Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юрій Якович Іваниченко (нар. 3 липня 1948, Луцьк) — радянський та український російськомовний письменник-фантаст, драматург, автор історичних та історично-публіцистичних творів. Працював заступником голови Спілки письменників Криму. Після анексії Криму Росією працює заступником голови Міжнаціональної спілки письменників Криму, відповідальним секретарем з роботи україномовного відділення та відповідальним за проведення персонального обліку «Спілки письменників Республіки Крим», є членом ради з фантастики та пригод Спілки письменників Росії.
| Юрій Якович Іваниченко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Юрій Якович Іваниченко | ||||
| Ім'я при народженні | Юрій Якович Іваниченко | |||
| Псевдонім | Юрій Чернер, Юрій Певзнер, Йосиф Дайчман, Юрій Волинський | |||
| Народився | 3 липня 1948 (76 років) Луцьк | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | прозаїк, драматург, публіцист | |||
| Мова творів | російська, українська | |||
| Роки активності | 1969– | |||
| Напрямок | проза, драматургія | |||
| Жанр | фантастична повість, роман, оповідання, історичні твори, драматургія, документальні твори | |||
| Magnum opus | ||||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Біографія
Юрій Іваниченко народився у 1948 році в Луцьку. У 1971 році він закінчив Севастопольський приладобудівний інститут, після чого працював на підприємствах Сімферополя. У 1978 році став головним інженером «Кримоблкінопрокату», паралельно в 1981 році закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії. У 1984 році Іваниченко перейшов на роботу режисером в обласному методичному центрі народної творчості та лектором бюро кінопропаганди, на цих посадах працював до 1989 року. З 1989 року Юрій Іваниченко зайнявся видавничою діяльністю, був засновником та головою видавничого об'єднання «Вариант», з 1993 року працював директором видавництва «Дар».
Під керівництвом Іваниченка, як головного редактора серії, у 2000 році письменник видав свій роман "Медков, Павленко и Ко: Детективно-приключенческий сериал" (Симферополь: Дар; Луцьк: Надстир'я, 2000).
У співавторстві з Бортніковим ("Михайлом Львовським") у 2007 р. Іваниченко видав збірник "Павутиння лиха. Терор і наркотики: Документально-публіцистичне дослідження".
У 2000 році Іваниченко став директором та головним редактором видавництва «Таврія». З 2008 до 2014 року Юрій Іваниченко працював літературним редактором-перекладачем у газеті «Крымские известия». З 1991 року Іваниченко стає членом Спілки письменників Криму, з 1992 року Співдружності російських, українських та білоруських письменників Криму, з 2003 року Міжнародного Співтовариства Письменницьких Спілок, а з 2004 року Міжнаціональної Спілки письменників Криму.
Після анексії Криму Росією Юрій Іваниченко став заступником голови так званої Міжнаціональної спілки письменників Криму, та відповідальним секретарем з роботи україномовного відділення. З 2015 року він став членом так званої «Спілки письменників Республіки Крим», а також відповідальним за проведення персонального обліку членів цієї «організації». Юрій Іваниченко також став членом ради з фантастики та пригод Спілки письменників Росії.
Літературна творчість
Першу літературну спробу Юрій Іваниченко зробив ще в школі, написавши п'єсу для шкільного драмгуртка. У 1969 році на сцені театру вперше поставлена п'єса Іваниченка «Лєна». З 1972 року Юрій Іваниченко постійно публікується в газетах «Крымская правда» та «Крымский комсомолец» як рецензент літературних творів під псевдонімом «Юрій Волинський». У 1978 році в газеті «Крымский комсомолец» опублікована російською мовою перша фантастична повість Іваниченка «Особлива точка». У 1981 році вийшла друком перша збірка повістей автора під назвою «Особлива точка», а в 1987 друга збірка повістей письменника під назвою «Пік серпня». У 1987 році опублікована повість автора під назвою «Виборні», дія якої відбувається на старому кладовищі, героями повісті є «живі» радянські службовці та три покоління похованих на цьому кладовищі мерців. У 2008 році Іваниченко написав продовження цієї повісті під назвою «Прикликаний», а в 2012 році після переробки обох творів вийшов один об'єднаний роман письменника під назвою . У початковий період творчості увагу читачів привернули два оповідання автора: «Реакція у відповідь», у якому описується виникнення на Землі розумної пустелі та її реакції на дослідження вчених; та «Гончаки і Сторожові», в якому йдеться про пошук кораблів-убивць, які залишились на Землі, де переміг комунізм, від попередніх конфліктів та воєн.
