Козинець Людмила Петрівна | ||||
---|---|---|---|---|
Людмила Петрівна Козинець | ||||
Ім'я при народженні | Людмила Петрівна Козинець | |||
Народилася | 28 лютого 1953 Красноярськ, РРФСР, СРСР | |||
Померла | 15 березня 2003 (50 років) Сімферополь, Україна | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Сфера роботи | література | |||
Alma mater | СДУ (1980) | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1983–2003 | |||
Напрямок | проза | |||
Жанр | фантастична повість, роман, оповідання | |||
Magnum opus | ||||
Премії | Єврокон, Премія ім. І. А. Єфремова | |||
| ||||
Людмила Петрівна Козинець (нар. 28 лютого 1953, Красноярськ, РРФСР, СРСР — пом.15 березня 2003, Сімферополь, Україна) — радянська та українська російськомовна письменниця-фантастка.
Біографія
Народилась Людмила Козинець 28 лютого 1953 року в Красноярську. У дитинстві часто переїзджала з батьками у різні міста, зокрема, навчалась у школі в Братську, закінчила середню школу в Оші. Перші спроби написання фантастичних творів Людмила Козинець зробила ще під час навчання в середній школі, коли у 1966 році у Братську виграла шкільний конкурс із написання фантастичних творів. Після закінчення середньої школи навчалась на філологічному факультеті Сімферопольського держуніверситету, який закінчила у 1980 році. Після закінчення університету працювала в газеті. У 1983 році Людмила Козинець була учасницею ІІ Всесоюзного семінару молодих письменників-фантастів у Малєєвці. У тому ж 1983 році надруковані перші 2 оповідання письменниці: «Премія Кори» та «У п'ятницю, близько сьомої», які увійшли до збірки оповідань кримських письменників-фантастів «Фантаври»(рос. Фантавры), укладачем якого була знана письменниця-фантастка Світлана Ягупова. Пізніше письменниця перебралась до Києва, де працювала у видавництві «Здоров'я», пізніше працювала в українському відділенні Всесоюзного агентства з авторських прав, а також завідувачкою відділу рукописів у всесоюзному творчому об'єднанні молодих письменників-фантастів при видавництві «Молода гвардія». Людмила Козинець була не тільки автором чисельних науково-фантастичних творів (1 роману, окрім того ще одного історичного роману, в співавторстві з Тамарою Мунтян, 3 повістей та численних оповідань), а й організатором семінарів молодих письменників-фантастів, порадником для молодих письменників, багатьом із яких дала своєрідну путівку до подальшої літературної діяльності. Проте після розпаду СРСР письменниця не зуміла знайти себе в нових історичних обставинах, до чого ще й додались проблеми в особистому житті. Це призвело до того, що Козинець обмежила спілкування навіть з особистими друзями. В останні роки життя Людмила Козинець важко хворіла, померла письменниця 15 березня 2003 року в Сімферополі.
Особисте життя
Людмила Козинець була одружена з сімферопольським письменником-фантастом Юрієм Іваниченком. У подружжя була дочка Ольга, якій Людмила Козинець присвятила свою повість «Польоти на мітлі».
Премії
- 1-ше місце на фестивалі «Чумацький шлях» за збірку «Разорванная цепь».
- 1993 — «Єврокон» (HeliCon) — найкращий дебют (Україна).
- 2004 — лауреат Премії ім. І. А. Єфремова (за оповідання «Таїма», посмертно).
Вшанування пам'яті
На честь Людмили Козинець названа премія міжнародного семінару фантастики в Партеніті, який проводиться з 2008 року.
Переклади
Твори Людмили Козинець перекладені 16 мовами, зокрема українською, польською, англійською, німецькою, угорською та болгарською мовами, у 20 країнах світу.
