Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кокія Кука | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Квітка кокії Кука | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Kokia cookei O.Deg., 1934 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Кокія Кука (Kokia cookei) — вид квіткових рослин родини мальвові (Malvaceae). Кокія Кука вважається однією з найрідкісніших квітів в світі, які перебувають під загрозою зникнення.
Поширення
Кокія Кука була гавайським ендеміком і зустрічалася на островах і Молокаї у реліктових сухих лісах на висоті близько 200 м над рівнем моря. Вона була відкрита в 1860-их роках в західній частині острова Молокаї (гав. Moloka‘i, англ. Molokai) Меєром (Meyer), а до 1918 року загинув її останній екземпляр і кокія Кука потрапила в розряд зниклих. Але в 1970 році одну рослину цього виду було виявлено на Молокаї. Вона була визнана вижившим залишком рослини, що раніше культивувалася. Однак в 1978 році пожежа знищила останній корінь кокії Кука. На щастя, до того, як пожежа охопила рослину, від неї була взята гілка. Її навіть вдалося прищепити іншим гавайських деревам. На сьогоднішній день кокія Кука існує у вигляді приблизно двадцяти трьох щеплених рослин. Сьогодні всі існуючі кокіі Кука — нащадки цього єдиного дерева.
Опис
Кокія Кука — невелике струнке дерево висотою до 4,5 м. Листки зелені, довгочерешкові, пальчасто-лопатеві або роздільні, знизу опушені, шириною до 13 см. Квітки правильні, двостатеві, діаметром до 12 см. Пелюстки яскраво-червоні, гофровані по краю, відігнуті назад. Оранжево-червоні тичинки зростаються в трубку навколо маточки і разом з ним виступають далеко за межі квітки. Плід сухий — коричнева коробочка еліптичної форми c дрібним плоским чорним насінням. В природі кокія Кука розмножувалася, мабуть, тільки насінням. Зараз переважає вегетативний спосіб розмноження — щепленням і живцюванням. Цвіте дерево з ранньої весни до початку осені, запилюється комахами і колібрі.
Плід- коробочка. Розкриваючись, стулки вивільняють насіння дозрілої коробочки. Їх може переносити вітер, але недалеко, оскільки насіння не пристосоване для польоту.
Культивування
Кокія Кука — витончене дерево з компактною кроною. Воно радує око не тільки чудовими квітками, а й багатою листвою, яка в кінці сезону стає червоною. Такий зовнішній вигляд робить рослину прекрасною садовою та парковою культурою для тропічного поясу. Правда, масова висадка кокії буде можлива тільки після того, як з'являться методи, що дозволяють розмножувати її в достатній кількості.
Гавайці здавна виготовляли з квіток кокії запашні намиста — леї, якими за традицією обдаровували дорогих гостей або обмінювалися в знак ніжної прихильності. З кори рослини отримували ліки проти молочниці, рожеву і фіолетову фарби для тканин, а також розчин для вимочування рибальських сіток, який робив їх більш міцними.
Цікаві факти
- Сьогодні популяцію кокії Кука на острові Молокаї намагаються відродити за допомогою реінтродукції. Правда, поки що вдалося виростити всього два десятка дерев. Оскільки в штучно створених умовах у цієї рослини рідко зав'язується життєздатне насіння, його пагони прищеплюють на і .
- Назва утворена від гавайського koki'o — гібіскус.
- Вид назвали на честь капітана Джеймса Кука (1728—1779) — англійського мореплавця, який вчинив три навколосвітні плавання і відкрив для європейців багато нових земель, в тому числі і Гавайські острови.
- Головними ворогами молодих пагонів кокії Кука стали завезені на Гавайські острови вівці, які поїдали і витоптували їх. Дорослі дерева постраждали в результаті численних вирубок. Зараз не залишилося жодної дикої популяції цієї рослини, вона існує тільки в окультуреному вигляді.
Див. також
Примітки
- World Conservation Monitoring Centre (1998). Kokia cookei. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 22 April 2007.
- World Conservation Monitoring Centre (1998). Kokia cookei: інформація на сайті МСОП (версія 1998) (англ.) 01 січня 1998
- . Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 20 квітня 2004. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 21 лютого 2011.
