Кмета Архип Йосипович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кмета.

Архип Йосипович Кмета (19 лютого 1891, Ічня — 2 червня 1978, Нью-Йорк у США) — військовий і громадський діяч, полковник Армії УНР, один із засновників Українського військового союзу, Товариства колишніх вояків Армії УНР.

Архип Кмета
Капітан  Полковник
Архип Кмета
Загальна інформація
Народження	19 лютого 1891(1891-02-19) Ічня, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія, нині Чернігівська область, Україна
Смерть	2 червня 1978(1978-06-02) (87 років)  США, Нью-Йорк
Alma Mater	Українська господарська академія
Військова служба
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР
Рід військ	піхота
Війни / битви	Перша Світова війна Українсько-радянська війна Бої на Правобережній Україні Друга Світова війна
Командування
4 піший полк Січових стрільців
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри «Воєнний хрест» (УНР) Георгіївська зброя

Життєпис

Народився 19 лютого 1891 року в м. Ічня Борзнянського повіту Чернігівської губернії, до російської анексії — Ічнянська сотня Прилуцького полку. Закінчив 2-гу Грозненську реальну школу (Терська область, 1911), Олексіївську військову школу (Москва, 1913), Київську інструкторську школу старшин (1918). Штабс-капітан російської армії учасник першої світової війни (поранений, нагороджений Георгіївською зброєю (1916)). Від 13 травня 1917 р. підвищений до звання капітана. Від 2 листопада 1917 р. — начальник унтер-офіцерської школи 2-ї стрілецької дивізії.

Українізація російських військ

Брав активну участь в українізації частин російської армії. З українців 6-го стрілецького полку створив курінь, з яким перейшло до складу 10-го корпусу. 1918 року він — старшина 4-го Сердюцького полку Гетьманської сердюцької гвардії. За власним визнанням, «брав активну участь в повстанню проти замаху гетьманської влади на Українську державність».

Бої за Україну та еміграція

Студенти Української господарської академії в Подєбрадах, зліва направо сидять: Архип Кмета, Андрій Глувківський, Євген Ґловінський, Володимир Шевченко і Болеслав Залевський. Стоять: Іван Зварич, Стах Васьківський, Євген Чернявський і Спиридон Довгаль.

1919 року А.Кмета — командир 4-го полку Січових стрільців, з яким у березні 1919 брав участь у боях проти московських більшовиків за Житомир. Після поразки Армії УНР інтернований у м. Каліш у 1921 році. 1923 року виступив як один із засновників Українського військового союзу. Закінчив господарську академію в Подєбрадах. Темою дипломної праці А. Кмета обрав «Економічні наслідки Світової війни 1914 — 18 рр. для України».

У липні 1926 року в Подєбрадах з ініціативи полковника Архипа Кмети та сотника Володимира Шевченка виникло Товариство колишніх вояків Армії УНР.

Після закінчення господарської академії переїхав до Польщі. Служив контрактовим старшиною Війська Польського (в чині майора). У вересні 1939 року змушений був взяти участь у війні з німцями. Після перемоги Вермахту інтернований в таборі Вільковішки у Литві. Звільнився 1940 року. В роки Другої світової — представник Українського вільного козацтва та діяч гетьманського руху. Користуючись фальшивими документами на ім'я Романа Геращенка, заснував осередок ОУН в Ічні.

З 1950 р. перебував на еміграції в США. Помер у Нью-Йорку.

Вшанування пам'яті

• Пам'ятна дошка в місті Ічня (з 2021 року).

Джерела

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
• ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
• Роман Коваль ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ КУБАНЦЯ ПРОХОДИ До історії 1-ї Сірої, 2-ї Волинської і 3-ї Залізної дивізій Армії УНР [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Георгиевские кавалеры периода Первой мировой войны: именные списки — К. [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Українська справа на Чернігівщині: 1941–1942 Олександр Ясенчук, ЧОО МНК^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

1. . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.