Романи
- 2002 —
- 2003 — «Лилии Фортуны» (з Тамарою Мунтян)
Збірки
- 1990 — «Разорванная цепь»
- 2002 — «Качели судьбы»
Повісті
- 1990 — «Корпус десантников» (повість у оповіданнях)
- 1990 — «Полеты на метле»
- 2002 — «Кольцо с авантюрином»
Оповідання
- 1983 — «В пятницу, около семи»
- 1983 — «Премия Коры»
- 1985 — «Я иду!»
- 1987 — «Завтра — ничего»
- 1987 — «Домовой»
- 1987 — «Корзинка мыльных пузырей»
- 1987 — «Я дарю тебе весну»
- 1987 — «Сегодня и ежедневно»
- 1987 — «Приз»
- 1987 — «Крылья»
- 1988 — «Было, есть и будет…»
- 1989 — "Последняя сказка о «Летучем Голландце»
- 1989 — «Ветер над яром»
- 1990 — «Когти ангела»
- 1990 — «Черная чаша»
- 1990 — «Нимб дракона»
- 1990 — «Огонь в Колыбели»
- 1990 — «Разорванная цепь»
- 1990 — «Сказка о Короле и Прекрасной Огороднице»
- 1991 — «Гадалка»
- 1991 — «Пансион»
- 1992 — «Я не знаю…»
- 2003 — «Таима»
- 2003 — «Работа такая»
- 2003 — «Полосочка спешит на помощь»
Примітки
- Українська фантастика: ми є!
- Фантавры (рос.)
- Людмила КОЗИНЕЦ. Полеты на метле [ 11 Вересня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Еврокон [ 16 Жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Литературная премия имени И. А. Ефремова [ 29 Вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Козинець Людмила Петрівна (рос.)
- Людмила Козинець на сайті fantlab.ru (рос.)
- Людмила Козинець на publ.lib.ru (рос.)
- СТИХИЯ ОГНЯ [ 12 Січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- О Людмиле Козинец (рос.)
- Весело и «прикольно» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Kozinec Lyudmila PetrivnaLyudmila Petrivna KozinecIm ya pri narodzhenniLyudmila Petrivna KozinecNarodilasya28 lyutogo 1953 1953 02 28 Krasnoyarsk RRFSR SRSRPomerla15 bereznya 2003 2003 03 15 50 rokiv Simferopol UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistprozayikSfera robotiliteraturaAlma materSDU 1980 Mova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1983 2003NapryamokprozaZhanrfantastichna povist roman opovidannyaMagnum opusPremiyiYevrokon Premiya im I A YefremovaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kozinec Lyudmila Petrivna Kozinec nar 28 lyutogo 1953 19530228 Krasnoyarsk RRFSR SRSR pom 15 bereznya 2003 Simferopol Ukrayina radyanska ta ukrayinska rosijskomovna pismennicya fantastka BiografiyaNarodilas Lyudmila Kozinec 28 lyutogo 1953 roku v Krasnoyarsku U ditinstvi chasto pereyizdzhala z batkami u rizni mista zokrema navchalas u shkoli v Bratsku zakinchila serednyu shkolu v Oshi Pershi sprobi napisannya fantastichnih tvoriv Lyudmila Kozinec zrobila she pid chas navchannya v serednij shkoli koli u 1966 roci u Bratsku vigrala shkilnij konkurs iz napisannya fantastichnih tvoriv Pislya zakinchennya serednoyi shkoli navchalas na filologichnomu fakulteti Simferopolskogo derzhuniversitetu yakij zakinchila u 1980 roci Pislya zakinchennya universitetu pracyuvala v gazeti U 1983 roci Lyudmila Kozinec bula uchasniceyu II Vsesoyuznogo seminaru molodih pismennikiv fantastiv u Malyeyevci U tomu zh 1983 roci nadrukovani pershi 2 opovidannya pismennici Premiya Kori ta U p yatnicyu blizko somoyi yaki uvijshli do zbirki opovidan krimskih pismennikiv fantastiv Fantavri ros Fantavry ukladachem yakogo bula znana pismennicya fantastka Svitlana Yagupova Piznishe pismennicya perebralas do Kiyeva de pracyuvala u vidavnictvi Zdorov ya piznishe pracyuvala v ukrayinskomu viddilenni Vsesoyuznogo agentstva z avtorskih prav a takozh zaviduvachkoyu viddilu rukopisiv u vsesoyuznomu tvorchomu ob yednanni molodih pismennikiv fantastiv pri vidavnictvi Moloda gvardiya Lyudmila Kozinec bula ne tilki avtorom chiselnih naukovo fantastichnih tvoriv 1 romanu okrim togo she odnogo istorichnogo romanu v spivavtorstvi z Tamaroyu Muntyan 3 povistej ta chislennih opovidan a j organizatorom seminariv molodih pismennikiv fantastiv poradnikom dlya molodih pismennikiv bagatom iz yakih dala svoyeridnu putivku do podalshoyi literaturnoyi diyalnosti Prote pislya rozpadu SRSR pismennicya ne zumila znajti sebe v novih istorichnih obstavinah do chogo she j dodalis problemi v osobistomu zhitti Ce prizvelo do togo sho Kozinec obmezhila spilkuvannya navit z osobistimi druzyami V ostanni roki zhittya Lyudmila Kozinec vazhko hvorila pomerla pismennicya 15 bereznya 2003 roku v Simferopoli Osobiste zhittyaLyudmila Kozinec bula odruzhena z simferopolskim pismennikom fantastom Yuriyem Ivanichenkom U podruzhzhya bula dochka Olga yakij Lyudmila Kozinec prisvyatila svoyu povist Poloti na mitli Premiyi1 she misce na festivali Chumackij shlyah za zbirku Razorvannaya cep 1993 Yevrokon HeliCon najkrashij debyut Ukrayina 2004 laureat Premiyi im I A Yefremova za opovidannya Tayima posmertno Vshanuvannya pam yatiNa chest Lyudmili Kozinec nazvana premiya mizhnarodnogo seminaru fantastiki v Parteniti yakij provoditsya z 2008 roku PerekladiTvori Lyudmili Kozinec perekladeni 16 movami zokrema ukrayinskoyu polskoyu anglijskoyu nimeckoyu ugorskoyu ta bolgarskoyu movami u 20 krayinah svitu Romani 2002 2003 Lilii Fortuny z Tamaroyu Muntyan Zbirki 1990 Razorvannaya cep 2002 Kacheli sudby Povisti 1990 Korpus desantnikov povist u opovidannyah 1990 Polety na metle 2002 Kolco s avantyurinom Opovidannya 1983 V pyatnicu okolo semi 1983 Premiya Kory 1985 Ya idu 1987 Zavtra nichego 1987 Domovoj 1987 Korzinka mylnyh puzyrej 1987 Ya daryu tebe vesnu 1987 Segodnya i ezhednevno 1987 Priz 1987 Krylya 1988 Bylo est i budet 1989 Poslednyaya skazka o Letuchem Gollandce 1989 Veter nad yarom 1990 Kogti angela 1990 Chernaya chasha 1990 Nimb drakona 1990 Ogon v Kolybeli 1990 Razorvannaya cep 1990 Skazka o Korole i Prekrasnoj Ogorodnice 1991 Gadalka 1991 Pansion 1992 Ya ne znayu 2003 Taima 2003 Rabota takaya 2003 Polosochka speshit na pomosh PrimitkiUkrayinska fantastika mi ye Fantavry ros Lyudmila KOZINEC Polety na metle 11 Veresnya 2021 u Wayback Machine ros Evrokon 16 Zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros Literaturnaya premiya imeni I A Efremova 29 Veresnya 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaKozinec Lyudmila Petrivna ros Lyudmila Kozinec na sajti fantlab ru ros Lyudmila Kozinec na publ lib ru ros STIHIYa OGNYa 12 Sichnya 2018 u Wayback Machine ros O Lyudmile Kozinec ros Veselo i prikolno ros