепції В. К. Дьяченка про колективні способи навчання на уроках математики при вивчення теми «Множення і ділення у межах 1000». Початкова освіта, 9 (57).-вкладиш: С.1-8, 10 (58).-вкладиш. С.1-8.
Примітки
- В. К. Дьяченко Разновозрастность состава коллектива как важнейшее условие перехода к коллективному способу обучения. — Красноярск, КГУ, 1987.
- В. К. Дьяченко. (2001)"Корнин и опыт «Дикого вуза». Народное образование, 3, с. 99-103.
Див. також
Джерела
- Михаил Эпштейн. Метод Ривина [ 5 грудня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- С. О. Карплюк. (2009) «Досвід Ривіна-Дяченка у проектуванні методів взаємонавчання» Вісник Житомирського державного університету, 43, Педагогічні науки.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolekti vnij spo sib navcha nnya organizacijna struktura navchalno tvorchogo procesu v yakij perevazhaye forma organizaciyi navchannya v parah zminnogo skladu Taka forma organizaciyi nadaye mozhlivist pracyuvati kolektivno spivrobitnichati i v toj zhe chas formuye samostijnist mislennya rozvivaye movu ta inshi individualni zdibnosti uchniv odnochasno pidvishuyuchi yakist znan umin ta navichok Protyagom chotiroh ostannih desyatilit u pedagogichnij nauci rozroblyayetsya teoriya pro kolektivni sposobi navchannya sho utilila dorevolyucijnij dosvid vitchiznyanogo pedagoga Oleksandra Grigorovicha Rivina Krim kolektivnih zanyat u dinamichnih parah zminnogo skladu pedagog zastosovuv polivikovij i riznorivnevij za pidgotovkoyu sklad navchalnih grup Navchalno vihovnij proces zdijsnyuvsya na osnovi samoupravlinnya z urahuvannyam pershih dvoh faktoriv Krim terminu kolektivnij sposib navchannya vikoristovuyutsya taki nazvi navchalno tvorchogo procesu kolektivne vzayemonavchannya riznovikove vzayemonavchannya metodika O G Rivina rabota uchniv u parah zminogo skladu organizovanij dialog spoluchnij dialogIstoriyaAkademiya Platona Platon u svoyij Akademiyi kartina shvedskogo hudozhnika Karla Johana Uolbona gravyura dlya zhurnalu nevidomogo hudozhnika Jmovirno prototipom ciyeyi formi organizaciyi navchannya mozhna vvazhati Dialogi Platona She v Akademiyi Platona zasnovanij u 338 roci do n e poblizu Afin osnovnim metodom navchannya bula dialektika dialog Chleni Akademiyi dililisya na dvi grupi starshi vcheni ta i molodshi uchni tomu sho na dumku Platona spravzhnya filosofiya mozhe isnuvati tilki v umovah postijnogo dialogu mizh vchitelyami ta uchnyami u stinah shkoli Korninskij period i metod Rivina Istorichno pershim dosvidom roboti O G Rivina pro yakij ye oficijna zgadka bula jogo vchitelska diyalnist u 1918 roci v mistechku Kornin Zhitomirskoyi oblasti O G Rivin zibrav za iniciativoyu batkiv shist a zgodom bilya soroka pidlitkiv vid 11 do 16 rokiv riznogo rivnya pidgotovki ta stav yih navchati po novomu Diti po cherzi pracyuvali odin z odnim to yak uchitel to yak uchen Pershi 2 3 tizhni O G Rivin sam viznachav komu nad yakoyu temoyu i z kim pracyuvati Piznishe ci funkciyi perejshli do starshih uchniv Postupovo uchni sami virishuvali z kim nad chim i yaki pitannya vivchati nastupnimi Oskilki v grupi buli diti riznogo viku zabezpechuvalas bezperervna peredacha znan vid vchitelya kerivnika do jogo bezposerednih pomichnikiv i dali do vse mensh pidgotovanih uchniv U razi potrebi O G Rivin davav uchnyam dodatkovu informaciyu osobisto Vidnosno