Княжпого́стський район (рос. Княжпогостский район, комі Княжпогост район) — адміністративна одиниця Республіки Комі Російської Федерації.
Княжпогостський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Княжпогостский район комі Княжпогост район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Республіка Комі | ||||
Утворений: | 14 липня 1939 року | ||||
Населення (2019): | 18716 осіб | ||||
Площа: | 24600,91 км² | ||||
Густота населення: | 0,76 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-82139 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | місто Ємва | ||||
Кількість міських поселень: | 2 | ||||
Кількість сільських поселень: | 7 | ||||
Кількість міст: | 1 | ||||
Кількість смт: | 1 | ||||
Кількість сіл та присілків: | 27 | ||||
Кількість селищ: | 18 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | http://www.mrk11.ru/ |
Адміністративний центр — місто Ємва.
Історія
Желєзнодорожний район був утворений 14 липня 1939 року із частини Усть-Вимського району, центром стало селище Желєзнодорожний.
17 березня 1941 року селище Желєзнодорожний отримало статус селища міського типу.
11 березня 1955 року утворено Сіндорську сільраду. 30 вересня 1958 року селище Тракт отримало статус селища міського типу. 2 березня 1959 року Чорноріченська сільрада увійшла до складу Вожайольської селради, Ропчинська сільрада — до складу Йосерської сільради, Онезька сільрада — до складу Шошецької сільради.
1963 року район отримав сучасну назву. 19 січня 1963 року населені пункти Усть-Коїн та Вугдіно Веслянської сільради передані до складу Мещурської сільради. 26 жовтня 1964 року ліквідовано присілки Керос, Модлапов, Маркорд, селища Пурись, Верхній 53 квартал, Ближній, Десятий лісопункт та Південний Месью. 16 січня 1965 року населені пункти Ветью та Кидзьдіно Тур'їнської сільради передані до складу Веслянської сільради, селище Килтово Серьоговської сільради передано до складу Желєзнодорожної селради, Веслянська сільрада перейменована у Ветьїнську сільраду з перенесенням центру із села Весляна до селища Ветью, засновано селище Орс'ю Ветьїнської сільради та селище Брусничний Тур'їнської сільради. 26 травня 1965 року селище Весляна приєднано до селища Чорноріченський Вожайольської селради; присілок Вейпом — до села Княжпогост Княжпогостської сільради; присілки Кокпом, Ибйив та Ягпом — до села Шошка Шошецької сільради; присілки Бор, Заріч'є, Ольвідзь та Усольє — до села Серьогово; присілок Седмир'я — до присілка Раковиця Княжпогостської сільради; селища Килтово-1 та Килтово-2 утворили селище Килтово Желєзнодорожної селради. 30 липня 1965 року ліквідовано селище Мікунський ДОК Желєзнодорожної селради та селище Пожема Шошецької сільради, станційне селище Чинья-Ворик приєднано до селища Чинья-Ворик.
20 грудня 1974 року ліквідовано селища Коїнський та ЦРММ Вожайольської селради; селище Бож'юдор та присілок Кидзьдіно Ветьїнської сільради; селище Верхньо-Веслянський та станційне селище Ропча Іоссерської сільради; селище Усть-Коїн та присілок Пегиш Мещурської сільради; присілок Куштисевка Тур'їнської сільради; присілок Заріч'є Шошецької сільради. 20 лютого 1975 року населений пункт Сіндор отримав статус селища міського типу, до складу Сіндорської селради увійшли селища Заозерний, Іоссер та Сімва, присілок Сіндор, станційні селища Білки та Тайожний. 17 лютого 1976 року присілки Лялі-1 та Лялі-2 утворили присілок Лялі Серьоговської сільради, засновано селище Шомвуково Чиньяворицької сільради. 31 серпня 1976 року ліквідовано селище Тіманський Чиньяворицької сільради, станційні селища Білки, Весляна, Кріпежна, Муська, Ракпас, Сорд'ю, Тайожний, Тіманський та Чуб. 13 жовтня 1976 року селище Іоссер Сіндорської селради перейменовано в селище Вісдін. 12 серпня 1977 року ліквідовано селище Заозерний Сіндорської селради, присілок Вейконі приєднано до присілка Коні Тур'їнської сільради.
2 серпня 1985 року селище міського типу Желєзнодорожний отримало статус міста і назву Ємва. 28 грудня 1987 року ліквідовано селище Чом'яшор Серьоговської сільради, присілок Куавиця Шошецької сільради.
