Максим Євсевійович Козир (нар. 12 травня 1890 — 23 квітня 1945) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944).
Максим Євсевійович Козир | |
---|---|
Народження | 12 травня 1890 Багате, Новомосковський район, Україна |
Смерть | 23 квітня 1945 (54 роки) d |
Поховання | Ольшанський цвинтар |
Країна | Російська імперія→ СРСР |
Приналежність | РСЧА |
Освіта | Постріл |
Роки служби | 1914-1917 1918-1945 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Козир Максим Євсевійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в селі Багатому (зараз Новомосковський район Дніпропетровської області України) у селянській родині. Українець. Закінчив сільську школу. Працював пастухом, батраком, шахти у селищі Юзівка (нині Донецьк).
Служив у російській імператорській армії. З 1917 року у Червоній Гвардії, з 1918 року у лавах РСЧА. Брав участь у Першій світовій війні та Громадянській війні у Росії. Член РКП(б) з 1918 року
У 1923 році закінчив курси старшого і вищого комскладу, в 1926 році - курси «Выстрел».
Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1941 року. Командир 232-ї стрілецької дивізії (40-а армія, 2-й Український фронт) генерал-майор Козир відзначився в Умансько-Ботошанській операції в 1944 році. Успішно прорвавши добре укріплену лінію оборони противника, воїни його дивізії звільнили десятки населених пунктів, знищивши при цьому декілька тисяч ворожих солдат і офіцерів.
17 травня 1944 року Максиму Євсевійовичу Козиру було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Загинув під містом Брно (Чехія), де із засідки його автомобіль був розстріляний німецьким кулеметним розрахунком. Похований на Ольшанському цвинтарі у Празі.
Нагороди
Був також нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 2-го ступеня, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня та медалями.
Джерела
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
- Інформація про нагороди М. Є. Козира на сайті «Подвиг народа» [ 14 Квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kozir Maksim Yevsevijovich Kozir nar 12 travnya 1890 18900512 23 kvitnya 1945 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Maksim Yevsevijovich KozirNarodzhennya12 travnya 1890 1890 05 12 Bagate Novomoskovskij rajon UkrayinaSmert23 kvitnya 1945 1945 04 23 54 roki dPohovannyaOlshanskij cvintarKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist RSChAOsvitaPostrilRoki sluzhbi1914 1917 1918 1945PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Moskvi Kozir Maksim Yevsevijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v seli Bagatomu zaraz Novomoskovskij rajon Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayini u selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv silsku shkolu Pracyuvav pastuhom batrakom shahti u selishi Yuzivka nini Doneck Sluzhiv u rosijskij imperatorskij armiyi Z 1917 roku u Chervonij Gvardiyi z 1918 roku u lavah RSChA Brav uchast u Pershij svitovij vijni ta Gromadyanskij vijni u Rosiyi Chlen RKP b z 1918 roku U 1923 roci zakinchiv kursi starshogo i vishogo komskladu v 1926 roci kursi Vystrel Brav uchast u nimecko radyanskij vijni z chervnya 1941 roku Komandir 232 yi strileckoyi diviziyi 40 a armiya 2 j Ukrayinskij front general major Kozir vidznachivsya v Umansko Botoshanskij operaciyi v 1944 roci Uspishno prorvavshi dobre ukriplenu liniyu oboroni protivnika voyini jogo diviziyi zvilnili desyatki naselenih punktiv znishivshi pri comu dekilka tisyach vorozhih soldat i oficeriv 17 travnya 1944 roku Maksimu Yevsevijovichu Koziru bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Zaginuv pid mistom Brno Chehiya de iz zasidki jogo avtomobil buv rozstrilyanij nimeckim kulemetnim rozrahunkom Pohovanij na Olshanskomu cvintari u Prazi NagorodiBuv takozh nagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Suvorova 2 go stupenya ordenom Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya ta medalyami DzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 ros Informaciya pro nagorodi M Ye Kozira na sajti Podvig naroda 14 Kvitnya 2010 u Wayback Machine ros