legko v kolektivi nalagodilos samoupravlinnya Starshi uchni buli ne lishe vchitelyami molodshih a j vihovatelyami kerivnikami pomichnikami pedagoga Novij material v osnovnomu vivchavsya paroyu uchniv abo samostijno silnim uchnem Majzhe dlya vsih navchalnih predmetiv O Rivin rozrobiv metodiku poabzacnogo opracyuvannya statej chi tekstiv Za yakistyu znan slidkuvali duzhe retelno Uchni buli privcheni zmushuvati ispitovanogo povtorno vivchati teoremu po pidruchniku ta she dekilka raziv rozpovidati chi dokazuvati yiyi naparnikam koli toj dopuskav mali netochnosti pomilki Po zakinchennyu vivchennya temi chi bloku zavdan uchni vistupali z dopoviddyu pered nevelikoyu grupoyu dlya togo shob ne pererivati robotu v parah u reshti uchniv Vechorami uchni z dopovidyami vistupali pered batkami Traplyalos yim vistupati v inshih selah Shkola v Kornini proisnuvala desyat misyaciv Likvidaciya nepismennosti ta Dikij vuz Nastupnimi zgadkami pro zastosuvannya tehnologiyi buli statti v riznomanitnih pedagogichnih zhurnalah 1922 1931 rokiv yaki rozpovidali pro likvidaciyu nepismennosti ta organizaciyu masovogo navchannya robochih i selyan Svij metod Rivin chasom nazivav talgenizmom vid sliv talant i genij Poslidovne ta intensivne zastosuvannya organizovanogo intelektualnogo spilkuvannya v dialogah bud to u velikomu misti chi seli rishuche spriyaye kristalizaciyi v bud yakomu kolektivi maksimalnoyi kilkosti talantiv i geniyiv pisav vin She odnim prikladom efektivnogo vikoristannya metodu Rivina ye vipadok sho vidbuvsya v 1928 roci v Moskvi koli pri vstupi do deyakih vishih navchalnih zakladiv na kozhne misce pretenduvalo po 120 osib Todi za iniciativoyu Zinoviya Vihmana kolishnogo uchnya Rivina ta inshih molodih lyudej yakim ne vdalos stati studentami utvorilosya Ob yednannya grup za vishoyu tehnichnoyu osvitoyu Gaslom ob yednannya stalo Visha osvita bez vuzu Zhittyu potribni ne diplomi a znannya i distalo nazvu Dikij vuz Blizko sta simdesyati uchasnikiv zbiralis uvecheri pislya roboti ta v dvi zmini po 4 5 godin kolektivno vivchali predmeti sho vhodili do kursu mehanichnogo fakultetu Moskovskogo vishogo tehnichnogo uchilisha Niyakih koshtiv na organizaciyu diyalnosti ob yednannya ne oderzhuvalo oskilki bulo gromadskoyu iniciativoyu Zanyattya prohodili na Moskvorickij vulici u samostijno vidremontovanih primishennyah kolishnogo zavodu svichok bez vikladachiv Konsultuvali uchasnikiv ob yednannya studenti MDU ta MVTU v poryadku gromadskogo dobrovilnogo navantazhennya U grupah zajmalisya tilki lyudi iz serednoyu osvitoyu yakih ne treba bulo perekonuvati v neobhidnosti ta koristi znan Keruvalo kozhnoyu grupoyu ob yednannya chotiri osnovni ta dvi pidgotovchi grupi viborne ta metodichne byuro iz samih uchasnikiv Udoma nihto z nih ne vchivsya niyakih disciplinarnih zahodiv ne vzhivali Neobhidnogo poryadku na zanyattyah dosyagali vinyatkovo vikoristovuyuchi metod vzayemonavchannya v parah Uchasniki ob yednannya mriyali stvoriti tovaristvo kolektiviv z samoosviti Za visoki pozitivni dosyagnennya u navchanni Ob yednannya grup za vishoyu tehnichnoyu osvitoyu z chasom uzakonili ta peretvorili na Derzhavnu shkolu inzheneriv imeni Bubnova chi na vechirnij inzhenerno mehanichnij institut za inshimi dzherelami zi zviklim professorsko vikladackim shtatom ta tradicijnimi metodami vikladannya Pislya