У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Клинове Клино ве село Бахмутської міської громади Донецької області

48°33′36″ пн. ш. 38°09′52″ сх. д. / 48.56000° пн. ш. 38.16444° сх. д.Координати: 48°33′36″ пн. ш. 38°09′52″ сх. д. / 48.56000° пн. ш. 38.16444° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

154 м

Водойми

річка Клинова

Відстань до
обласного центру

68,7 км

Місцева влада

Адреса ради

84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44

Карта

Клинове

Клинове

Мапа

Клинове у Вікісховищі

Історія

Неподалік сучасного с. Клинове локалізовані давні Мідні рудники Бахмутської улоговини — група давніх копалень бронзової доби, гірничо-металургійний центр XV–XI ст. до н. е.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	681	82.45%
російська	142	17.19%
румунська	1	0.12%
інші/не вказали	2	0.24%
Усього	826	100%

Географія

У селі бере початок річка Клинова.

Історія

Клинове засновано на початку XIX століття, як хутір, заселений вихідцями з міста Бахмут

За даними на 1859 рік на державних Клинівських хуторах Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 437 осіб (225 чоловічої статі та 212 — жіночої), налічувалось 83 дворових господарства.

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Бахмутської волості мешкало 555 осіб, налічувалось 101 дворове господарство.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1060 осіб (544 чоловічої статі та 516 — жіночої), з яких 1059 — православної віри.

Село постраждало внаслідок голодомору, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 120 людей.

Відомі люди

Козаченко Микола Євдокимович — слюсар господарчої частини при штабі 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.

Примітки

Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
http://ukrssr.com.ua/donetska/artemivskiy/klinove-artemivskiy-rayon-donetska-oblast
Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. - 1886 год - с. 39
Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 728) (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 10 липня 2016.

Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[ukr-socialdata-mova-2001-1] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[2] ttp://ukrssr.com.ua/donetska/artemivskiy/klinove-artemivskiy-rayon-donetska-oblast

[3] Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. - 1886 год - с. 39

[4] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 728) (рос. дореф.)

[5] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[6] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[7] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 10 липня 2016.