26 грудня 1991 року селище міського типу Вожайоль отримало статус селища, до складу Вожайольської сільради увійшли селища Вожайоль, Зимка та Чорноріченський. 14 липня 1992 року ліквідовано селище Зимка Вожайольської сільради; селище міського типу Тракт отримало статус селища, до складу Трактівської сільради увійшли селища Лем'ю, Ракпас та Тракт. 28 квітня 1998 року ліквідовані присілки Гортшор Шошецької сільради, Жигановка Тур'їнської сільради та селище Орс'ю Ветьїнської сільради.
22 грудня 2000 року ліквідовано селище Вісдін Сіндорської селради. 21 травня 2004 року ліквідовано селище Лем'ю Трактівської сільради.
Населення
Населення району становить 18716 осіб (2019; 23432 у 2010, 29687 у 2002, 39307 у 1989).
Національний склад (станом на 2010 рік):
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 2 міських поселення та 7 сільських поселень:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ємвинське міське поселення | 741,04 | 19713 | 17166 | 14793 | 12557 | Ємва | 10 |
Сіндорське міське поселення | 527,41 | 3716 | 3089 | 2489 | 2118 | 3 | |
Іоссерське сільське поселення | 286,44 | 1838 | 689 | 415 | 172 | 3 | |
Мещурське сільське поселення | 336,13 | 2099 | 527 | 358 | 233 | 2 | |
Серьоговське сільське поселення | 252,81 | 1464 | 1068 | 822 | 613 | Серьогово | 6 |
Трактівське сільське поселення | 603,21 | 5758 | 3200 | 2105 | 1456 | 4 | |
Тур'ївське сільське поселення | 172,01 | 1551 | 1004 | 418 | 209 | 7 | |
Чиньяворицьке сільське поселення | 549,38 | 2345 | 2389 | 1592 | 1021 | 3 | |
Шошецьке сільське поселення | 252,01 | 823 | 555 | 440 | 337 | 9 | |
Міжселенна територія | 20880,46 | - | - | - | - | - |
2009 року було ліквідовано селище Питир'ю. 27 лютого 2012 року ліквідовано Вожайольське сільське поселення (приєднано до складу Трактівського сільського поселення), 5 травня 2012 року — Княжпогостське сільське поселення (приєднано до складу Ємвинського міського поселення), 28 квітня 2017 року — Ветьюське сільське поселення (приєднано до складу Тур'ївського сільського поселення).
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|---|
1 | Ємва | 18 782 | 16 739 | 14 570 |
2 | 2 724 | 3 030 | 2 478 | |
3 | 1 276 | 2 044 | 1 561 | |
4 | 2 413 | 1 097 | 764 | |
5 | 359 | 1 055 | 665 | |
6 | 1 566 | 818 | 541 | |
7 | Серьогово | 699 | 569 | 483 |
8 | 722 | 428 | 297 | |
9 | 503 | 324 | 277 | |
10 | 587 | 375 | 258 |
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения городских округов, муниципальных районов, поселений и населенных пунктов Республики Коми (по итогам Всероссийской переписи населения 2010 года) — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- Административно-территориальное и муниципальное устройство Республики Коми — уряд Республіки Комі (рос.)
- Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2006.]
- . Архів оригіналу за 3 Грудня 2018. Процитовано 27 Листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Закон Республики Коми от 27 мая 2009 г. № 42-РЗ «Об упразднении населенного пункта Пытыръю, расположенного на территории Княжпогостского района Республики Коми, и внесении в связи с этим изменений в некоторые законы Республики Коми» [ 7 Грудня 2018 у Wayback Machine.] - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- http://zakon.scli.ru/ru/legal_texts/all/extended/index.php?do4=document&id4=6c4ae210-25db-4af7-8592-0003ad6bc792[недоступне посилання]
- http://zakon.scli.ru/ru/legal_texts/all/extended/index.php?do4=document&id4=9dad9c0f-7129-4184-b305-07016343dd15[недоступне посилання]
- Закон Республики Коми от 28.04.2017 № 41-РЗ «Об объединении муниципальных образований сельских поселений „Туръя“ и „Ветью“, расположенных на территории муниципального образования муниципального района „Княжпогостский“ в Республике Коми, и внесении в связи с этим изменений в некоторые законы Республики Коми»
Посилання