Після розпаду СРСР Юрій Іваниченко публікував свої фантастичні твори у виданнях всесоюзного творчого об'єднання молодих письменників-фантастів при видавництві , в журналі «Київ» та кількох інших журналах Москви і Мінська, в сімферопольських виданнях «Брега Тавриды», «Предвестие», «Фанданго». з 2001 року письменник започатковує серію творів про діяльність спецслужб інших країн, яку він публікує під кількома псевдонімами. Доповненням до цієї серії є кілька видань, присвячених мусульманському радикалізму, які спричинили хвилю критики, найбільше в Ізраїлі. З 2010 року у співавторстві з іншим кримським письменником В'ячеславом Демченком Іваниченко написав серію творів про події Другої світової війни в Криму, а також кілька творів про історію військово-морського флоту Росії. У 2010 році Іваниченко у співавторстві з Демченком та Леонідом Панасенком опублікував фантастичний роман «ВЧК-2». У 2012 році Юрій Іваниченко опублікував самостійно фантастичний роман «Горозвір». Також Іваниченко займався літературними перекладами з англійської мови на російську.
Особисте життя
Юрій Іваниченко першим шлюбом був одружений з письменницею-фантасткою Людмилою Козинець. У подружжя була дочка Ольга.
Нагороди та премії
У 1996 році Юрій Іваниченко нагороджений державною премією Автономної Республіки Крим за роман «Коло крові». У 1998 році письменника нагородили почесною грамотою Президії Верховної Ради АРК. У 2000 році Іваниченко нагороджений пам'ятною медаллю «55 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні». У 2009 році Юрій Іваниченко нагороджений Орденом Олександра Невського І ступеня. У 2013 році Іваниченко став лауреатом премії Спілки Письменників Росії «Во славу Отечества».
Бібліографія
Фантастика
Романи
- 2002 — Жернова фортуны
- 2008 — Призванный
- 2010 — ВЧК-2: Иногда я дышу им в затылок (У співавторстві з Леонідом Панасенком і В'ячеславом Демченком)
- 2011 — Горозверь
- 2012 — Совок и вышка
Повісті
- 1978 — Особая точка
- 1987 — Выборные
- 1989 — Стрелочники
- 1990 — Пик августа
- 2010 — По високому плаю
Збірки
- 1982 — Особая точка
- 1990 — Пик августа
Оповідання
- 1983 — Флигелёк
- 1987 — Мальчики из игротеки
- 1990 — Ответная реакция
- 1990 — «Чистое небо»
- 1990 — Гончие и Сторожевые
- 1990 — Эдик — Валентин
- 1990 — По расписанию
- 1990 — Взгляд
- 2012 — Немного света и чуть-чуть тепла
- 2013 — Зри в корень
Пригодницькі та історичні твори
Романи
- 1996 — Круг крови
- Цикл «Крымский щит» (У співавторстві з В'ячеславом Демченком)
- 2010 — Крымский щит
- 2011 — Разведотряд
- 2012 — Торпеда для фюрера
- 2013 — Сорок градусов по Маннергейму
- 2013 — Обреченный мост
- 2017 — Путь к Босфору
- 2015 — Враг на рейде (У співавторстві з В'ячеславом Демченком)
- 2015 — Довгий шлях, короткий шлях
- 2019 — Прощание с «Императрицей» (У співавторстві з В'ячеславом Демченком)
- 2019 — Штормовое предупреждение (У співавторстві з Оленою Іваниченко)
Повісті
- 1982 — Распродажа
- 1987 — Підміна
- 1988 — Струм і мережі
- 1990 — Мертвые молчат
- 1990 — Высокий край
- 1991 — Провінційний вузол
- 1993 — В краю родном, в земле чужой
- 2015 — Намір
П'єси
- 1969 — Лена
- 1987 — Лицо ненависти
- 1988 — Три часа в Париже
Документальні та документально-публіцистичні книги
- 1990 — Похвала Разуму
- 1998 — Время звенеть бокалами (У співавторстві з Н. Іваниченко)
- 2001 — Моссад: История лучшей в мире разведки (Під псевдонімом «Иосиф Дайчман»)
- 2001 — И на щите Давидовом начертано «Моссад» (Під псевдонімом «Юрий Чернер и Юрий Певзнер»)
- 2002 — Все о напитках
- 2002 — Секреты Интерпола (Під псевдонімом «Юрий Чернер и Юрий Певзнер»)
- 2002 — Охота за флагманами Гитлера (Під псевдонімом «Юрген Чернер»)
- 2003 — Моссад: Первые полвека (Під псевдонімом «Юрий Чернер и И. Кунц»)
- 2003 — Интерпол: Всемирная система борьбы с преступностью (Під псевдонімом «Иосиф Дайчман»)
- 2003 — ФБР. История и реальность (Під псевдонімом «Юрий Чернер»)
- 2004 — ФБР — империя неприкосновенных (Під псевдонімом «Иосиф Дайчман»)
- 2004 — Спецслужбы Израиля: от «Шабака» до «Моссада» (Під псевдонімом «Исаак Дойчман»)
- 2005 — Паутина зла: Наркотики и терроризм (Під псевдонімом «Юрий Иванич»)
Примітки
- Людмила КОЗИНЕЦ. Полеты на метле [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Иваниченко Юрий Яковлевич [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юрій Іваниченко на сайті livelib.ru [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- З. В. Шемет. Іваниченко Юрій Якович [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Yakovich Ivanichenko nar 3 lipnya 1948 19480703 Luck radyanskij ta ukrayinskij rosijskomovnij pismennik fantast dramaturg avtor istorichnih ta istorichno publicistichnih tvoriv Pracyuvav zastupnikom golovi Spilki pismennikiv Krimu Pislya aneksiyi Krimu Rosiyeyu pracyuye zastupnikom golovi Mizhnacionalnoyi spilki pismennikiv Krimu vidpovidalnim sekretarem z roboti ukrayinomovnogo viddilennya ta vidpovidalnim za provedennya personalnogo obliku Spilki pismennikiv Respubliki Krim ye chlenom radi z fantastiki ta prigod Spilki pismennikiv Rosiyi Yurij Yakovich IvanichenkoYurij Yakovich IvanichenkoIm ya pri narodzhenniYurij Yakovich IvanichenkoPsevdonimYurij Cherner Yurij Pevzner Josif Dajchman Yurij VolinskijNarodivsya3 lipnya 1948 1948 07 03 76 rokiv LuckGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistprozayik dramaturg publicistMova tvorivrosijska ukrayinskaRoki aktivnosti1969 Napryamokproza dramaturgiyaZhanrfantastichna povist roman opovidannya istorichni tvori dramaturgiya dokumentalni tvoriMagnum opus Sovok i vishka NagorodiOrden Oleksandra Nevskogo Zmist 1 Biografiya 2 Literaturna tvorchist 3 Osobiste zhittya 4 Nagorodi ta premiyi 5 Bibliografiya 5 1 Fantastika 5 1 1 Romani 5 1 2 Povisti 5 1 3 Zbirki 5 1 4 Opovidannya 5 2 Prigodnicki ta istorichni tvori 5 2 1 Romani 5 2 2 Povisti 5 2 3 P yesi 5 2 4 Dokumentalni ta dokumentalno publicistichni knigi 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiyared Yurij Ivanichenko narodivsya u 1948 roci v Lucku U 1971 roci vin zakinchiv Sevastopolskij priladobudivnij institut pislya chogo pracyuvav na pidpriyemstvah Simferopolya U 1978 roci stav golovnim inzhenerom Krimoblkinoprokatu paralelno v 1981 roci zakinchiv Vsesoyuznij derzhavnij institut kinematografiyi U 1984 roci Ivanichenko perejshov na robotu rezhiserom v oblasnomu metodichnomu centri narodnoyi tvorchosti ta lektorom byuro kinopropagandi na cih posadah pracyuvav do 1989 roku Z 1989 roku Yurij Ivanichenko zajnyavsya vidavnichoyu diyalnistyu buv zasnovnikom ta golovoyu vidavnichogo ob yednannya Variant z 1993 roku pracyuvav direktorom vidavnictva Dar Pid kerivnictvom Ivanichenka yak golovnogo redaktora seriyi u 2000 roci pismennik Bortnikov Sergij Ivanovich vidav svij roman Medkov Pavlenko i Ko Detektivno priklyuchencheskij serial Simferopol Dar Luck Nadstir ya 2000 U spivavtorstvi z Bortnikovim Mihajlom Lvovskim u 2007 r Ivanichenko vidav zbirnik Pavutinnya liha Teror i narkotiki Dokumentalno publicistichne doslidzhennya U 2000 roci Ivanichenko stav direktorom ta golovnim redaktorom vidavnictva Tavriya Z 2008 do 2014 roku Yurij Ivanichenko pracyuvav literaturnim redaktorom perekladachem u gazeti Krymskie izvestiya Z 1991 roku Ivanichenko staye chlenom Spilki pismennikiv Krimu z 1992 roku Spivdruzhnosti rosijskih ukrayinskih ta biloruskih pismennikiv Krimu z 2003 roku Mizhnarodnogo Spivtovaristva Pismennickih Spilok a z 2004 roku Mizhnacionalnoyi Spilki pismennikiv Krimu Pislya aneksiyi Krimu Rosiyeyu Yurij Ivanichenko stav zastupnikom golovi tak zvanoyi Mizhnacionalnoyi spilki pismennikiv Krimu ta vidpovidalnim sekretarem z roboti ukrayinomovnogo viddilennya Z 2015 roku vin stav chlenom tak zvanoyi Spilki pismennikiv Respubliki Krim a takozh vidpovidalnim za provedennya personalnogo obliku chleniv ciyeyi organizaciyi Yurij Ivanichenko takozh stav chlenom radi z fantastiki ta prigod Spilki pismennikiv Rosiyi Literaturna tvorchistred Pershu literaturnu sprobu Yurij Ivanichenko zrobiv she v shkoli napisavshi p yesu dlya shkilnogo dramgurtka U 1969 roci na sceni teatru vpershe postavlena p yesa Ivanichenka Lyena Z 1972 roku Yurij Ivanichenko postijno publikuyetsya v gazetah Krymskaya pravda ta Krymskij komsomolec yak recenzent literaturnih tvoriv pid psevdonimom Yurij Volinskij U 1978 roci v gazeti Krymskij komsomolec opublikovana rosijskoyu movoyu persha fantastichna povist Ivanichenka Osobliva tochka U 1981 roci vijshla drukom persha zbirka povistej avtora pid nazvoyu Osobliva tochka a v 1987 druga zbirka povistej pismennika pid nazvoyu Pik serpnya U 1987 roci opublikovana povist avtora pid nazvoyu Viborni diya yakoyi vidbuvayetsya na staromu kladovishi geroyami povisti ye zhivi radyanski sluzhbovci ta tri pokolinnya pohovanih na comu kladovishi merciv U 2008 roci Ivanichenko napisav prodovzhennya ciyeyi povisti pid nazvoyu Priklikanij a v 2012 roci pislya pererobki oboh tvoriv vijshov odin ob yednanij roman pismennika pid nazvoyu Sovok i vishka U pochatkovij period tvorchosti uvagu chitachiv privernuli dva opovidannya avtora Reakciya u vidpovid u yakomu opisuyetsya viniknennya na Zemli rozumnoyi pusteli ta yiyi reakciyi na doslidzhennya vchenih ta Gonchaki i Storozhovi v yakomu jdetsya pro poshuk korabliv ubivc yaki zalishilis na Zemli de peremig komunizm vid poperednih konfliktiv ta voyen Pislya rozpadu SRSR Yurij Ivanichenko publikuvav svoyi fantastichni tvori u vidannyah vsesoyuznogo tvorchogo ob yednannya molodih pismennikiv fantastiv pri vidavnictvi Moloda gvardiya v zhurnali Kiyiv ta kilkoh inshih zhurnalah Moskvi i Minska v simferopolskih vidannyah Brega Tavridy Predvestie Fandango z 2001 roku pismennik zapochatkovuye seriyu tvoriv pro diyalnist specsluzhb inshih krayin yaku vin publikuye pid kilkoma psevdonimami Dopovnennyam do ciyeyi seriyi ye kilka vidan prisvyachenih musulmanskomu radikalizmu yaki sprichinili hvilyu kritiki najbilshe v Izrayili Z 2010 roku u spivavtorstvi z inshim krimskim pismennikom V yacheslavom Demchenkom Ivanichenko napisav seriyu tvoriv pro podiyi Drugoyi svitovoyi vijni v Krimu a takozh kilka tvoriv pro istoriyu vijskovo morskogo flotu Rosiyi U 2010 roci Ivanichenko u spivavtorstvi z Demchenkom ta Leonidom Panasenkom opublikuvav fantastichnij roman VChK 2 U 2012 roci Yurij Ivanichenko opublikuvav samostijno fantastichnij roman