Кодекс Лод (Codex Laud) — один з месоамериканських кодексів ритуального-календарного змісту. Є однією з небагатьох доіспанських рукописів, що зберігся за часів колоніального періоду. Отримав назву на честь Вільяма Лода, архієпископа Кентерберійського та державного діяча часів англійського короля Карла I. Натепер знаходиться у Бодлеанській бібліотеці Оксфордського університету. Входить до Групи Борджіа. Це приклад мексиканського мистецтва, культури, релігії і духовності. Оригінал закрито для всіх, окрім найшанованіших дослідників Мезоамерики, доступні лише факсимільні копії.
Історія
Створено наприкінці XIII або на початку XV ст. Автори невідомі. На думку низку дослідників створено індіанцями територій сучасних штатів Оахака або Пуебла, ймовірніше у м. Теотіллан. На думку інших — ольмеками, але під впливом ацтеків або тольтеків, про що свідчить присутність відповідних богів. В будь-якому разі автор походив з півдня Месоамерики (ацтекського прикордоння), оскільки був добре обізнаний про цивілізацію мая.
У 1623 році з Іспанії привіз спадкоємець англійського трону Карл (майбутній Карл I). Незабаром став власністю Вільяма Лода, який у 1636 році пожертвував кодекс бібліотеки Оскфордського університету. У 1966 році у Граці вийшло перше повне видання кодексу з коментарем Котті Берленд.
Опис
Папір вироблений з оленячої шкіри, яка оброблена білим гіпсом або вапняком. Має зигзагоподібну форму, що дозволяє йому складатися. Складається з 24 аркушів з обох боків (48 листів), розміром 15,7х16,5 см. Загальна довжина становить 3,98 м. Написано піктографічним письмом. На відміну від інших кодексів відсутні коментарі іспанською мовою. Шкіряні палітурки з кінців додані пізніше. Над ним працювали 2 художники у різні часи. Частини рукопису втрачено. Більшість малюнків знаходяться у відмінному стані.
Застосовані переважно чорні та сині фарби, частково червоні, у меншій мірі жовтні. Читається справа наліво.
Зміст
Становить 11 розділів, які розкривають етапи людського життя, діяльність жерців. Є важливішим джерелом з розуміння ритуалів корінних мешканців, їх релігійних уявлень, Центральної Мексики та календаря тональпоуаллі. Водночас присутньо багато знань про культуру мая.
Зображення включають тварин, які часто вказують дати, а також богів та монстрів. Дні були показані маленькими колами, що представляють сонце: великі цифри були написані в стилі мая у вигляді рисок і крапок.
Частина кодексу присвячена астрономії, тут надається опис затемнення Сонця, яке зображено у колі 9 божеств. Інша частина кодексу має кілька зображень, що стосуються смерті. Деякі сцени зображують людські жертвоприношення.
Джерела
- Boone, Elizabeth Hill (2007). Cycles of Time and Meaning in the Mexican Books of Fate. Joe R. and Teresa Lozano Long series in Latin American and Latino art and culture. Austin: University of Texas Press.
- Noguez, Xavier. Códice Laud. Arqueología Mexicana Edición Especial: Códices prehispánicas y coloniales tempranos. (August 2009) p. 30-33
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кодекс Лод |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodeks Lod Codex Laud odin z mesoamerikanskih kodeksiv ritualnogo kalendarnogo zmistu Ye odniyeyu z nebagatoh doispanskih rukopisiv sho zberigsya za chasiv kolonialnogo periodu Otrimav nazvu na chest Vilyama Loda arhiyepiskopa Kenterberijskogo ta derzhavnogo diyacha chasiv anglijskogo korolya Karla I Nateper znahoditsya u Bodleanskij biblioteci Oksfordskogo universitetu Vhodit do Grupi Bordzhia Ce priklad meksikanskogo mistectva kulturi religiyi i duhovnosti Original zakrito dlya vsih okrim najshanovanishih doslidnikiv Mezoameriki dostupni lishe faksimilni kopiyi Kodeks Lod urivok IstoriyaStvoreno naprikinci XIII abo na pochatku XV st Avtori nevidomi Na dumku nizku doslidnikiv stvoreno indiancyami teritorij suchasnih shtativ Oahaka abo Puebla jmovirnishe u m Teotillan Na dumku inshih olmekami ale pid vplivom actekiv abo toltekiv pro sho svidchit prisutnist vidpovidnih bogiv V bud yakomu razi avtor pohodiv z pivdnya Mesoameriki actekskogo prikordonnya oskilki buv dobre obiznanij pro civilizaciyu maya U 1623 roci z Ispaniyi priviz spadkoyemec anglijskogo tronu Karl majbutnij Karl I Nezabarom stav vlasnistyu Vilyama Loda yakij u 1636 roci pozhertvuvav kodeks biblioteki Oskfordskogo universitetu U 1966 roci u Graci vijshlo pershe povne vidannya kodeksu z komentarem Kotti Berlend OpisPapir viroblenij z olenyachoyi shkiri yaka obroblena bilim gipsom abo vapnyakom Maye zigzagopodibnu formu sho dozvolyaye jomu skladatisya Skladayetsya z 24 arkushiv z oboh bokiv 48 listiv rozmirom 15 7h16 5 sm Zagalna dovzhina stanovit 3 98 m Napisano piktografichnim pismom Na vidminu vid inshih kodeksiv vidsutni komentari ispanskoyu movoyu Shkiryani paliturki z kinciv dodani piznishe Nad nim pracyuvali 2 hudozhniki u rizni chasi Chastini rukopisu vtracheno Bilshist malyunkiv znahodyatsya u vidminnomu stani Zastosovani perevazhno chorni ta sini farbi chastkovo chervoni u menshij miri zhovtni Chitayetsya sprava nalivo ZmistStanovit 11 rozdiliv yaki rozkrivayut etapi lyudskogo zhittya diyalnist zherciv Ye vazhlivishim dzherelom z rozuminnya ritualiv korinnih meshkanciv yih religijnih uyavlen Centralnoyi Meksiki ta kalendarya tonalpoualli Vodnochas prisutno bagato znan pro kulturu maya Zobrazhennya vklyuchayut tvarin yaki chasto vkazuyut dati a takozh bogiv ta monstriv Dni buli pokazani malenkimi kolami sho predstavlyayut sonce veliki cifri buli napisani v stili maya u viglyadi risok i krapok Chastina kodeksu prisvyachena astronomiyi tut nadayetsya opis zatemnennya Soncya yake zobrazheno u koli 9 bozhestv Insha chastina kodeksu maye kilka zobrazhen sho stosuyutsya smerti Deyaki sceni zobrazhuyut lyudski zhertvoprinoshennya DzherelaBoone Elizabeth Hill 2007 Cycles of Time and Meaning in the Mexican Books of Fate Joe R and Teresa Lozano Long series in Latin American and Latino art and culture Austin University of Texas Press Noguez Xavier Codice Laud Arqueologia Mexicana Edicion Especial Codices prehispanicas y coloniales tempranos August 2009 p 30 33Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kodeks Lod