- Офіційна сторінка району [ 28 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Республіки Комі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyazhpogo stskij rajon ros Knyazhpogostskij rajon komi Knyazhpogost rajon administrativna odinicya Respubliki Komi Rosijskoyi Federaciyi Knyazhpogostskij rajon ros Knyazhpogostskij rajon komi Knyazhpogost rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Respublika Komi Utvorenij 14 lipnya 1939 roku Naselennya 2019 18716 osib Plosha 24600 91 km Gustota naselennya 0 76 osib km Telefonnij kod 7 82139 Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr misto Yemva Kilkist miskih poselen 2 Kilkist silskih poselen 7 Kilkist mist 1 Kilkist smt 1 Kilkist sil ta prisilkiv 27 Kilkist selish 18 Vlada Vebstorinka http www mrk11 ru Administrativnij centr misto Yemva IstoriyaZhelyeznodorozhnij rajon buv utvorenij 14 lipnya 1939 roku iz chastini Ust Vimskogo rajonu centrom stalo selishe Zhelyeznodorozhnij 17 bereznya 1941 roku selishe Zhelyeznodorozhnij otrimalo status selisha miskogo tipu 11 bereznya 1955 roku utvoreno Sindorsku silradu 30 veresnya 1958 roku selishe Trakt otrimalo status selisha miskogo tipu 2 bereznya 1959 roku Chornorichenska silrada uvijshla do skladu Vozhajolskoyi selradi Ropchinska silrada do skladu Joserskoyi silradi Onezka silrada do skladu Shosheckoyi silradi 1963 roku rajon otrimav suchasnu nazvu 19 sichnya 1963 roku naseleni punkti Ust Koyin ta Vugdino Veslyanskoyi silradi peredani do skladu Meshurskoyi silradi 26 zhovtnya 1964 roku likvidovano prisilki Keros Modlapov Markord selisha Puris Verhnij 53 kvartal Blizhnij Desyatij lisopunkt ta Pivdennij Mesyu 16 sichnya 1965 roku naseleni punkti Vetyu ta Kidzdino Tur yinskoyi silradi peredani do skladu Veslyanskoyi silradi selishe Kiltovo Serogovskoyi silradi peredano do skladu Zhelyeznodorozhnoyi selradi Veslyanska silrada perejmenovana u Vetyinsku silradu z perenesennyam centru iz sela Veslyana do selisha Vetyu zasnovano selishe Ors yu Vetyinskoyi silradi ta selishe Brusnichnij Tur yinskoyi silradi 26 travnya 1965 roku selishe Veslyana priyednano do selisha Chornorichenskij Vozhajolskoyi selradi prisilok Vejpom do sela Knyazhpogost Knyazhpogostskoyi silradi prisilki Kokpom Ibjiv ta Yagpom do sela Shoshka Shosheckoyi silradi prisilki Bor Zarich ye Olvidz ta Usolye do sela Serogovo prisilok Sedmir ya do prisilka Rakovicya Knyazhpogostskoyi silradi selisha Kiltovo 1 ta Kiltovo 2 utvorili selishe Kiltovo Zhelyeznodorozhnoyi selradi 30 lipnya 1965 roku likvidovano selishe Mikunskij DOK Zhelyeznodorozhnoyi selradi ta selishe Pozhema Shosheckoyi silradi stancijne selishe Chinya Vorik priyednano do selisha Chinya Vorik 20 grudnya 1974 roku likvidovano selisha Koyinskij ta CRMM Vozhajolskoyi selradi selishe Bozh yudor ta prisilok Kidzdino Vetyinskoyi silradi selishe Verhno Veslyanskij ta stancijne selishe Ropcha Iosserskoyi silradi selishe Ust Koyin ta prisilok Pegish Meshurskoyi silradi prisilok Kushtisevka Tur yinskoyi silradi prisilok Zarich ye Shosheckoyi silradi 20 lyutogo 1975 roku naselenij punkt Sindor otrimav status selisha miskogo tipu do skladu Sindorskoyi selradi uvijshli selisha Zaozernij Iosser ta Simva prisilok Sindor stancijni selisha Bilki ta Tajozhnij 17 lyutogo 1976 roku prisilki Lyali 1 ta Lyali 2 utvorili prisilok Lyali Serogovskoyi silradi zasnovano selishe Shomvukovo Chinyavorickoyi silradi 31 serpnya 1976 roku likvidovano selishe Timanskij Chinyavorickoyi silradi stancijni selisha Bilki Veslyana Kripezhna Muska Rakpas Sord yu Tajozhnij Timanskij ta Chub 13 zhovtnya 1976 roku selishe Iosser Sindorskoyi selradi perejmenovano v selishe Visdin 12 serpnya 1977 roku likvidovano selishe Zaozernij Sindorskoyi selradi prisilok Vejkoni priyednano do prisilka Koni Tur yinskoyi silradi 2 serpnya 1985 roku selishe miskogo tipu Zhelyeznodorozhnij otrimalo status mista i nazvu Yemva 28 grudnya 1987 roku likvidovano selishe Chom yashor Serogovskoyi silradi prisilok Kuavicya Shosheckoyi silradi 26 grudnya 1991 roku selishe miskogo tipu Vozhajol otrimalo status selisha do skladu Vozhajolskoyi silradi uvijshli selisha Vozhajol Zimka ta Chornorichenskij 14 lipnya 1992 roku likvidovano selishe Zimka Vozhajolskoyi