Кодекс Шолотль (Codicé Xolotl) — один з ацтекських кодексів-рукописів. Написано піктографічними письменами. Автори невідомі. Створено у 1540–1542 роках. Назву отримав на честь першого важливого історичного діяча, зображеного в кодексі, — тлатоані Шолотля. Натепер знаходиться у Національній бібліотеці Франції (Париж).
Історія
Невідомо ким й де саме створено. На думку дослідників це відбулося напевне у Мексиканській долині, можливо у м. Тескоко. Увесь час зберігався рукопис у Мехіко. Ним користувався при створенні своїх історичних творів Фернандо де Альва Іштлільшочітль. У 1840 році викуплено французьким колекціонером Жозефом Обеном й перевезено до Франції. Надалі кодекс опинився у Національній бібліотеці.
Опис
Створено на 6 аркушів ацтекського папері-аматля, розміром 42х48 см, 10 сторінок з картами (з них 1 з обох сторін) та 3 фрагментів. Використано переважно чорну фарбу. Підписи (анотації) на науатль були додані поряд з символами (малюнками), ймовірно, кількома невідомими авторами в XVI столітті. Переважно вони дуже короткі (крім перших). Всі написи пов'язані із зображеннями, за винятком однієї, зробленої на зворотному боці останнього аркуша.
Зміст
«Кодекс Шолотль» є важливим джерелом з докладної інформації щодо економічної, соціальної, політичної та культурної історії Центральної Мексики у XIII–XV ст. Відрізняє наявність деталізації подій, характеристика особливостей, географічна точність розташування міст, лагун, річок, гір, гірських хребтів).
Історичний період охоплює від часу панування володаря чичимеків Шолотля у 1224 році (хоча висуваються теорії стосовно 1068 і 1172 років) до створення Потрійного союзу у 1427 році та поразки Аскапоцалько у Війні тепанеків. Значну увагу приділено історії чичимеків, акольхуа, ацтеків, тепанеків, міст-держав Тенайука, Тлателолько, Коатлінчана, Уешотли, Коатепека, Уітцілопочко, Іцтапалука, Тескоко, Аскапоцалько і Теночтітлан, їх володарів, боротьби за панування в долині Мехіко.
Кодекс є єдиним відомим нині джерелом, яке називає дату виникнення піктографічної писемності натуаль. На сторінці IV міститься перша згадка про писаря із зазначенням дати: 4 Acatl, тобто 1275 рік.
Джерела
- Charles E. Dibble, Códice Xolotl, vol. 2, Mexico, UNAM, 1951, 164 p
- Lockhart, James (1992). The Nahuas after the conquest: a social and cultural history of the Indians of central Mexico, sixteenth through eighteenth centuries. Stanford University Press. p. 578. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кодекс Шолотль |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodeks Sholotl Codice Xolotl odin z actekskih kodeksiv rukopisiv Napisano piktografichnimi pismenami Avtori nevidomi Stvoreno u 1540 1542 rokah Nazvu otrimav na chest pershogo vazhlivogo istorichnogo diyacha zobrazhenogo v kodeksi tlatoani Sholotlya Nateper znahoditsya u Nacionalnij biblioteci Franciyi Parizh Kodeks Sholotl urivok IstoriyaNevidomo kim j de same stvoreno Na dumku doslidnikiv ce vidbulosya napevne u Meksikanskij dolini mozhlivo u m Teskoko Uves chas zberigavsya rukopis u Mehiko Nim koristuvavsya pri stvorenni svoyih istorichnih tvoriv Fernando de Alva Ishtlilshochitl U 1840 roci vikupleno francuzkim kolekcionerom Zhozefom Obenom j perevezeno do Franciyi Nadali kodeks opinivsya u Nacionalnij biblioteci OpisStvoreno na 6 arkushiv actekskogo paperi amatlya rozmirom 42h48 sm 10 storinok z kartami z nih 1 z oboh storin ta 3 fragmentiv Vikoristano perevazhno chornu farbu Pidpisi anotaciyi na nauatl buli dodani poryad z simvolami malyunkami jmovirno kilkoma nevidomimi avtorami v XVI stolitti Perevazhno voni duzhe korotki krim pershih Vsi napisi pov yazani iz zobrazhennyami za vinyatkom odniyeyi zroblenoyi na zvorotnomu boci ostannogo arkusha Zmist Kodeks Sholotl ye vazhlivim dzherelom z dokladnoyi informaciyi shodo ekonomichnoyi socialnoyi politichnoyi ta kulturnoyi istoriyi Centralnoyi Meksiki u XIII XV st Vidriznyaye nayavnist detalizaciyi podij harakteristika osoblivostej geografichna tochnist roztashuvannya mist lagun richok gir girskih hrebtiv Istorichnij period ohoplyuye vid chasu panuvannya volodarya chichimekiv Sholotlya u 1224 roci hocha visuvayutsya teoriyi stosovno 1068 i 1172 rokiv do stvorennya Potrijnogo soyuzu u 1427 roci ta porazki Askapocalko u Vijni tepanekiv Znachnu uvagu pridileno istoriyi chichimekiv akolhua actekiv tepanekiv mist derzhav Tenajuka Tlatelolko Koatlinchana Ueshotli Koatepeka Uitcilopochko Ictapaluka Teskoko Askapocalko i Tenochtitlan yih volodariv borotbi za panuvannya v dolini Mehiko Kodeks ye yedinim vidomim nini dzherelom yake nazivaye datu viniknennya piktografichnoyi pisemnosti natual Na storinci IV mistitsya persha zgadka pro pisarya iz zaznachennyam dati 4 Acatl tobto 1275 rik DzherelaCharles E Dibble Codice Xolotl vol 2 Mexico UNAM 1951 164 p Lockhart James 1992 The Nahuas after the conquest a social and cultural history of the Indians of central Mexico sixteenth through eighteenth centuries Stanford University Press p 578 ISBN 978 0 8047 2317 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kodeks Sholotl