Gorozvir Takozh Ivanichenko zajmavsya literaturnimi perekladami z anglijskoyi movi na rosijsku Osobiste zhittyared Yurij Ivanichenko pershim shlyubom buv odruzhenij z pismenniceyu fantastkoyu Lyudmiloyu Kozinec U podruzhzhya bula dochka Olga 1 Nagorodi ta premiyired U 1996 roci Yurij Ivanichenko nagorodzhenij derzhavnoyu premiyeyu Avtonomnoyi Respubliki Krim za roman Kolo krovi U 1998 roci pismennika nagorodili pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi ARK U 2000 roci Ivanichenko nagorodzhenij pam yatnoyu medallyu 55 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni U 2009 roci Yurij Ivanichenko nagorodzhenij Ordenom Oleksandra Nevskogo I stupenya U 2013 roci Ivanichenko stav laureatom premiyi Spilki Pismennikiv Rosiyi Vo slavu Otechestva Bibliografiyared Fantastikared Romanired 2002 Zhernova fortuny 2008 Prizvannyj 2010 VChK 2 Inogda ya dyshu im v zatylok U spivavtorstvi z Leonidom Panasenkom i V yacheslavom Demchenkom 2011 Gorozver 2012 Sovok i vyshka Povistired 1978 Osobaya tochka 1987 Vybornye 1989 Strelochniki 1990 Pik avgusta 2010 Po visokomu playu Zbirkired 1982 Osobaya tochka 1990 Pik avgusta Opovidannyared 1983 Fligelyok 1987 Malchiki iz igroteki 1990 Otvetnaya reakciya 1990 Chistoe nebo 1990 Gonchie i Storozhevye 1990 Edik Valentin 1990 Po raspisaniyu 1990 Vzglyad 2012 Nemnogo sveta i chut chut tepla 2013 Zri v koren Prigodnicki ta istorichni tvorired Romanired 1996 Krug krovi Cikl Krymskij shit U spivavtorstvi z V yacheslavom Demchenkom 2010 Krymskij shit 2011 Razvedotryad 2012 Torpeda dlya fyurera 2013 Sorok gradusov po Mannergejmu 2013 Obrechennyj most 2017 Put k Bosforu 2015 Vrag na rejde U spivavtorstvi z V yacheslavom Demchenkom 2015 Dovgij shlyah korotkij shlyah 2019 Proshanie s Imperatricej U spivavtorstvi z V yacheslavom Demchenkom 2019 Shtormovoe preduprezhdenie U spivavtorstvi z Olenoyu Ivanichenko Povistired 1982 Rasprodazha 1987 Pidmina 1988 Strum i merezhi 1990 Mertvye molchat 1990 Vysokij kraj 1991 Provincijnij vuzol 1993 V krayu rodnom v zemle chuzhoj 2015 Namir P yesired 1969 Lena 1987 Lico nenavisti 1988 Tri chasa v Parizhe Dokumentalni ta dokumentalno publicistichni knigired 1990 Pohvala Razumu 1998 Vremya zvenet bokalami U spivavtorstvi z N Ivanichenko 2001 Mossad Istoriya luchshej v mire razvedki Pid psevdonimom Iosif Dajchman 2001 I na shite Davidovom nachertano Mossad Pid psevdonimom Yurij Cherner i Yurij Pevzner 2002 Vse o napitkah 2002 Sekrety Interpola Pid psevdonimom Yurij Cherner i Yurij Pevzner 2002 Ohota za flagmanami Gitlera Pid psevdonimom Yurgen Cherner 2003 Mossad Pervye polveka Pid psevdonimom Yurij Cherner i I Kunc 2003 Interpol Vsemirnaya sistema borby s prestupnostyu Pid psevdonimom Iosif Dajchman 2003 FBR Istoriya i realnost Pid psevdonimom Yurij Cherner 2004 FBR imperiya neprikosnovennyh Pid psevdonimom Iosif Dajchman 2004 Specsluzhby Izrailya ot Shabaka do Mossada Pid psevdonimom Isaak Dojchman 2005 Pautina zla Narkotiki i terrorizm Pid psevdonimom Yurij Ivanich Primitkired Lyudmila KOZINEC Polety na metle Arhivovano 11 veresnya 2021 u Wayback Machine ros Posilannyared Ivanichenko Yurij Yakovlevich Arhivovano 11 veresnya 2021 u Wayback Machine ros Yurij Ivanichenko na sajti livelib ru Arhivovano 11 veresnya 2021 u Wayback Machine ros Z V Shemet Ivanichenko Yurij Yakovich Arhivovano 11 veresnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivanichenko Yurij Yakovich amp oldid 43914932