Посилання
- Olson, Storrs L. & James, Helen F. (1991). (PDF). Ornithological Monographs. 46 (45): 1—91. doi:10.2307/40166794. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
- James, Helen F. & Olson, Storrs L. (1991). (PDF). Ornithological Monographs. 46 (46): 1—92. doi:10.2307/40166713. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
 | Це незавершена стаття про мальвові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kokiya KukaKvitka kokiyi KukaOhoronnij statusVimerlij na voli MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Nasinni Spermatophyta Pokritonasinni Magnoliophyta EvdikotiPidklas Rozidi Rosids Poryadok Malvocviti Malvales Rodina Malvovi Malvaceae Rid Kokiya Kokia Vid Kokiya KukaBinomialna nazvaKokia cookei O Deg 1934PosilannyaVikishovishe Kokia cookeiVikividi Kokia cookeiEOL 581927IPNI 561049 1ITIS 21975MSOP 30932NCBI 1962115 Kokiya Kuka Kokia cookei vid kvitkovih roslin rodini malvovi Malvaceae Kokiya Kuka vvazhayetsya odniyeyu z najridkisnishih kvitiv v sviti yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya PoshirennyaKokiya Kuka bula gavajskim endemikom i zustrichalasya na ostrovah i Molokayi u reliktovih suhih lisah na visoti blizko 200 m nad rivnem morya Vona bula vidkrita v 1860 ih rokah v zahidnij chastini ostrova Molokayi gav Moloka i angl Molokai Meyerom Meyer a do 1918 roku zaginuv yiyi ostannij ekzemplyar i kokiya Kuka potrapila v rozryad zniklih Ale v 1970 roci odnu roslinu cogo vidu bulo viyavleno na Molokayi Vona bula viznana vizhivshim zalishkom roslini sho ranishe kultivuvalasya Odnak v 1978 roci pozhezha znishila ostannij korin kokiyi Kuka Na shastya do togo yak pozhezha ohopila roslinu vid neyi bula vzyata gilka Yiyi navit vdalosya prishepiti inshim gavajskih derevam Na sogodnishnij den kokiya Kuka isnuye u viglyadi priblizno dvadcyati troh sheplenih roslin Sogodni vsi isnuyuchi kokii Kuka nashadki cogo yedinogo dereva OpisKokiya Kuka nevelike strunke derevo visotoyu do 4 5 m Listki zeleni dovgochereshkovi palchasto lopatevi abo rozdilni znizu opusheni shirinoyu do 13 sm Kvitki pravilni dvostatevi diametrom do 12 sm Pelyustki yaskravo chervoni gofrovani po krayu vidignuti nazad Oranzhevo chervoni tichinki zrostayutsya v trubku navkolo matochki i razom z nim vistupayut daleko za mezhi kvitki Plid suhij korichneva korobochka eliptichnoyi formi c dribnim ploskim chornim nasinnyam V prirodi kokiya Kuka rozmnozhuvalasya mabut tilki nasinnyam Zaraz perevazhaye vegetativnij sposib rozmnozhennya sheplennyam i zhivcyuvannyam Cvite derevo z rannoyi vesni do pochatku oseni zapilyuyetsya komahami i kolibri Plid korobochka Rozkrivayuchis stulki vivilnyayut nasinnya dozriloyi korobochki Yih mozhe perenositi viter ale nedaleko oskilki nasinnya ne pristosovane dlya polotu KultivuvannyaKokiya Kuka vitonchene derevo z kompaktnoyu kronoyu Vono raduye oko ne tilki chudovimi kvitkami a j bagatoyu listvoyu yaka v kinci sezonu staye chervonoyu Takij zovnishnij viglyad robit roslinu prekrasnoyu sadovoyu ta parkovoyu kulturoyu dlya tropichnogo poyasu Pravda masova visadka kokiyi bude mozhliva tilki pislya togo yak z yavlyatsya metodi sho dozvolyayut rozmnozhuvati yiyi v dostatnij kilkosti Gavajci zdavna vigotovlyali z kvitok kokiyi zapashni namista leyi yakimi za tradiciyeyu obdarovuvali dorogih gostej abo obminyuvalisya v znak nizhnoyi prihilnosti Z kori roslini otrimuvali liki proti molochnici rozhevu i fioletovu farbi dlya tkanin a takozh rozchin dlya vimochuvannya ribalskih sitok yakij robiv yih bilsh micnimi Cikavi faktiSogodni populyaciyu kokiyi Kuka na ostrovi Molokayi namagayutsya vidroditi za dopomogoyu reintrodukciyi Pravda poki sho vdalosya virostiti vsogo dva desyatka derev Oskilki v shtuchno stvorenih umovah u ciyeyi roslini ridko zav yazuyetsya zhittyezdatne nasinnya jogo pagoni prisheplyuyut na i Nazva utvorena vid gavajskogo koki o gibiskus Vid nazvali na chest kapitana Dzhejmsa Kuka 1728 1779 anglijskogo moreplavcya yakij vchiniv tri navkolosvitni plavannya i vidkriv dlya yevropejciv bagato novih zemel v tomu chisli i Gavajski ostrovi Golovnimi vorogami molodih pagoniv kokiyi Kuka stali zavezeni na Gavajski ostrovi vivci yaki poyidali i vitoptuvali yih Dorosli dereva postrazhdali v rezultati chislennih virubok Zaraz ne zalishilosya zhodnoyi dikoyi populyaciyi ciyeyi roslini vona isnuye tilki v okulturenomu viglyadi Div takozhSpisok vimerlih roslinPrimitkiWorld Conservation Monitoring Centre 1998 Kokia cookei 2006 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi IUCN 2006 www iucnredlist org Pereglyanuto 22 April 2007 World Conservation Monitoring Centre 1998 Kokia cookei informaciya na sajti MSOP versiya 1998 angl 01 sichnya 1998 Germplasm Resources Information Network United States Department of Agriculture 20 kvitnya 2004 Arhiv originalu za 29 chervnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2011 PosilannyaOlson Storrs L amp James Helen F 1991 PDF Ornithological Monographs 46 45 1 91 doi 10 2307 40166794 Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 lyutogo 2016 James Helen F amp Olson Storrs L 1991 PDF Ornithological Monographs 46 46 1 92 doi 10 2307 40166713 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 lyutogo 2016 Ce nezavershena stattya pro malvovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi