Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клю́нійське аба́тство (фр. abbaye de Cluny), або Клю́нійське аба́тство святи́х Петра́ і Павла (фр. Abbaye Saint-Pierre et Saint-Paul de Cluny) — колишнє бенедиктинське абатство у Клюні, Бургундія, Франція. Церква абаства була найбільшою будовою християнського світу, під час правління Наполеона Бонапарта була зруйнована. В наш час залишився лише невеличкий фрагмент церкви.
| Клюнійське абатство | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Абатство Клюні у 2004 році | ||||
46°26′03″ пн. ш. 4°39′33″ сх. д. / 46.43417° пн. ш. 4.65917° сх. д.Координати: 46°26′03″ пн. ш. 4°39′33″ сх. д. / 46.43417° пн. ш. 4.65917° сх. д. | ||||
| Статус | Монастир | |||
| Статус спадщини | d[1], d[1] і d[1] | |||
| Країна |  Франція | |||
| Розташування | Сона і Луара | |||
| Конфесія | Католицизм | |||
| Орденська приналежність | Бенедиктинці, Клюнійська конгрегація | |||
| Тип монастиря | Абатство | |||
| Архітектурний стиль | романський | |||
| Засновник | Гільйом I Аквітанський | |||
| Засновано | 909 | |||
| Стан | Закрито 1790 року | |||
| Сайт | cluny-abbaye.fr/en/ | |||
  Клюнійське абатство (Франція) | ||||
 Клюнійське абатство у Вікісховищі | ||||
Історія
У вересні 909 року герцог Аквітанії Гільйом I Благочестивий заснував на базі своєї вілли Клюні бенедиктинський монастир святих Петра й Павла. Першим настоятелем став . Відмінною рисою Клюні було те, що монастир було вилучено з-під влади як світських правителів, так і місцевого єпископа, та підпорядковано безпосередньо папі. Незабаром монастир, в якому дотримувався суворий бенедиктинський статут, став на чолі невеликої конгрегації з семи монастирів.
Другим настоятелем монастиря був святий , що став однією з головних дійових осіб Клюнійської реформи. У 931 році папа Іоанн XI подарував абату Одону привілей приймати під свою юрисдикцію монастирі, що проводили у себе Клюнійську реформу, суть якої полягала у відродженні суворого й аскетичного життя в період занепаду чернецтва. Ці привілеї сприяли швидкому зростанню конгрегації з центром у Клюні, незважаючи на потужну протидію французького єпископату, що не бажав втрачати контроль над французькими монастирями. За абата (994—1049) до Клюні належала вже більша частина французьких і бургундських монастирів. За настоятелів (1049—1109) й (1122—1157) саме абатство досягло розквіту, а конгрегація перетнула межі сучасної Франції, клюнійські монастирі з’явились в Італії, Іспанії, Англії, Німеччині й Польщі, а загальна їх кількість наближалась до 2000.
Монастир мав великий вплив та авторитет у суспільстві. Абати Клюні суттєво впливали на релігійну та світську політику. З абатства вийшло 12 кардиналів та кілька пап, у тому числі папа Григорій VII, ініціатор Григоріанської реформи, яка багато в чому базувалась на Клюнійській реформі. З перших дев’яти настоятелів Клюні п’ятеро були долучені до святих. У Клюні суворо стежили за дисципліною, надавали великого значення аскетизму. Особлива увага приділялась благоговійному здійсненню літургії, тривалим молитвам. Оскільки в абатстві заохочувалось мовчання, у Клюні було вироблено особливу мову жестів. У XII столітті монастирська бібліотека налічувала 570 манускриптів й була однією з найбільших у Європі.
Перший храм абатства (Клюні I) було зведено за абата Бернона у 927 році. Наприкінці X століття за абатів й церкву було цілком перебудовано (Клюні II). Гігантська базиліка, відома як Клюні III, була збудована у 1088—1095 роках і значно вплинула на романський стиль в архітектурі. Довжина базиліки становила 187 м, висота — 30 метрів, що робило її найбільшою церквою Європи аж до будівництва Собору Святого Петра.
З XIII століття почався поступовий занепад абатства, спричинений фінансовими проблемами, послабленням монастирських поглядів й возвеличенням інших чернецьких орденів, в першу чергу цистерціанців, іншої реформаторської гілки бенедиктинців, і знову створених жебрацьких орденів. 1516 року король Франції домігся права призначати абатів Клюні, що призвело до ще більшого занепаду монастиря. У 1562 році Клюні було цілковито розграбовано гугенотами.
Абатство Клюні закрили після Великої французької революції у 1790 році, за три роки його спалили і розграбували селяни. У 1798 році рештки абатства були продані й кілька десятиліть використовувались як каменоломня. До наших днів збереглось лише близько 10% базиліки Клюні III, в тому числі південна дзвіниця. Будівлі, що збереглись, були реставровані у XX столітті. Нині у будівлях абатства розміщується навчальний заклад — клюнійський центр Національної вищої школи мистецтв і ремесел.
Неподалік від Клюні знаходиться всесвітньо відома екуменістична громада Тезе.
Перші абати монастиря
- (909—926)
- (926—942), святий
- (942—954)
- (954—994), святий
- (994—1049), святий
- (1049—1109), святий
- (1109—1122)
- (1122—1122)
- (1122—1157), святий
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
Література
- «Клюні» // Католицька енциклопедія. Вид. францисканців. Т.2. М.:2005
- Л. Мулен, Повсякденне життя середньовічних ченців Західної Європи (X-XV ст.), [1] [ 10 травня 2013 у Wayback Machine.],
- Catholic Encyclopedia. Congregation of Cluny [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клюнійське абатство |
- Abbaye de Cluny [ 16 січня 2009 у Wayback Machine.](фр.)
- Інформація про відвідання Клюні [ 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klyu nijske aba tstvo fr abbaye de Cluny abo Klyu nijske aba tstvo svyati h Petra i Pavla fr Abbaye Saint Pierre et Saint Paul de Cluny kolishnye benediktinske abatstvo u Klyuni Burgundiya Franciya Cerkva abastva bula najbilshoyu budovoyu hristiyanskogo svitu pid chas pravlinnya Napoleona Bonaparta bula zrujnovana V nash chas zalishivsya lishe nevelichkij fragment cerkvi Klyunijske abatstvoAbatstvo Klyuni u 2004 roci46 26 03 pn sh 4 39 33 sh d 46 43417 pn sh 4 65917 sh d 46 43417 4 65917 Koordinati 46 26 03 pn sh 4 39 33 sh d 46 43417 pn sh 4 65917 sh d 46 43417 4 65917StatusMonastirStatus spadshinid 1 d 1 i d 1 Krayina Franciya ISO3166 1 alpha 3 FRA ISO3166 1 cifrovij 250 RoztashuvannyaSona i LuaraKonfesiyaKatolicizmOrdenska prinalezhnistBenediktinci Klyunijska kongregaciyaTip monastiryaAbatstvoArhitekturnij stilromanskijZasnovnikGiljom I AkvitanskijZasnovano909StanZakrito 1790 rokuSajtcluny abbaye fr en Klyunijske abatstvo Franciya Klyunijske abatstvo u VikishovishiIstoriyaU veresni 909 roku gercog Akvitaniyi Giljom I Blagochestivij zasnuvav na bazi svoyeyi villi Klyuni benediktinskij monastir svyatih Petra j Pavla Pershim nastoyatelem stav Vidminnoyu risoyu Klyuni bulo te sho monastir bulo vilucheno z pid vladi yak svitskih praviteliv tak i miscevogo yepiskopa ta pidporyadkovano bezposeredno papi Nezabarom monastir v yakomu dotrimuvavsya suvorij benediktinskij statut stav na choli nevelikoyi kongregaciyi z semi monastiriv Rekonstrukciya planu hramu Drugim nastoyatelem monastirya buv svyatij sho stav odniyeyu z golovnih dijovih osib Klyunijskoyi reformi U 931 roci papa Ioann XI podaruvav abatu Odonu privilej prijmati pid svoyu yurisdikciyu monastiri sho provodili u sebe Klyunijsku reformu sut yakoyi polyagala u vidrodzhenni suvorogo j asketichnogo zhittya v period zanepadu chernectva Ci privileyi spriyali shvidkomu zrostannyu kongregaciyi z centrom u Klyuni nezvazhayuchi na potuzhnu protidiyu francuzkogo yepiskopatu sho ne bazhav vtrachati kontrol nad francuzkimi monastiryami Za abata 994 1049 do Klyuni nalezhala vzhe bilsha chastina francuzkih i burgundskih monastiriv Za nastoyateliv 1049 1109 j 1122 1157 same abatstvo dosyaglo rozkvitu a kongregaciya peretnula mezhi suchasnoyi Franciyi klyunijski monastiri z yavilis v Italiyi Ispaniyi Angliyi Nimechchini j Polshi a zagalna yih kilkist nablizhalas do 2000 Monastir mav velikij vpliv ta avtoritet u suspilstvi Abati Klyuni suttyevo vplivali na religijnu ta svitsku politiku Z abatstva vijshlo 12 kardinaliv ta kilka pap u tomu chisli papa Grigorij VII iniciator Grigorianskoyi reformi yaka bagato v chomu bazuvalas na Klyunijskij reformi Z pershih dev yati nastoyateliv Klyuni p yatero buli dolucheni do svyatih U Klyuni suvoro stezhili za disciplinoyu nadavali velikogo znachennya asketizmu Osobliva uvaga pridilyalas blagogovijnomu zdijsnennyu liturgiyi trivalim molitvam Oskilki v abatstvi zaohochuvalos movchannya u Klyuni bulo virobleno osoblivu movu zhestiv U XII stolitti monastirska biblioteka nalichuvala 570 manuskriptiv j bula odniyeyu z najbilshih u Yevropi Klyuni III rekonstrukciya Pershij hram abatstva Klyuni I bulo zvedeno za abata Bernona u 927 roci Naprikinci X stolittya za abativ j cerkvu bulo cilkom perebudovano Klyuni II Gigantska bazilika vidoma yak Klyuni III bula zbudovana u 1088 1095 rokah i znachno vplinula na romanskij stil v arhitekturi Dovzhina baziliki stanovila 187 m visota 30 metriv sho robilo yiyi najbilshoyu cerkvoyu Yevropi azh do budivnictva Soboru Svyatogo Petra Z XIII stolittya pochavsya postupovij zanepad abatstva sprichinenij finansovimi problemami poslablennyam monastirskih poglyadiv j vozvelichennyam inshih cherneckih ordeniv v pershu chergu cistercianciv inshoyi reformatorskoyi gilki benediktinciv i znovu stvorenih zhebrackih ordeniv 1516 roku korol Franciyi domigsya prava priznachati abativ Klyuni sho prizvelo do she bilshogo zanepadu monastirya U 1562 roci Klyuni bulo cilkovito rozgrabovano gugenotami Abatstvo Klyuni zakrili pislya Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi u 1790 roci za tri roki jogo spalili i rozgrabuvali selyani U 1798 roci reshtki abatstva buli prodani j kilka desyatilit vikoristovuvalis yak kamenolomnya Do nashih dniv zbereglos lishe blizko 10 baziliki Klyuni III v tomu chisli pivdenna dzvinicya Budivli sho zbereglis buli restavrovani u XX stolitti Nini u budivlyah abatstva rozmishuyetsya navchalnij zaklad klyunijskij centr Nacionalnoyi vishoyi shkoli mistectv i remesel Nepodalik vid Klyuni znahoditsya vsesvitno vidoma ekumenistichna gromada Teze Pershi abati monastirya 909 926 926 942 svyatij 942 954 954 994 svyatij 994 1049 svyatij 1049 1109 svyatij 1109 1122 1122 1122 1122 1157 svyatijPrimitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830Literatura Klyuni Katolicka enciklopediya Vid franciskanciv T 2 M 2005 L Mulen Povsyakdenne zhittya serednovichnih chenciv Zahidnoyi Yevropi X XV st 1 10 travnya 2013 u Wayback Machine ISBN 5 235 02450 8 Catholic Encyclopedia Congregation of Cluny 6 lipnya 2017 u Wayback Machine angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klyunijske abatstvo Abbaye de Cluny 16 sichnya 2009 u Wayback Machine fr Informaciya pro vidvidannya Klyuni 11 kvitnya 2022 u Wayback Machine