vijni Pislya vijni poshirennya metodu O G Rivina vidbulos u dvoh napryamkah dosvid zastosuvannya orgdialogu M D Brejtermanom ta stvorennya teoriyi Kolektivnogo sposobu navchannya V K Dyachenkom Klub cikavih zustrichej U 1959 roci uchni Rivina M D Brejterman i A G Vishnepolska organizuvali v Baumanskomu rajoni Moskvi na gromadskih zasadah Klub cikavih zustrichej Postijnimi uchasnikami klubnih zustrichej buli robochi tehniki iz susidnih zavodiv pochatkovij navchalnij riven yakih stanoviv 5 7 klas z trivaloyu perervoyu v navchanni do desyati rokiv Zgodom do klubu potyagnulis studenti pedvuzu molodi vchiteli pochatkivci Pri pershomu znajomstvi kozhen u zoshiti povidomlyav pro sebe osnovni vidomosti ta vidpovidav na pitannya yakij predmet buv u shkoli najulyublenishim sho chitayete v danij chas Yaku knigu naukovu politichnu hudozhnyu Vidpovidi na ci pitannya davali mozhlivist pidbirati literaturu kozhnomu okremo z urahuvannyam rivnya ta individualnih interesiv Kozhen buv zabezpechenij bibliotechnim formulyarom kudi zapisuvali nazvi populyarnih knig statej Navchalnim materialom buli tvori V I Lenina K Marksa F Engelsa statti gazeti Pravda ta zhurnaliv Propagandist Komunist Shorichnik nauki Pitannya literaturi Pitannya Istoriyi Pitannya biologiyi ta insh Paralelno z robotoyu nad literaturoyu v parah vivchalas matematika i fizika Material matematiki u viglyadi vuzlovih idej i skladnih zadach z rishennyam zanosivsya na okremi kartki Buli kartki z cikavim materialom napriklad matematichni sofizmi de potribno bulo viyaviti logichnu pomilku abo vidkrite porushennya matematichnogo pravila Vivchennya matematiki provodilosya koncentrovano na pochatku ves material algebri i trigonometrichnih funkcij potim geometriya i fizika na tomu visokomu rivni yakij dozvolyav ue shiroke ovolodinnya algebrayichnim aparatom Ruh materialu prohodiv vid togo hto znaye dane pitannya do togo hto ne znaye Ocinok u Klubi cikavih zustrichej ne stavili Strategiya kerivnikiv polyagala v tomu shob uchasnikiv zminnogo dialogichnogo spilkuvannya postavlenih v optimalni didaktichni umovi smilivo pidnimati na vse vishij shabel informovanosti ta rozvitku Zastosuvannya metodu Rivina u shkilnih navchalnih zanyattyah Desho inshim shlyahom u rozvitku idej svogo vchitelya pishov Vitalij Kuzmich Dyachenko doktor pedagogichnih nauk profesor Krasnoyarskogo pedagogichnogo universitetu Vitalij Kuzmich pracyuvav nad mehanizmom vikoristannya metodu Rivina v navchalnih zanyattyah u shkoli Nim zaproponovano koncepciyu kolektivnogo sposobu navchannya Z 1984 roku Krasnoyarsk stav centrom ruhu pedagogiv zahoplenih praktichnoyu realizaciyeyu idej Rivina v yakomu diyalo dvi grupi pedagogiv metodistiv pid kerivnictvom V K Dyachenka sho vtilyuvali vzayemonavchannya v suchasnu pedagogichnu praktiku Blizko 20 shkil zdijsnyuvali eksperimentalnu robotu z organizaciyi navchalnogo procesu na osnovi idej kolektivnogo sposobu navchannya U dekilkoh z nih vdalosya perejti vid epizodichnogo vikoristannya mehanizmu zminnih par do organizaciyi v eksperimentalnomu rezhimi cilisnogo navchalnogo procesu praktichno v povnij vertikali zagalnoosvitnoyi shkoli Do eksperimentu pidklyuchilisya pedagogi z inshih mist Rosiyi ta kolishnih krayin SRSR bulo stvoreno Asociaciyu pedagogiv z rozpovsyudzhennya kolektivnogo sposobu navchannya druk metodichnih posibnikiv vidannya Visniku ta Zhurnalu Kolektivnij sposib navchannya Drugim centrom aktivnogo rozvitku idej Rivina z 1986 roku stav Leningrad de bulo prochitano cikl lekcij pro metod Rivina ta teoriyu V Dyachenka organizovano miskij seminar z problem kolektivnogo sposobu navchannya Uchasniki seminaru stvorili dekilka originalnih metodik dlya roboti v zminnih parah na riznomu navchalnomu materiali z variativnimi formami podannya navchalnogo materialu uchnyam rozrobili klasifikaciyi metodik kolektivnoyi organizacijnoyi formi Koncepciya V K DyachenkoVitalij Kuzmich Dyachenko rodom z Cherkaskoyi oblasti polyagaye u zastosuvanni sistematichnih kolektivnih zanyat kozhnij z tih kogo navchayut povinen znati i vmiti robiti te sho znaye j vmiye robiti toj hto jogo navchaye tobto dosyagayetsya zavershenist v navchanni ta vihovanni principu obov yazkovoyi i bezperervnoyi peredachi znan vsi uchasniki zanyat povinni vikladati navchalnij material odin odnomu chomu navchivsya sam navchi inshogo principu kolektivnoyi praci vsi pracyuyut zi vsima i vsi vchatsya u vsih tobto realizuyetsya zakon zhittya zdorovogo kolektivu zagalna spivpracya i vzayemodiya tovarishiv principu navchannya v zalezhnosti z psihofizichnimi mozhlivostyami zdibnostyami kozhnogo uchasnika zanyat zasobom riznovikovogo navchalnogo kolektivu principu odnochasnogo vivchennya riznomanittya tem riznimi uchnyami vsi uchasniki samostijno bez poperednogo poyasnennya j instruktazhu pedagoga vivchayut odnochasno rizni temi vikonuyut rizni funkciyi principu spivpraci viyavlennya pedagogichnih spromozhnostej organizovanij u takij sposib pedagogichnij proces shodnya trenuye chleniv riznovikovogo samoosvitnogo kolektivu u proyavi turboti pro blizhnogo formuye spromozhnist do vstanovlennya mizhosobistisnih kontaktiv uminnya spivpracyuvati perezhivati spivchuvati i t d rozvivaye pedagogichni zdibnosti majbutni batkivski i materinski yakosti princip vivchennya navchalnogo materialu krupnimi blokami na intensivnij integrativnij osnovi tobto tak zvanogo zanurennya Diti cogo klasu v Nimechchini vzhe chervertij rik navchayutsya v parahRozrobki vchiteliv i vikladachivKarplyuk S O 2010 Rol motivacijnogo komponentu profesijno pedagogichnoyi diyalnosti vchiteliv informatiki u konteksti organizaciyi vzayemonavchannya uchniv Visnik Zhitomirskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 54 Karplyuk S O 2009 Tehnologiya pidgotovki majbutnih uchiteliv matematiki do organizaciyi vzayemonavchannya uchniv osnovnoyi shkoli Dis na zdob nauk stup kand ped nauk 13 00 04 teoriya i metodika profesijnoyi osviti Zhitomirskij derzh un t im I Franka Skvorcova S O 2000 Zastosuvannya elementiv koncepciyi V K Dyachenka pro kolektivni sposobi navchannya na urokah matematiki pri vivchennya temi Mnozhennya i dilennya u mezhah 1000 Pochatkova osvita 9 57 vkladish S 1 8 10 58 vkladish S 1 8 PrimitkiV K Dyachenko Raznovozrastnost sostava kollektiva kak vazhnejshee uslovie perehoda k kollektivnomu sposobu obucheniya Krasnoyarsk KGU 1987 V K Dyachenko 2001 Kornin i opyt Dikogo vuza Narodnoe obrazovanie 3 s 99 103 Div takozhTreningDzherelaMihail Epshtejn Metod Rivina 5 grudnya 2011 u Wayback Machine ros S O Karplyuk 2009 Dosvid Rivina Dyachenka u proektuvanni metodiv vzayemonavchannya Visnik Zhitomirskogo derzhavnogo universitetu 43 Pedagogichni nauki