silradi selishe miskogo tipu Trakt otrimalo status selisha do skladu Traktivskoyi silradi uvijshli selisha Lem yu Rakpas ta Trakt 28 kvitnya 1998 roku likvidovani prisilki Gortshor Shosheckoyi silradi Zhiganovka Tur yinskoyi silradi ta selishe Ors yu Vetyinskoyi silradi 22 grudnya 2000 roku likvidovano selishe Visdin Sindorskoyi selradi 21 travnya 2004 roku likvidovano selishe Lem yu Traktivskoyi silradi NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 18716 osib 2019 23432 u 2010 29687 u 2002 39307 u 1989 Nacionalnij sklad stanom na 2010 rik rosiyani 16431 osoba 70 12 komi 3570 osib 15 24 ukrayinci 1266 osib 5 40 bilorusi 406 osib 1 73 azerbajdzhanci 310 osib 1 32 tatari 203 osobi 0 87 nimci 153 osobi 0 65 chuvashi 87 osib 0 37 inshi 1006 osibAdministrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 2 miskih poselennya ta 7 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punkti Yemvinske miske poselennya 741 04 19713 17166 14793 12557 Yemva 10 Sindorske miske poselennya 527 41 3716 3089 2489 2118 3 Iosserske silske poselennya 286 44 1838 689 415 172 3 Meshurske silske poselennya 336 13 2099 527 358 233 2 Serogovske silske poselennya 252 81 1464 1068 822 613 Serogovo 6 Traktivske silske poselennya 603 21 5758 3200 2105 1456 4 Tur yivske silske poselennya 172 01 1551 1004 418 209 7 Chinyavoricke silske poselennya 549 38 2345 2389 1592 1021 3 Shoshecke silske poselennya 252 01 823 555 440 337 9 Mizhselenna teritoriya 20880 46 2009 roku bulo likvidovano selishe Pitir yu 27 lyutogo 2012 roku likvidovano Vozhajolske silske poselennya priyednano do skladu Traktivskogo silskogo poselennya 5 travnya 2012 roku Knyazhpogostske silske poselennya priyednano do skladu Yemvinskogo miskogo poselennya 28 kvitnya 2017 roku Vetyuske silske poselennya priyednano do skladu Tur yivskogo silskogo poselennya Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Yemva 18 782 16 739 14 570 2 2 724 3 030 2 478 3 1 276 2 044 1 561 4 2 413 1 097 764 5 359 1 055 665 6 1 566 818 541 7 Serogovo 699 569 483 8 722 428 297 9 503 324 277 10 587 375 258PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov poselenij i naselennyh punktov Respubliki Komi po itogam Vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossii subekov Rossijskoj Federacii v sostave federalnyh okrugov rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajonnyh centrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee chelovek Vserosijskij perepis naselennya 2002 roku ros Arhivovano z pershodzherela 3 lyutogo 2012 Administrativno territorialnoe i municipalnoe ustrojstvo Respubliki Komi uryad Respubliki Komi ros Chislennost gorodskogo naseleniya RSFSR eyo territorialnyh edinic gorodskih poselenij i gorodskih rajonov po polu Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku ros Arhivovano z pershodzherela 20 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 3 Grudnya 2018 Procitovano 27 Listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zakon Respubliki Komi ot 27 maya 2009 g 42 RZ Ob uprazdnenii naselennogo punkta Pytyryu raspolozhennogo na territorii Knyazhpogostskogo rajona Respubliki Komi i vnesenii v svyazi s etim izmenenij v nekotorye zakony Respubliki Komi 7 Grudnya 2018 u Wayback Machine Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros http zakon scli ru ru legal texts all extended index php do4 document amp id4 6c4ae210 25db 4af7 8592 0003ad6bc792 nedostupne posilannya http zakon scli ru ru legal texts all extended index php do4 document amp id4 9dad9c0f 7129 4184 b305 07016343dd15 nedostupne posilannya Zakon Respubliki Komi ot 28 04 2017 41 RZ Ob obedinenii municipalnyh obrazovanij selskih poselenij Turya i Vetyu raspolozhennyh na territorii municipalnogo obrazovaniya municipalnogo rajona Knyazhpogostskij v Respublike Komi i vnesenii v svyazi s etim izmenenij v nekotorye zakony Respubliki Komi PosilannyaOficijna storinka rajonu 28 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Respubliki Komi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi