Князівський палац Сассуоло

Герцогський палац в Сассуо́ло (італ. Palazzo ducale di Sassuolo) — палац у стилі бароко, вибудований у 17 ст. для представників родини д'Есте в Сассуоло з садом бароко і фонтанами.

Князівський палац (Сассуоло, біля Модени) Palazzo ducale (di Sassuolo)
44°32′33″ пн. ш. 10°46′48″ сх. д. / 44.54250° пн. ш. 10.78000° сх. д. / 44.54250; 10.78000Координати: 44°32′33″ пн. ш. 10°46′48″ сх. д. / 44.54250° пн. ш. 10.78000° сх. д. / 44.54250; 10.78000
Країна	Італія
Місто	Модена
Тип	палаццо ^d^[2]^[3]^[4] ^d^[2] ^d^[2] художня галерея^[5] Музей сучасного мистецтва^[d]^[5] ^d^[6] і Q124830411?^[4]
Тип будівлі	палац
Поверхів	3
Площа	4000 квадратний метр^[3] і 4000 квадратний метр^[7]
Стиль	середньовіччя, раннє бароко
Автор проєкту	архітектор Бартоломео Аванцині (1608—1658)
Будівельник	Бартоломео Аванцині, керівник декораторів француз Жан Буланже (1606—1660)
Архітектор	^d
Засновник	родина князів д'Есте
Перша згадка	1458 р.
Дата заснування	17 століття^[8]
Початок будівництва	фортеця з бастіонами 1458 р.
Побудовано	перебудови в 17 ст.
Основні дати: 1458—1656, реставрація в 20 ст.
Будівлі: палац, сад бароко, садова скульптура, фонтани, кухня, каплиця, внутрішні дворики, бароковий басейн з декором старовинної руїни амфітеатру
Відомі мешканці	родина князів д'Есте
Статус	Культурне надбання Італії
Стан	задовільний, довготривала реставрація
Князівський палац (Сассуоло, біля Модени) Князівський палац (Сассуоло, біля Модени) (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія (15 ст.)

В середні віки на місці палацу була фортеця ( або Рокка) , що належила сім'ї делла Роза.В 1458 році Борсо д'Есте

відновив та розширив фортецю

Драми на зламі 16—17 ст

Наприкінці жовтня 1597 року помер останній законний володар герцогства Феррари Альфонсо II д'Эсте. У справу передачі спадку втрутилися король Франції і папа римський Климент VIII. За підтримки короля Франції папа римський загарбав князівство, приєднавши його до володінь папського престолу. Уже 24 січня 1598 року армія папи Климент VIII увійшла в окуповане місто Феррара.

Але існувала побічна гілка роду д'Эсте, що йшла від Альфонсо I д'Есте та нешляхетної за походженням Лаури Діанті. Її представник Чезаре д'Есте (після повної втрати прав на наслідування) вимушено перебрався до міста Модена, де 1609 року придбав старовинний замок у Сассуоло.

Князівська резиденція у Сассуоло

Худ. Дієго Веласкес. « Франческо І д'Есте, герцог Моденський»

Справу створення князівської резиденції реалізував Франческо І д'Есте, герцог Моденський, молодий і дуже амбітний володар маленького князівства. Він почав перемови з папським скульптором і архітектором Лоренцо Берніні для отримання палацу новітнього зразка. Але Берніні відмовив герцогу, знаючи про вороже ставлення пап до замовника.

До справи проектування і будівництва був залучений архітектор Бартоломео Аванцині (1608—1658). Розкішну (як для маленького князівства) заміську резиденцію вибудували в Сассуоло на бастіонах фортеці XV ст. Вона вийшла триповерховою з внутрішнім двориком. Фасади були більше схожі на палаци Флоренції з домішками маньєризму, ніж на палаци Венеції. Відповідно до тодішньої моди палац мав сад бароко і фонтани у двориках. Серед паркових атракцій створили бароковий басейн із декором у вигляді поруйнованого амфітеатру.

Інтер'єри та фресковий декор

Спроби зміцнення власного стану і постійні втручання в тогочасну полику примушували володаря перебувати то в Іспанії, то у Франції, що обумовило залучення до декорування резиденції уславлених митців, іноземних і місцевих. Парадний портрет Франческо І д'Есте створив художник іспанського короля Дієго Веласкес. Бригаду художників-фрескістів очолив французький художник-декоратор Жан Буланже. Він не міг упоратись один і тому залучив чимало місцевих майстрів. Про величний масштаб створеного фрескового і декоративного циклу свідчать залишки фресок на стінах і стелях князівської резиденції, де відчутні впливи пізнього маньєризму французького зразка і художників Венеції XVI ст..

Місце для створення князівської резиденції було обрано непогане — це передгір'я Апеннін, де мало вологи і осінніх туманів, як то є в місті Модена. Модена вже була обрана колись для створення королівської резиденції. Тут мав власну віллу Пентеторрі король Франциск І під час італійських воєн.

До справи декорування великого палацу були залучені й інші майстри:

• Гверчіно
• Мікеланджело Колонна
• Джакомо Монті
• П'єр Франческо Чіттадані
• Агостіно Метеллі
• Бальдассаре Бьянкі та інші.

Були створені і скульптури для декору фонтанів та палацових зал. Для декору зали парадних сходів створили скульптурну групу «Викрадення Прозерпіни». У нішах зали сходинок — алегорії «Радість» та «Вічність» (скульптор Маччо Латанціо). Фонтани в дворику прикрашені скульптурами Нептуна та Галатеї (скульптор Антоніо Раджи, 1624—1684). Відомо, що декор і скульптури для саду створив Бернардо Фальконі (1630—1697), що пізніше перебрався працювати до Венеції.

Архітектурні перспективи і стінописи створили декоратори Агостіно Метеллі, Джакомо Монті, Бальдассаре Бьянкі, Мікеланджело Колонна. У декоруванні стель і парадних апартаментів брали участь сам Жан Буланже та його італійський учень П'єтро Галуцци.

У 19 та в 20 ст

Під час військового захоплення півночі Італії арміями Наполеона Бонапарта серед приєднаних до Франції територій було і Моденське князівство. Нащадки родини д'Есте були вимушені залишити палац Сассуоло, і його продали французькому власнику.

Наприкінці 19 ст. зацікавленість до колишньої резиденції виявив син короля Італії, принц Умберто Савойський. Палац придбали до державного майна. У спорожнілому палаці розмістили Військову академію Модени.

На зламі 20—21 ст. тут розпочались відновлювальні і реставраційні роботи, позаяк Військова академія використовувала приміщення лише частково. Колишній сад бароко давно спустошений і перетворений на міський парк міста. Приміщення палацу використовують для виставок.

Галерея обраних фото (архітектура)

Зала парадних сходів

Палацова родзинка — басейн з декором руїни «Фонтанацца»

• Історичне фото
• Потрійна галерея входу від поселення
• Палацовий дворик, парковий фасад
• Внутрішній дворик взимку
• Дзеркало над каміном
• Фонтан у внутрішньому дворику
• Бароковий басейн з декором старовинної руїни

Галерея обраних фото (інтер'єри і фрески)

Скульптор Антоніо Раджи. Фонтан Нептун. Князівський палац Сассуоло

• Так звана галерея, стінописи на стелі
• Бароковий декор зали парадних сходів

Див. також

• Архітектура бароко
• Сад бароко
• Садово-паркова скульптура

Примітки

1. Atlante castellano d'Italia
   d:Track:Q112278664
2. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
   d:Track:Q112132470
3. ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
   d:Track:Q113576238d:Track:Q214195
4. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
   d:Track:Q124818240
5. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
   d:Track:Q111911432d:Track:Q214195
6. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
   d:Track:Q112194636d:Track:Q214195
7. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
   d:Track:Q112132642
8. Tourer.it
   d:Track:Q105826821

Джерела

• Orlandi, Pellegrino Antonio; Guarienti, Pietro (1719), Abecedario Pittorico, Naples, p. 207. (італ.)
• Enciclopedie Treccani. (італ.)
• Luciano Chiappini, Gli Estensi, 1988, Varese. (італ.)